БуттяРозділ 30 |
|
1 |
|
2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“ |
|
3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“. |
|
4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків. |
|
5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина. |
|
6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан. |
|
7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову. |
|
8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м. |
|
9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку. |
|
10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина. |
|
11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад. |
|
12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову. |
|
13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р. |
|
14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“ |
|
15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“ |
|
16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї. |
|
17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина. |
|
18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р. |
|
19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина. |
|
20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н. |
|
21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна. |
|
22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу. |
|
23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“ |
|
24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“ |
|
25 |
|
26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“. |
|
27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“. |
|
28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“. |
|
29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною. |
|
30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“ |
|
31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати. |
|
32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені. |
|
33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“. |
|
34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“ |
|
35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів. |
|
36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару. |
|
37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була. |
|
38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити. |
|
39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими. |
|
40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової. |
|
41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях. |
|
42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову. |
|
43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли. |
GenesisChapter 30 |
|
1 And when Rachel |
|
2 And Jacob's |
|
3 And she said, |
|
4 |
|
5 And Bilhah |
|
6 And Rachel |
|
7 |
|
8 And Rachel |
|
9 |
|
10 And Zilpah |
|
11 And Leah |
|
12 |
|
13 And Leah |
|
14 |
|
15 And she said |
|
16 And Jacob |
|
17 And God |
|
18 And Leah |
|
19 |
|
20 And Leah |
|
21 |
|
22 |
|
23 And she conceived, |
|
24 And she called |
|
25 And it came to pass, |
|
26 Give |
|
27 |
|
28 And he said, |
|
29 |
|
30 For |
|
31 |
|
32 I will pass through |
|
33 So shall my righteousness |
|
34 And Laban |
|
35 |
|
36 And he set |
|
37 |
|
38 And he set |
|
39 And the flocks |
|
40 And Jacob |
|
41 And it came to pass, |
|
42 But when the cattle |
|
43 And the man |
БуттяРозділ 30 |
GenesisChapter 30 |
|
1 |
1 And when Rachel |
|
2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“ |
2 And Jacob's |
|
3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“. |
3 And she said, |
|
4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків. |
4 |
|
5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина. |
5 And Bilhah |
|
6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан. |
6 And Rachel |
|
7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову. |
7 |
|
8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м. |
8 And Rachel |
|
9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку. |
9 |
|
10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина. |
10 And Zilpah |
|
11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад. |
11 And Leah |
|
12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову. |
12 |
|
13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р. |
13 And Leah |
|
14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“ |
14 |
|
15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“ |
15 And she said |
|
16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї. |
16 And Jacob |
|
17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина. |
17 And God |
|
18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р. |
18 And Leah |
|
19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина. |
19 |
|
20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н. |
20 And Leah |
|
21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна. |
21 |
|
22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу. |
22 |
|
23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“ |
23 And she conceived, |
|
24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“ |
24 And she called |
|
25 |
25 And it came to pass, |
|
26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“. |
26 Give |
|
27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“. |
27 |
|
28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“. |
28 And he said, |
|
29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною. |
29 |
|
30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“ |
30 For |
|
31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати. |
31 |
|
32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені. |
32 I will pass through |
|
33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“. |
33 So shall my righteousness |
|
34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“ |
34 And Laban |
|
35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів. |
35 |
|
36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару. |
36 And he set |
|
37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була. |
37 |
|
38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити. |
38 And he set |
|
39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими. |
39 And the flocks |
|
40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової. |
40 And Jacob |
|
41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях. |
41 And it came to pass, |
|
42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову. |
42 But when the cattle |
|
43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли. |
43 And the man |