CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Вих. 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вихід

Розділ 10

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,

2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“

3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!

4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.

5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.

7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“

8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“

9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.

10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.

12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.

13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!

14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!

15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!

16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!

17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“

18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.

19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.

20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“

22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.

23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.

24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“

25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.

26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.

27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“

29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 10

1 Und der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Gehe935 hinein zu Pharao6547; denn ich habe sein und seiner Knechte5650 Herz3820 verhärtet3513, auf daß ich diese meine Zeichen226 unter7130 ihnen tue7896,

2 und1121 daß du verkündigest5608 vor den Ohren241 deiner Kinder1121 und1121 deiner Kindeskinder, was ich in Ägypten4714 ausgerichtet habe5953 und wie ich meine Zeichen226 unter ihnen beweiset habe7760, daß ihr3045 wisset; ich bin der HErr3068.

3 Also gingen935 Mose4872 und Aaron175 hinein zu Pharao6547 und sprachen559 zu ihm: So spricht der HErr3068, der Ebräer GOtt430: Wie lange4970 weigerst du559, dich3985 vor mir6440 zu demütigen6031, daß du mein Volk5971 lassest7971, mir zu dienen5647?

4 Weigerst3986 du dich, mein Volk5971 zu lassen7971, siehe, so will935 ich morgen4279 Heuschrecken697 kommen lassen an allen Orten1366,

5 daß sie das Land776 bedecken3680, also daß man das Land776 nicht sehen7200 könne3201; und sollen fressen398, was euch5869 übrig3499 und errettet ist6413 von dem Hagel1259, und sollen alle eure grünenden Bäume6086 fressen398 auf6779 dem Felde7704;

6 und sollen erfüllen4390 dein Haus1004, aller deiner Knechte5650 Häuser1004 und aller Ägypter4714 Häuser1004, desgleichen nicht gesehen7200 haben deine Väter1 und deiner Väter1 Väter1, seit der Zeit3117 sie auf Erden127 gewesen, bis auf diesen Tag3117. Und er wandte sich6437 und ging von3318 Pharao6547 hinaus.

7 Da sprachen559 die Knechte5650 Pharaos6547 zu ihm: Wie3045 lange sollen wir582 damit geplagt sein4170? Laß die Leute ziehen7971, daß sie6 dem HErrn3068, ihrem GOtt430, dienen5647! Willst du zu vor erfahren, daß Ägypten4714 untergegangen sei?

8 Mose4872 und Aaron175 wurden wieder7725 zu Pharao6547 gebracht, der sprach559 zu ihnen: Gehet hin3212 und dienet5647 dem HErrn3068, eurem GOtt430. Welche sind sie aber, die hinziehen sollen1980?

9 Mose4872 sprach559: Wir wollen ziehen3212 mit jung5288 und alt2205, mit Söhnen1121 und Töchtern1323, mit Schafen6629 und Rindern1241; denn wir haben ein Fest2282 des HErrn3068.

10 Er sprach559 zu ihnen: Awe ja, der HErr3068 sei mit euch! Sollte ich euch und eure Kinder2945 dazu ziehen7971 lassen? Sehet da, ob ihr7200 nicht Böses7451 vorhabt6440!

11 Nicht also, sondern ihr Männer1397 ziehet hin3212 und dienet5647 dem HErrn3068; denn das habt ihr auch gesucht1245. Und man stieß sie heraus1644 von6440 Pharao6547.

12 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Recke deine Hand3027 über Ägyptenland4714 um die Heuschrecken, daß sie697 auf5186 Ägyptenland4714 kommen und776 fressen398 alles Kraut6212 im Lande776 auf5927 samt alle dem, das776 dem Hagel1259 überblieben ist7604.

13 Mose4872 reckte5186 seinen Stab4294 über Ägyptenland4714. Und7307 der HErr3068 trieb5090 einen Ostwind6921 ins Land776 den ganzen Tag3117 und776 die ganze Nacht3915; und7307 des Morgens1242 führete der Ostwind6921 die Heuschrecken697 her.

14 Und sie697 kamen über ganz Ägyptenland776 und ließen sich nieder5117 an5927 allen Orten1366 in6440 Ägypten4714, so3651 sehr3966 viel3515, daß zuvor des gleichen nie gewesen ist, noch hinfort310 sein wird.

15 Denn sie bedeckten3680 das776 Land776 und verfinsterten2821 es. Und sie fraßen398 alles Kraut6212 im Lande776 auf und alle Früchte6529 auf den Bäumen6086, die dem5869 Hagel1259 waren überblieben, und ließen3498 nichts Grünes3418 übrig3498 an den Bäumen6086 und am Kraut6212 auf dem Felde7704 in ganz Ägyptenland776.

16 Da forderte7121 Pharao6547 eilend4116 Mose4872 und Aaron175 und sprach559: Ich habe mich versündiget an dem HErrn3068, eurem GOtt430, und an euch2398.

17 Vergebet mir meine Sünde2403 diesmal auch und bittet6279 den HErrn3068, euren GOtt430, daß er doch6471 nur diesen Tod4194 von mir wegnehme5493.

18 Und er ging aus3318 von Pharao6547 und bat6279 den HErrn3068.

19 Da wendete2015 der HErr3068 einen sehr3966 starken2389 Westwind und hub die Heuschrecken697 auf5375 und warf8628 sie697 ins Schilfmeer5488, daß nicht7307 eine259 übrig7604 blieb an allen Orten1366 Ägyptens4714.

20 Aber der HErr3068 verstockte2388 Pharaos6547 Herz3820, daß er die Kinder1121 Israel3478 nicht ließ7971.

21 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Recke5186 deine Hand3027 gen Himmel8064, daß es so finster2822 werde in Ägyptenland776, daß man‘s greifen mag4959.

22 Und Mose4872 reckte5186 seine Hand3027 gen Himmel8064; da ward eine dicke653 Finsternis2822 in ganz Ägyptenland776 drei7969 Tage3117,

23 daß niemand376 den andern251 sah7200 noch aufstund von dem Ort, da er376 war, in dreien7969 Tagen3117. Aber bei allen Kindern1121 Israel3478 war es licht216 in ihren Wohnungen4186.

24 Da forderte7121 Pharao6547 Mose4872 und sprach559: Ziehet hin3212 und dienet5647 dem HErrn3068; allein eure Schafe6629 und Rinder1241 lasset hie; lasset auch eure Kindlein2945 mit euch ziehen3212.

25 Mose4872 sprach559: Du mußt uns3027 auch Opfer2077 und Brandopfer5930 geben5414, das wir unserm GOtt430, dem HErrn3068, tun6213 mögen.

26 Unser Vieh4735 soll mit uns gehen3212 und nicht eine Klaue6541 dahinten bleiben7604; denn von dem Unsern werden wir nehmen3947 zum Dienst unsers Gottes430, des HErrn3068. Denn wir wissen3045 nicht, womit wir dem HErrn3068 dienen5647 sollen5647, bis wir dahin kommen935.

27 Aber der HErr3068 verstockte das Herz3820 Pharaos6547, daß er sie2388 nicht lassen7971 wollte14.

28 Und Pharao6547 sprach559 zu ihm: Gehe3212 von mir und hüte dich8104, daß du7200 nicht3254 mehr vor meine Augen6440 kommest; denn welches Tages3117 du vor meine Augen6440 kommst7200, sollst du sterben4191.

29 Mose4872 antwortete: Wie du gesagt559 hast1696; ich will7200 nicht3254 mehr3651 vor deine Augen6440 kommen.

Вихід

Розділ 10

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 10

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,

1 Und der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Gehe935 hinein zu Pharao6547; denn ich habe sein und seiner Knechte5650 Herz3820 verhärtet3513, auf daß ich diese meine Zeichen226 unter7130 ihnen tue7896,

2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“

2 und1121 daß du verkündigest5608 vor den Ohren241 deiner Kinder1121 und1121 deiner Kindeskinder, was ich in Ägypten4714 ausgerichtet habe5953 und wie ich meine Zeichen226 unter ihnen beweiset habe7760, daß ihr3045 wisset; ich bin der HErr3068.

3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!

3 Also gingen935 Mose4872 und Aaron175 hinein zu Pharao6547 und sprachen559 zu ihm: So spricht der HErr3068, der Ebräer GOtt430: Wie lange4970 weigerst du559, dich3985 vor mir6440 zu demütigen6031, daß du mein Volk5971 lassest7971, mir zu dienen5647?

4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.

4 Weigerst3986 du dich, mein Volk5971 zu lassen7971, siehe, so will935 ich morgen4279 Heuschrecken697 kommen lassen an allen Orten1366,

5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

5 daß sie das Land776 bedecken3680, also daß man das Land776 nicht sehen7200 könne3201; und sollen fressen398, was euch5869 übrig3499 und errettet ist6413 von dem Hagel1259, und sollen alle eure grünenden Bäume6086 fressen398 auf6779 dem Felde7704;

6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.

6 und sollen erfüllen4390 dein Haus1004, aller deiner Knechte5650 Häuser1004 und aller Ägypter4714 Häuser1004, desgleichen nicht gesehen7200 haben deine Väter1 und deiner Väter1 Väter1, seit der Zeit3117 sie auf Erden127 gewesen, bis auf diesen Tag3117. Und er wandte sich6437 und ging von3318 Pharao6547 hinaus.

7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“

7 Da sprachen559 die Knechte5650 Pharaos6547 zu ihm: Wie3045 lange sollen wir582 damit geplagt sein4170? Laß die Leute ziehen7971, daß sie6 dem HErrn3068, ihrem GOtt430, dienen5647! Willst du zu vor erfahren, daß Ägypten4714 untergegangen sei?

8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“

8 Mose4872 und Aaron175 wurden wieder7725 zu Pharao6547 gebracht, der sprach559 zu ihnen: Gehet hin3212 und dienet5647 dem HErrn3068, eurem GOtt430. Welche sind sie aber, die hinziehen sollen1980?

9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.

9 Mose4872 sprach559: Wir wollen ziehen3212 mit jung5288 und alt2205, mit Söhnen1121 und Töchtern1323, mit Schafen6629 und Rindern1241; denn wir haben ein Fest2282 des HErrn3068.

10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

10 Er sprach559 zu ihnen: Awe ja, der HErr3068 sei mit euch! Sollte ich euch und eure Kinder2945 dazu ziehen7971 lassen? Sehet da, ob ihr7200 nicht Böses7451 vorhabt6440!

11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.

11 Nicht also, sondern ihr Männer1397 ziehet hin3212 und dienet5647 dem HErrn3068; denn das habt ihr auch gesucht1245. Und man stieß sie heraus1644 von6440 Pharao6547.

12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.

12 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Recke deine Hand3027 über Ägyptenland4714 um die Heuschrecken, daß sie697 auf5186 Ägyptenland4714 kommen und776 fressen398 alles Kraut6212 im Lande776 auf5927 samt alle dem, das776 dem Hagel1259 überblieben ist7604.

13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!

13 Mose4872 reckte5186 seinen Stab4294 über Ägyptenland4714. Und7307 der HErr3068 trieb5090 einen Ostwind6921 ins Land776 den ganzen Tag3117 und776 die ganze Nacht3915; und7307 des Morgens1242 führete der Ostwind6921 die Heuschrecken697 her.

14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!

14 Und sie697 kamen über ganz Ägyptenland776 und ließen sich nieder5117 an5927 allen Orten1366 in6440 Ägypten4714, so3651 sehr3966 viel3515, daß zuvor des gleichen nie gewesen ist, noch hinfort310 sein wird.

15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!

15 Denn sie bedeckten3680 das776 Land776 und verfinsterten2821 es. Und sie fraßen398 alles Kraut6212 im Lande776 auf und alle Früchte6529 auf den Bäumen6086, die dem5869 Hagel1259 waren überblieben, und ließen3498 nichts Grünes3418 übrig3498 an den Bäumen6086 und am Kraut6212 auf dem Felde7704 in ganz Ägyptenland776.

16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!

16 Da forderte7121 Pharao6547 eilend4116 Mose4872 und Aaron175 und sprach559: Ich habe mich versündiget an dem HErrn3068, eurem GOtt430, und an euch2398.

17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“

17 Vergebet mir meine Sünde2403 diesmal auch und bittet6279 den HErrn3068, euren GOtt430, daß er doch6471 nur diesen Tod4194 von mir wegnehme5493.

18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.

18 Und er ging aus3318 von Pharao6547 und bat6279 den HErrn3068.

19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.

19 Da wendete2015 der HErr3068 einen sehr3966 starken2389 Westwind und hub die Heuschrecken697 auf5375 und warf8628 sie697 ins Schilfmeer5488, daß nicht7307 eine259 übrig7604 blieb an allen Orten1366 Ägyptens4714.

20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

20 Aber der HErr3068 verstockte2388 Pharaos6547 Herz3820, daß er die Kinder1121 Israel3478 nicht ließ7971.

21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“

21 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Recke5186 deine Hand3027 gen Himmel8064, daß es so finster2822 werde in Ägyptenland776, daß man‘s greifen mag4959.

22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.

22 Und Mose4872 reckte5186 seine Hand3027 gen Himmel8064; da ward eine dicke653 Finsternis2822 in ganz Ägyptenland776 drei7969 Tage3117,

23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.

23 daß niemand376 den andern251 sah7200 noch aufstund von dem Ort, da er376 war, in dreien7969 Tagen3117. Aber bei allen Kindern1121 Israel3478 war es licht216 in ihren Wohnungen4186.

24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“

24 Da forderte7121 Pharao6547 Mose4872 und sprach559: Ziehet hin3212 und dienet5647 dem HErrn3068; allein eure Schafe6629 und Rinder1241 lasset hie; lasset auch eure Kindlein2945 mit euch ziehen3212.

25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.

25 Mose4872 sprach559: Du mußt uns3027 auch Opfer2077 und Brandopfer5930 geben5414, das wir unserm GOtt430, dem HErrn3068, tun6213 mögen.

26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.

26 Unser Vieh4735 soll mit uns gehen3212 und nicht eine Klaue6541 dahinten bleiben7604; denn von dem Unsern werden wir nehmen3947 zum Dienst unsers Gottes430, des HErrn3068. Denn wir wissen3045 nicht, womit wir dem HErrn3068 dienen5647 sollen5647, bis wir dahin kommen935.

27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

27 Aber der HErr3068 verstockte das Herz3820 Pharaos6547, daß er sie2388 nicht lassen7971 wollte14.

28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“

28 Und Pharao6547 sprach559 zu ihm: Gehe3212 von mir und hüte dich8104, daß du7200 nicht3254 mehr vor meine Augen6440 kommest; denn welches Tages3117 du vor meine Augen6440 kommst7200, sollst du sterben4191.

29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“

29 Mose4872 antwortete: Wie du gesagt559 hast1696; ich will7200 nicht3254 mehr3651 vor deine Augen6440 kommen.