CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 10

1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“

3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“

4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.

5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.

6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.

7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,

8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.

9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.

12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.

13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!

15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.

16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“

18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.

20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.

21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!

23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“

27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.

29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.

32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:

33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“

35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.

36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“

37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!

38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“

39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.

41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.

45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.

46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.

47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.

51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“

52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 10

1 Und2532 er1321 machte sich auf450 und2532 kam2064 von dannen2547 in1519 die Örter3725 des jüdischen Landes2449 jenseit4008 des Jordans2446. Und das Volk3793 ging4848 abermal mit1223 Haufen zu4314 ihm, und wie5613 seine846 Gewohnheit war1486, lehrete er sie abermal.

2 Und2532 die Pharisäer5330 traten zu4334 ihm846 und fragten1905 ihn3985, ob1487 ein Mann435 sich scheiden630 möge1832 von seinem Weibe1135; und versuchten ihn846 damit.

3 Er846 antwortete611 aber1161 und sprach2036: Was5101 hat euch5213 Mose3475 geboten1781?

4 Sie sprachen2036: Mose3475 hat zugelassen2010, einen Scheidebrief975 zu schreiben1125 und1161 sich zu scheiden630.

5 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen: Um eures Herzens4641 Härtigkeit4641 willen hat er846 euch5216 solch5026 Gebot1785 geschrieben1125.

6 Aber1161 von575 Anfang746 der Kreatur2937 hat4160 sie846 GOtt2316 geschaffen ein Männlein und2532 Fräulein.

7 Darum5127 wird4314 der Mensch444 seinen Vater3962 und2532 Mutter3384 lassen und2532 wird seinem Weibe1135 anhangen4347,

8 und2532 werden sein2071 die zwei1417 ein3391 Fleisch4561. So5620 sind1526 sie nun3765 nicht zwei1417, sondern235 ein3391 Fleisch4561.

9 Was3739 denn3767 GOtt2316 zusammengefüget hat4801, soll der Mensch444 nicht3361 scheiden5563.

10 Und2532 daheim fragten1905 ihn846 abermal seine846 Jünger3101 um1722 dasselbige.

11 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Wer1437 sich848 scheidet630 von seinem Weibe1135 und2532 freiet eine andere243, der bricht die Ehe3429 an1909 ihr846.

12 Und2532 so1437 sich848 ein Weib1135 scheidet630 von ihrem Manne435 und2532 freiet einen andern243, die bricht ihre Ehe3429.

13 Und2532 sie846 brachten4374 Kindlein3813 zu ihm, daß2443 er846 sie anrührete. Die Jünger3101 aber1161 fuhren die an680, die sie trugen.

14 Da es aber1161 JEsus2424 sah, ward er846 unwillig23 und2532 sprach2036 zu863 ihnen846: Laßt die Kindlein3813 zu4314 mir3165 kommen2064 und2532 wehret2967 ihnen nicht3361; denn1063 solcher5108 ist2076 das1492 Reich932 Gottes2316.

15 Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, wer das3739 Reich932 Gottes2316 nicht3362 empfänget als5613 ein1525 Kindlein3813, der846 wird1209 nicht3364 hineinkommen1525.

16 Und2532 er846 herzete sie846 und legte5087 die Hände5495 auf1909 sie846 und segnete2127 sie.

17 Und2532 da er hinausgegangen1607 war auf1519 den Weg3598, lief4370 einer1520 vorne vor, kniete1120 vor ihn und2532 fragte1905 ihn: Guter18 Meister1320, was5101 soll ich tun4160, daß2443 ich das ewige166 Leben2222 ererbe2816?

18 Aber1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihm846: Was5101 heißest3004 du mich3165 gut18? Niemand3762 ist gut18 denn1508 der1520 einige GOtt2316.

19 Du1492 weißest ja die Gebote1785 wohl: Du sollst3431 nicht3361 ehebrechen3431. Du sollst5407 nicht3361 töten5407. Du sollst2813 nicht3361 stehlen2813. Du sollst nicht3361 falsch Zeugnis5576 reden5576. Du sollst niemand3361 täuschen650. Ehre5091 deinen4675 Vater3962 und2532 Mutter3384.

20 Er846 antwortete611 aber1161 und sprach2036 zu ihm: Meister1320, das3956 habe ich alles5023 gehalten5442 von1537 meiner3450 Jugend3503 auf.

21 Und1161 JEsus2424 sah1689 ihn846 an5302 und2532 liebte25 ihn846 und2532 sprach2036 zu1722 ihm846: Eines fehlet dir. Gehe5217 hin, verkaufe4453 alles, was3745 du hast2192, und2532 gib‘s1325 den Armen4434, so wirst du einen1520 Schatz2344 im Himmel3772 haben2192; und2532 komm1204, folge mir3427 nach190 und nimm das Kreuz4716 auf142 dich4671.

22 Er2258 aber1161 ward Unmuts über1909 der Rede3056 und ging565 traurig3076 davon; denn1063 er hatte2192 viele4183 Güter2933.

23 Und2532 JEsus2424 sah um sich4017 und sprach3004 zu seinen Jüngern3101: Wie4459 schwerlich werden2192 die Reichen5536 in1519 das932 Reich Gottes2316 kommen1525!

24 Die Jünger3101 aber1161 entsetzten2284 sich über1909 seine846 Rede3056. Aber1161 JEsus2424 antwortete611 wiederum3825 und sprach3004 zu ihnen: Liebe Kinder5043, wie4459 schwerlich ist‘s2076, daß die, so ihr846 Vertrauen3982 auf1909 Reichtum5536 setzen, ins1519 Reich932 Gottes2316 kommen1525!

25 Es ist2076 leichter2123, daß ein1525 Kamel2574 durch1330 ein Nadelöhr5168 gehe1525, denn1223 daß ein Reicher ins1519 Reich4145 Gottes2316 komme.

26 Sie entsetzten1605 sich aber1161 noch viel mehr4057 und sprachen3004 untereinander4314: Wer5101 kann1410 denn selig4982 werden?

27 JEsus2424 aber1161 sah1689 sie846 an3844 und235 sprach3004: Bei3844 den444 Menschen ist‘s2076 unmöglich102, aber nicht3756 bei3844 GOtt2316; denn1063 alle3956 Dinge sind möglich1415 bei GOtt2316.

28 Da2532 sagte756 Petrus4074 zu ihm846: Siehe2400, wir2249 haben alles3956 verlassen863 und2532 sind dir4671 nachgefolget.

29 JEsus2424 antwortete611 und1161 sprach2036: Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, es ist2076 niemand3762, so3739 er verläßt863 Haus3614 oder2228 Brüder80 oder2228 Schwestern79 oder2228 Vater3962 oder2228 Mutter3384 oder2228 Weib1135 oder2228 Kinder5043 oder2228 Äcker68 um1752 meinetwillen1700 und2532 um des Evangeliums2098 willen,

30 der nicht3362 hundertfältig1542 empfange2983 jetzt3568 in1722 dieser5129 Zeit2540 Häuser3614 und2532 Brüder80 und2532 Schwestern79 und2532 Mütter3384 und2532 Kinder5043 und2532 Äcker68 mit3326 Verfolgungen1375 und2532 in der zukünftigen2064 Welt165 das ewige166 Leben2222.

31 Viele4183 aber1161 werden die Letzten2078 sein2071, die die Ersten4413 sind, und2532 die Ersten4413 sein, die die Letzten2078 sind.

32 Sie846 waren2258 aber1161 auf305 dem Wege3598 und2532 gingen hinauf gen Jerusalem2414. Und2532 JEsus2424 ging4254 vor ihnen; und2532 sie846 entsetzten2284 sich2258, folgeten ihm190 nach1519 und2532 fürchteten sich5399. Und JEsus nahm3880 abermal zu1722 sich die Zwölfe und sagte756 ihnen, was ihm846 widerfahren4819 würde3195:

33 Siehe2400, wir gehen hinauf305 gen Jerusalem2414, und3754 des846 Menschen Sohn wird2532 überantwortet werden3860 den444 Hohenpriestern749 und2532 Schriftgelehrten1122; und2532 sie846 werden ihn verdammen2632 zum1519 Tode2288 und2532 überantworten3860 den Heiden1484.

34 Die846 werden ihn846 verspotten1702 und2532 geißeln3146 und2532 verspeien1716 und2532 töten615; und2532 am dritten5154 Tage2250 wird2532 er846 auferstehen450.

35 Da gingen4365 zu ihm Jakobus2385 und2532 Johannes2491, die Söhne des846 Zebedäus2199, und2532 sprachen3004: Meister1320, wir wollen2309, daß2443 du uns2254 tuest4160, was1437 wir dich bitten154 werden.

36 Er sprach2036 zu ihnen: Was5101 wollt2309, ihr846, daß3165 ich euch5213 tue4160?

37 Sie846 sprachen2036 zu1537 ihm: Gib1325 uns2254, daß2443 wir2532 sitzen2523, einer1520 zu1537 deiner4675 Rechten1188 und1161 einer1520 zu deiner4675 Linken2176, in1722 deiner4675 Herrlichkeit1391.

38 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu1410 ihnen: Ihr846 wisset nicht3756, was5101 ihr bittet154. Könnt1492 ihr den3739 Kelch4221 trinken4095, den ich1473 trinke4095, und2532 euch taufen907 lassen mit der3739 Taufe908, da ich1473 mit getauft werde907?

39 Sie846 sprachen2036 zu1410 ihm: Ja, wir können es wohl. JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu ihnen: Zwar3303 ihr846 werdet den3739 Kelch4221 trinken4095, den ich1473 trinke4095, und1161 getauft907 werden mit der3739 Taufe908, da2532 ich1473 mit getauft907 werde4095;

40 zu1537 sitzen2523 aber1161 zu1537 meiner3450 Rechten1188 und2532 zu meiner1699 Linken2176, stehet2076 mir3450 nicht3756 zu, euch zu geben1325, sondern235 welchen3739 es bereitet2090 ist.

41 Und2532 da das die191 Zehn1176 höreten, wurden756 sie unwillig23 über4012 Jakobus2385 und2532 Johannes2491.

42 Aber1161 JEsus2424 rief sie846 und2532 sprach3004 zu ihnen846: Ihr846 wisset1492, daß3754 die846 weltlichen1484 Fürsten757 herrschen2634, und die Mächtigen3173 unter ihnen846 haben Gewalt2715.

43 Aber1161 also3779 soll2071 es unter1722 euch5213 nicht3756 sein2071, sondern235 welcher1437 will2309 groß3173 werden1096 unter1722 euch5213, der soll euer5216 Diener1249 sein2071.

44 Und2532 welcher302 unter euch5216 will2309 der Vornehmste4413 werden1096, der soll aller3956 Knecht1401 sein2071.

45 Denn1063 auch2532 des Menschen444 Sohn ist nicht3756 kommen2064, daß er sich848 dienen1247 lasse, sondern235 daß er diene1247 und2532 gebe1325 sein Leben5590 zur Bezahlung3083 für473 viele4183.

46 Und2532 sie kamen2064 gen1519 Jericho2410. Und2532 da er aus1607 Jericho2410 ging, er und2532 seine846 Jünger3101 und2532 ein groß Volk3793, da saß2521 ein Blinder5185, Bartimäus924, des Timäus5090 Sohn, am3844 Wege3598 und bettelte4319.

47 Und2532 da er2076 hörete, daß3754 es JEsus2424 von Nazareth3480 war, fing756 er an zu schreien2896 und2532 zu sagen3004: JEsu2424, du191 Sohn Davids1138, erbarme dich1653 mein3165!

48 Und2532 viele4183 bedräueten ihn, er846 sollte stillschweigen4623. Er aber2443 schrie2896 viel4183 mehr3123: Du Sohn Davids1138, erbarme dich1653 mein3165!

49 Und2532 JEsus2424 stund stille und ließ ihn rufen5455. Und sie2476 riefen5455 den Blinden5185 und sprachen2036 zu ihm846: Sei getrost2293, stehe auf1453! Er846 rufet dich4571.

50 Und1161 er warf sein Kleid2440 von sich577, stund auf450 und kam2064 zu4314 JEsu2424.

51 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und sprach3004 zu ihm846: Was5101 willst2309 du, daß2443 ich dir tun4160 soll? Der Blinde5185 sprach2036 zu ihm846: Rabuni, daß ich sehend308 werde.

52 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu1722 ihm4982: Gehe5217 hin; dein4675 Glaube4102 hat dir4571 geholfen4982. Und2532 alsbald2112 ward er846 sehend und2532 folgte ihm2424 nach190 auf308 dem Wege3598.

Вiд Марка

Розділ 10

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 10

1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.

1 Und2532 er1321 machte sich auf450 und2532 kam2064 von dannen2547 in1519 die Örter3725 des jüdischen Landes2449 jenseit4008 des Jordans2446. Und das Volk3793 ging4848 abermal mit1223 Haufen zu4314 ihm, und wie5613 seine846 Gewohnheit war1486, lehrete er sie abermal.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“

2 Und2532 die Pharisäer5330 traten zu4334 ihm846 und fragten1905 ihn3985, ob1487 ein Mann435 sich scheiden630 möge1832 von seinem Weibe1135; und versuchten ihn846 damit.

3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“

3 Er846 antwortete611 aber1161 und sprach2036: Was5101 hat euch5213 Mose3475 geboten1781?

4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.

4 Sie sprachen2036: Mose3475 hat zugelassen2010, einen Scheidebrief975 zu schreiben1125 und1161 sich zu scheiden630.

5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.

5 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen: Um eures Herzens4641 Härtigkeit4641 willen hat er846 euch5216 solch5026 Gebot1785 geschrieben1125.

6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.

6 Aber1161 von575 Anfang746 der Kreatur2937 hat4160 sie846 GOtt2316 geschaffen ein Männlein und2532 Fräulein.

7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,

7 Darum5127 wird4314 der Mensch444 seinen Vater3962 und2532 Mutter3384 lassen und2532 wird seinem Weibe1135 anhangen4347,

8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.

8 und2532 werden sein2071 die zwei1417 ein3391 Fleisch4561. So5620 sind1526 sie nun3765 nicht zwei1417, sondern235 ein3391 Fleisch4561.

9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“

9 Was3739 denn3767 GOtt2316 zusammengefüget hat4801, soll der Mensch444 nicht3361 scheiden5563.

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

10 Und2532 daheim fragten1905 ihn846 abermal seine846 Jünger3101 um1722 dasselbige.

11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.

11 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Wer1437 sich848 scheidet630 von seinem Weibe1135 und2532 freiet eine andere243, der bricht die Ehe3429 an1909 ihr846.

12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.

12 Und2532 so1437 sich848 ein Weib1135 scheidet630 von ihrem Manne435 und2532 freiet einen andern243, die bricht ihre Ehe3429.

13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.

13 Und2532 sie846 brachten4374 Kindlein3813 zu ihm, daß2443 er846 sie anrührete. Die Jünger3101 aber1161 fuhren die an680, die sie trugen.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!

14 Da es aber1161 JEsus2424 sah, ward er846 unwillig23 und2532 sprach2036 zu863 ihnen846: Laßt die Kindlein3813 zu4314 mir3165 kommen2064 und2532 wehret2967 ihnen nicht3361; denn1063 solcher5108 ist2076 das1492 Reich932 Gottes2316.

15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.

15 Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, wer das3739 Reich932 Gottes2316 nicht3362 empfänget als5613 ein1525 Kindlein3813, der846 wird1209 nicht3364 hineinkommen1525.

16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.

16 Und2532 er846 herzete sie846 und legte5087 die Hände5495 auf1909 sie846 und segnete2127 sie.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“

17 Und2532 da er hinausgegangen1607 war auf1519 den Weg3598, lief4370 einer1520 vorne vor, kniete1120 vor ihn und2532 fragte1905 ihn: Guter18 Meister1320, was5101 soll ich tun4160, daß2443 ich das ewige166 Leben2222 ererbe2816?

18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

18 Aber1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihm846: Was5101 heißest3004 du mich3165 gut18? Niemand3762 ist gut18 denn1508 der1520 einige GOtt2316.

19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.

19 Du1492 weißest ja die Gebote1785 wohl: Du sollst3431 nicht3361 ehebrechen3431. Du sollst5407 nicht3361 töten5407. Du sollst2813 nicht3361 stehlen2813. Du sollst nicht3361 falsch Zeugnis5576 reden5576. Du sollst niemand3361 täuschen650. Ehre5091 deinen4675 Vater3962 und2532 Mutter3384.

20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.

20 Er846 antwortete611 aber1161 und sprach2036 zu ihm: Meister1320, das3956 habe ich alles5023 gehalten5442 von1537 meiner3450 Jugend3503 auf.

21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.

21 Und1161 JEsus2424 sah1689 ihn846 an5302 und2532 liebte25 ihn846 und2532 sprach2036 zu1722 ihm846: Eines fehlet dir. Gehe5217 hin, verkaufe4453 alles, was3745 du hast2192, und2532 gib‘s1325 den Armen4434, so wirst du einen1520 Schatz2344 im Himmel3772 haben2192; und2532 komm1204, folge mir3427 nach190 und nimm das Kreuz4716 auf142 dich4671.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!

22 Er2258 aber1161 ward Unmuts über1909 der Rede3056 und ging565 traurig3076 davon; denn1063 er hatte2192 viele4183 Güter2933.

23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“

23 Und2532 JEsus2424 sah um sich4017 und sprach3004 zu seinen Jüngern3101: Wie4459 schwerlich werden2192 die Reichen5536 in1519 das932 Reich Gottes2316 kommen1525!

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

24 Die Jünger3101 aber1161 entsetzten2284 sich über1909 seine846 Rede3056. Aber1161 JEsus2424 antwortete611 wiederum3825 und sprach3004 zu ihnen: Liebe Kinder5043, wie4459 schwerlich ist‘s2076, daß die, so ihr846 Vertrauen3982 auf1909 Reichtum5536 setzen, ins1519 Reich932 Gottes2316 kommen1525!

25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“

25 Es ist2076 leichter2123, daß ein1525 Kamel2574 durch1330 ein Nadelöhr5168 gehe1525, denn1223 daß ein Reicher ins1519 Reich4145 Gottes2316 komme.

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“

26 Sie entsetzten1605 sich aber1161 noch viel mehr4057 und sprachen3004 untereinander4314: Wer5101 kann1410 denn selig4982 werden?

27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

27 JEsus2424 aber1161 sah1689 sie846 an3844 und235 sprach3004: Bei3844 den444 Menschen ist‘s2076 unmöglich102, aber nicht3756 bei3844 GOtt2316; denn1063 alle3956 Dinge sind möglich1415 bei GOtt2316.

28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.

28 Da2532 sagte756 Petrus4074 zu ihm846: Siehe2400, wir2249 haben alles3956 verlassen863 und2532 sind dir4671 nachgefolget.

29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,

29 JEsus2424 antwortete611 und1161 sprach2036: Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, es ist2076 niemand3762, so3739 er verläßt863 Haus3614 oder2228 Brüder80 oder2228 Schwestern79 oder2228 Vater3962 oder2228 Mutter3384 oder2228 Weib1135 oder2228 Kinder5043 oder2228 Äcker68 um1752 meinetwillen1700 und2532 um des Evangeliums2098 willen,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.

30 der nicht3362 hundertfältig1542 empfange2983 jetzt3568 in1722 dieser5129 Zeit2540 Häuser3614 und2532 Brüder80 und2532 Schwestern79 und2532 Mütter3384 und2532 Kinder5043 und2532 Äcker68 mit3326 Verfolgungen1375 und2532 in der zukünftigen2064 Welt165 das ewige166 Leben2222.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.

31 Viele4183 aber1161 werden die Letzten2078 sein2071, die die Ersten4413 sind, und2532 die Ersten4413 sein, die die Letzten2078 sind.

32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:

32 Sie846 waren2258 aber1161 auf305 dem Wege3598 und2532 gingen hinauf gen Jerusalem2414. Und2532 JEsus2424 ging4254 vor ihnen; und2532 sie846 entsetzten2284 sich2258, folgeten ihm190 nach1519 und2532 fürchteten sich5399. Und JEsus nahm3880 abermal zu1722 sich die Zwölfe und sagte756 ihnen, was ihm846 widerfahren4819 würde3195:

33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

33 Siehe2400, wir gehen hinauf305 gen Jerusalem2414, und3754 des846 Menschen Sohn wird2532 überantwortet werden3860 den444 Hohenpriestern749 und2532 Schriftgelehrten1122; und2532 sie846 werden ihn verdammen2632 zum1519 Tode2288 und2532 überantworten3860 den Heiden1484.

34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“

34 Die846 werden ihn846 verspotten1702 und2532 geißeln3146 und2532 verspeien1716 und2532 töten615; und2532 am dritten5154 Tage2250 wird2532 er846 auferstehen450.

35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.

35 Da gingen4365 zu ihm Jakobus2385 und2532 Johannes2491, die Söhne des846 Zebedäus2199, und2532 sprachen3004: Meister1320, wir wollen2309, daß2443 du uns2254 tuest4160, was1437 wir dich bitten154 werden.

36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“

36 Er sprach2036 zu ihnen: Was5101 wollt2309, ihr846, daß3165 ich euch5213 tue4160?

37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!

37 Sie846 sprachen2036 zu1537 ihm: Gib1325 uns2254, daß2443 wir2532 sitzen2523, einer1520 zu1537 deiner4675 Rechten1188 und1161 einer1520 zu deiner4675 Linken2176, in1722 deiner4675 Herrlichkeit1391.

38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“

38 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu1410 ihnen: Ihr846 wisset nicht3756, was5101 ihr bittet154. Könnt1492 ihr den3739 Kelch4221 trinken4095, den ich1473 trinke4095, und2532 euch taufen907 lassen mit der3739 Taufe908, da ich1473 mit getauft werde907?

39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

39 Sie846 sprachen2036 zu1410 ihm: Ja, wir können es wohl. JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu ihnen: Zwar3303 ihr846 werdet den3739 Kelch4221 trinken4095, den ich1473 trinke4095, und1161 getauft907 werden mit der3739 Taufe908, da2532 ich1473 mit getauft907 werde4095;

40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.

40 zu1537 sitzen2523 aber1161 zu1537 meiner3450 Rechten1188 und2532 zu meiner1699 Linken2176, stehet2076 mir3450 nicht3756 zu, euch zu geben1325, sondern235 welchen3739 es bereitet2090 ist.

41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.

41 Und2532 da das die191 Zehn1176 höreten, wurden756 sie unwillig23 über4012 Jakobus2385 und2532 Johannes2491.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

42 Aber1161 JEsus2424 rief sie846 und2532 sprach3004 zu ihnen846: Ihr846 wisset1492, daß3754 die846 weltlichen1484 Fürsten757 herrschen2634, und die Mächtigen3173 unter ihnen846 haben Gewalt2715.

43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

43 Aber1161 also3779 soll2071 es unter1722 euch5213 nicht3756 sein2071, sondern235 welcher1437 will2309 groß3173 werden1096 unter1722 euch5213, der soll euer5216 Diener1249 sein2071.

44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.

44 Und2532 welcher302 unter euch5216 will2309 der Vornehmste4413 werden1096, der soll aller3956 Knecht1401 sein2071.

45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.

45 Denn1063 auch2532 des Menschen444 Sohn ist nicht3756 kommen2064, daß er sich848 dienen1247 lasse, sondern235 daß er diene1247 und2532 gebe1325 sein Leben5590 zur Bezahlung3083 für473 viele4183.

46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.

46 Und2532 sie kamen2064 gen1519 Jericho2410. Und2532 da er aus1607 Jericho2410 ging, er und2532 seine846 Jünger3101 und2532 ein groß Volk3793, da saß2521 ein Blinder5185, Bartimäus924, des Timäus5090 Sohn, am3844 Wege3598 und bettelte4319.

47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“

47 Und2532 da er2076 hörete, daß3754 es JEsus2424 von Nazareth3480 war, fing756 er an zu schreien2896 und2532 zu sagen3004: JEsu2424, du191 Sohn Davids1138, erbarme dich1653 mein3165!

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

48 Und2532 viele4183 bedräueten ihn, er846 sollte stillschweigen4623. Er aber2443 schrie2896 viel4183 mehr3123: Du Sohn Davids1138, erbarme dich1653 mein3165!

49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.

49 Und2532 JEsus2424 stund stille und ließ ihn rufen5455. Und sie2476 riefen5455 den Blinden5185 und sprachen2036 zu ihm846: Sei getrost2293, stehe auf1453! Er846 rufet dich4571.

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.

50 Und1161 er warf sein Kleid2440 von sich577, stund auf450 und kam2064 zu4314 JEsu2424.

51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“

51 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und sprach3004 zu ihm846: Was5101 willst2309 du, daß2443 ich dir tun4160 soll? Der Blinde5185 sprach2036 zu ihm846: Rabuni, daß ich sehend308 werde.

52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.

52 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu1722 ihm4982: Gehe5217 hin; dein4675 Glaube4102 hat dir4571 geholfen4982. Und2532 alsbald2112 ward er846 sehend und2532 folgte ihm2424 nach190 auf308 dem Wege3598.