Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 43

1 А голод став тяжки́й у тім краї.

2 І сталося, як вони скінчи́ли їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них ба́тько їх: „Верніться, купіть нам трохи їжі!“

3 І сказав йому Юда, говорячи: „Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!“

4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зі́йдемо, і купимо тобі їжі.

5 А коли не пошлеш, не зі́йдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами“.

6 І промовив Ізра́їль: „На́що зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?“

7 А вони відказали: „Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?“

8 І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: „Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і бу́демо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.

9 Я поручуся за нього, — з моєї руки бу́деш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!

10 А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були́ два рази“.

11 І сказав їм Ізра́їль, їх батько: „Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.

12 А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, — може то помилка.

13 А брата вашого заберіть, — і встаньте, ідіть до того мужа.

14 А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніями́на. А я, — певно стратив сина свого́!“

15 І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.

16 І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: „Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною бу́дуть їсти ці люди опівдні“.

17 І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому.

18 І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йо́сипового дому. І сказали вони: „Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли“.

19 І приступили вони до чоловіка, що над домом Йо́сиповим, та й говорили до нього при вході в дім.

20 І сказали вони: „Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.

21 І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, — а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!

22 А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків“.

23 А той відказав: „Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене“. І вивів до них Симеона.

24 І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.

25 І вони пригото́вили дарунки до приходу Йосипа опі́вдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.

26 І ввійшов Йо́сип до дому, а вони прине́сли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.

27 А він запитав їх про мир і сказав: „Чи гара́зд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?“

28 А вони відказали: „Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий“. І вони схилилися, і вклонилися до землі.

29 І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: „Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали?“ І сказав: „Нехай Бог буде милости́вий до тебе, мій сину!“

30 І Йо́сип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...

31 І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: „Покладіть хліба!“

32 І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.

33 І вони посідали перед ним, — перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед о́дним.

34 І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпива́лися з ним.

創世記

第43章

1 那地的饑荒甚大。

2 他們從埃及帶來的糧穀［corn］吃盡了，他們的父親就對他們說：「你們再去給我們［us］買些糧來。」

3 猶大對他說：「那人嚴嚴警戒［solemnly protest］我們說：『你們的兄弟若不與你們同來，你們就不得見我的面。』

4 你若打發我們的兄弟與我們同去，我們就下去給你買糧；

5 只是［But］你若不打發他去，我們就不下去；因為那人對我們說：『你們的兄弟若不與你們同來，你們就不得見我的面。』」

6 以色列說：「你們為甚麼這樣害我，告訴那人你們還有兄弟呢？」

7 他們說［said］：「那人詳細問到我們和我們親屬的景況［our state, and of our kindred］，說：『你們的父親還在嗎？你們還有兄弟嗎？』我們就按著他所問的告訴他；我們［we］焉能知道他要說『必須把你們的兄弟帶下來』呢？」

8 猶大又對他父親以色列說：「你打發男童與我同去，我們就起身下去，好叫我們和你，並我們的婦人孩子，都得存活，不至於死。

9 我為他作保；你可以從我手中追討，我若不帶他回來交在你面前，我情願永遠擔罪。

10 我們若沒有耽擱，如今第二次都回來了。」

11 他們的父親以色列說：「若必須如此，你們就當這樣行：可以將這地土產中最好的乳香、蜂蜜、香料、沒藥、堅果［nuts］、杏仁都取一點，收在器具裏，帶下去送給那人作禮物，

12 又要手裏帶雙倍的錢［take double money］，並將歸還在你們口袋內的錢［money］仍帶在手裏；那或者是錯了。

13 也帶著你們的兄弟，起身去見那人。

14 但願神─全能者［God Almighty］使你們在那人面前蒙憐憫，釋放你們的那兄弟［brother］和便雅憫回來。我若喪了兒子，就喪了吧。」

15 於是，他們拿著那禮物，又手裏雙倍［double］地帶錢［money］，並且帶著便雅憫；就［and］起身下到埃及，站在約瑟面前。

16 約瑟見便雅憫和他們同來，就對家宰說：「將這些人領到屋裏。要宰殺牲畜，預備筵席，因為正午這些人同我用餐［dine］。」

17 家宰就遵著約瑟的命去行，領他們進約瑟的屋裏。

18 他們因為被領到約瑟的屋裏，就害怕，說：「領我們到這裏來，必是因為頭次歸還在我們口袋裏的錢［money］，他好尋機會攻擊我們［that he may seek occasion against us］，下手害我們，強取我們為奴僕，搶奪我們的驢。」

19 他們就挨進約瑟的家宰，在屋門口與他談論［communed with him］，

20 說：「我主啊，我們頭次下來實在是要買糧。

21 後來到了住宿的地方，我們打開口袋，不料，各人的錢［money］，分量足數，仍在各人的口袋內，現在我們手裏又帶回來了。

22 另外又帶下錢［money］來買糧。我們道不出［we cannot tell］先前誰把錢［money］放在我們的口袋裏。」

23 家宰說：「你們可以放心，不要害怕，是你們的神和你們父親的神賜給你們財寶在你們的口袋裏；你們的錢［money］，我早已收了。」他就把西緬帶出來，交給他們。

24 家宰就領他們進約瑟的屋裏，給他們水洗腳，又給他們草料餵驢。

25 他們就預備那禮物，等候約瑟正午來，因為他們聽見要在那裏吃餅［bread］。

26 約瑟來到家裏，他們就把手中的禮物拿進屋去給他，又向他屈身在地［bowed themselves to him to the earth］。

27 約瑟問他們好，又問：「你們的父親─就是你們所說的那老人家平安嗎？他還在嗎？」

28 他們回答說：「你僕人─我們的父親平安；他還在。」於是他們低頭下拜。

29 約瑟舉目看見他同母的兄弟便雅憫，就說：「你們向我所說那小兄弟［younger brother］就是這位嗎？」又說：「我［my］兒啊，願神賜恩給你。」

30 約瑟的心腸［bowels］因［for］愛弟之情發動，就急忙尋找可哭之地，進入自己的屋裏，哭了一場。

31 他洗了臉出來，自己隱忍［refrained himself］，便說：「擺餅罷［and said, Set on bread］。」

32 他們就為約瑟單擺了一席，為那些人又擺了一席，也為和約瑟同吃［eat］的埃及人另擺了一席，因為埃及人不可和希伯來人一同吃餅［bread］；那原是埃及人所厭惡的。

33 約瑟使眾弟兄在他面前排列坐席，都按著長幼的次序，眾弟兄就彼此詫異。

34 約瑟把他面前的食物分出來，送給他們；但便雅憫所得的比別人多五倍。他們就飲酒，和約瑟一同宴樂。

Буття Розділ 43	創世記第43章
1 А голод став тяжки́й у тім краї.	1 那地的饑荒甚大。
2 І сталося, як вони скінчи́ли їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них ба́тько їх: „Верніться, купіть нам трохи їжі!“	2 他們從埃及帶來的糧穀［corn］吃盡了，他們的父親就對他們說：「你們再去給我們［us］買些糧來。」
3 І сказав йому Юда, говорячи: „Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!“	3 猶大對他說：「那人嚴嚴警戒［solemnly protest］我們說：『你們的兄弟若不與你們同來，你們就不得見我的面。』
4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зі́йдемо, і купимо тобі їжі.	4 你若打發我們的兄弟與我們同去，我們就下去給你買糧；
5 А коли не пошлеш, не зі́йдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами“.	5 只是［But］你若不打發他去，我們就不下去；因為那人對我們說：『你們的兄弟若不與你們同來，你們就不得見我的面。』」
6 І промовив Ізра́їль: „На́що зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?“	6 以色列說：「你們為甚麼這樣害我，告訴那人你們還有兄弟呢？」
7 А вони відказали: „Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?“	7 他們說［said］：「那人詳細問到我們和我們親屬的景況［our state, and of our kindred］，說：『你們的父親還在嗎？你們還有兄弟嗎？』我們就按著他所問的告訴他；我們［we］焉能知道他要說『必須把你們的兄弟帶下來』呢？」
8 І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: „Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і бу́демо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.	8 猶大又對他父親以色列說：「你打發男童與我同去，我們就起身下去，好叫我們和你，並我們的婦人孩子，都得存活，不至於死。
9 Я поручуся за нього, — з моєї руки бу́деш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!	9 我為他作保；你可以從我手中追討，我若不帶他回來交在你面前，我情願永遠擔罪。
10 А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були́ два рази“.	10 我們若沒有耽擱，如今第二次都回來了。」
11 І сказав їм Ізра́їль, їх батько: „Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.	11 他們的父親以色列說：「若必須如此，你們就當這樣行：可以將這地土產中最好的乳香、蜂蜜、香料、沒藥、堅果［nuts］、杏仁都取一點，收在器具裏，帶下去送給那人作禮物，
12 А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, — може то помилка.	12 又要手裏帶雙倍的錢［take double money］，並將歸還在你們口袋內的錢［money］仍帶在手裏；那或者是錯了。
13 А брата вашого заберіть, — і встаньте, ідіть до того мужа.	13 也帶著你們的兄弟，起身去見那人。
14 А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніями́на. А я, — певно стратив сина свого́!“	14 但願神─全能者［God Almighty］使你們在那人面前蒙憐憫，釋放你們的那兄弟［brother］和便雅憫回來。我若喪了兒子，就喪了吧。」
15 І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.	15 於是，他們拿著那禮物，又手裏雙倍［double］地帶錢［money］，並且帶著便雅憫；就［and］起身下到埃及，站在約瑟面前。
16 І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: „Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною бу́дуть їсти ці люди опівдні“.	16 約瑟見便雅憫和他們同來，就對家宰說：「將這些人領到屋裏。要宰殺牲畜，預備筵席，因為正午這些人同我用餐［dine］。」
17 І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому.	17 家宰就遵著約瑟的命去行，領他們進約瑟的屋裏。
18 І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йо́сипового дому. І сказали вони: „Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли“.	18 他們因為被領到約瑟的屋裏，就害怕，說：「領我們到這裏來，必是因為頭次歸還在我們口袋裏的錢［money］，他好尋機會攻擊我們［that he may seek occasion against us］，下手害我們，強取我們為奴僕，搶奪我們的驢。」
19 І приступили вони до чоловіка, що над домом Йо́сиповим, та й говорили до нього при вході в дім.	19 他們就挨進約瑟的家宰，在屋門口與他談論［communed with him］，
20 І сказали вони: „Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.	20 說：「我主啊，我們頭次下來實在是要買糧。
21 І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, — а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!	21 後來到了住宿的地方，我們打開口袋，不料，各人的錢［money］，分量足數，仍在各人的口袋內，現在我們手裏又帶回來了。
22 А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків“.	22 另外又帶下錢［money］來買糧。我們道不出［we cannot tell］先前誰把錢［money］放在我們的口袋裏。」
23 А той відказав: „Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене“. І вивів до них Симеона.	23 家宰說：「你們可以放心，不要害怕，是你們的神和你們父親的神賜給你們財寶在你們的口袋裏；你們的錢［money］，我早已收了。」他就把西緬帶出來，交給他們。
24 І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.	24 家宰就領他們進約瑟的屋裏，給他們水洗腳，又給他們草料餵驢。
25 І вони пригото́вили дарунки до приходу Йосипа опі́вдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.	25 他們就預備那禮物，等候約瑟正午來，因為他們聽見要在那裏吃餅［bread］。
26 І ввійшов Йо́сип до дому, а вони прине́сли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.	26 約瑟來到家裏，他們就把手中的禮物拿進屋去給他，又向他屈身在地［bowed themselves to him to the earth］。
27 А він запитав їх про мир і сказав: „Чи гара́зд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?“	27 約瑟問他們好，又問：「你們的父親─就是你們所說的那老人家平安嗎？他還在嗎？」
28 А вони відказали: „Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий“. І вони схилилися, і вклонилися до землі.	28 他們回答說：「你僕人─我們的父親平安；他還在。」於是他們低頭下拜。
29 І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: „Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали?“ І сказав: „Нехай Бог буде милости́вий до тебе, мій сину!“	29 約瑟舉目看見他同母的兄弟便雅憫，就說：「你們向我所說那小兄弟［younger brother］就是這位嗎？」又說：「我［my］兒啊，願神賜恩給你。」
30 І Йо́сип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...	30 約瑟的心腸［bowels］因［for］愛弟之情發動，就急忙尋找可哭之地，進入自己的屋裏，哭了一場。
31 І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: „Покладіть хліба!“	31 他洗了臉出來，自己隱忍［refrained himself］，便說：「擺餅罷［and said, Set on bread］。」
32 І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.	32 他們就為約瑟單擺了一席，為那些人又擺了一席，也為和約瑟同吃［eat］的埃及人另擺了一席，因為埃及人不可和希伯來人一同吃餅［bread］；那原是埃及人所厭惡的。
33 І вони посідали перед ним, — перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед о́дним.	33 約瑟使眾弟兄在他面前排列坐席，都按著長幼的次序，眾弟兄就彼此詫異。
34 І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпива́лися з ним.	34 約瑟把他面前的食物分出來，送給他們；但便雅憫所得的比別人多五倍。他們就飲酒，和約瑟一同宴樂。

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 43

創世記

第43章

Буття

Розділ 43

創世記

第43章

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 43

創世記

第43章

Буття

Розділ 43

創世記

第43章

Старий
завіт

Новий
завіт