ЙовРозділ 17 |
|
1 |
|
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує. |
|
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам,— хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х? |
|
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх. |
|
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють, |
|
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють. |
|
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь... |
|
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного. |
|
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі. |
|
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не знахо́джу між вами розумного. |
|
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, — |
|
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві! |
|
13 Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. |
|
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“ До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“ |
|
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її? |
|
16 До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“. |
約伯記第17章 |
|
1 我神已昏、我命垂盡、將入墓矣。 |
|
2 然猶爲人凌侮、屢加橫逆、 |
|
3 我欲於主前明辨而弗敢、誰保其不怒乎、願主遺我以質。 |
|
4 維彼友朋、主蔽其聰、懵焉無智、理屈詞窮。 |
|
5 凡使同儕爲寇所陷、其子之目當盲。 |
|
6 民作歌刺我、衆前唾我、主使之然。 |
|
7 我有殷憂、目眯不明、體質單薄、譬彼虛影、 |
|
8 善人見上帝降災、而生畏懼心、良民見偽善譏彈、而生起攻心。 |
|
9 義人志道、久而不息、潔者用力、久而彌堅。 |
|
10 爾曹之中、欲求一哲人、不可得也、爾試復言之。 |
|
11 我命已終、我志已灰、 |
|
12 視晝若夜、視光若暗、 |
|
13 別無所望、惟以墓爲室、長眠地下、 |
|
14 與朽腐爲鄰、與蚯蚓同處、奚啻父母姊妹。 |
|
15 我至此、豈復有冀望哉、卽有所望、安能遂乎。 |
|
16 必歸陰府、安寢於土、所望之福、歸於烏有。 |
ЙовРозділ 17 |
約伯記第17章 |
|
1 |
1 我神已昏、我命垂盡、將入墓矣。 |
|
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує. |
2 然猶爲人凌侮、屢加橫逆、 |
|
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам,— хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х? |
3 我欲於主前明辨而弗敢、誰保其不怒乎、願主遺我以質。 |
|
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх. |
4 維彼友朋、主蔽其聰、懵焉無智、理屈詞窮。 |
|
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють, |
5 凡使同儕爲寇所陷、其子之目當盲。 |
|
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють. |
6 民作歌刺我、衆前唾我、主使之然。 |
|
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь... |
7 我有殷憂、目眯不明、體質單薄、譬彼虛影、 |
|
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного. |
8 善人見上帝降災、而生畏懼心、良民見偽善譏彈、而生起攻心。 |
|
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі. |
9 義人志道、久而不息、潔者用力、久而彌堅。 |
|
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не знахо́джу між вами розумного. |
10 爾曹之中、欲求一哲人、不可得也、爾試復言之。 |
|
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, — |
11 我命已終、我志已灰、 |
|
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві! |
12 視晝若夜、視光若暗、 |
|
13 Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. |
13 別無所望、惟以墓爲室、長眠地下、 |
|
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“ До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“ |
14 與朽腐爲鄰、與蚯蚓同處、奚啻父母姊妹。 |
|
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її? |
15 我至此、豈復有冀望哉、卽有所望、安能遂乎。 |
|
16 До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“. |
16 必歸陰府、安寢於土、所望之福、歸於烏有。 |