2-я книга Паралипоменон

Глава 16

1 В тридцать7970 шестой8337 год8141 царствования4438 Асы,609 пошел5927 Вааса,1201 царь4428 Израильский,3478 на Иудею3063 и начал1129 строить1129 Раму,7414 чтобы1115 не позволить5414 никому ни уходить3318 от Асы,609 царя4428 Иудейского,3063 ни приходить935 к нему.

2 И вынес3318 Аса609 серебро3701 и золото2091 из сокровищниц214 дома1004 Господня3068 и дома1004 царского4428 и послал7971 к Венададу,1130 царю4428 Сирийскому,758 жившему3427 в Дамаске,1834 говоря:559

3 союз1285 да будет между мною и тобою, как был между отцом1 моим и отцом1 твоим; вот, я посылаю7971 тебе серебра3701 и золота:2091 пойди,3212 расторгни6565 союз1285 твой с Ваасою,1201 царем4428 Израильским,3478 чтоб он отступил5927 от меня.

4 И послушался8085 Венадад1130 царя4428 Асы609 и послал7971 военачальников,82692428 которые были у него, против городов5892 Израильских,3478 и они опустошили5221 Ийон5859 и Дан1835 и Авелмаим66 и все запасы4543 в городах5892 Неффалимовых.5321

5 И когда услышал8085 о сем Вааса,1201 то перестал2308 строить1129 Раму7414 и прекратил7673 работу4399 свою.

6 Аса609 же царь4428 собрал3947 всех Иудеев,3063 и они вывезли5375 из Рамы7414 камни68 и дерева,6086 которые употреблял1129 Вааса1201 для строения,1129 — и выстроил1129 из них Геву1387 и Мицфу.4709

7 В то время6256 пришел935 Ананий2607 прозорливец7200 к Асе,609 царю4428 Иудейскому,3063 и сказал559 ему: так как ты понадеялся8172 на царя4428 Сирийского758 и не уповал8172 на Господа3068 Бога430 твоего, потому и спаслось4422 войско2428 царя4428 Сирийского758 от руки3027 твоей.

8 Не были ли Ефиопляне3569 и Ливияне3864 с силою2428 большею7230 и с колесницами7393 и всадниками6571 весьма3966 многочисленными?7235 Но как ты уповал8172 на Господа,3068 то Он предал5414 их в руку3027 твою,

9 ибо очи5869 Господа3068 обозревают7751 всю землю,776 чтобы поддерживать2388 тех, чье сердце3824 вполне8003 предано8003 Ему. Безрассудно5528 ты поступил5528 теперь. За то отныне6258 будут3426 у тебя войны.4421

10 И разгневался3707 Аса609 на прозорливца,7200 и заключил5414 его в темницу,41151004 так как за это был в раздражении2197 на него; притеснял7533 Аса609 и некоторых из народа5971 в то время.6256

11 И вот, деяния1697 Асы,609 первые7223 и последние,314 описаны3789 в книге5612 царей4428 Иудейских3063 и Израильских.3478

12 И сделался2456 Аса609 болен2456 ногами7272 на тридцать7970 девятом8672 году8141 царствования4438 своего, и болезнь2483 его поднялась до верхних4605 частей4605 тела; но он в болезни2483 своей взыскал1875 не Господа,3068 а врачей.7495

13 И почил7901 Аса609 с отцами1 своими, и умер4191 на сорок705 первом259 году8141 царствования4427 своего.

14 И похоронили6912 его в гробнице,6913 которую он устроил3738 для себя в городе5892 Давидовом;1732 и положили7901 его на одре,4904 который наполнили4390 благовониями1314 и разными2177 искусственными754348424639 мастями, и сожгли83138316 их для него великое3966 множество.1419

2-а хронiки

Розділ 16

1 Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.

2 І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

3Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.

4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.

5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.

7 А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.

8 Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“

10 І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.

11 І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

12 І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.

13 І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.

14 І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.

2-я книга Паралипоменон

Глава 16

2-а хронiки

Розділ 16

1 В тридцать7970 шестой8337 год8141 царствования4438 Асы,609 пошел5927 Вааса,1201 царь4428 Израильский,3478 на Иудею3063 и начал1129 строить1129 Раму,7414 чтобы1115 не позволить5414 никому ни уходить3318 от Асы,609 царя4428 Иудейского,3063 ни приходить935 к нему.

1 Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.

2 И вынес3318 Аса609 серебро3701 и золото2091 из сокровищниц214 дома1004 Господня3068 и дома1004 царского4428 и послал7971 к Венададу,1130 царю4428 Сирийскому,758 жившему3427 в Дамаске,1834 говоря:559

2 І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

3 союз1285 да будет между мною и тобою, как был между отцом1 моим и отцом1 твоим; вот, я посылаю7971 тебе серебра3701 и золота:2091 пойди,3212 расторгни6565 союз1285 твой с Ваасою,1201 царем4428 Израильским,3478 чтоб он отступил5927 от меня.

3Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.

4 И послушался8085 Венадад1130 царя4428 Асы609 и послал7971 военачальников,82692428 которые были у него, против городов5892 Израильских,3478 и они опустошили5221 Ийон5859 и Дан1835 и Авелмаим66 и все запасы4543 в городах5892 Неффалимовых.5321

4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.

5 И когда услышал8085 о сем Вааса,1201 то перестал2308 строить1129 Раму7414 и прекратил7673 работу4399 свою.

5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

6 Аса609 же царь4428 собрал3947 всех Иудеев,3063 и они вывезли5375 из Рамы7414 камни68 и дерева,6086 которые употреблял1129 Вааса1201 для строения,1129 — и выстроил1129 из них Геву1387 и Мицфу.4709

6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.

7 В то время6256 пришел935 Ананий2607 прозорливец7200 к Асе,609 царю4428 Иудейскому,3063 и сказал559 ему: так как ты понадеялся8172 на царя4428 Сирийского758 и не уповал8172 на Господа3068 Бога430 твоего, потому и спаслось4422 войско2428 царя4428 Сирийского758 от руки3027 твоей.

7 А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.

8 Не были ли Ефиопляне3569 и Ливияне3864 с силою2428 большею7230 и с колесницами7393 и всадниками6571 весьма3966 многочисленными?7235 Но как ты уповал8172 на Господа,3068 то Он предал5414 их в руку3027 твою,

8 Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

9 ибо очи5869 Господа3068 обозревают7751 всю землю,776 чтобы поддерживать2388 тех, чье сердце3824 вполне8003 предано8003 Ему. Безрассудно5528 ты поступил5528 теперь. За то отныне6258 будут3426 у тебя войны.4421

9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“

10 И разгневался3707 Аса609 на прозорливца,7200 и заключил5414 его в темницу,41151004 так как за это был в раздражении2197 на него; притеснял7533 Аса609 и некоторых из народа5971 в то время.6256

10 І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.

11 И вот, деяния1697 Асы,609 первые7223 и последние,314 описаны3789 в книге5612 царей4428 Иудейских3063 и Израильских.3478

11 І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

12 И сделался2456 Аса609 болен2456 ногами7272 на тридцать7970 девятом8672 году8141 царствования4438 своего, и болезнь2483 его поднялась до верхних4605 частей4605 тела; но он в болезни2483 своей взыскал1875 не Господа,3068 а врачей.7495

12 І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.

13 И почил7901 Аса609 с отцами1 своими, и умер4191 на сорок705 первом259 году8141 царствования4427 своего.

13 І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.

14 И похоронили6912 его в гробнице,6913 которую он устроил3738 для себя в городе5892 Давидовом;1732 и положили7901 его на одре,4904 который наполнили4390 благовониями1314 и разными2177 искусственными754348424639 мастями, и сожгли83138316 их для него великое3966 множество.1419

14 І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.