Послание к галатамГлава 1 |
|
1 |
|
2 и |
|
3 благодать |
|
4 Который |
|
5 Ему |
|
6 |
|
7 которое |
|
8 Но |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 ибо |
|
13 |
|
14 и |
|
15 Когда |
|
16 открыть |
|
17 и не |
|
18 |
|
19 Другого |
|
20 А |
|
21 После сего |
|
22 |
|
23 а |
|
24 и |
До галатiвРозділ 1 |
|
1 |
|
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
|
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
|
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
|
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
|
6 |
|
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
|
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
|
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
|
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
|
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
|
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
|
13 |
|
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
|
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
|
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
|
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
|
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
|
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
|
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
|
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
|
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
|
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
|
24 І сла́вили Бога вони через мене! |
Послание к галатамГлава 1 |
До галатiвРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 и |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
|
3 благодать |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
|
4 Который |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
|
5 Ему |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
|
6 |
6 |
|
7 которое |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
|
8 Но |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
|
9 |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
|
10 |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
|
11 |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
|
12 ибо |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
|
13 |
13 |
|
14 и |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
|
15 Когда |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
|
16 открыть |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
|
17 и не |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
|
18 |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
|
19 Другого |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
|
20 А |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
|
21 После сего |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
|
22 |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
|
23 а |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
|
24 и |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |