Книга Судей ИзраилевыхГлава 9 |
|
1 |
|
2 внушите |
|
3 Братья |
|
4 И дали |
|
5 И пришел |
|
6 И собрались |
|
7 Когда рассказали |
|
8 |
|
9 Маслина |
|
10 |
|
11 Смоковница |
|
12 |
|
13 Виноградная |
|
14 |
|
15 Терновник |
|
16 |
|
17 За вас отец |
|
18 а вы теперь |
|
19 Если вы ныне |
|
20 если же нет, то да изыдет |
|
21 И побежал |
|
22 Авимелех |
|
23 И послал |
|
24 дабы таким образом совершилось |
|
25 Жители |
|
26 |
|
27 И вышли |
|
28 Гаал, |
|
29 Если бы кто дал |
|
30 |
|
31 Он хитрым |
|
32 итак, встань |
|
33 поутру |
|
34 |
|
35 Гаал, |
|
36 Гаал, |
|
37 Гаал |
|
38 И сказал |
|
39 И пошел |
|
40 И погнался |
|
41 И остался |
|
42 |
|
43 Он взял |
|
44 Между тем как Авимелех |
|
45 И сражался |
|
46 |
|
47 Авимелеху |
|
48 И пошел |
|
49 И нарубил |
|
50 |
|
51 Среди |
|
52 Авимелех |
|
53 Тогда одна |
|
54 Авимелех тотчас |
|
55 Израильтяне, |
|
56 |
|
57 И все злодеяния |
Книга СуддiвРозділ 9 |
|
1 |
|
2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“. |
|
3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“. |
|
4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним. |
|
5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався. |
|
6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі. |
|
7 |
|
8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами! |
|
9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами? |
|
10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й! |
|
11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами? |
|
12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй! |
|
13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами? |
|
14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй! |
|
15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть! |
|
16 |
|
17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на, |
|
18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш, |
|
19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами! |
|
20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“. |
|
21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм. |
|
22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки. |
|
23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха, |
|
24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх. |
|
25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху. |
|
26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́. |
|
27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха. |
|
28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому? |
|
29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“ |
|
30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів. |
|
31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе. |
|
32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі. |
|
33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“. |
|
34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи. |
|
35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки. |
|
36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“ |
|
37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“. |
|
38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“ |
|
39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом. |
|
40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами. |
|
41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі. |
|
42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це. |
|
43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх. |
|
44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх. |
|
45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю. |
|
46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта. |
|
47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти. |
|
48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“. |
|
49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок. |
|
50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його. |
|
51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти. |
|
52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем. |
|
53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа. |
|
54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер. |
|
55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце. |
|
56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх. |
|
57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина. |
Книга Судей ИзраилевыхГлава 9 |
Книга СуддiвРозділ 9 |
|
1 |
1 |
|
2 внушите |
2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“. |
|
3 Братья |
3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“. |
|
4 И дали |
4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним. |
|
5 И пришел |
5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався. |
|
6 И собрались |
6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі. |
|
7 Когда рассказали |
7 |
|
8 |
8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами! |
|
9 Маслина |
9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами? |
|
10 |
10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й! |
|
11 Смоковница |
11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами? |
|
12 |
12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй! |
|
13 Виноградная |
13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами? |
|
14 |
14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй! |
|
15 Терновник |
15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть! |
|
16 |
16 |
|
17 За вас отец |
17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на, |
|
18 а вы теперь |
18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш, |
|
19 Если вы ныне |
19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами! |
|
20 если же нет, то да изыдет |
20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“. |
|
21 И побежал |
21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм. |
|
22 Авимелех |
22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки. |
|
23 И послал |
23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха, |
|
24 дабы таким образом совершилось |
24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх. |
|
25 Жители |
25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху. |
|
26 |
26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́. |
|
27 И вышли |
27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха. |
|
28 Гаал, |
28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому? |
|
29 Если бы кто дал |
29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“ |
|
30 |
30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів. |
|
31 Он хитрым |
31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе. |
|
32 итак, встань |
32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі. |
|
33 поутру |
33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“. |
|
34 |
34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи. |
|
35 Гаал, |
35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки. |
|
36 Гаал, |
36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“ |
|
37 Гаал |
37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“. |
|
38 И сказал |
38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“ |
|
39 И пошел |
39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом. |
|
40 И погнался |
40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами. |
|
41 И остался |
41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі. |
|
42 |
42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це. |
|
43 Он взял |
43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх. |
|
44 Между тем как Авимелех |
44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх. |
|
45 И сражался |
45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю. |
|
46 |
46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта. |
|
47 Авимелеху |
47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти. |
|
48 И пошел |
48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“. |
|
49 И нарубил |
49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок. |
|
50 |
50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його. |
|
51 Среди |
51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти. |
|
52 Авимелех |
52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем. |
|
53 Тогда одна |
53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа. |
|
54 Авимелех тотчас |
54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер. |
|
55 Израильтяне, |
55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце. |
|
56 |
56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх. |
|
57 И все злодеяния |
57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина. |