Евангелие от МаркаГлава 16 |
1 |
2 Рано утром, сразу же после восхода солнца, в первый день недели они отправились к гробнице, |
3 говоря друг другу: |
4 Затем, подняв глаза, они увидели, что камень отвален, хотя и был он весьма велик. |
5 Войдя в гробницу, они увидели сидящего по правую сторону юношу, облачённого в белое одеяние, и испугались. |
6 Юноша же сказал им: |
7 Теперь идите и скажите Его ученикам и Петру: Он опередит вас на пути в Галилею. Вы увидите Его там, в точности, как Он и сказал вам». |
8 Они вышли и бросились прочь от гробницы, потому что страх объял их. Они были так напуганы, что никому ничего не сказали. [Но вскоре они передали все наставления Петру и остальным ученикам. После этого Иисус Сам отослал их на восток и на запад, чтобы те проповедовали Весть, которая никогда не изменится — Весть о вечном спасении для людей]. |
9 |
10 Она пошла и рассказала об этом Его ученикам, которые были в глубокой скорби и рыдали. |
11 Услышав, что Иисус жив и что она видела Его, ученики не поверили ей. |
12 |
13 Они вернулись и рассказали об этом остальным, но им также не поверили. |
14 |
15 Иисус сказал им: |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
Вiд МаркаРозділ 16 |
1 |
2 І на світа́нку дня першого в тижні, як схо́дило сонце, до гро́бу вони прибули́, |
3 і говорили одна о́дній: „Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?“ |
4 А зиркну́вши, побачили, що камінь відва́лений; був же він дуже великий. |
5 І, ввійшовши до гро́бу, побачили там юнака́, що право́руч сидів, і був одя́гнений в білу одежу, — і жахнулись вони. |
6 А він промовляє до них: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'я́того, Ісуса Назаряни́на. Він воскрес, — нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були́. |
7 Але йдіть, скажіть у́чням Його та Петрові: Він іде в Галілею попе́реду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив“. |
8 А як вийшли вони, то побігли від гро́бу, бо їх тре́пет та страх обгорнув. І не сказали ніко́му нічо́го, — бо боялись. |
9 |
10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали. |
11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли́ тому віри. |
12 По цьому з'явився Він двом із них у по́статі іншій в дорозі, як ішли вони на село. |
13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм. |
14 Наре́шті, Він з'явився Одинадцятьо́м, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недові́рство їхнє та твердосе́рдя, що вони не йняли́ віри тим, хто воскреслого бачив Його. |
15 І казав Він до них: „Ідіть по ці́лому світові, та всьому створінню Єва́нгелію проповідуйте! |
16 Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде. |
17 А тих, хто ввірує, супрово́дити будуть озна́ки такі: у Ім'я́ Моє де́монів будуть виго́нити, говоритимуть мовами нови́ми, |
18 братимуть змій; а коли смертоді́йне що вип'ють, — не буде їм шко́дити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!“ |
19 |
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стве́рджував слово ознаками, що його супрово́дили. Амі́нь. |
Евангелие от МаркаГлава 16 |
Вiд МаркаРозділ 16 |
1 |
1 |
2 Рано утром, сразу же после восхода солнца, в первый день недели они отправились к гробнице, |
2 І на світа́нку дня першого в тижні, як схо́дило сонце, до гро́бу вони прибули́, |
3 говоря друг другу: |
3 і говорили одна о́дній: „Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?“ |
4 Затем, подняв глаза, они увидели, что камень отвален, хотя и был он весьма велик. |
4 А зиркну́вши, побачили, що камінь відва́лений; був же він дуже великий. |
5 Войдя в гробницу, они увидели сидящего по правую сторону юношу, облачённого в белое одеяние, и испугались. |
5 І, ввійшовши до гро́бу, побачили там юнака́, що право́руч сидів, і був одя́гнений в білу одежу, — і жахнулись вони. |
6 Юноша же сказал им: |
6 А він промовляє до них: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'я́того, Ісуса Назаряни́на. Він воскрес, — нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були́. |
7 Теперь идите и скажите Его ученикам и Петру: Он опередит вас на пути в Галилею. Вы увидите Его там, в точности, как Он и сказал вам». |
7 Але йдіть, скажіть у́чням Його та Петрові: Він іде в Галілею попе́реду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив“. |
8 Они вышли и бросились прочь от гробницы, потому что страх объял их. Они были так напуганы, что никому ничего не сказали. [Но вскоре они передали все наставления Петру и остальным ученикам. После этого Иисус Сам отослал их на восток и на запад, чтобы те проповедовали Весть, которая никогда не изменится — Весть о вечном спасении для людей]. |
8 А як вийшли вони, то побігли від гро́бу, бо їх тре́пет та страх обгорнув. І не сказали ніко́му нічо́го, — бо боялись. |
9 |
9 |
10 Она пошла и рассказала об этом Его ученикам, которые были в глубокой скорби и рыдали. |
10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали. |
11 Услышав, что Иисус жив и что она видела Его, ученики не поверили ей. |
11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли́ тому віри. |
12 |
12 По цьому з'явився Він двом із них у по́статі іншій в дорозі, як ішли вони на село. |
13 Они вернулись и рассказали об этом остальным, но им также не поверили. |
13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм. |
14 |
14 Наре́шті, Він з'явився Одинадцятьо́м, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недові́рство їхнє та твердосе́рдя, що вони не йняли́ віри тим, хто воскреслого бачив Його. |
15 Иисус сказал им: |
15 І казав Він до них: „Ідіть по ці́лому світові, та всьому створінню Єва́нгелію проповідуйте! |
16 |
16 Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде. |
17 |
17 А тих, хто ввірує, супрово́дити будуть озна́ки такі: у Ім'я́ Моє де́монів будуть виго́нити, говоритимуть мовами нови́ми, |
18 |
18 братимуть змій; а коли смертоді́йне що вип'ють, — не буде їм шко́дити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!“ |
19 |
19 |
20 |
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стве́рджував слово ознаками, що його супрово́дили. Амі́нь. |