ИсходГлава 4 |
1 |
2 |
3 |
4 Тогда Господь сказал ему: |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 А если не поверят двум знамениям и не послушают тебя, зачерпни воды из Нила и вылей на землю, и эта вода превратится в кровь. |
10 |
11 |
12 Итак, ступай; Я помогу тебе говорить и научу, что сказать. |
13 |
14 |
15 Ты можешь говорить с ним и вкладывать слова в его уста. Я помогу вам обоим говорить и научу вас, что делать. |
16 Он будет говорить народу твои слова, как если бы пророк говорил слова Бога. |
17 Возьми с собой этот посох: ты будешь творить им знамения. |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 Тогда скажи фараону: «Так говорит Господь: Израиль — Мой сын, Мой первенец. |
23 Я сказал тебе: „Отпусти Моего сына поклониться Мне“. Ты не отпустил его, и теперь Я убью твоего сына-первенца». |
24 |
25 Но Циппора взяла острый каменный нож, обрезала крайнюю плоть сына и коснулась ею ног Моисея. |
26 |
27 |
28 Моисей рассказал Аарону обо всем, с чем послал его Господь, и о всех знамениях, которые Он велел ему сотворить. |
29 Моисей и Аарон собрали израильских старейшин, |
30 и Аарон пересказал им все, что сказал Моисею Господь. Моисей сотворил перед людьми знамения, |
31 и они поверили. Услышав, что Господь позаботился о них и увидел их беду, они склонились и восславили Его. |
ВихідРозділ 4 |
1 |
2 І промовив до нього Господь: „Що то в руці твоїй?“ Той відказав: „Палиця“. |
3 І сказав Він: „Кинь її на землю!“ І той кинув її на землю, — і вона стала вуже́м. І втік Мойсей від нього. |
4 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку, і візьми його за хвоста!“ І він простяг свою руку й узяв його, — і той став палицею в долоні його. |
5 „Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, — Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова“. |
6 І сказав Господь йому ще: „Засунь свою руку за пахви́ну свою!“ І засунув він руку свою за пахви́ну свою, і витягнув її, — аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг! |
7 А Він сказав: „Поклади знов свою руку за пахвину свою!“ І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, — і ось вона стала зно́ву, як тіло його. |
8 „І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної. |
9 І станеться, коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі“. |
10 Та Мойсей сказав до Господа: „О Го́споди — я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий“. |
11 І сказав йому Господь: „Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, — чи ж не Я, Господь? |
12 А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що́ ти маєш говорити“. |
13 А він відказав: „Молю Тебе, Господи, — пошли іншого, кого маєш послати“. |
14 І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: „Чи ж не Ааро́н твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він ви́йде навпроти тебе, — і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм. |
15 І ти бу́деш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що́ маєте робити. |
16 І він буде говорити за тебе до наро́ду. І станеться, — він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога. |
17 І ти візьмеш у руку свою оцю па́лицю, якою ознаки чинитимеш“. |
18 |
19 І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: „Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі“. |
20 І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою. |
21 І сказав Господь до Мойсея: „Коли ти пі́деш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсто́чу серце його, — і він не відпустить наро́ду. |
22 І ти скажеш фараонові: „Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний — то Ізраїль. |
23 І кажу́ Я тобі: Відпусти Мого сина, — і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного“. |
24 І сталося в дорозі на нічлігу, — стрів був його Господь і шукав, щоб убити його. |
25 Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: „Бо ти мені наречений крови!“ |
26 І пустив Він його. Тоді вона сказала: „Наречений крови через обрі́зання“. |
27 І сказав Господь до Аарона: „Іди назустріч Мойсею в пустиню!“ І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його. |
28 І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому. |
29 І пішов Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старши́х Ізраїлевих синів. |
30 І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу. |
31 І повірив наро́д той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, — і вони схилилися, і поклонилися до землі. |
ИсходГлава 4 |
ВихідРозділ 4 |
1 |
1 |
2 |
2 І промовив до нього Господь: „Що то в руці твоїй?“ Той відказав: „Палиця“. |
3 |
3 І сказав Він: „Кинь її на землю!“ І той кинув її на землю, — і вона стала вуже́м. І втік Мойсей від нього. |
4 Тогда Господь сказал ему: |
4 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку, і візьми його за хвоста!“ І він простяг свою руку й узяв його, — і той став палицею в долоні його. |
5 |
5 „Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, — Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова“. |
6 |
6 І сказав Господь йому ще: „Засунь свою руку за пахви́ну свою!“ І засунув він руку свою за пахви́ну свою, і витягнув її, — аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг! |
7 |
7 А Він сказав: „Поклади знов свою руку за пахвину свою!“ І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, — і ось вона стала зно́ву, як тіло його. |
8 |
8 „І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної. |
9 А если не поверят двум знамениям и не послушают тебя, зачерпни воды из Нила и вылей на землю, и эта вода превратится в кровь. |
9 І станеться, коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі“. |
10 |
10 Та Мойсей сказав до Господа: „О Го́споди — я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий“. |
11 |
11 І сказав йому Господь: „Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, — чи ж не Я, Господь? |
12 Итак, ступай; Я помогу тебе говорить и научу, что сказать. |
12 А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що́ ти маєш говорити“. |
13 |
13 А він відказав: „Молю Тебе, Господи, — пошли іншого, кого маєш послати“. |
14 |
14 І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: „Чи ж не Ааро́н твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він ви́йде навпроти тебе, — і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм. |
15 Ты можешь говорить с ним и вкладывать слова в его уста. Я помогу вам обоим говорить и научу вас, что делать. |
15 І ти бу́деш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що́ маєте робити. |
16 Он будет говорить народу твои слова, как если бы пророк говорил слова Бога. |
16 І він буде говорити за тебе до наро́ду. І станеться, — він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога. |
17 Возьми с собой этот посох: ты будешь творить им знамения. |
17 І ти візьмеш у руку свою оцю па́лицю, якою ознаки чинитимеш“. |
18 |
18 |
19 |
19 І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: „Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі“. |
20 |
20 І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою. |
21 |
21 І сказав Господь до Мойсея: „Коли ти пі́деш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсто́чу серце його, — і він не відпустить наро́ду. |
22 Тогда скажи фараону: «Так говорит Господь: Израиль — Мой сын, Мой первенец. |
22 І ти скажеш фараонові: „Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний — то Ізраїль. |
23 Я сказал тебе: „Отпусти Моего сына поклониться Мне“. Ты не отпустил его, и теперь Я убью твоего сына-первенца». |
23 І кажу́ Я тобі: Відпусти Мого сина, — і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного“. |
24 |
24 І сталося в дорозі на нічлігу, — стрів був його Господь і шукав, щоб убити його. |
25 Но Циппора взяла острый каменный нож, обрезала крайнюю плоть сына и коснулась ею ног Моисея. |
25 Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: „Бо ти мені наречений крови!“ |
26 |
26 І пустив Він його. Тоді вона сказала: „Наречений крови через обрі́зання“. |
27 |
27 І сказав Господь до Аарона: „Іди назустріч Мойсею в пустиню!“ І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його. |
28 Моисей рассказал Аарону обо всем, с чем послал его Господь, и о всех знамениях, которые Он велел ему сотворить. |
28 І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому. |
29 Моисей и Аарон собрали израильских старейшин, |
29 І пішов Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старши́х Ізраїлевих синів. |
30 и Аарон пересказал им все, что сказал Моисею Господь. Моисей сотворил перед людьми знамения, |
30 І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу. |
31 и они поверили. Услышав, что Господь позаботился о них и увидел их беду, они склонились и восславили Его. |
31 І повірив наро́д той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, — і вони схилилися, і поклонилися до землі. |