Бытие

Глава 6

1 Люди начали умножаться на земле, и у них стали рождаться дочери.

2 Сыны Божьи увидели, что человеческие дочери прекрасны, и стали брать их себе в жены, каждый по своему выбору.

3 Господь сказал: — Не вечно будет Дух Мой в противоборстве с человеком, потому что человек развращен ; пусть будут дни их сто двадцать лет.

4 В те дни, после того как сыны Божьи входили к человеческим дочерям и имели от них детей, были на земле исполины. Это были герои, знаменитые с древних времен.

5 Господь увидел, что люди на земле развратились, и все их мысли постоянно склоняются к злу.

6 Господь пожалел, что сотворил человека на земле, и сердце Его наполнилось болью.

7 И сказал Господь: — Я сотру с лица земли человеческий род, который Я сотворил. Я уничтожу и людей, и животных, и пресмыкающихся, и птиц небесных, потому что Я сожалею, что создал их.

8 Но Ной нашел милость в глазах Господа.

9 Вот рассказ о Ное. Среди людей того времени, лишь только Ной был праведен и безупречен; он ходил с Богом.

10 У Ноя было трое сыновей: Сим, Хам и Иафет.

11 В Божьих глазах земля преисполнилась разврата и насилия.

12 Бог увидел, как испорчена земля из-за того, что все люди на земле извратили свои пути.

13 Тогда Бог сказал Ною: — Я положу конец всякому живому существу, потому что из-за них земля преисполнилась насилия. Я погублю их вместе со всей землей.

14 Сделай себе ковчег из кипарисового дерева, и сделай в нем комнаты, и осмоли его изнутри и снаружи.

15 Вот как ты должен его построить: ковчег должен быть 300 локтей в длину, 50 локтей в ширину и 30 локтей в высоту.

16 Сделай для него крышу и в верху сведи ковчег к одному локтю. Поставь сбоку дверь и сделай нижнюю, среднюю и верхнюю палубы.

17 Я наведу на землю воды потопа, чтобы погубить все, что живет под небом, всякое существо, в котором дышит жизнь. Все, что есть на земле, погибнет.

18 Но с тобой Я заключу завет, и ты войдешь в ковчег — ты, и твои сыновья, и твоя жена, и жены твоих сыновей.

19 Введи в ковчег всех живых существ по паре, самца и самку, чтобы они остались в живых вместе с тобой.

20 К тебе придут, чтобы тоже остаться в живых, по паре от каждого вида птиц, зверей и каждого вида пресмыкающихся.

21 Возьми в запас самой разной еды, чтобы кормиться и тебе, и им.

22 Ной сделал все точно так, как велел ему Бог.

Буття

Розділ 6

1 І сталося, що розпочала люди́на розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.

2 І побачили Божі сини лю́дських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.

3 І промовив Господь: „Не буде Мій Дух перемагатися в люди́ні навіки, — бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ“.

4 За тих днів на землі були ве́летні, а також по тому, як стали прихо́дити Божі сини до лю́дських дочок. І вони їм народжували, — то були силачі, що славні від віку.

5 І бачив Господь, що велике розбе́щення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякде́нно.

6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.

7 І промовив Господь: „Зітру Я люди́ну, яку Я створив, з поверхні землі, — від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчини́в“.

8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.

9 Це ось о́повість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.

10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета,

11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і напо́внилась земля насильством.

12 І бачив Бог землю, — і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.

13 І промовив Господь до Ноя: „Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо напо́внилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.

14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсере́дини та ізнадвору.

15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.

16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влашту́єш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.

17 А Я ось наведу́ пото́п, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!

18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і вві́йдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки́ твоїх синів із тобою.

19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, — з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.

20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, із усіх плазунів на землі за родом їх, — по двоє з усього уві́йдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.

21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на спожива́ння, — і буде для тебе й для них на поживу.“

22 І зробив Ной усе, — як звелів йому Бог, так зробив він.

Бытие

Глава 6

Буття

Розділ 6

1 Люди начали умножаться на земле, и у них стали рождаться дочери.

1 І сталося, що розпочала люди́на розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.

2 Сыны Божьи увидели, что человеческие дочери прекрасны, и стали брать их себе в жены, каждый по своему выбору.

2 І побачили Божі сини лю́дських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.

3 Господь сказал: — Не вечно будет Дух Мой в противоборстве с человеком, потому что человек развращен ; пусть будут дни их сто двадцать лет.

3 І промовив Господь: „Не буде Мій Дух перемагатися в люди́ні навіки, — бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ“.

4 В те дни, после того как сыны Божьи входили к человеческим дочерям и имели от них детей, были на земле исполины. Это были герои, знаменитые с древних времен.

4 За тих днів на землі були ве́летні, а також по тому, як стали прихо́дити Божі сини до лю́дських дочок. І вони їм народжували, — то були силачі, що славні від віку.

5 Господь увидел, что люди на земле развратились, и все их мысли постоянно склоняются к злу.

5 І бачив Господь, що велике розбе́щення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякде́нно.

6 Господь пожалел, что сотворил человека на земле, и сердце Его наполнилось болью.

6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.

7 И сказал Господь: — Я сотру с лица земли человеческий род, который Я сотворил. Я уничтожу и людей, и животных, и пресмыкающихся, и птиц небесных, потому что Я сожалею, что создал их.

7 І промовив Господь: „Зітру Я люди́ну, яку Я створив, з поверхні землі, — від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчини́в“.

8 Но Ной нашел милость в глазах Господа.

8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.

9 Вот рассказ о Ное. Среди людей того времени, лишь только Ной был праведен и безупречен; он ходил с Богом.

9 Це ось о́повість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.

10 У Ноя было трое сыновей: Сим, Хам и Иафет.

10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета,

11 В Божьих глазах земля преисполнилась разврата и насилия.

11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і напо́внилась земля насильством.

12 Бог увидел, как испорчена земля из-за того, что все люди на земле извратили свои пути.

12 І бачив Бог землю, — і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.

13 Тогда Бог сказал Ною: — Я положу конец всякому живому существу, потому что из-за них земля преисполнилась насилия. Я погублю их вместе со всей землей.

13 І промовив Господь до Ноя: „Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо напо́внилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.

14 Сделай себе ковчег из кипарисового дерева, и сделай в нем комнаты, и осмоли его изнутри и снаружи.

14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсере́дини та ізнадвору.

15 Вот как ты должен его построить: ковчег должен быть 300 локтей в длину, 50 локтей в ширину и 30 локтей в высоту.

15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.

16 Сделай для него крышу и в верху сведи ковчег к одному локтю. Поставь сбоку дверь и сделай нижнюю, среднюю и верхнюю палубы.

16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влашту́єш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.

17 Я наведу на землю воды потопа, чтобы погубить все, что живет под небом, всякое существо, в котором дышит жизнь. Все, что есть на земле, погибнет.

17 А Я ось наведу́ пото́п, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!

18 Но с тобой Я заключу завет, и ты войдешь в ковчег — ты, и твои сыновья, и твоя жена, и жены твоих сыновей.

18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і вві́йдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки́ твоїх синів із тобою.

19 Введи в ковчег всех живых существ по паре, самца и самку, чтобы они остались в живых вместе с тобой.

19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, — з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.

20 К тебе придут, чтобы тоже остаться в живых, по паре от каждого вида птиц, зверей и каждого вида пресмыкающихся.

20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, із усіх плазунів на землі за родом їх, — по двоє з усього уві́йдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.

21 Возьми в запас самой разной еды, чтобы кормиться и тебе, и им.

21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на спожива́ння, — і буде для тебе й для них на поживу.“

22 Ной сделал все точно так, как велел ему Бог.

22 І зробив Ной усе, — як звелів йому Бог, так зробив він.