Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 23

1 — Горе пастухам, которые губят и разгоняют овец Моего стада! — возвещает Господь.

2 Поэтому так говорит Господь, Бог Израиля, пастухам, которые пасут Мой народ: — Это вы рассеяли Мою отару, разогнали ее и не позаботились о ней, и Я накажу вас за ваши злодеяния, — возвещает Господь. —

3 Я Сам соберу уцелевших из Моей отары со всех стран, куда Я их изгнал, и верну их в их загоны, где они будут плодиться и размножаться.

4 Я поставлю над ними пастухов, которые будут пасти их, и они больше не будут знать ни страха, ни трепета, и не будут больше пропадать, — возвещает Господь.

5 — Непременно настанут дни, — возвещает Господь, — когда Я воздвигну для Давида праведную Ветвь, Царя, Который будет править мудро и вершить в стране справедливость и правосудие.

6 В Его дни Иуда будет спасен и Израиль будет жить в безопасности. Вот имя, которым Его назовут: «Господь — наша праведность».

7 — Итак, непременно настанут дни, — возвещает Господь, — когда не будут больше говорить: «Верно, как и то, что жив Господь, Который вывел израильтян из Египта»,

8 а будут говорить: «Верно, как и то, что жив Господь, Который вывел и привел потомков дома Израиля из северных земель и из всех стран, куда Он изгнал их». Тогда они будут жить в своей земле.

9 О пророках. Сердце во мне разрывается, все мои кости дрожат. Я словно пьяный, как человек, которого одолело вино. И это из-за Господа, из-за Его святых слов.

10 Земля полна распутников, поэтому она высыхает под проклятием, и пастбища сгорели в пустыне. Путь их зол, и их сила — несправедлива.

11 — Пророки и священники — безбожники; даже в Моем доме нахожу Я их беззакония, — возвещает Господь. —

12 За это их путь станет скользким; они будут ввергнуты во тьму и там упадут. Я нашлю на них беду, когда придет год их наказания, — возвещает Господь. —

13 В самарийских пророках Я вижу нечто отвратительное: именем Баала они пророчествовали и сбили с пути народ Мой Израиль.

14 И в пророках Иерусалима Я вижу нечто ужасное: они изменяют, живут во лжи и руки злодеев поддерживают, чтобы никто не отвратился от злодейства. Все они стали Мне, как Содом, жители Иерусалима — как Гоморра.

15 Поэтому так говорит Господь Сил о пророках: — Горькой пищей их накормлю, напою их отравленной водой за то, что от пророков Иерусалима нечестие расходится по всей стране.

16 Так говорит Господь Сил: — Не слушайте слов, что говорят вам пророки, — они обнадеживают вас напрасно. Они говорят вам то, что им пригрезилось, а не то, что от уст Господних.

17 Они твердят тем, кто Меня презирает: «Господь говорит: У вас будет мир», а всем, кто живет по упрямству своих сердец, они говорят: «Беда не придет к вам».

18 Но кто из них стоял в совете Господнем, чтобы видеть и слышать слово Его? Кто внимал Его слову и слышал Его?

19 Вот, буря Господня разразится яростью, сильный смерч закружится над головами нечестивых.

20 Гнев Господень не утихнет, пока не исполнит, пока не осуществит замыслов Его сердца. В последующие дни вы ясно это поймете.

21 Я этих пророков не посылал, а они прибежали; Я с ними не говорил, а они пророчествовали.

22 Но если бы они стояли в Моем совете, то возвещали бы Моему народу Мои слова, чтобы он отвратился от своих злых путей и злодеяний.

23 Разве Я Бог только вблизи, а вдали — не Бог? — возвещает Господь. —

24 Разве может кто-нибудь спрятаться в укромном месте, чтобы Я его не увидел? — возвещает Господь. — Разве не Я наполняю небо и землю? — возвещает Господь.

25 — Я слышал, что говорят пророки, которые пророчествуют от Моего имени ложь. Они говорят: «Я видел сон! Я видел сон!»

26 Как долго будет это продолжаться? Исправятся ли сердца пророков, которые пророчествуют ложь и обман своего сердца?

27 Они думают, что сны, которые они рассказывают друг другу, заставят Мой народ забыть Мое имя, как их отцы забыли Мое имя из-за поклонения Баалу.

28 Пусть тот пророк, который видел сон, рассказывает его как сон, а тот, у кого Мое слово, передает его верно. Что общего у мякины с зерном? — возвещает Господь. —

29 Разве Мое слово не подобно огню, — возвещает Господь, — и молоту, что раскалывает скалу?

30 Потому Я против пророков, — возвещает Господь, — что крадут друг у друга Мои слова.

31 Да, Я против пророков, — возвещает Господь, — что болтают своим языком, заявляя: «Господь возвещает».

32 Да, Я против тех, кто пророчествует лживые сны, — возвещает Господь. — Они рассказывают свои сны и сбивают Мой народ с пути своими обманами и безрассудством, хотя Я не посылал их и не повелевал им. Они не приносят этому народу ни малейшей пользы, — возвещает Господь.

33 Если кто-нибудь из народа, пророк или священник спросят тебя: «Каким пророчеством обременил тебя Господь?» — отвечай: «Вы — Мое бремя. Я вас покину, — возвещает Господь».

34 Если пророк, священник или кто-нибудь из народа скажет: «Вот бремя от Господа», то Я накажу этого человека и его дом.

35 Пусть спрашивают друг у друга и брат у брата: «Каков Господень ответ?» — или: «Что сказал Господь?» —

36 но не упоминайте впредь «бремя от Господа», потому что слова всякого становятся его бременем, и вы искажаете этим слова живого Бога, Господа Сил, нашего Бога.

37 Говорите пророку так: «Что тебе ответил Господь?» — или: «Что сказал Господь?»

38 А если вы будете говорить: «Бремя от Господа», то вот что говорит Господь: «Вы произносите эти слова, „Бремя от Господа“, хотя Я сказал вам не говорить: „Бремя от Господа“.

39 За это Я совершенно забуду и отвергну вас от Себя вместе с этим городом, который Я дал вам и вашим предкам.

40 Я покрою вас позором навеки — бесчестием навеки, которое не позабудется».

Єремiя

Розділ 23

1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!

2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!

3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.

4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!

5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.

6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.

7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,

8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.

9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,

10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.

11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.

12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.

13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!

14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.

15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!

16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.

17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“

18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?

19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.

20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!

21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.

22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.

23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?

24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.

25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“

26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?

27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.

28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.

29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?

30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.

31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!

32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.

33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.

34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!

35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“

36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.

37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“

38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,

39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.

40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!

Книга пророка Иеремии Глава 23	Єремiя Розділ 23
1 — Горе пастухам, которые губят и разгоняют овец Моего стада! — возвещает Господь.	1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!
2 Поэтому так говорит Господь, Бог Израиля, пастухам, которые пасут Мой народ: — Это вы рассеяли Мою отару, разогнали ее и не позаботились о ней, и Я накажу вас за ваши злодеяния, — возвещает Господь. —	2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!
3 Я Сам соберу уцелевших из Моей отары со всех стран, куда Я их изгнал, и верну их в их загоны, где они будут плодиться и размножаться.	3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.
4 Я поставлю над ними пастухов, которые будут пасти их, и они больше не будут знать ни страха, ни трепета, и не будут больше пропадать, — возвещает Господь.	4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!
5 — Непременно настанут дни, — возвещает Господь, — когда Я воздвигну для Давида праведную Ветвь, Царя, Который будет править мудро и вершить в стране справедливость и правосудие.	5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.
6 В Его дни Иуда будет спасен и Израиль будет жить в безопасности. Вот имя, которым Его назовут: «Господь — наша праведность».	6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.
7 — Итак, непременно настанут дни, — возвещает Господь, — когда не будут больше говорить: «Верно, как и то, что жив Господь, Который вывел израильтян из Египта»,	7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,
8 а будут говорить: «Верно, как и то, что жив Господь, Который вывел и привел потомков дома Израиля из северных земель и из всех стран, куда Он изгнал их». Тогда они будут жить в своей земле.	8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.
9 О пророках. Сердце во мне разрывается, все мои кости дрожат. Я словно пьяный, как человек, которого одолело вино. И это из-за Господа, из-за Его святых слов.	9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,
10 Земля полна распутников, поэтому она высыхает под проклятием, и пастбища сгорели в пустыне. Путь их зол, и их сила — несправедлива.	10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.
11 — Пророки и священники — безбожники; даже в Моем доме нахожу Я их беззакония, — возвещает Господь. —	11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.
12 За это их путь станет скользким; они будут ввергнуты во тьму и там упадут. Я нашлю на них беду, когда придет год их наказания, — возвещает Господь. —	12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.
13 В самарийских пророках Я вижу нечто отвратительное: именем Баала они пророчествовали и сбили с пути народ Мой Израиль.	13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!
14 И в пророках Иерусалима Я вижу нечто ужасное: они изменяют, живут во лжи и руки злодеев поддерживают, чтобы никто не отвратился от злодейства. Все они стали Мне, как Содом, жители Иерусалима — как Гоморра.	14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.
15 Поэтому так говорит Господь Сил о пророках: — Горькой пищей их накормлю, напою их отравленной водой за то, что от пророков Иерусалима нечестие расходится по всей стране.	15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
16 Так говорит Господь Сил: — Не слушайте слов, что говорят вам пророки, — они обнадеживают вас напрасно. Они говорят вам то, что им пригрезилось, а не то, что от уст Господних.	16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.
17 Они твердят тем, кто Меня презирает: «Господь говорит: У вас будет мир», а всем, кто живет по упрямству своих сердец, они говорят: «Беда не придет к вам».	17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“
18 Но кто из них стоял в совете Господнем, чтобы видеть и слышать слово Его? Кто внимал Его слову и слышал Его?	18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?
19 Вот, буря Господня разразится яростью, сильный смерч закружится над головами нечестивых.	19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.
20 Гнев Господень не утихнет, пока не исполнит, пока не осуществит замыслов Его сердца. В последующие дни вы ясно это поймете.	20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!
21 Я этих пророков не посылал, а они прибежали; Я с ними не говорил, а они пророчествовали.	21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.
22 Но если бы они стояли в Моем совете, то возвещали бы Моему народу Мои слова, чтобы он отвратился от своих злых путей и злодеяний.	22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.
23 Разве Я Бог только вблизи, а вдали — не Бог? — возвещает Господь. —	23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?
24 Разве может кто-нибудь спрятаться в укромном месте, чтобы Я его не увидел? — возвещает Господь. — Разве не Я наполняю небо и землю? — возвещает Господь.	24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.
25 — Я слышал, что говорят пророки, которые пророчествуют от Моего имени ложь. Они говорят: «Я видел сон! Я видел сон!»	25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“
26 Как долго будет это продолжаться? Исправятся ли сердца пророков, которые пророчествуют ложь и обман своего сердца?	26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?
27 Они думают, что сны, которые они рассказывают друг другу, заставят Мой народ забыть Мое имя, как их отцы забыли Мое имя из-за поклонения Баалу.	27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.
28 Пусть тот пророк, который видел сон, рассказывает его как сон, а тот, у кого Мое слово, передает его верно. Что общего у мякины с зерном? — возвещает Господь. —	28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.
29 Разве Мое слово не подобно огню, — возвещает Господь, — и молоту, что раскалывает скалу?	29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?
30 Потому Я против пророков, — возвещает Господь, — что крадут друг у друга Мои слова.	30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.
31 Да, Я против пророков, — возвещает Господь, — что болтают своим языком, заявляя: «Господь возвещает».	31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!
32 Да, Я против тех, кто пророчествует лживые сны, — возвещает Господь. — Они рассказывают свои сны и сбивают Мой народ с пути своими обманами и безрассудством, хотя Я не посылал их и не повелевал им. Они не приносят этому народу ни малейшей пользы, — возвещает Господь.	32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.
33 Если кто-нибудь из народа, пророк или священник спросят тебя: «Каким пророчеством обременил тебя Господь?» — отвечай: «Вы — Мое бремя. Я вас покину, — возвещает Господь».	33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.
34 Если пророк, священник или кто-нибудь из народа скажет: «Вот бремя от Господа», то Я накажу этого человека и его дом.	34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!
35 Пусть спрашивают друг у друга и брат у брата: «Каков Господень ответ?» — или: «Что сказал Господь?» —	35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“
36 но не упоминайте впредь «бремя от Господа», потому что слова всякого становятся его бременем, и вы искажаете этим слова живого Бога, Господа Сил, нашего Бога.	36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.
37 Говорите пророку так: «Что тебе ответил Господь?» — или: «Что сказал Господь?»	37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“
38 А если вы будете говорить: «Бремя от Господа», то вот что говорит Господь: «Вы произносите эти слова, „Бремя от Господа“, хотя Я сказал вам не говорить: „Бремя от Господа“.	38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,
39 За это Я совершенно забуду и отвергну вас от Себя вместе с этим городом, который Я дал вам и вашим предкам.	39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.
40 Я покрою вас позором навеки — бесчестием навеки, которое не позабудется».	40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Єремiя

Розділ 23

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Єремiя

Розділ 23

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Єремiя

Розділ 23

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Єремiя

Розділ 23

Ветхий
завет

Новый
завет