Библия - Обещанное Восстановление

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 19

1 Лучше бедняк, чей путь беспорочен, чем глупый с лукавой речью.

2 Нехорошо усердие без знания, а тот, кто спешит, оступится.

3 Человек своей же глупостью губит себе жизнь, а сердце его злится на Вечного.

4 Богатство приводит много друзей, а бедняка и друг его оставляет.

5 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун не уйдёт от расплаты.

6 Многие заискивают перед правителем, и дающему подарки всякий – друг.

7 Бедняка ненавидят даже его родственники, сколь же больше друзья его избегают! Когда он зовёт их, нет их нигде.

8 Приобретающий мудрость любит душу свою; хранящий разум преуспеет.

9 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун погибнет.

10 Не годится глупцу жить в роскоши, а тем более рабу править князьями.

11 Разум человека умеряет его гнев; слава его – оставить оскорбление без внимания.

12 Царский гнев львиному рёву подобен, а милость его, как роса на траве.

13 Глупый сын – гибель для отца, а вздорная жена – несмолкающая капель.

14 Дома и богатство – наследство от родителей, а разумная жена – от Вечного.

15 Леность наводит глубокий сон; праздный будет ходить голодным.

16 Исполняющий повеление бережёт свою жизнь, а не думающий о своих путях – погибнет.

17 Милосердный к бедным одалживает Вечному, и Он наградит его за сделанное.

18 Наказывай сына, пока есть надежда; не делайся виновным в его гибели.

19 Гневливый должен быть наказан; если пожалеешь его, придётся наказывать его снова.

20 Послушай совета и прими наставление, чтобы со временем обрести мудрость.

21 Много замыслов в сердце человека, но исполнится только намерение Вечного.

22 В человеке желанна верность; лучше быть бедным, чем лгуном.

23 Страх перед Вечным ведёт к жизни: исполненный им спит спокойно, и зло его не коснётся.

24 Лентяй запускает руку в блюдо, но ленится даже до рта донести.

25 Накажи глумливого, и образумятся простаки; укори разумного, и он усвоит знание.

26 Обирающий отца и выгоняющий мать – сын срамной и бесславный.

27 Прекратив слушать наставления, сын мой, ты от слов познания уклонишься.

28 Негодный свидетель глумится над правосудием, и уста нечестивого пожирают беззаконие.

29 Уготованы наказания глумливым и побои – спинам глупцов.

Приповiстi

Розділ 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

Мудрые изречения Сулеймана Глава 19	Приповiстi Розділ 19
1 Лучше бедняк, чей путь беспорочен, чем глупый с лукавой речью.	1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 Нехорошо усердие без знания, а тот, кто спешит, оступится.	2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 Человек своей же глупостью губит себе жизнь, а сердце его злится на Вечного.	3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Богатство приводит много друзей, а бедняка и друг его оставляет.	4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун не уйдёт от расплаты.	5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Многие заискивают перед правителем, и дающему подарки всякий – друг.	6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Бедняка ненавидят даже его родственники, сколь же больше друзья его избегают! Когда он зовёт их, нет их нигде.	7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Приобретающий мудрость любит душу свою; хранящий разум преуспеет.	8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун погибнет.	9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не годится глупцу жить в роскоши, а тем более рабу править князьями.	10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 Разум человека умеряет его гнев; слава его – оставить оскорбление без внимания.	11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 Царский гнев львиному рёву подобен, а милость его, как роса на траве.	12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 Глупый сын – гибель для отца, а вздорная жена – несмолкающая капель.	13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 Дома и богатство – наследство от родителей, а разумная жена – от Вечного.	14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Леность наводит глубокий сон; праздный будет ходить голодным.	15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Исполняющий повеление бережёт свою жизнь, а не думающий о своих путях – погибнет.	16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 Милосердный к бедным одалживает Вечному, и Он наградит его за сделанное.	17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Наказывай сына, пока есть надежда; не делайся виновным в его гибели.	18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 Гневливый должен быть наказан; если пожалеешь его, придётся наказывать его снова.	19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Послушай совета и прими наставление, чтобы со временем обрести мудрость.	20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Много замыслов в сердце человека, но исполнится только намерение Вечного.	21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 В человеке желанна верность; лучше быть бедным, чем лгуном.	22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 Страх перед Вечным ведёт к жизни: исполненный им спит спокойно, и зло его не коснётся.	23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 Лентяй запускает руку в блюдо, но ленится даже до рта донести.	24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Накажи глумливого, и образумятся простаки; укори разумного, и он усвоит знание.	25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 Обирающий отца и выгоняющий мать – сын срамной и бесславный.	26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Прекратив слушать наставления, сын мой, ты от слов познания уклонишься.	27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 Негодный свидетель глумится над правосудием, и уста нечестивого пожирают беззаконие.	28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Уготованы наказания глумливым и побои – спинам глупцов.	29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

Ветхий
завет

Новый
завет

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

Ветхий завет

Новый завет

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

Ветхий
завет

Новый
завет