Библия - Обещанное Восстановление

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

1 Однажды собрались вокруг Него блюстители Закона и некоторые учители Таурата из Иерусалима.

2 Они обратили внимание, что некоторые ученики Исы принимали пищу ритуально нечистыми, то есть неомытыми, руками.

3 Блюстители Закона, и вообще иудеи, строго следуя обычаям своих предков, не садятся есть, не помыв установленным образом руки.

4 Они не едят ничего, принесённого с базара, пока не совершат ритуального омовения. Ими соблюдается также и множество других установлений, как, например, о мытье чаш, кувшинов и медной посуды.

5 Поэтому блюстители Закона и учители Таурата спросили Ису: – Почему Твои ученики не следуют обычаям предков? Почему они едят нечистыми руками, не омыв их согласно ритуалу?

6 Иса ответил им: – Прав был Исаия, когда пророчествовал о вас, лицемерах:
«Этот народ чтит Меня на словах, но сердца их далеки от Меня.

7 Они поклоняются Мне впустую, потому что их учение состоит из человеческих предписаний». .

8 Оставив повеление Всевышнего, вы соблюдаете человеческое предание.

9 Вы ловко умеете подменять повеления Всевышнего вашими собственными традициями.

10 Ведь Всевышний сказал через Мусу: «Почитай отца и мать», . и «Кто злословит отца или мать, тот должен быть предан смерти». .

11 Вы же говорите, что если человек скажет отцу или матери: «То, чем я мог бы тебе помочь, – курбан (то есть мой дар Всевышнему)»,

12 тогда ему уже позволяется ничего не делать для своего отца или матери.

13 Вы отменяете слово Всевышнего собственным преданием, которое вы установили, и многое, подобное этому, вы делаете.

14 Иса снова подозвал к себе народ и сказал: – Выслушайте Меня все и постарайтесь понять.

15 Ничто из того, что входит в человека извне, не может осквернить его. Оскверняет человека то, что исходит из него.

17 Когда Иса оставил толпу и вошёл в дом, ученики спросили Его об этой притче.

18 – Так и вы тоже не понимаете? – сказал Он им. – Неужели вы не понимаете, что всё, что входит в человека извне, не может осквернить его?

19 Оно входит не в сердце человека, а в его желудок, а потом выходит вон. (Так Он объявил чистой любую пищу.)

20 Но то, что исходит из человека, – продолжал Он, – вот это и оскверняет его.

21 Потому что изнутри, из сердца человека исходят злые мысли, разврат, воровство, убийство,

22 супружеская неверность, жадность, злоба, коварство, распутство, завистливое око, . клевета, надменность и безрассудство.

23 Всё это зло исходит изнутри, и именно оно оскверняет человека.

24 Оттуда Иса отправился в окрестности Тира. Он остановился в одном доме и не хотел, чтобы кто-либо знал о Его приходе, но Ему всё равно не удалось сохранить это в тайне.

25 О приходе Исы узнала одна женщина, маленькая дочь которой была одержима нечистым духом. Эта женщина пришла и пала к Его ногам,

26 а она была язычницей, сирофиникиянкой. И она попросила Ису, чтобы Он изгнал демона из её дочери.

27 Иса сказал ей: – Пусть сначала наедятся дети, ведь нехорошо будет забрать хлеб у детей и бросить собакам. .

28 – Да, Повелитель, – ответила женщина, – но ведь и собаки едят под столом крошки, которые роняют дети.

29 – За твой ответ, – сказал ей Иса, – иди, демон вышел из твоей дочери.

30 Она пошла домой и увидела, что её дочь лежит в постели, а демон из неё вышел.

31 Возвращаясь из окрестностей Тира, Иса через Сидон вышел к Галилейскому озеру в области Десяти городов.

32 Там к Исе привели глухого и косноязычного человека и попросили возложить на него руку.

33 Иса отвёл его в сторону, вложил Свои пальцы ему в уши, затем сплюнул Себе на пальцы и прикоснулся ими к языку человека.

34 Потом Он поднял глаза к небу, тяжело вздохнул и сказал: – Иппаттах! Это означает: «Откройся!»

35 К человеку тотчас же вернулся слух, скованный язык стал двигаться, и он начал говорить ясно.

36 Иса запретил людям рассказывать об этом исцелении. Однако чем больше Он запрещал, тем больше они рассказывали.

37 Их удивлению не было предела. – Всё, что Он делает – хорошо, – говорили люди. – У Него и глухие начинают слышать, и немые – говорить!

Вiд Марка

Розділ 7

1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка Глава 7	Вiд Марка Розділ 7
1 Однажды собрались вокруг Него блюстители Закона и некоторые учители Таурата из Иерусалима.	1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,
2 Они обратили внимание, что некоторые ученики Исы принимали пищу ритуально нечистыми, то есть неомытыми, руками.	2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.
3 Блюстители Закона, и вообще иудеи, строго следуя обычаям своих предков, не садятся есть, не помыв установленным образом руки.	3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
4 Они не едят ничего, принесённого с базара, пока не совершат ритуального омовения. Ими соблюдается также и множество других установлений, как, например, о мытье чаш, кувшинов и медной посуды.	4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.
5 Поэтому блюстители Закона и учители Таурата спросили Ису: – Почему Твои ученики не следуют обычаям предков? Почему они едят нечистыми руками, не омыв их согласно ритуалу?	5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“
6 Иса ответил им: – Прав был Исаия, когда пророчествовал о вас, лицемерах: «Этот народ чтит Меня на словах, но сердца их далеки от Меня.	6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
7 Они поклоняются Мне впустую, потому что их учение состоит из человеческих предписаний». .	7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
8 Оставив повеление Всевышнего, вы соблюдаете человеческое предание.	8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.
9 Вы ловко умеете подменять повеления Всевышнего вашими собственными традициями.	9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.
10 Ведь Всевышний сказал через Мусу: «Почитай отца и мать», . и «Кто злословит отца или мать, тот должен быть предан смерти». .	10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.
11 Вы же говорите, что если человек скажет отцу или матери: «То, чем я мог бы тебе помочь, – курбан (то есть мой дар Всевышнему)»,	11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,
12 тогда ему уже позволяется ничего не делать для своего отца или матери.	12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
13 Вы отменяете слово Всевышнего собственным преданием, которое вы установили, и многое, подобное этому, вы делаете.	13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.
14 Иса снова подозвал к себе народ и сказал: – Выслушайте Меня все и постарайтесь понять.	14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
15 Ничто из того, что входит в человека извне, не может осквернить его. Оскверняет человека то, что исходит из него.	15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.
16	16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
17 Когда Иса оставил толпу и вошёл в дом, ученики спросили Его об этой притче.	17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.
18 – Так и вы тоже не понимаете? – сказал Он им. – Неужели вы не понимаете, что всё, что входит в человека извне, не может осквернить его?	18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?
19 Оно входит не в сердце человека, а в его желудок, а потом выходит вон. (Так Он объявил чистой любую пищу.)	19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.
20 Но то, что исходит из человека, – продолжал Он, – вот это и оскверняет его.	20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.
21 Потому что изнутри, из сердца человека исходят злые мысли, разврат, воровство, убийство,	21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,
22 супружеская неверность, жадность, злоба, коварство, распутство, завистливое око, . клевета, надменность и безрассудство.	22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.
23 Всё это зло исходит изнутри, и именно оно оскверняет человека.	23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“
24 Оттуда Иса отправился в окрестности Тира. Он остановился в одном доме и не хотел, чтобы кто-либо знал о Его приходе, но Ему всё равно не удалось сохранить это в тайне.	24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
25 О приходе Исы узнала одна женщина, маленькая дочь которой была одержима нечистым духом. Эта женщина пришла и пала к Его ногам,	25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
26 а она была язычницей, сирофиникиянкой. И она попросила Ису, чтобы Он изгнал демона из её дочери.	26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.
27 Иса сказал ей: – Пусть сначала наедятся дети, ведь нехорошо будет забрать хлеб у детей и бросить собакам. .	27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“
28 – Да, Повелитель, – ответила женщина, – но ведь и собаки едят под столом крошки, которые роняют дети.	28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.
29 – За твой ответ, – сказал ей Иса, – иди, демон вышел из твоей дочери.	29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“
30 Она пошла домой и увидела, что её дочь лежит в постели, а демон из неё вышел.	30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
31 Возвращаясь из окрестностей Тира, Иса через Сидон вышел к Галилейскому озеру в области Десяти городов.	31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.
32 Там к Исе привели глухого и косноязычного человека и попросили возложить на него руку.	32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
33 Иса отвёл его в сторону, вложил Свои пальцы ему в уши, затем сплюнул Себе на пальцы и прикоснулся ими к языку человека.	33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.
34 Потом Он поднял глаза к небу, тяжело вздохнул и сказал: – Иппаттах! Это означает: «Откройся!»	34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“
35 К человеку тотчас же вернулся слух, скованный язык стал двигаться, и он начал говорить ясно.	35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!
36 Иса запретил людям рассказывать об этом исцелении. Однако чем больше Он запрещал, тем больше они рассказывали.	36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.
37 Их удивлению не было предела. – Всё, что Он делает – хорошо, – говорили люди. – У Него и глухие начинают слышать, и немые – говорить!	37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

Ветхий
завет

Новый
завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Вiд Марка

Розділ 7

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Вiд Марка

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Вiд Марка

Розділ 7

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Вiд Марка

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет