Библия - Обещанное Восстановление

Аюб

Глава 19

1 Тогда Аюб ответил:

2 – Долго ещё вам мучить меня и терзать своими словами?

3 Вот уже десять раз вы меня унижали. Вам не стыдно меня оскорблять?

4 Если я и впрямь согрешил, мой грех при мне и останется.

5 А если хотите передо мною кичиться, позором моим меня упрекать,

6 то знайте: Всевышний причинил мне зло и сеть Свою на меня набросил.

7 Я кричу: «Обида!» – но нет ответа; я зову на помощь, но нет суда.

8 Он мой путь заградил – не пройти; Он покрыл мои тропы мглой.

9 Он совлёк с меня мою славу и с головы моей снял венец.

10 Он крушит меня со всех сторон – я гибну; Он исторг надежду мою, как дерево.

11 Воспылал на меня гнев Его; Он считает меня врагом.

12 Подступают вместе Его полки, вал осадный против меня возводят, стан разбивают вокруг моего шатра.

13 Он удалил моих братьев от меня, и близкие люди стали чужими.

14 Отвернулись сородичи от меня, и друзья обо мне забыли.

15 Гости мои и мои служанки считают меня чужаком, глядят на меня, как на постороннего.

16 Я зову слугу, а ответа нет; я должен умолять его.

17 Опротивело моей жене моё дыхание, я стал бы отвратителен даже своим сыновьям.

18 Даже малые дети меня презирают; поднимаюсь – они надо мной смеются.

19 Близкие друзья гнушаются меня; те, кого я любил, обратились против меня.

20 От меня остались лишь кожа да кости, чуть душа держится в теле. .

21 Сжальтесь, сжальтесь, друзья мои, надо мной, ведь меня поразила рука Всевышнего.

22 Зачем вы преследуете меня, как Всевышний, и не можете плотью моей насытиться?

23 О, если бы записаны были мои слова, были бы в свитке начертаны,

24 выбиты железным резцом по свинцу, врезаны в камень навеки!

25 Но я знаю: Искупитель мой жив, и в конце Он встанет над прахом.И когда моя кожа с меня спадёт,

26 я всё же во плоти моей увижу Всевышнего;

27 я сам увижу Его и не буду Ему чужим, своими глазами увижу Его. Как томится сердце в груди моей!

28 Если скажете: «Как нам его преследовать, раз корень зла находится в нём?» –

29 то бойтесь меча, ведь гнев Всевышнего пошлёт карающий меч, чтобы вы познали, что есть суд.

Йов

Розділ 19

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

Аюб Глава 19	Йов Розділ 19
1 Тогда Аюб ответил:	1 А Йов відповів та й сказав:
2 – Долго ещё вам мучить меня и терзать своими словами?	2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
3 Вот уже десять раз вы меня унижали. Вам не стыдно меня оскорблять?	3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
4 Если я и впрямь согрешил, мой грех при мне и останется.	4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
5 А если хотите передо мною кичиться, позором моим меня упрекать,	5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
6 то знайте: Всевышний причинил мне зло и сеть Свою на меня набросил.	6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 Я кричу: «Обида!» – но нет ответа; я зову на помощь, но нет суда.	7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
8 Он мой путь заградил – не пройти; Он покрыл мои тропы мглой.	8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
9 Он совлёк с меня мою славу и с головы моей снял венец.	9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 Он крушит меня со всех сторон – я гибну; Он исторг надежду мою, как дерево.	10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
11 Воспылал на меня гнев Его; Он считает меня врагом.	11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
12 Подступают вместе Его полки, вал осадный против меня возводят, стан разбивают вокруг моего шатра.	12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
13 Он удалил моих братьев от меня, и близкие люди стали чужими.	13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
14 Отвернулись сородичи от меня, и друзья обо мне забыли.	14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 Гости мои и мои служанки считают меня чужаком, глядят на меня, как на постороннего.	15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
16 Я зову слугу, а ответа нет; я должен умолять его.	16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
17 Опротивело моей жене моё дыхание, я стал бы отвратителен даже своим сыновьям.	17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
18 Даже малые дети меня презирают; поднимаюсь – они надо мной смеются.	18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 Близкие друзья гнушаются меня; те, кого я любил, обратились против меня.	19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
20 От меня остались лишь кожа да кости, чуть душа держится в теле. .	20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
21 Сжальтесь, сжальтесь, друзья мои, надо мной, ведь меня поразила рука Всевышнего.	21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
22 Зачем вы преследуете меня, как Всевышний, и не можете плотью моей насытиться?	22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
23 О, если бы записаны были мои слова, были бы в свитке начертаны,	23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
24 выбиты железным резцом по свинцу, врезаны в камень навеки!	24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
25 Но я знаю: Искупитель мой жив, и в конце Он встанет над прахом.И когда моя кожа с меня спадёт,	25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
26 я всё же во плоти моей увижу Всевышнего;	26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
27 я сам увижу Его и не буду Ему чужим, своими глазами увижу Его. Как томится сердце в груди моей!	27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
28 Если скажете: «Как нам его преследовать, раз корень зла находится в нём?» –	28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 то бойтесь меча, ведь гнев Всевышнего пошлёт карающий меч, чтобы вы познали, что есть суд.	29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

Ветхий
завет

Новый
завет

Аюб

Глава 19

Йов

Розділ 19

Аюб

Глава 19

Йов

Розділ 19

Ветхий завет

Новый завет

Аюб

Глава 19

Йов

Розділ 19

Аюб

Глава 19

Йов

Розділ 19

Ветхий
завет

Новый
завет