Книга пророка Ионы

Глава 2

1 Но случилось так, что по воле ГОСПОДНЕЙ огромная рыба проглотила Иону, и он, пробыв в ее чреве три дня и три ночи,

2 воззвал оттуда к ГОСПОДУ, Богу своему:

3 «Тяжко мне было, и я воззвал к Тебе, ГОСПОДИ, — и Ты ответил мне; со дна Шеола взмолился — Ты услышал голос мой.

4 Ты вверг меня в глубины морские, в самое сердце вод, и сдавили они меня. Все волны Твои и валы грозные надо мною проходили.

5 И подумал я: Ты отринул меня, изгнал с очей Твоих; как смогу я опять взор свой к Храму Твоему святому, в высь небесную, устремлять?

6 Надо мною сомкнулись воды, и объяла меня бездна, голова травой морскою опутана.

7 До самого основания гор я низошел, земля засовы свои навсегда надо мною задвинула. Но Ты живым меня из могилы вывел, ГОСПОДИ, Боже мой!

8 Когда жизнь во мне угасала, я вспомнил Тебя, и молитва моя к Тебе, ГОСПОДИ, вознеслась, в пресвятой Храм Твой!

9 Те, кто идолов чтит ничтожных, верностью Богу Живому пренебрегают;

10 а я словами хвалы принесу Тебе жертву и каждый обет свой исполню — в ГОСПОДЕ спасение!»

11 И вот по воле ГОСПОДНЕЙ извергла рыба Иону на сушу.

Йона

Розділ 2

1 І призна́чив Госпо́дь велику рибу, щоб вона проковтну́ла Йону. І був Йона в сере́дині цієї риби три дні та три ночі.

2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,

3 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос!

4 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́.

5 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий.

6 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову!

7 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!

8 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!

9 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають.

10 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“

11 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л.

Книга пророка Ионы

Глава 2

Йона

Розділ 2

1 Но случилось так, что по воле ГОСПОДНЕЙ огромная рыба проглотила Иону, и он, пробыв в ее чреве три дня и три ночи,

1 І призна́чив Госпо́дь велику рибу, щоб вона проковтну́ла Йону. І був Йона в сере́дині цієї риби три дні та три ночі.

2 воззвал оттуда к ГОСПОДУ, Богу своему:

2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,

3 «Тяжко мне было, и я воззвал к Тебе, ГОСПОДИ, — и Ты ответил мне; со дна Шеола взмолился — Ты услышал голос мой.

3 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос!

4 Ты вверг меня в глубины морские, в самое сердце вод, и сдавили они меня. Все волны Твои и валы грозные надо мною проходили.

4 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́.

5 И подумал я: Ты отринул меня, изгнал с очей Твоих; как смогу я опять взор свой к Храму Твоему святому, в высь небесную, устремлять?

5 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий.

6 Надо мною сомкнулись воды, и объяла меня бездна, голова травой морскою опутана.

6 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову!

7 До самого основания гор я низошел, земля засовы свои навсегда надо мною задвинула. Но Ты живым меня из могилы вывел, ГОСПОДИ, Боже мой!

7 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!

8 Когда жизнь во мне угасала, я вспомнил Тебя, и молитва моя к Тебе, ГОСПОДИ, вознеслась, в пресвятой Храм Твой!

8 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!

9 Те, кто идолов чтит ничтожных, верностью Богу Живому пренебрегают;

9 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають.

10 а я словами хвалы принесу Тебе жертву и каждый обет свой исполню — в ГОСПОДЕ спасение!»

10 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“

11 И вот по воле ГОСПОДНЕЙ извергла рыба Иону на сушу.

11 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л.