Книга ИоваГлава 2 |
1 |
2 Спросил ГОСПОДЬ Противника: «Откуда ты пришел?» Тот ответил ГОСПОДУ: «Ходил я по земле и всю ее обошел». |
3 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Ты приметил слугу Моего Иова? Нет больше на земле такого человека: непорочен он и честен, предо Мной благоговеет и избегает зла. Он по-прежнему тверд в своей непорочности, хотя ты убеждал Меня разорить его беспричинно». |
4 И возразил Противник ГОСПОДУ: «Каждый шкуру свою спасает! Всё, что ни есть у него, отдаст человек за свою жизнь. |
5 Но лишь протяни Свою руку, коснись костей его и плоти его, и тогда он открыто проклянет Тебя». |
6 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Вот он весь — в твоей власти, только жизнь ему сохрани». |
7 |
8 Взял Иов глиняный черепок, чтобы счищать гной, и сел среди пепла. |
9 |
10 Но Иов ответил ей: «Ты говоришь, как одна из безумных! Добро мы приемлем от Бога, а зла принимать не будем?» И при всем при этом не согрешил Иов в слове. |
11 |
12 И когда они увидели его издали, то не узнали… Закричали они, зарыдали в голос, разодрали свои одежды и стали подбрасывать к небу прах у себя над головой. |
13 И сидели они с Иовом на земле семь дней и семь ночей, и никто из них не сказал ему ни слова, ибо видели, сколь велико его страдание. |
ЙовРозділ 2 |
1 |
2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“. |
3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“. |
4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою. |
5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“ |
6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“ |
7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа. |
8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу. |
9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“ |
10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами. |
11 |
12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба. |
13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий |
Книга ИоваГлава 2 |
ЙовРозділ 2 |
1 |
1 |
2 Спросил ГОСПОДЬ Противника: «Откуда ты пришел?» Тот ответил ГОСПОДУ: «Ходил я по земле и всю ее обошел». |
2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“. |
3 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Ты приметил слугу Моего Иова? Нет больше на земле такого человека: непорочен он и честен, предо Мной благоговеет и избегает зла. Он по-прежнему тверд в своей непорочности, хотя ты убеждал Меня разорить его беспричинно». |
3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“. |
4 И возразил Противник ГОСПОДУ: «Каждый шкуру свою спасает! Всё, что ни есть у него, отдаст человек за свою жизнь. |
4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою. |
5 Но лишь протяни Свою руку, коснись костей его и плоти его, и тогда он открыто проклянет Тебя». |
5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“ |
6 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Вот он весь — в твоей власти, только жизнь ему сохрани». |
6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“ |
7 |
7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа. |
8 Взял Иов глиняный черепок, чтобы счищать гной, и сел среди пепла. |
8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу. |
9 |
9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“ |
10 Но Иов ответил ей: «Ты говоришь, как одна из безумных! Добро мы приемлем от Бога, а зла принимать не будем?» И при всем при этом не согрешил Иов в слове. |
10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами. |
11 |
11 |
12 И когда они увидели его издали, то не узнали… Закричали они, зарыдали в голос, разодрали свои одежды и стали подбрасывать к небу прах у себя над головой. |
12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба. |
13 И сидели они с Иовом на земле семь дней и семь ночей, и никто из них не сказал ему ни слова, ибо видели, сколь велико его страдание. |
13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий |