Книга Иова

Глава 42

1 И отвечал Иов ГОСПОДУ и сказал:

2 «Знаю, Ты можешь всё, для Тебя нет неисполнимых замыслов.

3 Ты сказал: „Кто это безрассудно омрачает Мой промысел?“ Говорил я так потому, что не разумел деяний Твоих чудных, непостижимых для меня. О них не ведал.

4 Ты сказал: „Послушай, Я буду говорить, Я буду спрашивать тебя, а ты вразумляй Меня!“

5 Раньше я лишь слышал о Тебе, а теперь вижу Тебя своими очами.

6 Потому отрекаюсь я от слов своих и раскаиваюсь в прахе и пепле».

7 И после того, как ГОСПОДЬ изрек все эти слова Иову, Он сказал Элифазу из Темана: «Пылает гнев Мой на тебя и на двух твоих друзей за то, что вы не говорили правды обо Мне так, как слуга Мой Иов».

8 Потому возьмите с собой семь бычков и семь козлов и пойдите к слуге Моему Иову. Принесите их в жертву всесожжения за себя, и слуга Мой Иов помолится о вас. Ибо Я буду благосклонен только к его просьбе не воздать вам за ваше безрассудство, потому что вы не говорили правды обо мне так, как слуга Мой Иов.

9 И пошли Элифаз из Темана, Билдад из Шуаха и Цофар из Наамы и сделали, как велел им ГОСПОДЬ. И ГОСПОДЬ был благосклонен к просьбе Иова.

10 И вернул ГОСПОДЬ Иову прежнее благосостояние, когда тот молился за друзей своих, и вдвое умножил Он всё, что было прежде у Иова.

11 Пришли к нему все братья его, и все сестры его, и все, кто знал его прежде и ел с ним хлеб в его доме, — они сочувствовали ему и скорбели обо всех тех бедах, которые обрушил на него ГОСПОДЬ. Каждый дал ему по одной монете и по одному золотому кольцу.

12 И благословил ГОСПОДЬ остаток дней Иова более, чем начало его жизни, и теперь у него было четырнадцать тысяч коз и овец, шесть тысяч верблюдов, тысяча пар воловьих упряжек и тысяча ослиц.

13 Родились у него семь других сыновей и три дочери.

14 Первой он дал имя Голубка, вторую нарек Кассия, третью — Красава.

15 И на всей земле не сыскать было женщин столь красивых, как дочери Иова. Отец их дал им наследство наравне с братьями.

16 И прожил Иов после этого сто сорок лет и видел детей своих, внуков и правнуков, потомков до четвертого колена.

17 И умер он в глубокой старости, насытившись жизнью.

Йов

Розділ 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

Книга Иова

Глава 42

Йов

Розділ 42

1 И отвечал Иов ГОСПОДУ и сказал:

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 «Знаю, Ты можешь всё, для Тебя нет неисполнимых замыслов.

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Ты сказал: „Кто это безрассудно омрачает Мой промысел?“ Говорил я так потому, что не разумел деяний Твоих чудных, непостижимых для меня. О них не ведал.

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 Ты сказал: „Послушай, Я буду говорить, Я буду спрашивать тебя, а ты вразумляй Меня!“

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Раньше я лишь слышал о Тебе, а теперь вижу Тебя своими очами.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Потому отрекаюсь я от слов своих и раскаиваюсь в прахе и пепле».

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 И после того, как ГОСПОДЬ изрек все эти слова Иову, Он сказал Элифазу из Темана: «Пылает гнев Мой на тебя и на двух твоих друзей за то, что вы не говорили правды обо Мне так, как слуга Мой Иов».

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 Потому возьмите с собой семь бычков и семь козлов и пойдите к слуге Моему Иову. Принесите их в жертву всесожжения за себя, и слуга Мой Иов помолится о вас. Ибо Я буду благосклонен только к его просьбе не воздать вам за ваше безрассудство, потому что вы не говорили правды обо мне так, как слуга Мой Иов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 И пошли Элифаз из Темана, Билдад из Шуаха и Цофар из Наамы и сделали, как велел им ГОСПОДЬ. И ГОСПОДЬ был благосклонен к просьбе Иова.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 И вернул ГОСПОДЬ Иову прежнее благосостояние, когда тот молился за друзей своих, и вдвое умножил Он всё, что было прежде у Иова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 Пришли к нему все братья его, и все сестры его, и все, кто знал его прежде и ел с ним хлеб в его доме, — они сочувствовали ему и скорбели обо всех тех бедах, которые обрушил на него ГОСПОДЬ. Каждый дал ему по одной монете и по одному золотому кольцу.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 И благословил ГОСПОДЬ остаток дней Иова более, чем начало его жизни, и теперь у него было четырнадцать тысяч коз и овец, шесть тысяч верблюдов, тысяча пар воловьих упряжек и тысяча ослиц.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 Родились у него семь других сыновей и три дочери.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 Первой он дал имя Голубка, вторую нарек Кассия, третью — Красава.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 И на всей земле не сыскать было женщин столь красивых, как дочери Иова. Отец их дал им наследство наравне с братьями.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 И прожил Иов после этого сто сорок лет и видел детей своих, внуков и правнуков, потомков до четвертого колена.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 И умер он в глубокой старости, насытившись жизнью.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.