HebrewsChapter 1 |
|
1 FROM of old God spoke to our fathers by the prophets in every manner and in all ways; and in these latter days, he has spoken to us by his Son; |
|
2 Whom he has appointed heir of all things, and by whom also he made the worlds; |
|
3 For he is the brightness of his glory and the express image of his being, upholding all things by the power of his word; and when he had through his person, cleansed our sins, then he sat down on the right hand of the Majesty on high; |
|
4 And he is altogether greater than the angels, just as the name he has inherited is a more excellent name than theirs. |
|
5 For to which of the angels has God at any time, said You are my Son, this day have I begotten you? And again, I will be to him a Father, and he shall be to me a Son? |
|
6 And again, when he brought the Firstbegotten into the world, he said, Let all the angels of God worship him. |
|
7 And of the angels he said thus, Who makes his angels spirits; his ministers a flaming fire. |
|
8 But of the Son he said, Thy throne, O God, is for ever and ever: the scepter of thy kingdom is a right scepter. |
|
9 You have loved righteousness, and hated iniquity; therefore, God, even your God, has anointed you with the oil of gladness more than your fellows. |
|
10 And from the very beginning you have laid the foundations of the earth; and the heavens are the works of your hands: |
|
11 They shall pass away; but you shall endure; and they all shall wear out like a garment; |
|
12 And as a cloak you shall fold them up, and they shall be changed: but you are the same, and your years shall never end. |
|
13 For to which of the angels has he at any time said, Sit thou at my right hand, until I make thine enemies thy footstool under your feet? |
|
14 Are they not all ministering spirits, sent forth in the service for those who shall inherit life everlasting? |
До євреївРозділ 1 |
|
1 |
|
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. |
|
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. |
|
4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. |
|
5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! |
|
6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. |
|
7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. |
|
8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. |
|
9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. |
|
10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. |
|
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. |
|
12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! |
|
13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! |
|
14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? |
HebrewsChapter 1 |
До євреївРозділ 1 |
|
1 FROM of old God spoke to our fathers by the prophets in every manner and in all ways; and in these latter days, he has spoken to us by his Son; |
1 |
|
2 Whom he has appointed heir of all things, and by whom also he made the worlds; |
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. |
|
3 For he is the brightness of his glory and the express image of his being, upholding all things by the power of his word; and when he had through his person, cleansed our sins, then he sat down on the right hand of the Majesty on high; |
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. |
|
4 And he is altogether greater than the angels, just as the name he has inherited is a more excellent name than theirs. |
4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. |
|
5 For to which of the angels has God at any time, said You are my Son, this day have I begotten you? And again, I will be to him a Father, and he shall be to me a Son? |
5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! |
|
6 And again, when he brought the Firstbegotten into the world, he said, Let all the angels of God worship him. |
6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. |
|
7 And of the angels he said thus, Who makes his angels spirits; his ministers a flaming fire. |
7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. |
|
8 But of the Son he said, Thy throne, O God, is for ever and ever: the scepter of thy kingdom is a right scepter. |
8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. |
|
9 You have loved righteousness, and hated iniquity; therefore, God, even your God, has anointed you with the oil of gladness more than your fellows. |
9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. |
|
10 And from the very beginning you have laid the foundations of the earth; and the heavens are the works of your hands: |
10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. |
|
11 They shall pass away; but you shall endure; and they all shall wear out like a garment; |
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. |
|
12 And as a cloak you shall fold them up, and they shall be changed: but you are the same, and your years shall never end. |
12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! |
|
13 For to which of the angels has he at any time said, Sit thou at my right hand, until I make thine enemies thy footstool under your feet? |
13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! |
|
14 Are they not all ministering spirits, sent forth in the service for those who shall inherit life everlasting? |
14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? |