GenesisChapter 12 |
|
1 NOW the LORD said to Abram, Depart from your country, and from the place of your nativity, and from your father's house, to a land that I will show you; |
|
2 And I will make of you a great people, and I will bless you, and make your name great; and you shall be a blessing; |
|
3 And I will bless those who bless you, and curse those who curse you: and in you shall all the families of the earth be blessed. |
|
4 So Abram did as the LORD had spoken to him; and Lot went with him; and Abram was seventy-five years old when he departed from Haran. |
|
5 And Abram took Sarai his wife and Lot his brother's son and all their possessions which they had gained and the persons that they had gotten in Haran, and they went on their way to the land of Canaan, and to the land of Canaan they came. |
|
6 And Abram passed through the land as far as the country of Shechem, and as far as the oak of Mamre. And the Canaanites were settled then in the land. |
|
7 Then the LORD appeared to Abram and said to him, To your descendants will I give this land; and Abram built there an altar to the LORD, for he had appeared to him. |
|
8 And from thence he removed to a mountain on the east of Beth-el, and pitched his tent, having Beth-el on the west, and Ai on the east; and there he built an altar to the LORD and called upon the name of the LORD, |
|
9 And Abram journeyed, going on still toward the south. |
|
10 Now there was a famine in the land; so Abram went down to Egypt to sojourn there; for the famine was severe in the land. |
|
11 And it came to pass when he was about to enter into Egypt, he said to Sarai his wife, Behold now, I know that you are a woman beautiful to look upon; |
|
12 And it shall come to pass, when the Egyptians see you, they will say, This is his wife; and they will kill me, but they will spare you. |
|
13 Say, therefore, that you are my sister because I will be treated well for your sake; and my life shall be spared because of you. |
|
14 And it came to pass when Abram entered Egypt, the Egyptians saw that his wife was very beautiful. |
|
15 The princes of Pharaoh also saw her and praised her before Pharaoh; and the woman was taken into Pharaoh's house. |
|
16 And Abram was well treated for her sake; and he became the owner of sheep, oxen, he asses, menservants, maidservants, she asses, and camels. |
|
17 And the LORD afflicted Pharaoh and his household with great plagues because of Sarai, Abram's wife. |
|
18 So Pharaoh called Abram, and said to him, What is this that you have done to me? Why did you not tell me that she was your wife? |
|
19 Why did you say, She is my sister, so that I took her for my wife? Now, therefore, here is your wife, take her, and leave the country. |
|
20 And Pharaoh charged his men concerning him; and sent him away together with his wife, and all that he had. |
БуттяРозділ 12 |
|
1 |
|
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
|
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
|
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
|
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
|
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
|
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
|
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
|
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
|
10 |
|
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
|
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
|
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
|
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
|
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
|
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
|
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
|
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
|
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
|
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |
GenesisChapter 12 |
БуттяРозділ 12 |
|
1 NOW the LORD said to Abram, Depart from your country, and from the place of your nativity, and from your father's house, to a land that I will show you; |
1 |
|
2 And I will make of you a great people, and I will bless you, and make your name great; and you shall be a blessing; |
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
|
3 And I will bless those who bless you, and curse those who curse you: and in you shall all the families of the earth be blessed. |
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
|
4 So Abram did as the LORD had spoken to him; and Lot went with him; and Abram was seventy-five years old when he departed from Haran. |
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
|
5 And Abram took Sarai his wife and Lot his brother's son and all their possessions which they had gained and the persons that they had gotten in Haran, and they went on their way to the land of Canaan, and to the land of Canaan they came. |
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
|
6 And Abram passed through the land as far as the country of Shechem, and as far as the oak of Mamre. And the Canaanites were settled then in the land. |
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
|
7 Then the LORD appeared to Abram and said to him, To your descendants will I give this land; and Abram built there an altar to the LORD, for he had appeared to him. |
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
|
8 And from thence he removed to a mountain on the east of Beth-el, and pitched his tent, having Beth-el on the west, and Ai on the east; and there he built an altar to the LORD and called upon the name of the LORD, |
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
|
9 And Abram journeyed, going on still toward the south. |
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
|
10 Now there was a famine in the land; so Abram went down to Egypt to sojourn there; for the famine was severe in the land. |
10 |
|
11 And it came to pass when he was about to enter into Egypt, he said to Sarai his wife, Behold now, I know that you are a woman beautiful to look upon; |
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
|
12 And it shall come to pass, when the Egyptians see you, they will say, This is his wife; and they will kill me, but they will spare you. |
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
|
13 Say, therefore, that you are my sister because I will be treated well for your sake; and my life shall be spared because of you. |
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
|
14 And it came to pass when Abram entered Egypt, the Egyptians saw that his wife was very beautiful. |
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
|
15 The princes of Pharaoh also saw her and praised her before Pharaoh; and the woman was taken into Pharaoh's house. |
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
|
16 And Abram was well treated for her sake; and he became the owner of sheep, oxen, he asses, menservants, maidservants, she asses, and camels. |
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
|
17 And the LORD afflicted Pharaoh and his household with great plagues because of Sarai, Abram's wife. |
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
|
18 So Pharaoh called Abram, and said to him, What is this that you have done to me? Why did you not tell me that she was your wife? |
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
|
19 Why did you say, She is my sister, so that I took her for my wife? Now, therefore, here is your wife, take her, and leave the country. |
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
|
20 And Pharaoh charged his men concerning him; and sent him away together with his wife, and all that he had. |
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |