以賽亞書第10章 |
1 |
2 為要屈枉窮乏人,奪去我民中困苦人的理,好 |
3 到追討 |
4 沒有我 |
5 |
6 我要打發他攻擊偽善的國 |
7 然而,他不是這樣的意思,他心也不這樣打算;他心裏倒想毀滅剪除不少的國。 |
8 因 |
9 迦勒挪豈不像迦基米施嗎?哈馬豈不像亞珥拔嗎?撒瑪利亞豈不像大馬士革嗎? |
10 我手已經找 |
11 我向 |
12 |
13 因為他說:我所成就的事是靠我手的能力和我的智慧;我本有聰明。我挪移眾民 |
14 我的手已經找 |
15 |
16 因此,主─大軍之主 |
17 以色列的光必作 |
18 又要 |
19 他林中剩下的樹必稀少,就是孩子也能寫其數。 |
20 |
21 所剩下的,就是雅各家所剩下的,必歸回全能的神。 |
22 你的百姓以色列 |
23 因為主─大軍之耶和華在全地之中必成就所定的 |
24 |
25 因為還有一點點時候,所發的忿恨 |
26 大軍之耶和華要為他興起鞭來 |
27 到那日,他 |
28 他 |
29 他們過了隘口。他們已 |
30 女子迦琳 |
31 瑪得米那人遷移 |
32 當那日,他還要仍在 |
33 |
34 稠密的樹林,他要用鐵器砍下;黎巴嫩的樹木必被大能者伐倒。 |
IсаяРозділ 10 |
1 |
2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т. |
3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою? |
4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його! |
5 |
6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях. |
7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти! |
8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі? |
9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск? |
10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї, |
11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її? |
12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його! |
13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих! |
14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав. |
15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево! |
16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар! |
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день! |
18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, — |
19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише! |
20 |
21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога. |
22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість, |
23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі. |
24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській. |
25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх! |
26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет! |
27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене! |
28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу. |
29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а. |
30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте! |
31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають. |
32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму. |
33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені. |
34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього! |
以賽亞書第10章 |
IсаяРозділ 10 |
1 |
1 |
2 為要屈枉窮乏人,奪去我民中困苦人的理,好 |
2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т. |
3 到追討 |
3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою? |
4 沒有我 |
4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його! |
5 |
5 |
6 我要打發他攻擊偽善的國 |
6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях. |
7 然而,他不是這樣的意思,他心也不這樣打算;他心裏倒想毀滅剪除不少的國。 |
7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти! |
8 因 |
8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі? |
9 迦勒挪豈不像迦基米施嗎?哈馬豈不像亞珥拔嗎?撒瑪利亞豈不像大馬士革嗎? |
9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск? |
10 我手已經找 |
10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї, |
11 我向 |
11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її? |
12 |
12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його! |
13 因為他說:我所成就的事是靠我手的能力和我的智慧;我本有聰明。我挪移眾民 |
13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих! |
14 我的手已經找 |
14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав. |
15 |
15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево! |
16 因此,主─大軍之主 |
16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар! |
17 以色列的光必作 |
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день! |
18 又要 |
18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, — |
19 他林中剩下的樹必稀少,就是孩子也能寫其數。 |
19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише! |
20 |
20 |
21 所剩下的,就是雅各家所剩下的,必歸回全能的神。 |
21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога. |
22 你的百姓以色列 |
22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість, |
23 因為主─大軍之耶和華在全地之中必成就所定的 |
23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі. |
24 |
24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській. |
25 因為還有一點點時候,所發的忿恨 |
25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх! |
26 大軍之耶和華要為他興起鞭來 |
26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет! |
27 到那日,他 |
27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене! |
28 他 |
28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу. |
29 他們過了隘口。他們已 |
29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а. |
30 女子迦琳 |
30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте! |
31 瑪得米那人遷移 |
31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають. |
32 當那日,他還要仍在 |
32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму. |
33 |
33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені. |
34 稠密的樹林,他要用鐵器砍下;黎巴嫩的樹木必被大能者伐倒。 |
34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього! |