Библия - Обещанное Восстановление

哥林多後書

第1章

1 奉神旨意作耶穌基督［Jesus Christ］使徒的保羅和我們［our］兄弟提摩太，寫信給在哥林多神的教會，並亞該亞遍處的眾聖徒；

2 願恩典［Grace］、平安從神我們的父和從［from］主耶穌基督歸與你們。

3 願頌讚歸與我們的主耶穌基督的父神，就是發慈悲的父，賜各樣安慰的神。

4 我們在一切患難中，他就安慰我們，叫我們能用神所賜的安慰去安慰那遭各樣患難的人。

5 我們既多受基督的苦楚，就靠基督多得安慰。

6 我們受患難呢，是為叫你們得安慰、得拯救，叫你們能忍受我們所受的那樣苦楚［which is effectual in the enduring of the same sufferings which we also suffer］；我們得安慰呢，也是為叫你們得安慰、得拯救［or whether we be comforted, it is for your consolation and salvation］。

7 我們為你們所存的盼望是確定的，因為知道你們既是同受苦楚，也必同得安慰。

8 弟兄們，我們不要你們不曉得，我們從前在亞細亞遭遇苦難，被壓太重，力不能勝，甚至連活命的指望都絕了；

9 自己心裏也斷定是必死的，叫我們不靠自己，只靠叫死人復活的神。

10 他曾救我們脫離那極大的死亡，現在仍要救我們，並且我們深信［trust］他將來還要救我們。

11 你們以祈禱幫助我們，好叫許多人為我們謝恩，就是為我們因許多人所得的恩。

12 我們所喜樂［rejoicing］的，是自己的良心，見證我們憑著純一［simplicity］和虔誠［godly sincerity］，在世為人，不靠肉體［fleshly］的聰明，乃靠神的恩典［grace］，向你們更是這樣。

13 我們現在寫給你們的話，並不外乎你們所念的，所認識的，我也相信［trust］你們到底還是要認識；

14 正如你們已經有幾分認識我們，以我們為喜樂［rejoicing］，好像我們在我們主耶穌的日子，以你們為喜樂［rejoicing］一樣。

15 我既然這樣深信，就早有意到你們那裏去，叫你們再得益處；

16 也要從你們那裏經過，往馬其頓去，再從馬其頓回到你們那裏，叫你們給我送行往猶太去。

17 我有此意，豈是輕率而定［lightness］嗎？我所起的意，豈是按肉體［according to the flesh］起的，叫我忽是忽非嗎？

18 我指著信實的神說，我們向你們所傳的道，並沒有是而又非的。

19 因為我和西拉並提摩太，在你們中間所傳神的兒子耶穌基督，總沒有是而又非的，在他只有一是。

20 凡［all］神所應許的［promises］，在他［him］都是是的，所以在［in］他也都是阿們［Amen］的，叫神因我們得榮耀。

21 那在基督裏堅固我們和你們，並且膏了［hath anointed］我們的就是神；

22 他又用印印了我們，並賜靈［Spirit］在我們心裏作憑據［earnest］。

23 並且我呼求［Moreover I call］神給我的心作見證，我還［as yet］沒有往哥林多去是為要寬容你們。

24 我們並不是為［for］轄管你們的信心，乃是幫助你們快樂的［helpers of your joy］；因為你們憑信才站立得住。

2-е до коринтян

Розділ 1

1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма́ святими в ці́лій Аха́ї, —

2 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

4 що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

5 Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.

6 Бо як те́рпимо скорбо́ти, то на вашу потіху й спасі́ння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих стражда́нь, які те́рпимо й ми.

7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорбо́ту, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були́ ми обтяжені, так що ми не наді́ялися навіть жити.

9 Та самі ми в собі мали при́суд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й поклада́ємося, що й ще визволить Він,

11 як поможете ра́зом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма́, багато-хто дяку складали за нас.

12 Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.

13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіва́юсь, що ви й до кінця зрозумієте,

14 як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благода́ть удру́ге,

16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії зно́ву прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпрова́дили.

17 Маючи за́дум такий, чи я чини́в легковажно? Чи те, що заду́мую, за тілом задумую, щоб було в мене і „Так, так“, і „Ні, ні?“

18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було „Так“ і „Ні“.

19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуа́н, і Тимофій, не був „Так“ і „Ні“, але в Нім було „Так“.

20 Скільки бо Божих обі́тниць, то в Ньому „Так“, і в Ньому „Амінь“, — Богові на славу через нас.

21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,

22 Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.

23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи́ вас, не прийшов у Кори́нт дотепе́р,

24 не тому́, ніби ми беремо́ вла́ду над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, — бо ви всто́яли вірою!

哥林多後書第1章	2-е до коринтян Розділ 1
1 奉神旨意作耶穌基督［Jesus Christ］使徒的保羅和我們［our］兄弟提摩太，寫信給在哥林多神的教會，並亞該亞遍處的眾聖徒；	1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма́ святими в ці́лій Аха́ї, —
2 願恩典［Grace］、平安從神我們的父和從［from］主耶穌基督歸與你們。	2 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
3 願頌讚歸與我們的主耶穌基督的父神，就是發慈悲的父，賜各樣安慰的神。	3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,
4 我們在一切患難中，他就安慰我們，叫我們能用神所賜的安慰去安慰那遭各樣患難的人。	4 що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
5 我們既多受基督的苦楚，就靠基督多得安慰。	5 Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.
6 我們受患難呢，是為叫你們得安慰、得拯救，叫你們能忍受我們所受的那樣苦楚［which is effectual in the enduring of the same sufferings which we also suffer］；我們得安慰呢，也是為叫你們得安慰、得拯救［or whether we be comforted, it is for your consolation and salvation］。	6 Бо як те́рпимо скорбо́ти, то на вашу потіху й спасі́ння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих стражда́нь, які те́рпимо й ми.
7 我們為你們所存的盼望是確定的，因為知道你們既是同受苦楚，也必同得安慰。	7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.
8 弟兄們，我們不要你們不曉得，我們從前在亞細亞遭遇苦難，被壓太重，力不能勝，甚至連活命的指望都絕了；	8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорбо́ту, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були́ ми обтяжені, так що ми не наді́ялися навіть жити.
9 自己心裏也斷定是必死的，叫我們不靠自己，只靠叫死人復活的神。	9 Та самі ми в собі мали при́суд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,
10 他曾救我們脫離那極大的死亡，現在仍要救我們，並且我們深信［trust］他將來還要救我們。	10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й поклада́ємося, що й ще визволить Він,
11 你們以祈禱幫助我們，好叫許多人為我們謝恩，就是為我們因許多人所得的恩。	11 як поможете ра́зом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма́, багато-хто дяку складали за нас.
12 我們所喜樂［rejoicing］的，是自己的良心，見證我們憑著純一［simplicity］和虔誠［godly sincerity］，在世為人，不靠肉體［fleshly］的聰明，乃靠神的恩典［grace］，向你們更是這樣。	12 Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.
13 我們現在寫給你們的話，並不外乎你們所念的，所認識的，我也相信［trust］你們到底還是要認識；	13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіва́юсь, що ви й до кінця зрозумієте,
14 正如你們已經有幾分認識我們，以我們為喜樂［rejoicing］，好像我們在我們主耶穌的日子，以你們為喜樂［rejoicing］一樣。	14 як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
15 我既然這樣深信，就早有意到你們那裏去，叫你們再得益處；	15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благода́ть удру́ге,
16 也要從你們那裏經過，往馬其頓去，再從馬其頓回到你們那裏，叫你們給我送行往猶太去。	16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії зно́ву прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпрова́дили.
17 我有此意，豈是輕率而定［lightness］嗎？我所起的意，豈是按肉體［according to the flesh］起的，叫我忽是忽非嗎？	17 Маючи за́дум такий, чи я чини́в легковажно? Чи те, що заду́мую, за тілом задумую, щоб було в мене і „Так, так“, і „Ні, ні?“
18 我指著信實的神說，我們向你們所傳的道，並沒有是而又非的。	18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було „Так“ і „Ні“.
19 因為我和西拉並提摩太，在你們中間所傳神的兒子耶穌基督，總沒有是而又非的，在他只有一是。	19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуа́н, і Тимофій, не був „Так“ і „Ні“, але в Нім було „Так“.
20 凡［all］神所應許的［promises］，在他［him］都是是的，所以在［in］他也都是阿們［Amen］的，叫神因我們得榮耀。	20 Скільки бо Божих обі́тниць, то в Ньому „Так“, і в Ньому „Амінь“, — Богові на славу через нас.
21 那在基督裏堅固我們和你們，並且膏了［hath anointed］我們的就是神；	21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,
22 他又用印印了我們，並賜靈［Spirit］在我們心裏作憑據［earnest］。	22 Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.
23 並且我呼求［Moreover I call］神給我的心作見證，我還［as yet］沒有往哥林多去是為要寬容你們。	23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи́ вас, не прийшов у Кори́нт дотепе́р,
24 我們並不是為［for］轄管你們的信心，乃是幫助你們快樂的［helpers of your joy］；因為你們憑信才站立得住。	24 не тому́, ніби ми беремо́ вла́ду над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, — бо ви всто́яли вірою!

舊約

新約

哥林多後書

第1章

2-е до коринтян

Розділ 1

哥林多後書

第1章

2-е до коринтян

Розділ 1