創世記

第41章

1 過了兩年,法老作夢,夢見自己站在河邊。

2 不料[behold],有七隻母牛從河裏上來,又美好又肥胖[fatfleshed];在草地[meadow]吃草。

3 隨後又[behold]有七隻母牛從河裏上來,又醜陋又乾瘦,與那七隻母牛一同站在河邊。

4 這又醜陋又乾瘦的七隻母牛吃盡了那又美好又肥壯的七隻母牛。法老就醒了。

5 他又睡著,第二回作夢,夢見一棵麥子長了七個穗子,又肥大又佳美,

6 隨後又[behold]長了七個細弱的穗子[thin ears],被東風吹[blasted]了。

7七個[seven]細弱的穗子吞了那七個又肥大又飽滿的穗子。法老醒了,不料是個夢。

8 到了早晨,法老[spirit]裏不安,就差人召了埃及所有的術士和[wise]士來;法老就把所作的夢告訴他們,卻沒有人能給法老圓解。

9 那時酒政對法老說:「我今日想起我的[faults]來。

10 從前法老惱怒臣僕,把我和膳長下在護衛長府內的監裏。

11 我們二人同夜各作一夢,各夢都有講解。

12 在那裏同著我們有一個希伯來的少年人,是護衛長的僕人,我們告訴他,他就把我們的夢圓解,是按著各人的夢圓解的。

13 後來正如他給我們圓解的成就了;我官復原職,膳長被掛起來了。」

14 法老便[Then]差人去召約瑟,他們便急忙帶他出深牢[dungeon],他就剃頭,刮臉,換衣服,進到法老面前。

15 法老對約瑟說:「我作了一夢,沒有人能解;我聽見人說,你能明白夢的意思,能以解夢[thou canst understand a dream to interpret it]。」

16 約瑟回答法老說:「這不在乎我,神必將平安的話回答法老。」

17 法老對約瑟說:「我夢見我站在河邊,

18 又見[And, behold]有七隻母牛從河裏上來,又肥胖[fatfleshed]又美好,在草地[meadow]吃草。

19 隨後又[behold]有七隻母牛上來,又軟弱又醜陋又乾瘦,在埃及遍地,我沒有見過這樣不好的。

20 這又乾瘦又醜陋的母牛吃盡了那以先的七隻肥母牛,

21 吃了以後卻看不出是吃了,那醜陋的樣子仍舊和先前一樣。我就醒了。

22 我又夢見一棵麥子,長了七個穗子,又飽滿又佳美,

23 隨後又[behold]長了七個穗子,枯槁細弱,被東風吹[blasted]了。

24 這些細弱的穗子吞了那七個佳美的穗子。我將這夢告訴了術士,卻沒有人能給我解說。」

25 約瑟對法老說:「法老的夢乃是一個。神已將所要作的事指示法老了。

26 七隻好母牛是七年,七個好穗子也是七年;這夢乃是一個。

27 那隨後上來的七隻又乾瘦又醜陋的母牛是七年,那七個虛空、被東風吹[blasted]的穗子也是七年,都是七個荒年。

28 這就是我對法老所說,神已將所要作的事顯明給法老了。

29 看哪[Behold],埃及遍地必來七個大豐年,

30 隨後又要來七個荒年,甚至埃及地都忘了先前的豐收,全地必被饑荒所滅。

31 因那以後的饑荒甚大,便看不出[be known]先前的豐收了。

32 至於法老兩回作夢,是因神命定這事,而且[God]必速速成就。

33 所以,法老當揀選一個有聰明有智慧的人,派他治理埃及地。

34 法老當這樣行,又讓他[let him]派官員管理這地。當七個豐年的時候,征收埃及地的五分之一,

35 叫他們把將來豐年一切的糧食收聚[gather]起來,積蓄五穀,收存在各城裏作食物,歸於法老的手下。

36 所積蓄的糧食可以防備埃及地將來的七個荒年,免得這地被饑荒所滅。」

37 法老和他一切臣僕都看這事為妙[the things was good in the eyes]

38 法老對臣僕說:「像這樣的人,有神的[Spirit]在他裏頭,我們豈能找得著呢?」

39 法老對約瑟說:「神既將這事都指示你,可見沒有人像你這樣有聰明有智慧。

40 你可以掌管我的家;我的民都必聽從你的話。唯獨在寶座上我比你大。」

41 法老又對約瑟說:「我派你治理埃及全地。」

42 法老就摘下手上的戒指[ring],戴在約瑟的手上,給他穿上細麻衣,把金鏈戴在他的頸項上,

43 又叫約瑟坐他的副車,喝道的在前呼叫說:「跪下。」這樣、法老派他治理埃及全地。

44 法老對約瑟說:「我是法老,在埃及全地,若沒有你的命令,不許人舉起手腳[lift up his hand or foot]」。

45 法老賜名給約瑟,叫撒發那忒.巴內亞,又將安城的祭司波提.非拉的女兒亞西納給他為妻。約瑟就出去巡行埃及地。

46 約瑟見埃及王法老的時候年三十歲。他從法老面前出去,遍行埃及全地。

47 七個豐年之內,地的出產一把一把的[by handfuls]

48 約瑟收聚[gathered]埃及地七個豐年一切的糧食,把糧食積存在各城裏;各城周圍田地的糧食都積存在本城裏。

49 約瑟積蓄五穀甚多,如同海邊的沙,無法計算,因為穀不可勝數。

50 荒年未到以前,安城的祭司波提.非拉的女兒亞西納給約瑟生了兩個兒子。

51 約瑟給長子起名叫瑪拿西,因為他說:「神使我忘了一切的困苦和我父的全家。」

52 他給次子起名叫以法蓮,因為他說:「神使我在受苦之地[land of]昌盛。」

53 埃及地的七個豐年完了[were ended]

54 七個荒年便來[began to come],正如約瑟所說的。各地都有饑荒;唯獨埃及全地有糧食。

55 及至埃及全地有了饑荒,眾民向法老哀求糧食,法老對他們說:「你們往約瑟那裏去,凡他所說的,你們都要作。」

56 當時饑荒遍滿地上[earth],約瑟開了各處的倉,賣糧給埃及人;在埃及地饑荒甚大。

57 各地的人都往埃及去,到約瑟那裏買糧穀[corn],因為全地[all lands]的饑荒甚大。

Буття

Розділ 41

1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

創世記

第41章

Буття

Розділ 41

1 過了兩年,法老作夢,夢見自己站在河邊。

1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

2 不料[behold],有七隻母牛從河裏上來,又美好又肥胖[fatfleshed];在草地[meadow]吃草。

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

3 隨後又[behold]有七隻母牛從河裏上來,又醜陋又乾瘦,與那七隻母牛一同站在河邊。

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

4 這又醜陋又乾瘦的七隻母牛吃盡了那又美好又肥壯的七隻母牛。法老就醒了。

4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 他又睡著,第二回作夢,夢見一棵麥子長了七個穗子,又肥大又佳美,

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 隨後又[behold]長了七個細弱的穗子[thin ears],被東風吹[blasted]了。

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

7七個[seven]細弱的穗子吞了那七個又肥大又飽滿的穗子。法老醒了,不料是個夢。

7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

8 到了早晨,法老[spirit]裏不安,就差人召了埃及所有的術士和[wise]士來;法老就把所作的夢告訴他們,卻沒有人能給法老圓解。

8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

9 那時酒政對法老說:「我今日想起我的[faults]來。

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 從前法老惱怒臣僕,把我和膳長下在護衛長府內的監裏。

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

11 我們二人同夜各作一夢,各夢都有講解。

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

12 在那裏同著我們有一個希伯來的少年人,是護衛長的僕人,我們告訴他,他就把我們的夢圓解,是按著各人的夢圓解的。

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 後來正如他給我們圓解的成就了;我官復原職,膳長被掛起來了。」

13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

14 法老便[Then]差人去召約瑟,他們便急忙帶他出深牢[dungeon],他就剃頭,刮臉,換衣服,進到法老面前。

14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

15 法老對約瑟說:「我作了一夢,沒有人能解;我聽見人說,你能明白夢的意思,能以解夢[thou canst understand a dream to interpret it]。」

15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

16 約瑟回答法老說:「這不在乎我,神必將平安的話回答法老。」

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

17 法老對約瑟說:「我夢見我站在河邊,

17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

18 又見[And, behold]有七隻母牛從河裏上來,又肥胖[fatfleshed]又美好,在草地[meadow]吃草。

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

19 隨後又[behold]有七隻母牛上來,又軟弱又醜陋又乾瘦,在埃及遍地,我沒有見過這樣不好的。

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 這又乾瘦又醜陋的母牛吃盡了那以先的七隻肥母牛,

20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

21 吃了以後卻看不出是吃了,那醜陋的樣子仍舊和先前一樣。我就醒了。

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 我又夢見一棵麥子,長了七個穗子,又飽滿又佳美,

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 隨後又[behold]長了七個穗子,枯槁細弱,被東風吹[blasted]了。

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 這些細弱的穗子吞了那七個佳美的穗子。我將這夢告訴了術士,卻沒有人能給我解說。」

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

25 約瑟對法老說:「法老的夢乃是一個。神已將所要作的事指示法老了。

25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 七隻好母牛是七年,七個好穗子也是七年;這夢乃是一個。

26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

27 那隨後上來的七隻又乾瘦又醜陋的母牛是七年,那七個虛空、被東風吹[blasted]的穗子也是七年,都是七個荒年。

27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

28 這就是我對法老所說,神已將所要作的事顯明給法老了。

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

29 看哪[Behold],埃及遍地必來七個大豐年,

29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 隨後又要來七個荒年,甚至埃及地都忘了先前的豐收,全地必被饑荒所滅。

30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 因那以後的饑荒甚大,便看不出[be known]先前的豐收了。

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

32 至於法老兩回作夢,是因神命定這事,而且[God]必速速成就。

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 所以,法老當揀選一個有聰明有智慧的人,派他治理埃及地。

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 法老當這樣行,又讓他[let him]派官員管理這地。當七個豐年的時候,征收埃及地的五分之一,

34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 叫他們把將來豐年一切的糧食收聚[gather]起來,積蓄五穀,收存在各城裏作食物,歸於法老的手下。

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 所積蓄的糧食可以防備埃及地將來的七個荒年,免得這地被饑荒所滅。」

36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

37 法老和他一切臣僕都看這事為妙[the things was good in the eyes]

37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

38 法老對臣僕說:「像這樣的人,有神的[Spirit]在他裏頭,我們豈能找得著呢?」

38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

39 法老對約瑟說:「神既將這事都指示你,可見沒有人像你這樣有聰明有智慧。

39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 你可以掌管我的家;我的民都必聽從你的話。唯獨在寶座上我比你大。」

40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

41 法老又對約瑟說:「我派你治理埃及全地。」

41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

42 法老就摘下手上的戒指[ring],戴在約瑟的手上,給他穿上細麻衣,把金鏈戴在他的頸項上,

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 又叫約瑟坐他的副車,喝道的在前呼叫說:「跪下。」這樣、法老派他治理埃及全地。

43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 法老對約瑟說:「我是法老,在埃及全地,若沒有你的命令,不許人舉起手腳[lift up his hand or foot]」。

44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

45 法老賜名給約瑟,叫撒發那忒.巴內亞,又將安城的祭司波提.非拉的女兒亞西納給他為妻。約瑟就出去巡行埃及地。

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 約瑟見埃及王法老的時候年三十歲。他從法老面前出去,遍行埃及全地。

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 七個豐年之內,地的出產一把一把的[by handfuls]

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 約瑟收聚[gathered]埃及地七個豐年一切的糧食,把糧食積存在各城裏;各城周圍田地的糧食都積存在本城裏。

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

49 約瑟積蓄五穀甚多,如同海邊的沙,無法計算,因為穀不可勝數。

49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 荒年未到以前,安城的祭司波提.非拉的女兒亞西納給約瑟生了兩個兒子。

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 約瑟給長子起名叫瑪拿西,因為他說:「神使我忘了一切的困苦和我父的全家。」

51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

52 他給次子起名叫以法蓮,因為他說:「神使我在受苦之地[land of]昌盛。」

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

53 埃及地的七個豐年完了[were ended]

53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 七個荒年便來[began to come],正如約瑟所說的。各地都有饑荒;唯獨埃及全地有糧食。

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 及至埃及全地有了饑荒,眾民向法老哀求糧食,法老對他們說:「你們往約瑟那裏去,凡他所說的,你們都要作。」

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

56 當時饑荒遍滿地上[earth],約瑟開了各處的倉,賣糧給埃及人;在埃及地饑荒甚大。

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 各地的人都往埃及去,到約瑟那裏買糧穀[corn],因為全地[all lands]的饑荒甚大。

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.