Библия - Обещанное Восстановление

傳道書

第7章

1 名譽勝過［better］美好的膏油；人死的日子勝過人生的日子。

2 往遭喪的家去，勝過［better］往宴樂的家去；因為死是眾人的結局，活人也必將這事放在心上。

3 憂愁勝過［better］喜笑；因為面帶愁容，終必使心喜樂。

4 智慧人的心在遭喪之家；愚昧人的心在快樂之家。

5 聽智慧人的責備，勝過［better］聽愚昧人的歌唱。

6 愚昧人的笑聲，好像鍋下燒荊棘的爆聲；這也是虛空。

7 欺壓［oppression］使智慧人癲狂［mad］；賄賂能敗壞人的慧心。

8 事情的終局勝過［Better］事情的起頭；靈裏［in spirit］忍耐的，勝過靈裏［in spirit］驕傲的。

9 你不要靈［spirit］裏急躁惱怒，因為惱怒存在愚昧人的懷中。

10 不要說：先前的日子強過如今的日子，是甚麼緣故呢？你這樣問，不是出於智慧。

11 智慧和產業並好，而且見天日的人得智慧便為［by it there is］有益。

12 因為智慧護庇人，好像錢［money］護庇人一樣。唯獨智慧能保全智慧人的生命。這就是知識的益處。

13 你要察看神的作為；因神使為曲的，誰能變為直呢？

14 遇亨通的日子你當喜樂；遭患難的日子你當思想；因為神使這兩樣對［over against］列，為的是叫人查不出身後有甚麼事。

15 有義人行義，反致滅亡；有惡人行惡，倒享長壽。這都是我在虛度之日中所見過的。

16 不要行義過分，也不要過於自逞智慧，何必自取敗亡呢？

17 不要行惡過分，也不要為人愚昧，何必不到期而死呢？

18 你持守這個為美，那個也不要鬆手；因為敬畏神的人，必從這兩樣出來。

19 智慧使有智慧的人比城中十個勇士［mighty men］更有能力。

20 時常行善而不犯罪的義人，世上實在沒有。

21 人所說的一切話，你不要放在心上，恐怕聽見你的僕人咒詛你。

22 因為你心裏知道，自己也曾屢次咒詛別人。

23 我曾用智慧試驗這一切事。我說：「我［I］要得智慧；」智慧卻離我遠。

24 諸事［That which］離我甚遠，而且極［exceeding］深，誰能測透呢？

25 我一心［I applied mine heart］要知道，要考察，要尋求智慧，尋求諸事［things］的理由，又要知道邪惡為愚昧，乃［even of］愚昧和［and］狂妄；

26 我得知有等婦人比死還苦：她的心是網羅，手如［as］鎖鏈。凡蒙神喜悅的人必能躲避她；有罪的人卻被她纏住了。

27 傳道者說：「看哪，我將這事一一比較，要尋求其理。

28 一千男子中，我找到一個正直人；但眾女子中，沒有找到一個。」我心仍要尋找，卻未曾找到。

29 看哪［lo］，我所找到的只有一件，就是神造人原是正直；但他們尋出許多巧計。

Екклезiяст

Розділ 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

傳道書第7章	Екклезiяст Розділ 7
1 名譽勝過［better］美好的膏油；人死的日子勝過人生的日子。	1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 往遭喪的家去，勝過［better］往宴樂的家去；因為死是眾人的結局，活人也必將這事放在心上。	2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 憂愁勝過［better］喜笑；因為面帶愁容，終必使心喜樂。	3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 智慧人的心在遭喪之家；愚昧人的心在快樂之家。	4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 聽智慧人的責備，勝過［better］聽愚昧人的歌唱。	5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 愚昧人的笑聲，好像鍋下燒荊棘的爆聲；這也是虛空。	6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 欺壓［oppression］使智慧人癲狂［mad］；賄賂能敗壞人的慧心。	7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 事情的終局勝過［Better］事情的起頭；靈裏［in spirit］忍耐的，勝過靈裏［in spirit］驕傲的。	8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 你不要靈［spirit］裏急躁惱怒，因為惱怒存在愚昧人的懷中。	9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 不要說：先前的日子強過如今的日子，是甚麼緣故呢？你這樣問，不是出於智慧。	10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 智慧和產業並好，而且見天日的人得智慧便為［by it there is］有益。	11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 因為智慧護庇人，好像錢［money］護庇人一樣。唯獨智慧能保全智慧人的生命。這就是知識的益處。	12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 你要察看神的作為；因神使為曲的，誰能變為直呢？	13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 遇亨通的日子你當喜樂；遭患難的日子你當思想；因為神使這兩樣對［over against］列，為的是叫人查不出身後有甚麼事。	14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 有義人行義，反致滅亡；有惡人行惡，倒享長壽。這都是我在虛度之日中所見過的。	15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 不要行義過分，也不要過於自逞智慧，何必自取敗亡呢？	16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 不要行惡過分，也不要為人愚昧，何必不到期而死呢？	17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 你持守這個為美，那個也不要鬆手；因為敬畏神的人，必從這兩樣出來。	18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 智慧使有智慧的人比城中十個勇士［mighty men］更有能力。	19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 時常行善而不犯罪的義人，世上實在沒有。	20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 人所說的一切話，你不要放在心上，恐怕聽見你的僕人咒詛你。	21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 因為你心裏知道，自己也曾屢次咒詛別人。	22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 我曾用智慧試驗這一切事。我說：「我［I］要得智慧；」智慧卻離我遠。	23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!
24 諸事［That which］離我甚遠，而且極［exceeding］深，誰能測透呢？	24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 我一心［I applied mine heart］要知道，要考察，要尋求智慧，尋求諸事［things］的理由，又要知道邪惡為愚昧，乃［even of］愚昧和［and］狂妄；	25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 我得知有等婦人比死還苦：她的心是網羅，手如［as］鎖鏈。凡蒙神喜悅的人必能躲避她；有罪的人卻被她纏住了。	26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 傳道者說：「看哪，我將這事一一比較，要尋求其理。	27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 一千男子中，我找到一個正直人；但眾女子中，沒有找到一個。」我心仍要尋找，卻未曾找到。	28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 看哪［lo］，我所找到的只有一件，就是神造人原是正直；但他們尋出許多巧計。	29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

舊約

新約

傳道書

第7章

Екклезiяст

Розділ 7

傳道書

第7章

Екклезiяст

Розділ 7