Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第22章

1 耶和華如此說：「你下到猶大王的宮中，在那裏說這話，

2 說：『坐大衛寶座的猶大王啊，你和你的臣僕，並你［thy］進入這些［these］城門的百姓，都當聽耶和華的話；

3 耶和華如此說：你們要施行公平和公義，拯救被搶奪的脫離欺壓人的手；不可虧負作客旅的［stranger］、無父的和［fatherless, nor］寡婦，不可以強暴待他們，在這地方也不可流無辜人的血。

4 你們若認真行這事，就必有坐大衛寶座的君王和他的臣僕百姓，或坐車或騎馬，從這城的各門進入。

5 但［But］你們若不聽這些話，耶和華說：我指著自己起誓，這城必變為荒場。』

6 耶和華對［unto］猶大王的家如此說：我看你如基列，如黎巴嫩頂；然而，我必使你變為曠野，為無人居住的城邑。

7 我要預備行毀滅的人，各拿器械攻擊你；他們要砍下你佳美的香柏樹，扔在火中。

8 「許多國的民要經過這城，他們［they］各人要［shall］對鄰居說：『耶和華為何向這大城如此行呢？』

9 他們必回答說：『是因他們［they］離棄了耶和華─他們神的約，事奉敬拜眾別神。』」

10 你們［ye］不要為死人哭號，也［neither］不要為他悲傷；卻要為離家出外的人大大哭號；因為他不得再回來，也不得再見他的本國。

11 因為耶和華論到從這地方出去的猶大王約西亞的兒子沙龍，就是接續他父親約西亞作王的，這樣說：「他必不得再回到這裏來，

12 卻要死在被擄去的地方，必不得再見這地。」

13 那行不義蓋房、行不公造樓、白白使用鄰居［neighbour's］的手工不給工價的有禍了。

14 他說：我要為自己蓋廣大的房、寬敞的樓，為自己開窗戶；這樓房的護牆板是香柏木的，樓房是丹紅色［vermilion］油漆的。

15 難道你作王，是因為你用香柏木造樓房［because thou closest thyself in cedar］嗎？你的父親豈不是也吃也喝、也施行公平和公義，他就得了福樂嗎［and then it was well with him］？

16 他為困苦和窮乏人斷案［judged the cause］；這樣，他就得了福樂［then it was well with him］。認識我不在乎此嗎？這是耶和華說的。

17 唯有你的眼和你的心並非如此［are not］，反倒［but for］貪婪，流無辜人的血，行欺壓和強暴。

18 所以，耶和華論到猶大王約西亞的兒子約雅敬如此說：人必不為他哀哭說：哀哉。我的兄弟［brother］；或說：哀哉。我的姊妹［sister］；也不為他哀哭說：哀哉。我的主；或說：哀哉。我主的榮華。

19 他必［shall be］被埋葬，好像埋驢一樣，要拉出去扔在耶路撒冷的城門之外。

20 你要上黎巴嫩哀號，在巴珊揚聲，從渡口［passages］哀號，因為你所親愛的都毀滅了。

21 你興盛的時候，我對你說話；你卻說：我不聽。你自幼年以來總是這樣，不聽從我的話。

22 你的牧者［pastors］要被風吞吃，你所親愛的必被擄去；那時你必因你一切的惡蒙羞抱愧［ashamed and confounded］。

23 你這住黎巴嫩、在香柏樹上搭窩的啊［O］，有痛苦臨到你，好像疼痛臨到陣痛［travail］的婦人，那時你何等蒙恩［gracious］。

24 耶和華說：「猶大王約雅敬的兒子哥尼雅，雖是我右手上帶印的戒指，我憑我的永生起誓，也必將你從其上摘下來；

25 並且我必將你交給尋索你命的人和你所懼怕的人手中，就是巴比倫王尼布甲尼撒和迦勒底人的手中。

26 我也必將你和生你的母親趕到別國，並不是你們生的地方；你們必死在那裏。

27 但他們［they］心中甚想歸回之地，必不得歸回。」

28 哥尼雅這人是被輕看、破壞的偶像［idol］嗎？是無人喜愛的器皿嗎？他和他的後裔為何被趕到不認識之地呢？

29 地啊，地啊，地啊，當聽耶和華的話。

30 耶和華如此說：要寫明這人算為無子，是平生不得亨通的；因為他後裔中再無一人得亨通，能坐在大衛的寶座上治理猶大。

Єремiя

Розділ 22

1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.

3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!

4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.

5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!

6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!

7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!

8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?

9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.

11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!

12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.

13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.

15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —

16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.

17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?

18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“

19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.

20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.

21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.

22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!

23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!

24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!

27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!

28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?

29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:

30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

耶利米書第22章	Єремiя Розділ 22
1 耶和華如此說：「你下到猶大王的宮中，在那裏說這話，	1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
2 說：『坐大衛寶座的猶大王啊，你和你的臣僕，並你［thy］進入這些［these］城門的百姓，都當聽耶和華的話；	2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.
3 耶和華如此說：你們要施行公平和公義，拯救被搶奪的脫離欺壓人的手；不可虧負作客旅的［stranger］、無父的和［fatherless, nor］寡婦，不可以強暴待他們，在這地方也不可流無辜人的血。	3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!
4 你們若認真行這事，就必有坐大衛寶座的君王和他的臣僕百姓，或坐車或騎馬，從這城的各門進入。	4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.
5 但［But］你們若不聽這些話，耶和華說：我指著自己起誓，這城必變為荒場。』	5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!
6 耶和華對［unto］猶大王的家如此說：我看你如基列，如黎巴嫩頂；然而，我必使你變為曠野，為無人居住的城邑。	6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!
7 我要預備行毀滅的人，各拿器械攻擊你；他們要砍下你佳美的香柏樹，扔在火中。	7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!
8 「許多國的民要經過這城，他們［they］各人要［shall］對鄰居說：『耶和華為何向這大城如此行呢？』	8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?
9 他們必回答說：『是因他們［they］離棄了耶和華─他們神的約，事奉敬拜眾別神。』」	9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
10 你們［ye］不要為死人哭號，也［neither］不要為他悲傷；卻要為離家出外的人大大哭號；因為他不得再回來，也不得再見他的本國。	10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.
11 因為耶和華論到從這地方出去的猶大王約西亞的兒子沙龍，就是接續他父親約西亞作王的，這樣說：「他必不得再回到這裏來，	11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!
12 卻要死在被擄去的地方，必不得再見這地。」	12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.
13 那行不義蓋房、行不公造樓、白白使用鄰居［neighbour's］的手工不給工價的有禍了。	13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,
14 他說：我要為自己蓋廣大的房、寬敞的樓，為自己開窗戶；這樓房的護牆板是香柏木的，樓房是丹紅色［vermilion］油漆的。	14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.
15 難道你作王，是因為你用香柏木造樓房［because thou closest thyself in cedar］嗎？你的父親豈不是也吃也喝、也施行公平和公義，他就得了福樂嗎［and then it was well with him］？	15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —
16 他為困苦和窮乏人斷案［judged the cause］；這樣，他就得了福樂［then it was well with him］。認識我不在乎此嗎？這是耶和華說的。	16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.
17 唯有你的眼和你的心並非如此［are not］，反倒［but for］貪婪，流無辜人的血，行欺壓和強暴。	17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?
18 所以，耶和華論到猶大王約西亞的兒子約雅敬如此說：人必不為他哀哭說：哀哉。我的兄弟［brother］；或說：哀哉。我的姊妹［sister］；也不為他哀哭說：哀哉。我的主；或說：哀哉。我主的榮華。	18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“
19 他必［shall be］被埋葬，好像埋驢一樣，要拉出去扔在耶路撒冷的城門之外。	19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.
20 你要上黎巴嫩哀號，在巴珊揚聲，從渡口［passages］哀號，因為你所親愛的都毀滅了。	20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.
21 你興盛的時候，我對你說話；你卻說：我不聽。你自幼年以來總是這樣，不聽從我的話。	21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.
22 你的牧者［pastors］要被風吞吃，你所親愛的必被擄去；那時你必因你一切的惡蒙羞抱愧［ashamed and confounded］。	22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!
23 你這住黎巴嫩、在香柏樹上搭窩的啊［O］，有痛苦臨到你，好像疼痛臨到陣痛［travail］的婦人，那時你何等蒙恩［gracious］。	23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!
24 耶和華說：「猶大王約雅敬的兒子哥尼雅，雖是我右手上帶印的戒指，我憑我的永生起誓，也必將你從其上摘下來；	24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!
25 並且我必將你交給尋索你命的人和你所懼怕的人手中，就是巴比倫王尼布甲尼撒和迦勒底人的手中。	25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.
26 我也必將你和生你的母親趕到別國，並不是你們生的地方；你們必死在那裏。	26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!
27 但他們［they］心中甚想歸回之地，必不得歸回。」	27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!
28 哥尼雅這人是被輕看、破壞的偶像［idol］嗎？是無人喜愛的器皿嗎？他和他的後裔為何被趕到不認識之地呢？	28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?
29 地啊，地啊，地啊，當聽耶和華的話。	29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:
30 耶和華如此說：要寫明這人算為無子，是平生不得亨通的；因為他後裔中再無一人得亨通，能坐在大衛的寶座上治理猶大。	30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

舊約

新約

耶利米書

第22章

Єремiя

Розділ 22

耶利米書

第22章

Єремiя

Розділ 22