撒母耳記上第30章 |
1 |
2 擄了城內的婦女和其中的大小人口,卻沒有殺一個,都帶著走了。 |
3 大衛和跟隨他的人到了那城,不料,城已燒燬,他們的妻子兒女都被擄去了。 |
4 大衛和跟隨他的人就放聲大哭,直哭得沒有氣力。 |
5 大衛的兩個妻─耶斯列人亞希暖和作過拿八妻的迦密人亞比該,也被擄去了。 |
6 大衛甚是焦急,因眾人為自己的兒女苦惱,說:「要用石頭打死他。」大衛卻倚靠耶和華─他的神,心裏堅固。 |
7 |
8 大衛求問耶和華說:「我追趕敵軍,追得上追不上呢?」耶和華說:「你可以追,必追得上,都救得回來。」 |
9 於是,大衛和跟隨他的六百人來到比梭溪;有不能前去的就留在那裏。 |
10 大衛卻帶著四百人往前追趕,有二百人疲乏,不能過比梭溪,所以留在那裏。 |
11 |
12 又給他一塊無花果餅,兩個葡萄餅。他吃了,靈就 |
13 大衛問他說:「你是屬誰的?你是哪裏的人?」他回答說:「我是埃及的少年人,是亞瑪力人的僕人 |
14 我們侵犯 |
15 大衛問他說:「你肯領我們到敵軍那裏不肯?」他回答說:「你要向我指著神起誓,不殺我,也不將我交在我主人手裏,我就領你下到敵軍那裏。」 |
16 |
17 大衛從黎明直到次日晚上,擊殺他們,除了四百騎駱駝的少年人之外,沒有一個逃脫的。 |
18 亞瑪力人所擄去的財物,大衛全都奪回,並救回他的兩個妻來。 |
19 凡亞瑪力人所擄去的,無論大小、兒女、財物,大衛都奪回來,沒有失落一個。 |
20 大衛所奪來的牛群羊群,跟隨他的人趕在原有的群畜前邊,說:「這是大衛的掠物。」 |
21 |
22 跟隨大衛人中的惡人和彼列之子 |
23 大衛說:「弟兄們,耶和華所賜給我們的,不可不分給他們;因為他保佑我們,將那攻擊我們的敵軍交在我們手裏。 |
24 這事誰肯依從你們呢?上陣的得多少,看守器具的也得多少;應當大家平分。」 |
25 大衛定此為以色列的律例典章,從那日直到今日。 |
26 |
27 他送禮物給住伯.特利的,南地拉末的,雅提珥的; |
28 住亞羅珥的,息末的,以實提莫的; |
29 住拉哈勒的,耶拉篾各城的,基尼各城的; |
30 住何珥瑪的,歌拉珊的,亞撻的; |
31 住希伯崙的,並大衛和跟隨他的人素來所到之處的人。 |
1-а СамуїловаРозділ 30 |
1 |
2 І позабирали вони до неволі жіно́к, що були в ньому, від мало́го аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою. |
3 І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спа́лене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні до́чки — забрані в неволю. |
4 І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати. |
5 І були взяті до неволі оби́дві Давидові жінки́: їзреелі́тка Ахіноам та Авіґаїл, коли́шня жінка кармелітянина Навала. |
6 І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, — кожен обурився за синів своїх та за дочо́к своїх. Та Давид зміцни́вся Господом, Богом, своїм. |
7 І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімеле́хового сина: „Принеси до мене ефо́да!“ І Евіята́р приніс ефода до Давида. |
8 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену́ її?“ А Він відказав йому́: „Женися, бо конче дожене́ш, і конче ви́зволиш“. |
9 І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися. |
10 І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спини́лися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор. |
11 І знайшли вони в полі єги́птянина, і привели́ його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою. |
12 І дали́ йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзи́нок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі. |
13 І запитав його Давид: „Чий ти та звідкіля́ ти?“ А той відказав: „Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворі́в три дні тому. |
14 Ми були вдерлися на пі́вдень керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем“. |
15 I сказав йому Давид: „Чи не заведеш мене до тієї орди?“ А той відповів: „Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не ви́даси мене в руку мого пана, то спрова́джу тебе до тієї орди“. |
16 І він спрова́див його, аж ось — вони розпоро́шені по пове́рхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з при́воду всієї тієї великої здо́бичі, що вони набрали з филистимського кра́ю та з Кра́ю Юдиного. |
17 І бив їх Давид від ранку аж до вечора насту́пного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсіда́ли на верблю́дів, і повтіка́ли. |
18 І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І оби́дві свої жі́нки Давид урятував. |
19 І не пропало їм нічого: усе, від мало́го й аж до великого, і аж до синів та дочо́к, і від здо́бичі, і аж до всьо́го, що ті взяли були собі, — усе вернув Давид! |
20 І взяв Давид усю худобу дрібну́ та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: „Це Давидова здо́бич!“ |
21 Пото́му прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі́, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесо́р, а вони повихо́дили назу́стріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир. |
22 І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходи́ли з Давидом, та й сказали: „Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здо́бичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!“ |
23 А Давид сказав: „Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Госпо́дь, і пильнував нас, і дав орду́, що йшла на нас, у нашу руку. |
24 А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бо́ю, то така частина й того, хто сидів при ре́чах, — рівно поділять“. |
25 І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за зви́чай для Ізраїля, і він існу́є аж до цього дня. |
26 І прийшов Давид до Цікла́ґу, і послав зо здо́бичі Юдиним старши́м, при́ятелям своїм, говорячи: „Оце вам подарок зо здо́бичі Господніх ворогі́в“, — |
27 тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамо́ті півде́ннім, і тим, що в Яттері, |
28 і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа, |
29 і тим, що в Рахалі, і тим, що в міста́х Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кене́янина, |
30 і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху, |
31 і тим, що в Хевро́ні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його. |
撒母耳記上第30章 |
1-а СамуїловаРозділ 30 |
1 |
1 |
2 擄了城內的婦女和其中的大小人口,卻沒有殺一個,都帶著走了。 |
2 І позабирали вони до неволі жіно́к, що були в ньому, від мало́го аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою. |
3 大衛和跟隨他的人到了那城,不料,城已燒燬,他們的妻子兒女都被擄去了。 |
3 І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спа́лене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні до́чки — забрані в неволю. |
4 大衛和跟隨他的人就放聲大哭,直哭得沒有氣力。 |
4 І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати. |
5 大衛的兩個妻─耶斯列人亞希暖和作過拿八妻的迦密人亞比該,也被擄去了。 |
5 І були взяті до неволі оби́дві Давидові жінки́: їзреелі́тка Ахіноам та Авіґаїл, коли́шня жінка кармелітянина Навала. |
6 大衛甚是焦急,因眾人為自己的兒女苦惱,說:「要用石頭打死他。」大衛卻倚靠耶和華─他的神,心裏堅固。 |
6 І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, — кожен обурився за синів своїх та за дочо́к своїх. Та Давид зміцни́вся Господом, Богом, своїм. |
7 |
7 І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімеле́хового сина: „Принеси до мене ефо́да!“ І Евіята́р приніс ефода до Давида. |
8 大衛求問耶和華說:「我追趕敵軍,追得上追不上呢?」耶和華說:「你可以追,必追得上,都救得回來。」 |
8 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену́ її?“ А Він відказав йому́: „Женися, бо конче дожене́ш, і конче ви́зволиш“. |
9 於是,大衛和跟隨他的六百人來到比梭溪;有不能前去的就留在那裏。 |
9 І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися. |
10 大衛卻帶著四百人往前追趕,有二百人疲乏,不能過比梭溪,所以留在那裏。 |
10 І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спини́лися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор. |
11 |
11 І знайшли вони в полі єги́птянина, і привели́ його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою. |
12 又給他一塊無花果餅,兩個葡萄餅。他吃了,靈就 |
12 І дали́ йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзи́нок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі. |
13 大衛問他說:「你是屬誰的?你是哪裏的人?」他回答說:「我是埃及的少年人,是亞瑪力人的僕人 |
13 І запитав його Давид: „Чий ти та звідкіля́ ти?“ А той відказав: „Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворі́в три дні тому. |
14 我們侵犯 |
14 Ми були вдерлися на пі́вдень керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем“. |
15 大衛問他說:「你肯領我們到敵軍那裏不肯?」他回答說:「你要向我指著神起誓,不殺我,也不將我交在我主人手裏,我就領你下到敵軍那裏。」 |
15 I сказав йому Давид: „Чи не заведеш мене до тієї орди?“ А той відповів: „Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не ви́даси мене в руку мого пана, то спрова́джу тебе до тієї орди“. |
16 |
16 І він спрова́див його, аж ось — вони розпоро́шені по пове́рхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з при́воду всієї тієї великої здо́бичі, що вони набрали з филистимського кра́ю та з Кра́ю Юдиного. |
17 大衛從黎明直到次日晚上,擊殺他們,除了四百騎駱駝的少年人之外,沒有一個逃脫的。 |
17 І бив їх Давид від ранку аж до вечора насту́пного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсіда́ли на верблю́дів, і повтіка́ли. |
18 亞瑪力人所擄去的財物,大衛全都奪回,並救回他的兩個妻來。 |
18 І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І оби́дві свої жі́нки Давид урятував. |
19 凡亞瑪力人所擄去的,無論大小、兒女、財物,大衛都奪回來,沒有失落一個。 |
19 І не пропало їм нічого: усе, від мало́го й аж до великого, і аж до синів та дочо́к, і від здо́бичі, і аж до всьо́го, що ті взяли були собі, — усе вернув Давид! |
20 大衛所奪來的牛群羊群,跟隨他的人趕在原有的群畜前邊,說:「這是大衛的掠物。」 |
20 І взяв Давид усю худобу дрібну́ та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: „Це Давидова здо́бич!“ |
21 |
21 Пото́му прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі́, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесо́р, а вони повихо́дили назу́стріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир. |
22 跟隨大衛人中的惡人和彼列之子 |
22 І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходи́ли з Давидом, та й сказали: „Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здо́бичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!“ |
23 大衛說:「弟兄們,耶和華所賜給我們的,不可不分給他們;因為他保佑我們,將那攻擊我們的敵軍交在我們手裏。 |
23 А Давид сказав: „Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Госпо́дь, і пильнував нас, і дав орду́, що йшла на нас, у нашу руку. |
24 這事誰肯依從你們呢?上陣的得多少,看守器具的也得多少;應當大家平分。」 |
24 А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бо́ю, то така частина й того, хто сидів при ре́чах, — рівно поділять“. |
25 大衛定此為以色列的律例典章,從那日直到今日。 |
25 І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за зви́чай для Ізраїля, і він існу́є аж до цього дня. |
26 |
26 І прийшов Давид до Цікла́ґу, і послав зо здо́бичі Юдиним старши́м, при́ятелям своїм, говорячи: „Оце вам подарок зо здо́бичі Господніх ворогі́в“, — |
27 他送禮物給住伯.特利的,南地拉末的,雅提珥的; |
27 тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамо́ті півде́ннім, і тим, що в Яттері, |
28 住亞羅珥的,息末的,以實提莫的; |
28 і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа, |
29 住拉哈勒的,耶拉篾各城的,基尼各城的; |
29 і тим, що в Рахалі, і тим, що в міста́х Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кене́янина, |
30 住何珥瑪的,歌拉珊的,亞撻的; |
30 і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху, |
31 住希伯崙的,並大衛和跟隨他的人素來所到之處的人。 |
31 і тим, що в Хевро́ні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його. |