使徒行傳

第17章

1 保羅和西拉經過暗妃坡里、亞波羅尼亞,來到帖撒羅尼迦,在那裏有猶太人的會堂。

2 保羅照他素常的規矩進去,一連三個安息日,本著聖經與他們辯論,

3 講解陳明基督必須受害,從死裏復活;又說:「我所傳與你們的這位耶穌就是基督。」

4 他們中間有些人信了[believed],就附從保羅和西拉,並有許多虔敬的希臘人,尊貴的婦女也不少。

5 但那不信的猶太人心裏嫉妒,招聚了些市井匪類,搭夥成群,聳動合城的人闖進耶孫的家,要將保羅、西拉帶到百姓那裏。

6 找不著他們,就把耶孫和幾個弟兄拉到地方官那裏,喊叫說:「那攪亂世界[world]的也到這裏來了,

7 耶孫收留他們。這些人都違背凱撒的命令,說另有一個王耶穌。」

8 百姓[people]和地方官聽見這些[these]話,就驚慌了;

9 於是取了耶孫和其餘之人的保狀,就釋放了他們。

10 弟兄們隨即在夜間打發保羅和西拉往庇哩亞去。二人到了,就進入猶太人的會堂。

11 這地方的人比帖撒羅尼迦的人更顯為貴[more noble than those in Thessalonica],甘心領受這道,天天考查聖經,要曉得這道是與不是。

12 所以他們中間多有相信的,又有希臘尊貴的婦女,男子也不少。

13 但帖撒羅尼迦的猶太人知道保羅又在庇哩亞傳神的道,也就往那裏去,聳動百姓[stirred up the people]

14 當時,弟兄們便隨即[immediately]打發保羅像是[as it were of]往海邊去;只是[but]西拉和提摩太仍住在庇哩亞。

15 送保羅的人帶他到了雅典,既領了保羅的命,叫西拉和提摩太速速到他這裏來,就回去了。

16 保羅在雅典等候他們的時候,看見滿城都是偶像,就[spirit]裏著急;

17 於是在會堂裏與猶太人和虔敬的人,並每日在市上所遇見的人,辯論。

18 還有伊壁鳩魯和斯多亞兩門的學士,與他爭論。有的說:「這胡言亂語的要說甚麽?」有的說:「他似乎是傳說外邦眾神[gods]的。」這話是因保羅傳講耶穌與復活的道。

19 他們就把他帶到亞略巴古,說:「你所講的這新道,我們也可以知道嗎?

20 因為你有些奇怪的事傳到我們耳中,我們願意知道這些事是甚麼意思。」

21 (雅典人和住在那裏的客人都不顧別的事,只將新聞說說聽聽。)

22 保羅站在馬爾斯山[Mars' hill]中,說:「眾位雅典人哪,我看你們凡事很迷信的[superstitious]

23經過[passed by]的時候,觀看你們所敬拜的,遇見一座壇,上面寫著『給那[TO THE]未識之神』。你們所不認識而敬拜的,我現在把他[him]告訴你們。

24 創造宇宙和其中一切[all things]的神,既是天地的主,就不住人手所造的殿,

25 也不用人手敬拜[worshipped],好像缺少甚麼;自己倒將生命、氣息、一切[all things],賜給眾人。

26 他從一血脈[blood]造出列國[nations]的人住在全地上,並且預先定準他們的年限,和所住的疆界。

27 要叫他們尋求[Lord]或者可以揣摩而得,其實他離我們各人不遠;

28 我們生活、動作、存留,都在乎他。就如你們作詩的,有人說:『我們也是他所生的。』

29 我們既是神所生的,就不當以為神的本性[Godhead]像人用手藝、心思,所雕刻的金、銀、石。

30 世人蒙昧無知的時候,神視若不見[winked at],如今卻吩咐各處的人都要悔改。

31 因為他已經定了日子,要[by]他所設立的人按公義審判世界[world]他已[he hath]叫他從死裏復活,給眾人作可信的憑據。」

32 眾人聽見從死裏復活的話,就有譏誚他的;又有人說:「我們再聽你講這個吧。」

33 於是保羅從他們當中離開[departed]去了。

34 但有幾個人貼近他,信了主,其中有亞略巴古的官丟尼修,並一個婦人,名叫大馬哩,還有別人一同信從。

Дiї

Розділ 17

1 Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.

2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писа́ння,

3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.

4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.

5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.

6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!

7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.

8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.

9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.

10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.

11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.

12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.

13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.

14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.

15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.

16 Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.

17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрі́чними.

18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.

19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?

20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“

21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.

22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.

23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.

24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,

25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,

27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“

29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.

30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,

31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.

32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.

33 Так вийшов Павло з-поміж них.

34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.

使徒行傳

第17章

Дiї

Розділ 17

1 保羅和西拉經過暗妃坡里、亞波羅尼亞,來到帖撒羅尼迦,在那裏有猶太人的會堂。

1 Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.

2 保羅照他素常的規矩進去,一連三個安息日,本著聖經與他們辯論,

2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писа́ння,

3 講解陳明基督必須受害,從死裏復活;又說:「我所傳與你們的這位耶穌就是基督。」

3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.

4 他們中間有些人信了[believed],就附從保羅和西拉,並有許多虔敬的希臘人,尊貴的婦女也不少。

4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.

5 但那不信的猶太人心裏嫉妒,招聚了些市井匪類,搭夥成群,聳動合城的人闖進耶孫的家,要將保羅、西拉帶到百姓那裏。

5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.

6 找不著他們,就把耶孫和幾個弟兄拉到地方官那裏,喊叫說:「那攪亂世界[world]的也到這裏來了,

6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!

7 耶孫收留他們。這些人都違背凱撒的命令,說另有一個王耶穌。」

7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.

8 百姓[people]和地方官聽見這些[these]話,就驚慌了;

8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.

9 於是取了耶孫和其餘之人的保狀,就釋放了他們。

9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.

10 弟兄們隨即在夜間打發保羅和西拉往庇哩亞去。二人到了,就進入猶太人的會堂。

10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.

11 這地方的人比帖撒羅尼迦的人更顯為貴[more noble than those in Thessalonica],甘心領受這道,天天考查聖經,要曉得這道是與不是。

11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.

12 所以他們中間多有相信的,又有希臘尊貴的婦女,男子也不少。

12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.

13 但帖撒羅尼迦的猶太人知道保羅又在庇哩亞傳神的道,也就往那裏去,聳動百姓[stirred up the people]

13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.

14 當時,弟兄們便隨即[immediately]打發保羅像是[as it were of]往海邊去;只是[but]西拉和提摩太仍住在庇哩亞。

14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.

15 送保羅的人帶他到了雅典,既領了保羅的命,叫西拉和提摩太速速到他這裏來,就回去了。

15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.

16 保羅在雅典等候他們的時候,看見滿城都是偶像,就[spirit]裏著急;

16 Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.

17 於是在會堂裏與猶太人和虔敬的人,並每日在市上所遇見的人,辯論。

17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрі́чними.

18 還有伊壁鳩魯和斯多亞兩門的學士,與他爭論。有的說:「這胡言亂語的要說甚麽?」有的說:「他似乎是傳說外邦眾神[gods]的。」這話是因保羅傳講耶穌與復活的道。

18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.

19 他們就把他帶到亞略巴古,說:「你所講的這新道,我們也可以知道嗎?

19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?

20 因為你有些奇怪的事傳到我們耳中,我們願意知道這些事是甚麼意思。」

20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“

21 (雅典人和住在那裏的客人都不顧別的事,只將新聞說說聽聽。)

21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.

22 保羅站在馬爾斯山[Mars' hill]中,說:「眾位雅典人哪,我看你們凡事很迷信的[superstitious]

22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.

23經過[passed by]的時候,觀看你們所敬拜的,遇見一座壇,上面寫著『給那[TO THE]未識之神』。你們所不認識而敬拜的,我現在把他[him]告訴你們。

23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.

24 創造宇宙和其中一切[all things]的神,既是天地的主,就不住人手所造的殿,

24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,

25 也不用人手敬拜[worshipped],好像缺少甚麼;自己倒將生命、氣息、一切[all things],賜給眾人。

25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

26 他從一血脈[blood]造出列國[nations]的人住在全地上,並且預先定準他們的年限,和所住的疆界。

26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,

27 要叫他們尋求[Lord]或者可以揣摩而得,其實他離我們各人不遠;

27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

28 我們生活、動作、存留,都在乎他。就如你們作詩的,有人說:『我們也是他所生的。』

28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“

29 我們既是神所生的,就不當以為神的本性[Godhead]像人用手藝、心思,所雕刻的金、銀、石。

29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.

30 世人蒙昧無知的時候,神視若不見[winked at],如今卻吩咐各處的人都要悔改。

30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,

31 因為他已經定了日子,要[by]他所設立的人按公義審判世界[world]他已[he hath]叫他從死裏復活,給眾人作可信的憑據。」

31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.

32 眾人聽見從死裏復活的話,就有譏誚他的;又有人說:「我們再聽你講這個吧。」

32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.

33 於是保羅從他們當中離開[departed]去了。

33 Так вийшов Павло з-поміж них.

34 但有幾個人貼近他,信了主,其中有亞略巴古的官丟尼修,並一個婦人,名叫大馬哩,還有別人一同信從。

34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.