Библия - Обещанное Восстановление

希伯來書

第4章

1 我們既蒙留下，有進入他安息的應許，就當畏懼，免得你們［you］中間或有人似乎是趕不上了。

2 因為有福音傳給我們，像傳給他們一樣；只是所聽見的道與他們無益，因為他們沒有信心與所聽見的道調和。

3 但我們已經相信的人得以進入那安息，正如他［he］所說：「我在怒中起誓說，他們若要［if they shall］進入我的安息；」雖然［although］造物之工，從創世以來已經成全了。

4 論到第七天，有一處這樣［on this wise］說：「到第七天神就歇了他一切的工。」

5 又在這［in this］處說：「他們若要［If they shall］進入我的安息。」

6 既有必進安息的人，那先前聽見福音的，因為不信從，不得進去。

7 所以過了多年，就在大衛的書上，他［he］又限定一日，今日［To day］，如以上所引的說：「你們今日若聽他的話，就不可硬著心。」

8 若是耶穌［Jesus］已叫他們享了安息，他［he］後來［afterward］就不再提別的日子了。

9 這樣看來，必有安息［a rest］，為神的子民存留。

10 因為那進入安息的，乃是歇了自己的工，正如神歇了他的工一樣。

11 所以，我們務必竭力進入那安息，免得有人學那不信從的樣子跌倒了。

12 神的道是活潑的，是有大能［powerful］的，比一切兩刃的劍更鋒利［sharper］，甚至魂與靈，骨節與骨髓，都能刺入、剖開，連心中的思念和主意都能辨明。

13 並且被造的沒有一樣在他眼［sight］前不顯然的；原來一切［all things］在那我們要向他交帳［with whom we have to do］的眼前，都是赤露敞開的。

14 我們既然有一位已經升入諸天［heavens］尊榮的大祭司，就是神的兒子耶穌，便當持定所宣認［profession］的道。

15 因我們的大祭司並非不能體恤我們的軟弱。他也曾凡事受過試探，與我們一樣，只是他沒有犯罪。

16 所以，我們只管坦然無懼的來到施恩的寶座前，為要得憐恤，蒙恩典［grace］，作隨時的幫助。

До євреїв

Розділ 4

1 Отже, біймося, коли зостається обітниця вхо́ду до Його́ відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізни́вся.

2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.

3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу.

4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“.

5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“!

6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух,

7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“!

8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му.

9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок.

10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.

11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим.

12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця.

13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!

14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, трима́ймося визнання нашого!

15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть.

希伯來書第4章	До євреїв Розділ 4
1 我們既蒙留下，有進入他安息的應許，就當畏懼，免得你們［you］中間或有人似乎是趕不上了。	1 Отже, біймося, коли зостається обітниця вхо́ду до Його́ відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізни́вся.
2 因為有福音傳給我們，像傳給他們一樣；只是所聽見的道與他們無益，因為他們沒有信心與所聽見的道調和。	2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
3 但我們已經相信的人得以進入那安息，正如他［he］所說：「我在怒中起誓說，他們若要［if they shall］進入我的安息；」雖然［although］造物之工，從創世以來已經成全了。	3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу.
4 論到第七天，有一處這樣［on this wise］說：「到第七天神就歇了他一切的工。」	4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“.
5 又在這［in this］處說：「他們若要［If they shall］進入我的安息。」	5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“!
6 既有必進安息的人，那先前聽見福音的，因為不信從，不得進去。	6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух,
7 所以過了多年，就在大衛的書上，他［he］又限定一日，今日［To day］，如以上所引的說：「你們今日若聽他的話，就不可硬著心。」	7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“!
8 若是耶穌［Jesus］已叫他們享了安息，他［he］後來［afterward］就不再提別的日子了。	8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му.
9 這樣看來，必有安息［a rest］，為神的子民存留。	9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок.
10 因為那進入安息的，乃是歇了自己的工，正如神歇了他的工一樣。	10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
11 所以，我們務必竭力進入那安息，免得有人學那不信從的樣子跌倒了。	11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим.
12 神的道是活潑的，是有大能［powerful］的，比一切兩刃的劍更鋒利［sharper］，甚至魂與靈，骨節與骨髓，都能刺入、剖開，連心中的思念和主意都能辨明。	12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця.
13 並且被造的沒有一樣在他眼［sight］前不顯然的；原來一切［all things］在那我們要向他交帳［with whom we have to do］的眼前，都是赤露敞開的。	13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!
14 我們既然有一位已經升入諸天［heavens］尊榮的大祭司，就是神的兒子耶穌，便當持定所宣認［profession］的道。	14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, трима́ймося визнання нашого!
15 因我們的大祭司並非不能體恤我們的軟弱。他也曾凡事受過試探，與我們一樣，只是他沒有犯罪。	15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
16 所以，我們只管坦然無懼的來到施恩的寶座前，為要得憐恤，蒙恩典［grace］，作隨時的幫助。	16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть.

舊約

新約

希伯來書

第4章

До євреїв

Розділ 4

希伯來書

第4章

До євреїв

Розділ 4