Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 45

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“

Бытие

Глава 45

1 Тогда Иосиф не мог более сдержать себя перед рабами и воскликнул: — Уходите все прочь от меня! — и никого не было с Иосифом, когда он открылся своим братьям.

2 Он так громко зарыдал, что услышали египтяне, и слух об этом дошел до двора фараона.

3 Иосиф сказал братьям: — Я — Иосиф! Жив ли еще мой отец? Но братья ничего не могли ответить — так они были ошеломлены.

4 Тогда Иосиф сказал братьям: — Подойдите же ко мне. И когда они подошли, он сказал: — Я — ваш брат Иосиф, которого вы продали в Египет!

5 Но не тревожьтесь и не обвиняйте больше себя за то, что продали меня сюда: это Бог послал меня перед вами для спасения вашей жизни.

6 Уже два года, как в стране голод, и еще пять лет не будет ни пахоты, ни жатвы.

7 Но Бог послал меня перед вами, чтобы сохранить ваш род на земле и великим избавлением спасти ваши жизни.

8 Итак, не вы послали меня сюда, но Бог: Он сделал меня отцом фараону, господином над всем его домом и правителем всего Египта.

9 Поспешите вернуться к моему отцу и скажите ему: «Вот что говорит твой сын Иосиф: „Бог сделал меня правителем всего Египта. Приходи ко мне, не медли;

10 ты будешь жить в области Гошен и будешь рядом со мной: и ты, и твои дети и внуки, и твой крупный и мелкий скот, и все, что у тебя есть.

11 Там я смогу прокормить тебя, ведь предстоят еще пять лет голода — а иначе и ты, и твой дом, и все, кто принадлежат тебе, будете в нужде“».

12 Вы видите своими глазами, и вы, и мой брат Вениамин, что это действительно я говорю с вами.

13 Расскажите же моему отцу о том, как я прославлен в Египте, и обо всем, что вы видели. И поскорее приведите сюда моего отца.

14 Он обнял своего брата Вениамина и заплакал, и Вениамин плакал, обнимая его.

15 Он поцеловал всех братьев и с плачем обнимал их. Потом братья беседовали с ним.

16 Слух о том, что пришли братья Иосифа, дошел до двора фараона. Фараон обрадовался, и его придворные тоже,

17 и фараон сказал Иосифу: — Скажи братьям: «Сделайте вот что: навьючьте своих животных, возвращайтесь в землю Ханаана

18 и приведите ко мне отца и ваши семьи. Я дам вам лучшую землю в Египте, и вы будете жить ее плодами».

19 Еще повелеваю тебе сказать им: «Сделайте вот что: возьмите из Египта колесницы для ваших детей и жен, привезите отца и приходите сами.

20 Не жалейте о вашем имуществе, потому что все лучшее в Египте будет вашим».

21 Сыновья Израиля так и сделали. Иосиф дал им колесницы, как приказал фараон, и припасы в дорогу.

22 Каждому он подарил новую одежду, а Вениамину дал триста шекелей серебра и пять смен одежды.

23 Отцу он послал десять ослов, нагруженных лучшим добром Египта, и десять ослиц, нагруженных зерном, хлебом и другими припасами для путешествия.

24 После этого он отпустил братьев, и когда они уходили, сказал им: — Ни о чем не тревожьтесь в пути!

25 Они отправились в путь из Египта, пришли к своему отцу Иакову в землю Ханаана

26 и сказали ему: — Иосиф жив! Иосиф — правитель всего Египта! У Иакова замерло сердце, и он не поверил им.

27 Но когда они передали ему все, что сказал Иосиф, и когда он увидел колесницы, которые Иосиф послал, чтобы перевезти его, душа Иакова ожила.

28 И Израиль сказал: — Довольно! Мой сын Иосиф жив. Пойду и увижу его, прежде чем умру.

Буття Розділ 45	Бытие Глава 45
1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.	1 Тогда Иосиф не мог более сдержать себя перед рабами и воскликнул: — Уходите все прочь от меня! — и никого не было с Иосифом, когда он открылся своим братьям.
2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.	2 Он так громко зарыдал, что услышали египтяне, и слух об этом дошел до двора фараона.
3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.	3 Иосиф сказал братьям: — Я — Иосиф! Жив ли еще мой отец? Но братья ничего не могли ответить — так они были ошеломлены.
4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.	4 Тогда Иосиф сказал братьям: — Подойдите же ко мне. И когда они подошли, он сказал: — Я — ваш брат Иосиф, которого вы продали в Египет!
5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.	5 Но не тревожьтесь и не обвиняйте больше себя за то, что продали меня сюда: это Бог послал меня перед вами для спасения вашей жизни.
6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.	6 Уже два года, как в стране голод, и еще пять лет не будет ни пахоты, ни жатвы.
7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.	7 Но Бог послал меня перед вами, чтобы сохранить ваш род на земле и великим избавлением спасти ваши жизни.
8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.	8 Итак, не вы послали меня сюда, но Бог: Он сделал меня отцом фараону, господином над всем его домом и правителем всего Египта.
9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.	9 Поспешите вернуться к моему отцу и скажите ему: «Вот что говорит твой сын Иосиф: „Бог сделал меня правителем всего Египта. Приходи ко мне, не медли;
10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.	10 ты будешь жить в области Гошен и будешь рядом со мной: и ты, и твои дети и внуки, и твой крупный и мелкий скот, и все, что у тебя есть.
11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.	11 Там я смогу прокормить тебя, ведь предстоят еще пять лет голода — а иначе и ты, и твой дом, и все, кто принадлежат тебе, будете в нужде“».
12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.	12 Вы видите своими глазами, и вы, и мой брат Вениамин, что это действительно я говорю с вами.
13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.	13 Расскажите же моему отцу о том, как я прославлен в Египте, и обо всем, что вы видели. И поскорее приведите сюда моего отца.
14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...	14 Он обнял своего брата Вениамина и заплакал, и Вениамин плакал, обнимая его.
15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.	15 Он поцеловал всех братьев и с плачем обнимал их. Потом братья беседовали с ним.
16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.	16 Слух о том, что пришли братья Иосифа, дошел до двора фараона. Фараон обрадовался, и его придворные тоже,
17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.	17 и фараон сказал Иосифу: — Скажи братьям: «Сделайте вот что: навьючьте своих животных, возвращайтесь в землю Ханаана
18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.	18 и приведите ко мне отца и ваши семьи. Я дам вам лучшую землю в Египте, и вы будете жить ее плодами».
19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.	19 Еще повелеваю тебе сказать им: «Сделайте вот что: возьмите из Египта колесницы для ваших детей и жен, привезите отца и приходите сами.
20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.	20 Не жалейте о вашем имуществе, потому что все лучшее в Египте будет вашим».
21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.	21 Сыновья Израиля так и сделали. Иосиф дал им колесницы, как приказал фараон, и припасы в дорогу.
22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.	22 Каждому он подарил новую одежду, а Вениамину дал триста шекелей серебра и пять смен одежды.
23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.	23 Отцу он послал десять ослов, нагруженных лучшим добром Египта, и десять ослиц, нагруженных зерном, хлебом и другими припасами для путешествия.
24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“	24 После этого он отпустил братьев, и когда они уходили, сказал им: — Ни о чем не тревожьтесь в пути!
25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.	25 Они отправились в путь из Египта, пришли к своему отцу Иакову в землю Ханаана
26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...	26 и сказали ему: — Иосиф жив! Иосиф — правитель всего Египта! У Иакова замерло сердце, и он не поверил им.
27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.	27 Но когда они передали ему все, что сказал Иосиф, и когда он увидел колесницы, которые Иосиф послал, чтобы перевезти его, душа Иакова ожила.
28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“	28 И Израиль сказал: — Довольно! Мой сын Иосиф жив. Пойду и увижу его, прежде чем умру.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 45

Бытие

Глава 45

Буття

Розділ 45

Бытие

Глава 45

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 45

Бытие

Глава 45

Буття

Розділ 45

Бытие

Глава 45

Старий
завіт

Новий
завіт