Буття

Розділ 22

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

Бытие

Глава 22

1 И было, после сих происшествий, что Бог искушал Авраама, и сказал ему: Авраам! Он ответствовал: вот я.

2 Бог сказал: возьми сына твоего, единственного твоего, которого ты любишь, Исаака; и пойди в землю Мориа, и там принеси его во всесожжение на одной из гор, которую Я укажу тебе.

3 Авраам встал рано, оседлал осла своего, взял с собою двоих из рабов своих и Исаака, сына своего; наколол дров для всесожжения, и встав, пошел на место, которое указал ему Бог.

4 На третий день Авраам, возведши очи свои, увидел место издалека.

5 Тогда Авраам сказал рабам своим: останьтесь здесь с ослом; а я и сын пойдем туда, и поклонясь возвратимся к вам.

6 И взял Авраам дрова для всесожжения, и возложил на Исаака, сына своего; а сам взял в руки огонь и нож, и пошли оба вместе.

7 И начал Исаак говорить Аврааму, отцу своему, и сказал: батюшка! Он отвечал: что сын мой? Он сказал: вот огонь и дрова, где же агнец во всесожжение?

8 Авраам сказал: Бог усмотрит для Себя агнца во всесожжение, сын мой. И шли дальше оба вместе.

9 И когда они пришли на место, которое указал ему Бог, тогда Авраам устроил там жертвенник, разложил дрова, и, связав сына своего Исаака, положил его на жертвенник поверх дров.

10 И простер Авраам руку свою, и взял нож, чтобы заколоть сына своего.

11 Тогда Ангел Иеговы воззвал к нему с небес, и сказал: Авраам! Авраам! Он сказал: вот я.

12 Ангел сказал: не поднимай руки твоей на отрока, и не делай над ним ничего; ибо теперь Я знаю, что боишься Бога, когда ты не пожалел сына твоего, единственного твоего, для Меня.

13 И возвел Авраам очи свои и увидел: и вот назади овен, запутавшийся в чаще рогами своими. Авраам пошел, взял овна, и принес его во всесожжение вместо сына своего.

14 И назвал Авраам имя месту тому: Иегова-ире {Господь усмотрит}. Посему и ныне говорится: на горе Иеговы усмотрится.

15 Потом вторично воззвал к Аврааму Ангел Иеговы с небес,

16 И сказал: Мною клянусь, говорит Иегова, что поелику ты сделал сие дело, и не пожалел сына твоего, единственного твоего:

17 То Я благословляя благословлю тебя, и умножая умножу семя твое, как звезды небесные, и как песок на берегу моря; и наследует семя твое города врагов своих;

18 И благословятся в семени твоем все народы земные; за то, что ты послушался гласа Моего.

19 И возвратился Авраам к рабам своим, и встали, и пошли вместе в Вирсавию; и жил Авраам в Вирсавии.

20 После сих происшествий Аврааму возвестили и сказали: вот, и Милка родила Нахору, брату твоему, сынов:

21 Уца, первенца его, Вуза, брата сему, Кемуила, отца Арамова.

22 Кеседа, Хазо, Пилдаша, Идлафа и Вафуила.

23 От Вафуила родилась Ревекка. Восьмерых сих родила Милка Нахору, брату Авраамову.

24 И наложница его, именем Реума, также родила Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.

Буття

Розділ 22

Бытие

Глава 22

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

1 И было, после сих происшествий, что Бог искушал Авраама, и сказал ему: Авраам! Он ответствовал: вот я.

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

2 Бог сказал: возьми сына твоего, единственного твоего, которого ты любишь, Исаака; и пойди в землю Мориа, и там принеси его во всесожжение на одной из гор, которую Я укажу тебе.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

3 Авраам встал рано, оседлал осла своего, взял с собою двоих из рабов своих и Исаака, сына своего; наколол дров для всесожжения, и встав, пошел на место, которое указал ему Бог.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

4 На третий день Авраам, возведши очи свои, увидел место издалека.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

5 Тогда Авраам сказал рабам своим: останьтесь здесь с ослом; а я и сын пойдем туда, и поклонясь возвратимся к вам.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

6 И взял Авраам дрова для всесожжения, и возложил на Исаака, сына своего; а сам взял в руки огонь и нож, и пошли оба вместе.

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

7 И начал Исаак говорить Аврааму, отцу своему, и сказал: батюшка! Он отвечал: что сын мой? Он сказал: вот огонь и дрова, где же агнец во всесожжение?

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

8 Авраам сказал: Бог усмотрит для Себя агнца во всесожжение, сын мой. И шли дальше оба вместе.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

9 И когда они пришли на место, которое указал ему Бог, тогда Авраам устроил там жертвенник, разложил дрова, и, связав сына своего Исаака, положил его на жертвенник поверх дров.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

10 И простер Авраам руку свою, и взял нож, чтобы заколоть сына своего.

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

11 Тогда Ангел Иеговы воззвал к нему с небес, и сказал: Авраам! Авраам! Он сказал: вот я.

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

12 Ангел сказал: не поднимай руки твоей на отрока, и не делай над ним ничего; ибо теперь Я знаю, что боишься Бога, когда ты не пожалел сына твоего, единственного твоего, для Меня.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

13 И возвел Авраам очи свои и увидел: и вот назади овен, запутавшийся в чаще рогами своими. Авраам пошел, взял овна, и принес его во всесожжение вместо сына своего.

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

14 И назвал Авраам имя месту тому: Иегова-ире {Господь усмотрит}. Посему и ныне говорится: на горе Иеговы усмотрится.

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

15 Потом вторично воззвал к Аврааму Ангел Иеговы с небес,

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

16 И сказал: Мною клянусь, говорит Иегова, что поелику ты сделал сие дело, и не пожалел сына твоего, единственного твоего:

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

17 То Я благословляя благословлю тебя, и умножая умножу семя твое, как звезды небесные, и как песок на берегу моря; и наследует семя твое города врагов своих;

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

18 И благословятся в семени твоем все народы земные; за то, что ты послушался гласа Моего.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

19 И возвратился Авраам к рабам своим, и встали, и пошли вместе в Вирсавию; и жил Авраам в Вирсавии.

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

20 После сих происшествий Аврааму возвестили и сказали: вот, и Милка родила Нахору, брату твоему, сынов:

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

21 Уца, первенца его, Вуза, брата сему, Кемуила, отца Арамова.

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

22 Кеседа, Хазо, Пилдаша, Идлафа и Вафуила.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

23 От Вафуила родилась Ревекка. Восьмерых сих родила Милка Нахору, брату Авраамову.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

24 И наложница его, именем Реума, также родила Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.