Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 22

1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.

3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!

4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.

5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!

6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!

7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!

8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?

9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.

11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!

12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.

13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.

15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —

16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.

17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?

18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“

19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.

20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.

21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.

22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!

23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!

24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!

27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!

28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?

29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:

30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

Книга пророка Иеремии

Глава 22

1 Так сказал Господь: — Иди ко дворцу царя Иудеи и возвести там:

2 «Слушай слово Господне, царь Иудеи, сидящий на престоле Давида, ты, твои приближенные и твой народ, который проходит через эти ворота.

3 Так говорит Господь: Делайте то, что справедливо и праведно. Помогайте обездоленному спастись от рук притеснителя. Не обижайте и не притесняйте чужеземцев, сирот и вдов и не проливайте в этом краю невинной крови.

4 Если вы будете точно исполнять эти повеления, то через ворота этого дворца на колесницах и на конях будут въезжать цари, которые сидят на престоле Давида, — они сами, их приближенные и их народ.

5 Но если вы не будете исполнять эти повеления, — возвещает Господь, — то клянусь Собой, этот дворец превратится в руины».

6 Ведь так говорит Господь о дворце царя Иудеи: — Ты Мне как Галаад, как вершина Ливана, но клянусь, Я превращу тебя в пустыню, в города необитаемые.

7 Я пошлю к тебе разорителей, каждого — с оружием, и они порубят твои лучшие кедры, и бросят в огонь.

8 Люди разных народов будут проходить мимо этого города и спрашивать друг друга: «За что Господь поступил так с этим великим городом?»

9 И будут отвечать: «За то, что они нарушили завет Господа, их Бога, и поклонялись чужим богам, и служили им».

10 Не плачьте об умершем и не скорбите о нем; плачьте лучше о том, кто уходит в плен, потому что он не вернется, и не увидит родной земли.

11 Ведь так говорит Господь о Шаллуме, сыне Иосии, который стал царем Иудеи после своего отца, но был уведен в плен: — Он больше не вернется.

12 Он умрет там, куда его увели в плен, и не увидит больше этой земли.

13 — Горе тому, кто строит свой дворец несправедливостью, его верхние комнаты — беззаконием, заставляя соплеменников трудиться даром, не давая им плату за работу;

14 кто говорит: «Я построю себе дом просторный, с большими верхними комнатами» — и рубит в нем окна, и кедром его обшивает, и красной краской покрывает.

15 Оттого ли ты царь, что более других строишь из кедра? Вспомни своего отца: он и ел, и пил, но делал то, что правильно и справедливо, и поэтому жил в благополучии.

16 Он разбирал дела бедных и нищих, и поэтому жил в благополучии. Не это ли значит знать Меня? — возвещает Господь. —

17 Но твои глаза и твое сердце хотят лишь наживы, хотят проливать невинную кровь, угнетать, вымогать.

18 Поэтому так говорит Господь об Иоакиме, сыне Иосии, царе Иудеи: — Не будут его оплакивать: «Увы, мой брат! Увы, сестра!» Не будут его оплакивать: «Увы, мой господин! Увы, его величество!»

19 Его похоронят ослиным погребением — вытащат и выкинут за ворота Иерусалима.

20 Поднимись на Ливан и закричи, пусть твой голос звучит с Башана, закричи с Аварима — все твои союзники уничтожены.

21 Я предупреждал тебя, когда ты благоденствовал, но ты сказал: «Я не стану слушать!» Таков твой путь с самой юности, ты Меня не слушал.

22 Вихрь унесет твоих пастухов, в плен удалятся твои союзники, и будешь ты постыжен и опозорен из-за всех своих злодеяний.

23 Ты, живущий на Ливане, угнездившийся в кедрах, о, как ты застонешь, когда пронзит тебя боль, боль, как у женщины при родах!

24 — Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Господь, — даже если бы ты, Иехония, сын Иоакима, царь Иудеи, был перстнем с печатью на Моей правой руке, Я сорвал бы тебя и оттуда.

25 Я отдам тебя в руки тех, кто жаждет твоей смерти, — Навуходоносору, царю Вавилона, и халдеям.

26 Я изгоню тебя и женщину, которая тебя родила, в чужую страну, где вы не родились, и вы умрете там.

27 А в страну, в которую вы стремитесь вернуться, вы не вернетесь.

28 Разве этот человек, Иехония, презренный разбитый горшок, ненужный сосуд? Почему он и его дети изгнаны, заброшены в землю, которой они не знают?

29 О земля, земля, земля, слушай слово Господне!

30 Так говорит Господь: — Запишите этого человека бездетным, человеком, которому не будет в жизни благополучия, у всех его потомков не будет благополучия: ни один не сядет на престол Давида и не будет править Иудеей.

Єремiя Розділ 22	Книга пророка Иеремии Глава 22
1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,	1 Так сказал Господь: — Иди ко дворцу царя Иудеи и возвести там:
2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.	2 «Слушай слово Господне, царь Иудеи, сидящий на престоле Давида, ты, твои приближенные и твой народ, который проходит через эти ворота.
3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!	3 Так говорит Господь: Делайте то, что справедливо и праведно. Помогайте обездоленному спастись от рук притеснителя. Не обижайте и не притесняйте чужеземцев, сирот и вдов и не проливайте в этом краю невинной крови.
4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.	4 Если вы будете точно исполнять эти повеления, то через ворота этого дворца на колесницах и на конях будут въезжать цари, которые сидят на престоле Давида, — они сами, их приближенные и их народ.
5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!	5 Но если вы не будете исполнять эти повеления, — возвещает Господь, — то клянусь Собой, этот дворец превратится в руины».
6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!	6 Ведь так говорит Господь о дворце царя Иудеи: — Ты Мне как Галаад, как вершина Ливана, но клянусь, Я превращу тебя в пустыню, в города необитаемые.
7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!	7 Я пошлю к тебе разорителей, каждого — с оружием, и они порубят твои лучшие кедры, и бросят в огонь.
8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?	8 Люди разных народов будут проходить мимо этого города и спрашивать друг друга: «За что Господь поступил так с этим великим городом?»
9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.	9 И будут отвечать: «За то, что они нарушили завет Господа, их Бога, и поклонялись чужим богам, и служили им».
10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.	10 Не плачьте об умершем и не скорбите о нем; плачьте лучше о том, кто уходит в плен, потому что он не вернется, и не увидит родной земли.
11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!	11 Ведь так говорит Господь о Шаллуме, сыне Иосии, который стал царем Иудеи после своего отца, но был уведен в плен: — Он больше не вернется.
12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.	12 Он умрет там, куда его увели в плен, и не увидит больше этой земли.
13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,	13 — Горе тому, кто строит свой дворец несправедливостью, его верхние комнаты — беззаконием, заставляя соплеменников трудиться даром, не давая им плату за работу;
14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.	14 кто говорит: «Я построю себе дом просторный, с большими верхними комнатами» — и рубит в нем окна, и кедром его обшивает, и красной краской покрывает.
15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —	15 Оттого ли ты царь, что более других строишь из кедра? Вспомни своего отца: он и ел, и пил, но делал то, что правильно и справедливо, и поэтому жил в благополучии.
16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.	16 Он разбирал дела бедных и нищих, и поэтому жил в благополучии. Не это ли значит знать Меня? — возвещает Господь. —
17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?	17 Но твои глаза и твое сердце хотят лишь наживы, хотят проливать невинную кровь, угнетать, вымогать.
18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“	18 Поэтому так говорит Господь об Иоакиме, сыне Иосии, царе Иудеи: — Не будут его оплакивать: «Увы, мой брат! Увы, сестра!» Не будут его оплакивать: «Увы, мой господин! Увы, его величество!»
19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.	19 Его похоронят ослиным погребением — вытащат и выкинут за ворота Иерусалима.
20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.	20 Поднимись на Ливан и закричи, пусть твой голос звучит с Башана, закричи с Аварима — все твои союзники уничтожены.
21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.	21 Я предупреждал тебя, когда ты благоденствовал, но ты сказал: «Я не стану слушать!» Таков твой путь с самой юности, ты Меня не слушал.
22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!	22 Вихрь унесет твоих пастухов, в плен удалятся твои союзники, и будешь ты постыжен и опозорен из-за всех своих злодеяний.
23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!	23 Ты, живущий на Ливане, угнездившийся в кедрах, о, как ты застонешь, когда пронзит тебя боль, боль, как у женщины при родах!
24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!	24 — Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Господь, — даже если бы ты, Иехония, сын Иоакима, царь Иудеи, был перстнем с печатью на Моей правой руке, Я сорвал бы тебя и оттуда.
25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.	25 Я отдам тебя в руки тех, кто жаждет твоей смерти, — Навуходоносору, царю Вавилона, и халдеям.
26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!	26 Я изгоню тебя и женщину, которая тебя родила, в чужую страну, где вы не родились, и вы умрете там.
27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!	27 А в страну, в которую вы стремитесь вернуться, вы не вернетесь.
28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?	28 Разве этот человек, Иехония, презренный разбитый горшок, ненужный сосуд? Почему он и его дети изгнаны, заброшены в землю, которой они не знают?
29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:	29 О земля, земля, земля, слушай слово Господне!
30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!	30 Так говорит Господь: — Запишите этого человека бездетным, человеком, которому не будет в жизни благополучия, у всех его потомков не будет благополучия: ни один не сядет на престол Давида и не будет править Иудеей.

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Єремiя

Розділ 22

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Старий
завіт

Новий
завіт