1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима,[1] що його породив я в кайда́нах своїх.

11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.