Плач Єремiї

Розділ 1

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.

Плач Иеремии

Глава 1

1 Как одиноко910 сидит3427 город,5892 некогда многолюдный!72275971 он стал, как вдова;490 великий7227 между народами,1471 князь8282 над областями4082 сделался данником.4522

2 Горько1058 плачет1058 он ночью,3915 и слезы1832 его на ланитах3895 его. Нет у него утешителя5162 из всех, любивших157 его; все друзья7453 его изменили898 ему, сделались341 врагами341 ему.

3 Иуда3063 переселился1540 по причине бедствия6040 и тяжкого7230 рабства,5656 поселился3427 среди язычников,1471 и не нашел4672 покоя;4494 все, преследовавшие7291 его, настигли5381 его в тесных4712 местах.4712

4 Пути1870 Сиона6726 сетуют,57 потому что нет идущих935 на праздник;4150 все ворота8179 его опустели;8074 священники3548 его вздыхают,584 девицы1330 его печальны,3013 горько4843 и ему самому.

5 Враги6862 его стали во главе,7218 неприятели341 его благоденствуют,7951 потому что Господь3068 наслал3013 на него горе3013 за множество7230 беззаконий6588 его; дети5768 его пошли1980 в плен7628 впереди3942 врага.6862

6 И отошло3318 от дщери1323 Сиона6726 все ее великолепие;1926 князья8269 ее — как олени,354 не находящие4672 пажити;4829 обессиленные3581 они пошли3212 вперед3942 погонщика.7291

7 Вспомнил2142 Иерусалим,3389 во дни3117 бедствия6040 своего и страданий4788 своих, о всех драгоценностях4262 своих, какие были у него в прежние6924 дни,3117 тогда как народ5971 его пал5307 от руки3027 врага,6862 и никто не помогает5826 ему; неприятели6862 смотрят7200 на него и смеются7832 над его субботами.4868

8 Тяжко2399 согрешил2398 Иерусалим,3389 за то и сделался5206 отвратительным;5206 все, прославлявшие3513 его, смотрят2107 на него с презрением,2107 потому что увидели7200 наготу6172 его; и сам он вздыхает584 и отворачивается7725 назад.268

9 На подоле7757 у него была нечистота,2932 но он не помышлял2142 о будущности319 своей, и поэтому необыкновенно6382 унизился,3381 и нет у него утешителя.5162 «Воззри,7200 Господи,3068 на бедствие6040 мое, ибо враг341 возвеличился!1431»

10 Враг6862 простер6566 руку3027 свою на все самое драгоценное4261 его; он видит,7200 как язычники1471 входят935 во святилище4720 его, о котором Ты заповедал,6680 чтобы они не вступали935 в собрание6951 Твое.

11 Весь народ5971 его вздыхает,584 ища1245 хлеба,3899 отдает5414 драгоценности42614262 свои за пищу,400 чтобы подкрепить7725 душу.5315 «Воззри,7200 Господи,3068 и посмотри,5027 как я унижен!2151»

12 Да не будет этого с вами, все проходящие5674 путем!1870 взгляните5027 и посмотрите,7200 есть3426 ли болезнь,4341 как моя болезнь,4341 какая постигла5953 меня, какую наслал3013 на меня Господь3068 в день3117 пламенного2740 гнева639 Своего?

13 Свыше4791 послал7971 Он огонь784 в кости6106 мои, и он овладел7287 ими; раскинул6566 сеть7568 для ног7272 моих, опрокинул7725268 меня, сделал5414 меня бедным8074 и томящимся1739 всякий день.3117

14 Ярмо5923 беззаконий6588 моих связано8244 в руке3027 Его; они сплетены8276 и поднялись5927 на шею6677 мою; Он ослабил3782 силы3581 мои. Господь136 отдал5414 меня в руки,3027 из которых не могу3201 подняться.6965

15 Всех сильных47 моих Господь136 низложил5541 среди7130 меня, созвал7121 против меня собрание,4150 чтобы истребить7665 юношей970 моих; как в точиле,1660 истоптал1869 Господь136 деву,1330 дочь1323 Иуды.3063

16 Об этом плачу1058 я; око5869 мое, око5869 мое изливает3381 воды,4325 ибо далеко7368 от меня утешитель,5162 который оживил7725 бы душу5315 мою; дети1121 мои разорены,8074 потому что враг341 превозмог.1396

17 Сион6726 простирает6566 руки3027 свои, но утешителя5162 нет ему. Господь3068 дал6680 повеление6680 о Иакове3290 врагам6862 его окружить5439 его; Иерусалим3389 сделался мерзостью5079 среди них.

18 Праведен6662 Господь,3068 ибо я непокорен4784 был4784 слову6310 Его. Послушайте,8085 все народы,5971 и взгляните7200 на болезнь4341 мою: девы1330 мои и юноши970 мои пошли1980 в плен.7628

19 Зову7121 друзей157 моих, но они обманули7411 меня; священники3548 мои и старцы2205 мои издыхают1478 в городе,5892 ища1245 пищи400 себе, чтобы подкрепить7725 душу5315 свою.

20 Воззри,7200 Господи,3068 ибо мне тесно,6887 волнуется2560 во мне внутренность,4578 сердце3820 мое перевернулось2015 во7130 мне за то, что я упорно4784 противился4784 Тебе; отвне2351 обесчадил7921 меня меч,2719 а дома1004 — как смерть.4194

21 Услышали,8085 что я стенаю,584 а утешителя5162 у меня нет; услышали8085 все враги341 мои о бедствии7451 моем и обрадовались,7797 что Ты соделал6213 это: о, если бы Ты повелел935 наступить935 дню,3117 предреченному7121 Тобою, и они стали бы подобными3644 мне!

22 Да предстанет935 пред лице3942 Твое вся злоба7451 их; и поступи5953 с ними так же, как Ты поступил5953 со мною за все грехи6588 мои, ибо тяжки7227 стоны585 мои, и сердце3820 мое изнемогает.1742

Плач Єремiї

Розділ 1

Плач Иеремии

Глава 1

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

1 Как одиноко910 сидит3427 город,5892 некогда многолюдный!72275971 он стал, как вдова;490 великий7227 между народами,1471 князь8282 над областями4082 сделался данником.4522

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

2 Горько1058 плачет1058 он ночью,3915 и слезы1832 его на ланитах3895 его. Нет у него утешителя5162 из всех, любивших157 его; все друзья7453 его изменили898 ему, сделались341 врагами341 ему.

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

3 Иуда3063 переселился1540 по причине бедствия6040 и тяжкого7230 рабства,5656 поселился3427 среди язычников,1471 и не нашел4672 покоя;4494 все, преследовавшие7291 его, настигли5381 его в тесных4712 местах.4712

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

4 Пути1870 Сиона6726 сетуют,57 потому что нет идущих935 на праздник;4150 все ворота8179 его опустели;8074 священники3548 его вздыхают,584 девицы1330 его печальны,3013 горько4843 и ему самому.

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

5 Враги6862 его стали во главе,7218 неприятели341 его благоденствуют,7951 потому что Господь3068 наслал3013 на него горе3013 за множество7230 беззаконий6588 его; дети5768 его пошли1980 в плен7628 впереди3942 врага.6862

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

6 И отошло3318 от дщери1323 Сиона6726 все ее великолепие;1926 князья8269 ее — как олени,354 не находящие4672 пажити;4829 обессиленные3581 они пошли3212 вперед3942 погонщика.7291

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

7 Вспомнил2142 Иерусалим,3389 во дни3117 бедствия6040 своего и страданий4788 своих, о всех драгоценностях4262 своих, какие были у него в прежние6924 дни,3117 тогда как народ5971 его пал5307 от руки3027 врага,6862 и никто не помогает5826 ему; неприятели6862 смотрят7200 на него и смеются7832 над его субботами.4868

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

8 Тяжко2399 согрешил2398 Иерусалим,3389 за то и сделался5206 отвратительным;5206 все, прославлявшие3513 его, смотрят2107 на него с презрением,2107 потому что увидели7200 наготу6172 его; и сам он вздыхает584 и отворачивается7725 назад.268

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

9 На подоле7757 у него была нечистота,2932 но он не помышлял2142 о будущности319 своей, и поэтому необыкновенно6382 унизился,3381 и нет у него утешителя.5162 «Воззри,7200 Господи,3068 на бедствие6040 мое, ибо враг341 возвеличился!1431»

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

10 Враг6862 простер6566 руку3027 свою на все самое драгоценное4261 его; он видит,7200 как язычники1471 входят935 во святилище4720 его, о котором Ты заповедал,6680 чтобы они не вступали935 в собрание6951 Твое.

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

11 Весь народ5971 его вздыхает,584 ища1245 хлеба,3899 отдает5414 драгоценности42614262 свои за пищу,400 чтобы подкрепить7725 душу.5315 «Воззри,7200 Господи,3068 и посмотри,5027 как я унижен!2151»

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

12 Да не будет этого с вами, все проходящие5674 путем!1870 взгляните5027 и посмотрите,7200 есть3426 ли болезнь,4341 как моя болезнь,4341 какая постигла5953 меня, какую наслал3013 на меня Господь3068 в день3117 пламенного2740 гнева639 Своего?

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

13 Свыше4791 послал7971 Он огонь784 в кости6106 мои, и он овладел7287 ими; раскинул6566 сеть7568 для ног7272 моих, опрокинул7725268 меня, сделал5414 меня бедным8074 и томящимся1739 всякий день.3117

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

14 Ярмо5923 беззаконий6588 моих связано8244 в руке3027 Его; они сплетены8276 и поднялись5927 на шею6677 мою; Он ослабил3782 силы3581 мои. Господь136 отдал5414 меня в руки,3027 из которых не могу3201 подняться.6965

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

15 Всех сильных47 моих Господь136 низложил5541 среди7130 меня, созвал7121 против меня собрание,4150 чтобы истребить7665 юношей970 моих; как в точиле,1660 истоптал1869 Господь136 деву,1330 дочь1323 Иуды.3063

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

16 Об этом плачу1058 я; око5869 мое, око5869 мое изливает3381 воды,4325 ибо далеко7368 от меня утешитель,5162 который оживил7725 бы душу5315 мою; дети1121 мои разорены,8074 потому что враг341 превозмог.1396

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

17 Сион6726 простирает6566 руки3027 свои, но утешителя5162 нет ему. Господь3068 дал6680 повеление6680 о Иакове3290 врагам6862 его окружить5439 его; Иерусалим3389 сделался мерзостью5079 среди них.

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

18 Праведен6662 Господь,3068 ибо я непокорен4784 был4784 слову6310 Его. Послушайте,8085 все народы,5971 и взгляните7200 на болезнь4341 мою: девы1330 мои и юноши970 мои пошли1980 в плен.7628

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

19 Зову7121 друзей157 моих, но они обманули7411 меня; священники3548 мои и старцы2205 мои издыхают1478 в городе,5892 ища1245 пищи400 себе, чтобы подкрепить7725 душу5315 свою.

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

20 Воззри,7200 Господи,3068 ибо мне тесно,6887 волнуется2560 во мне внутренность,4578 сердце3820 мое перевернулось2015 во7130 мне за то, что я упорно4784 противился4784 Тебе; отвне2351 обесчадил7921 меня меч,2719 а дома1004 — как смерть.4194

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

21 Услышали,8085 что я стенаю,584 а утешителя5162 у меня нет; услышали8085 все враги341 мои о бедствии7451 моем и обрадовались,7797 что Ты соделал6213 это: о, если бы Ты повелел935 наступить935 дню,3117 предреченному7121 Тобою, и они стали бы подобными3644 мне!

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.

22 Да предстанет935 пред лице3942 Твое вся злоба7451 их; и поступи5953 с ними так же, как Ты поступил5953 со мною за все грехи6588 мои, ибо тяжки7227 стоны585 мои, и сердце3820 мое изнемогает.1742