До ФилимонаРозділ 1 |
1 |
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй: |
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
4 |
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, |
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа. |
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате. |
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне, |
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса. |
10 |
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. |
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. |
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію, |
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний. |
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, |
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді. |
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. |
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені. |
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен. |
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі! |
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́. |
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам. |
23 |
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники. |
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь. |
Послание ФилимонуГлава 1 |
1 |
2 а также Апфии, сестре нашей, Архиппу, нашему сотоварищу по трудам, и церкви, которая собирается в доме твоём. |
3 Благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и от Господа Иисуса Христа. |
4 |
5 так как слышу о твоей любви и вере — вере в Господа Иисуса и любви ко всем людям Божьим. |
6 Я молюсь, чтобы вера, которую ты разделяешь с нами, привела тебя к пониманию всего того хорошего, что мы имеем во Христе. |
7 Большую радость и утешение принесла мне твоя любовь, брат, потому что благодаря твоим стараниям, сердца людей Божьих ожили. |
8 |
9 |
10 Я взываю к тебе ради моего сына Онисима, отцом которого я стал в тюрьме. |
11 Ранее он был бесполезен для тебя, теперь же он полезен не только тебе, но и мне также. |
12 Я послал его обратно к тебе (хотя, должен сказать, что, послав его, я отправил вместе с ним и своё сердце). |
13 Я хотел бы удержать его здесь, чтобы он служил мне вместо тебя, пока я нахожусь в тюрьме за Благовестие. |
14 Но без твоего согласия я не хотел делать ничего, чтобы любая твоя милость была не из обязанности, а по твоей собственной воле. |
15 Возможно, он для того был взят у тебя на время, чтобы ты навсегда принял его обратно, |
16 но уже не как раба, а лучше, чем раба, как брата возлюбленного. Я очень люблю его, но ты полюбишь его ещё больше не только как человека, но как брата в Господе. |
17 |
18 И если он чем обидел тебя или задолжал тебе, то запиши это на мой счёт. |
19 Я, Павел, пишу это своей рукой, что я расплачусь с тобой за его долги. (Я уже не говорю тебе о том, что сам ты обязан мне своей жизнью). |
20 Да, брат, прошу тебя сделать кое-что для меня в Господе. Утешь же моё сердце во Христе. |
21 |
22 Также приготовь для меня гостевую комнату, так как я надеюсь, что буду передан невредимым в ваши руки в ответ на ваши молитвы. |
23 |
24 а также Марк, Аристарх, Лука и Димас, мои сотоварищи. |
25 Пусть благодать Господа Иисуса Христа будет с вами! |
До ФилимонаРозділ 1 |
Послание ФилимонуГлава 1 |
1 |
1 |
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй: |
2 а также Апфии, сестре нашей, Архиппу, нашему сотоварищу по трудам, и церкви, которая собирается в доме твоём. |
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
3 Благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и от Господа Иисуса Христа. |
4 |
4 |
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, |
5 так как слышу о твоей любви и вере — вере в Господа Иисуса и любви ко всем людям Божьим. |
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа. |
6 Я молюсь, чтобы вера, которую ты разделяешь с нами, привела тебя к пониманию всего того хорошего, что мы имеем во Христе. |
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате. |
7 Большую радость и утешение принесла мне твоя любовь, брат, потому что благодаря твоим стараниям, сердца людей Божьих ожили. |
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне, |
8 |
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса. |
9 |
10 |
10 Я взываю к тебе ради моего сына Онисима, отцом которого я стал в тюрьме. |
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. |
11 Ранее он был бесполезен для тебя, теперь же он полезен не только тебе, но и мне также. |
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. |
12 Я послал его обратно к тебе (хотя, должен сказать, что, послав его, я отправил вместе с ним и своё сердце). |
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію, |
13 Я хотел бы удержать его здесь, чтобы он служил мне вместо тебя, пока я нахожусь в тюрьме за Благовестие. |
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний. |
14 Но без твоего согласия я не хотел делать ничего, чтобы любая твоя милость была не из обязанности, а по твоей собственной воле. |
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, |
15 Возможно, он для того был взят у тебя на время, чтобы ты навсегда принял его обратно, |
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді. |
16 но уже не как раба, а лучше, чем раба, как брата возлюбленного. Я очень люблю его, но ты полюбишь его ещё больше не только как человека, но как брата в Господе. |
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. |
17 |
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені. |
18 И если он чем обидел тебя или задолжал тебе, то запиши это на мой счёт. |
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен. |
19 Я, Павел, пишу это своей рукой, что я расплачусь с тобой за его долги. (Я уже не говорю тебе о том, что сам ты обязан мне своей жизнью). |
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі! |
20 Да, брат, прошу тебя сделать кое-что для меня в Господе. Утешь же моё сердце во Христе. |
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́. |
21 |
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам. |
22 Также приготовь для меня гостевую комнату, так как я надеюсь, что буду передан невредимым в ваши руки в ответ на ваши молитвы. |
23 |
23 |
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники. |
24 а также Марк, Аристарх, Лука и Димас, мои сотоварищи. |
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь. |
25 Пусть благодать Господа Иисуса Христа будет с вами! |