| Повторення ЗаконуРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа. | 
| 3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них, | 
| 4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї. | 
| 5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи: | 
| 6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі! | 
| 7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту. | 
| 8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“. | 
| 9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас. | 
| 10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні! | 
| 11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам. | 
| 12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки? | 
| 13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“. | 
| 14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“. | 
| 15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н. | 
| 16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його. | 
| 17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“. | 
| 18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите. | 
| 19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа. | 
| 20  | 
| 21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“ | 
| 22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“. | 
| 23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени. | 
| 24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край. | 
| 25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“ | 
| 26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого. | 
| 27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас. | 
| 28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“. | 
| 29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх! | 
| 30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х, | 
| 31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця. | 
| 32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога, | 
| 33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“. | 
| 34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи: | 
| 35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам, | 
| 36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього. | 
| 37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди! | 
| 38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним. | 
| 39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним. | 
| 40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“. | 
| 41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру. | 
| 42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“. | 
| 43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру. | 
| 44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми. | 
| 45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас. | 
| 46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи. | 
| ВторозакониеГлава 1 | 
| 1  | 
| 2 Путь из Хорива через горы Сеира в Кадес-Варну занимает всего одиннадцать дней, | 
| 3 но с того времени, как израильский народ покинул Египет, и до того как израильтяне пришли на то место, прошло сорок лет. В первый день одиннадцатого месяца сорокового года Моисей говорил с народом и передал ему всё, что повелел Господь. | 
| 4 Это произошло после победы Господа над Сигоном, царём аморрейским, который жил в Есевоне, и Огом, царём васанским, жившим в Аштарофе и Едреи. | 
| 5 Израильский народ находился на восточном берегу реки Иордан в Моаве, когда Моисей начал объяснять, что повелел Господь: | 
| 6  | 
| 7 так отправляйтесь же в горы, где живут аморреи, и по всей округе, идите в долину Иордана, в горы, на западные склоны, в Негев и на морское побережье. Пройдите через Ханаанскую землю и через Ливан до самой великой реки Евфрат. | 
| 8 Я отдаю вам эту землю, идите и возьмите её. Я обещал дать эту землю вашим предкам, Аврааму, Исааку и Иакову, обещал отдать эту землю им и их потомкам”».  | 
| 9  | 
| 10 теперь же вас ещё больше! Господь, Бог ваш, умножил ваше число, и сегодня вас столько, сколько звёзд в небе! | 
| 11 Пусть Господь, Бог предков ваших, умножит вас тысячекратно по сравнению с тем, сколько вас сейчас! Да благословит Он вас, как обещал! | 
| 12 Я же один не могу печься о вас и разрешать все ваши споры! | 
| 13 Изберите себе несколько человек из каждого колена, и я сделаю их вашими предводителями. Изберите тех, у кого есть опыт, мудрость и понимание людей. | 
| 14 Вы же ответили: „Так и сделаем!” | 
| 15 И тогда я взял мудрых и опытных людей, избранных вами из каждого колена, и сделал их вашими предводителями. Так я установил над вами тысячников, сотников, пятидесятников, десятников и также дал надзирателей каждому из ваших колен. | 
| 16 Тогда я сказал судьям: „Выслушивайте споры братьев и судите справедливо, спорят ли между собой двое израильтян или израильтянин и чужестранец. | 
| 17 Не считайте, что один человек важнее другого, выслушивайте и малого, и великого. Никого не бойтесь, потому что суд — дело Божье; а если дело слишком трудно для вас, обратитесь ко мне, и я рассужу”. | 
| 18 В то же время я дал вам повеление обо всём, что вам необходимо сделать».  | 
| 19  | 
| 20 Я вам сказал: „Вы пришли в горную страну аморреев, которую Господь, Бог наш, даёт нам. | 
| 21 Смотрите же, вот она! Поднимитесь и возьмите эту землю в своё владение! Господь, Бог ваших предков, повелел вам сделать это! Не бойтесь и ни о чём не беспокойтесь!” | 
| 22 Тогда вы пришли ко мне и сказали: „Давай сначала пошлём несколько человек, чтобы они осмотрели эту землю. Пусть разведают, в чём её сила и в чём слабость, а потом пусть возвратятся и скажут, какой дорогой нам идти и в какие города”. | 
| 23 Эта мысль мне пришлась по душе, и я выбрал из вашего числа двенадцать человек, по одному от каждого колена. | 
| 24 Они ушли и, поднявшись в горы, пришли в долину Эшкол и осмотрели её. | 
| 25 Набрав плодов этой земли, они принесли их и рассказали нам об этой земле. „Господь, Бог наш, даёт нам хорошую землю”, — сказали они. | 
| 26 Вы же отказались идти в ту землю, отказались повиноваться Господу, Богу вашему, | 
| 27 разошлись по своим шатрам и стали жаловаться: „Господь, из ненависти к нам, вывел нас из Египетской страны только для того, чтобы нас истребили аморреи! | 
| 28 Куда же нам теперь идти? Наши братья испугали нас своими рассказами. Народ там крупнее и выше нас! — восклицали они. — Города большие, и стены их до самого неба! И мы видели там исполинов! ” | 
| 29 Я сказал вам: „Не страшитесь и не бойтесь этого народа! | 
| 30 Господь, Бог ваш, пойдёт впереди вас и будет сражаться за вас, как сделал это в Египте. Вы видели, что Он шёл впереди вас там | 
| 31 и в пустыне, видели, что Господь Бог нёс вас, как отец несёт сына, и привёл вас невредимыми к этому месту”. | 
| 32 И всё-таки вы не верили Господу, Богу вашему! | 
| 33 Во время ваших скитаний Он шёл впереди вас и находил вам место, где поставить стан, шёл впереди вас ночью в огне, а днём — в облаке, указывая вам путь».  | 
| 34  | 
| 35 „Вы — народ, полный зла, и потому никто из вас не увидит доброй земли, обещанной Мной вашим предкам, | 
| 36 только Халев, сын Иефоннии, увидит её. Я дам Халеву и его потомкам землю, по которой он прошёл, потому что Халев исполнил всё, что Я повелел”. | 
| 37 Из-за вас Господь разгневался и на меня и сказал: „Моисей, и ты тоже не вступишь на эту землю, | 
| 38 Иисус, сын Навина, твой помощник, вступит на эту землю. Ободряй Иисуса, потому что он поведёт за собой израильтян, чтобы они владели этой землёй”. | 
| 39 Затем Господь обратился к нам с такими словами: „Вы сказали, что враг захватит ваших детей, но эти дети вступят на ту землю. Они ещё слишком молоды, чтобы отличить добро от зла, и потому Я отдам им эту землю, и ваши дети овладеют ею. | 
| 40 А вы поверните и отправляйтесь обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю”. | 
| 41 „Моисей, — признались вы тогда, — мы согрешили против Господа, но теперь мы пойдём и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш”. И каждый из вас взял своё оружие, думая, что вам будет легко захватить эту горную страну. | 
| 42 Господь же повелел мне: „Скажи людям, чтобы они не ходили в ту землю и ни с кем не сражались, потому что Меня не будет с ними и враги одолеют их”. | 
| 43 Я говорил с вами, но вы не слушали и отказывались повиноваться Господу, считая, что можете полагаться на свои силы. Вы поднялись в горы, | 
| 44 но живущие там аморреи вышли сразиться с вами и преследовали вас словно пчелиный рой от Сеира до самой Хормы. | 
| 45 Тогда вы пришли назад и воззвали к Господу о помощи, но Господь отказал ся слушать вас, | 
| 46 и вы остались в Кадесе на долгое время».  | 
| Повторення ЗаконуРозділ 1 | ВторозакониеГлава 1 | 
| 1  | 1  | 
| 2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа. | 2 Путь из Хорива через горы Сеира в Кадес-Варну занимает всего одиннадцать дней, | 
| 3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них, | 3 но с того времени, как израильский народ покинул Египет, и до того как израильтяне пришли на то место, прошло сорок лет. В первый день одиннадцатого месяца сорокового года Моисей говорил с народом и передал ему всё, что повелел Господь. | 
| 4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї. | 4 Это произошло после победы Господа над Сигоном, царём аморрейским, который жил в Есевоне, и Огом, царём васанским, жившим в Аштарофе и Едреи. | 
| 5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи: | 5 Израильский народ находился на восточном берегу реки Иордан в Моаве, когда Моисей начал объяснять, что повелел Господь: | 
| 6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі! | 6  | 
| 7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту. | 7 так отправляйтесь же в горы, где живут аморреи, и по всей округе, идите в долину Иордана, в горы, на западные склоны, в Негев и на морское побережье. Пройдите через Ханаанскую землю и через Ливан до самой великой реки Евфрат. | 
| 8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“. | 8 Я отдаю вам эту землю, идите и возьмите её. Я обещал дать эту землю вашим предкам, Аврааму, Исааку и Иакову, обещал отдать эту землю им и их потомкам”».  | 
| 9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас. | 9  | 
| 10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні! | 10 теперь же вас ещё больше! Господь, Бог ваш, умножил ваше число, и сегодня вас столько, сколько звёзд в небе! | 
| 11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам. | 11 Пусть Господь, Бог предков ваших, умножит вас тысячекратно по сравнению с тем, сколько вас сейчас! Да благословит Он вас, как обещал! | 
| 12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки? | 12 Я же один не могу печься о вас и разрешать все ваши споры! | 
| 13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“. | 13 Изберите себе несколько человек из каждого колена, и я сделаю их вашими предводителями. Изберите тех, у кого есть опыт, мудрость и понимание людей. | 
| 14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“. | 14 Вы же ответили: „Так и сделаем!” | 
| 15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н. | 15 И тогда я взял мудрых и опытных людей, избранных вами из каждого колена, и сделал их вашими предводителями. Так я установил над вами тысячников, сотников, пятидесятников, десятников и также дал надзирателей каждому из ваших колен. | 
| 16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його. | 16 Тогда я сказал судьям: „Выслушивайте споры братьев и судите справедливо, спорят ли между собой двое израильтян или израильтянин и чужестранец. | 
| 17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“. | 17 Не считайте, что один человек важнее другого, выслушивайте и малого, и великого. Никого не бойтесь, потому что суд — дело Божье; а если дело слишком трудно для вас, обратитесь ко мне, и я рассужу”. | 
| 18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите. | 18 В то же время я дал вам повеление обо всём, что вам необходимо сделать».  | 
| 19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа. | 19  | 
| 20  | 20 Я вам сказал: „Вы пришли в горную страну аморреев, которую Господь, Бог наш, даёт нам. | 
| 21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“ | 21 Смотрите же, вот она! Поднимитесь и возьмите эту землю в своё владение! Господь, Бог ваших предков, повелел вам сделать это! Не бойтесь и ни о чём не беспокойтесь!” | 
| 22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“. | 22 Тогда вы пришли ко мне и сказали: „Давай сначала пошлём несколько человек, чтобы они осмотрели эту землю. Пусть разведают, в чём её сила и в чём слабость, а потом пусть возвратятся и скажут, какой дорогой нам идти и в какие города”. | 
| 23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени. | 23 Эта мысль мне пришлась по душе, и я выбрал из вашего числа двенадцать человек, по одному от каждого колена. | 
| 24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край. | 24 Они ушли и, поднявшись в горы, пришли в долину Эшкол и осмотрели её. | 
| 25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“ | 25 Набрав плодов этой земли, они принесли их и рассказали нам об этой земле. „Господь, Бог наш, даёт нам хорошую землю”, — сказали они. | 
| 26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого. | 26 Вы же отказались идти в ту землю, отказались повиноваться Господу, Богу вашему, | 
| 27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас. | 27 разошлись по своим шатрам и стали жаловаться: „Господь, из ненависти к нам, вывел нас из Египетской страны только для того, чтобы нас истребили аморреи! | 
| 28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“. | 28 Куда же нам теперь идти? Наши братья испугали нас своими рассказами. Народ там крупнее и выше нас! — восклицали они. — Города большие, и стены их до самого неба! И мы видели там исполинов! ” | 
| 29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх! | 29 Я сказал вам: „Не страшитесь и не бойтесь этого народа! | 
| 30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х, | 30 Господь, Бог ваш, пойдёт впереди вас и будет сражаться за вас, как сделал это в Египте. Вы видели, что Он шёл впереди вас там | 
| 31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця. | 31 и в пустыне, видели, что Господь Бог нёс вас, как отец несёт сына, и привёл вас невредимыми к этому месту”. | 
| 32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога, | 32 И всё-таки вы не верили Господу, Богу вашему! | 
| 33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“. | 33 Во время ваших скитаний Он шёл впереди вас и находил вам место, где поставить стан, шёл впереди вас ночью в огне, а днём — в облаке, указывая вам путь».  | 
| 34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи: | 34  | 
| 35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам, | 35 „Вы — народ, полный зла, и потому никто из вас не увидит доброй земли, обещанной Мной вашим предкам, | 
| 36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього. | 36 только Халев, сын Иефоннии, увидит её. Я дам Халеву и его потомкам землю, по которой он прошёл, потому что Халев исполнил всё, что Я повелел”. | 
| 37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди! | 37 Из-за вас Господь разгневался и на меня и сказал: „Моисей, и ты тоже не вступишь на эту землю, | 
| 38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним. | 38 Иисус, сын Навина, твой помощник, вступит на эту землю. Ободряй Иисуса, потому что он поведёт за собой израильтян, чтобы они владели этой землёй”. | 
| 39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним. | 39 Затем Господь обратился к нам с такими словами: „Вы сказали, что враг захватит ваших детей, но эти дети вступят на ту землю. Они ещё слишком молоды, чтобы отличить добро от зла, и потому Я отдам им эту землю, и ваши дети овладеют ею. | 
| 40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“. | 40 А вы поверните и отправляйтесь обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю”. | 
| 41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру. | 41 „Моисей, — признались вы тогда, — мы согрешили против Господа, но теперь мы пойдём и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш”. И каждый из вас взял своё оружие, думая, что вам будет легко захватить эту горную страну. | 
| 42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“. | 42 Господь же повелел мне: „Скажи людям, чтобы они не ходили в ту землю и ни с кем не сражались, потому что Меня не будет с ними и враги одолеют их”. | 
| 43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру. | 43 Я говорил с вами, но вы не слушали и отказывались повиноваться Господу, считая, что можете полагаться на свои силы. Вы поднялись в горы, | 
| 44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми. | 44 но живущие там аморреи вышли сразиться с вами и преследовали вас словно пчелиный рой от Сеира до самой Хормы. | 
| 45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас. | 45 Тогда вы пришли назад и воззвали к Господу о помощи, но Господь отказал ся слушать вас, | 
| 46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи. | 46 и вы остались в Кадесе на долгое время».  |