Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 1

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,

2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,

3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,

4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.

5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.

6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,

9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.

10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.

11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.

12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.

13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.

15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.

18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“

26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.

28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“

29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.

30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.

32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.

34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“

35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!

36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.

39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.

41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!

43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!

45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“

46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,

49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.

Евангелие от Луки

Глава 1

1 Поскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий

2 на основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Слова,

3 то и я решил, тщательно исследовав все от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, все по порядку,

4 чтобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен.

5 Во время правления Ирода, царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авия. Его жена тоже была потомком Аарона, ее звали Елизавета.

6 Оба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.

7 Но у них не было детей, потому что Елизавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.

8 Однажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.

9 В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония.

10 Во время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.

11 Захарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.

12 Когда Захария увидел его, он был чрезвычайно поражен и испуган.

13 Ангел сказал ему: — Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.

14 Твое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,

15 потому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. От самого рождения он будет исполнен Святым Духом.

16 Многих израильтян он обратит к Господу, их Богу.

17 Он будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных — к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа.

18 Захария спросил ангела: — Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.

19 Ангел ответил: — Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.

20 Но сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в свое время, ты лишишься дара речи и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.

21 Между тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.

22 Когда Захария вышел, он не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.

23 Когда срок его служения закончился, Захария возвратился домой.

24 Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома.

25 Она говорила: — Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!

26 Когда Елизавета была на шестом месяце беременности, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

27 к деве по имени Мария. Мария была обручена с Иосифом, потомком Давида.

28 Ангел пришел к ней и сказал: — Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!

29 Марию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.

30 Ангел продолжал: — Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе милость!

31 Ты забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом.

32 Он станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,

33 и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.

34 — Как это может быть? — спросила Мария. — Ведь я еще не была с мужчиной.

35 Ангел ответил: — Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребенок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.

36 Вот и твоя родственница Елизавета тоже родит сына в ее преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.

37 Для Бога нет ничего невозможного.

38 — Я готова служить Господу, — ответила Мария, — пусть все произойдет со мной так, как ты сказал. И ангел оставил ее.

39 Вскоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.

40 Она вошла в дом Захарии и поприветствовала Елизавету.

41 Когда Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у нее встрепенулся; Елизавету наполнил Святой Дух,

42 и она громким голосом воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!

43 Чем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?

44 Как только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.

45 Блаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!

46 Мария ответила: — Душа моя славит Господа,

47 и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,

48 потому что Он увидел смирение Своей служанки. Отныне все поколения будут называть меня благословенной,

49 потому что Всемогущий совершил такое великое дело для меня! Его имя свято!

50 Из поколения в поколение Он проявляет милость к боящимся Его!

51 Его рукой совершены великие дела: Он рассеял гордых в надмении сердца их,

52 сверг правителей с их престолов и возвысил смиренных!

53 Он насытил благами голодных, а богатых отослал ни с чем.

54 Он помог Своему слуге Израилю, помня Свое обещание нашим предкам —

55 быть милосердным к Аврааму и его семени вовеки.

56 Мария погостила у Елизаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой.

57 Когда подошло время, Елизавета родила сына.

58 Ее соседи и родственники услышали о том, что Бог явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.

59 На восьмой день они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.

60 Но мать ребенка возразила: — Нет! Его будут звать Иоанном.

61 Ей стали говорить: — Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!

62 Они стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.

63 Захария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал: «Его имя Иоанн».

64 В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.

65 Всех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.

66 Все, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали: — Кем же станет этот ребенок? — потому что рука Господа была с ним.

67 Святой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:

68 — Благословен Господь, Бог Израиля, Который посетил Свой народ и искупил его!

69 Он воздвиг нам рог спасения из дома Своего слуги Давида,

70 как Он издавна обещал через Своих святых пророков,

71 что Он спасет нас от врагов и от рук тех, кто ненавидит нас.

72 Так Он проявил милость к нашим предкам, помня Свой святой завет,

73 клятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:

74 избавить нас от рук наших врагов, чтобы мы могли без страха служить Ему,

75 живя перед Ним в святости и праведности во все дни нашей жизни!

76 И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего, потому что будешь идти перед Господом, чтобы приготовить Ему пути,

77 возвестить Его народу спасение через прощение грехов,

78 по глубочайшему милосердию нашего Бога, Который пошлет нам Утреннюю Зарю с небес,

79 чтобы дать свет живущим во тьме и тени смертной и направить наши стопы на путь мира!

80 Ребенок рос и укреплялся в духе. Он жил в пустыне до того времени, когда открыто явился Израилю.

Вiд Луки Розділ 1	Евангелие от Луки Глава 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,	1 Поскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,	2 на основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Слова,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,	3 то и я решил, тщательно исследовав все от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, все по порядку,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.	4 чтобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.	5 Во время правления Ирода, царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авия. Его жена тоже была потомком Аарона, ее звали Елизавета.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.	6 Оба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.	7 Но у них не было детей, потому что Елизавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,	8 Однажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.	9 В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.	10 Во время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.	11 Захарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.	12 Когда Захария увидел его, он был чрезвычайно поражен и испуган.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.	13 Ангел сказал ему: — Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.	14 Твое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.	15 потому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. От самого рождения он будет исполнен Святым Духом.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.	16 Многих израильтян он обратит к Господу, их Богу.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.	17 Он будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных — к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа.
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.	18 Захария спросил ангела: — Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.	19 Ангел ответил: — Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“	20 Но сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в свое время, ты лишишься дара речи и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.	21 Между тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.	22 Когда Захария вышел, он не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.	23 Когда срок его служения закончился, Захария возвратился домой.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:	24 Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома.
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“	25 Она говорила: — Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,	26 Когда Елизавета была на шестом месяце беременности, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.	27 к деве по имени Мария. Мария была обручена с Иосифом, потомком Давида.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“	28 Ангел пришел к ней и сказал: — Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.	29 Марию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!	30 Ангел продолжал: — Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе милость!
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.	31 Ты забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.	32 Он станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.	33 и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“	34 — Как это может быть? — спросила Мария. — Ведь я еще не была с мужчиной.
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!	35 Ангел ответил: — Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребенок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.	36 Вот и твоя родственница Елизавета тоже родит сына в ее преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“	37 Для Бога нет ничего невозможного.
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.	38 — Я готова служить Господу, — ответила Мария, — пусть все произойдет со мной так, как ты сказал. И ангел оставил ее.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.	39 Вскоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.	40 Она вошла в дом Захарии и поприветствовала Елизавету.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,	41 Когда Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у нее встрепенулся; Елизавету наполнил Святой Дух,
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!	42 и она громким голосом воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?	43 Чем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!	44 Как только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“	45 Блаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,	46 Мария ответила: — Душа моя славит Господа,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,	47 и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,	48 потому что Он увидел смирение Своей служанки. Отныне все поколения будут называть меня благословенной,
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,	49 потому что Всемогущий совершил такое великое дело для меня! Его имя свято!
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!	50 Из поколения в поколение Он проявляет милость к боящимся Его!
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!	51 Его рукой совершены великие дела: Он рассеял гордых в надмении сердца их,
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,	52 сверг правителей с их престолов и возвысил смиренных!
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!	53 Он насытил благами голодных, а богатых отослал ни с чем.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,	54 Он помог Своему слуге Израилю, помня Свое обещание нашим предкам —
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“	55 быть милосердным к Аврааму и его семени вовеки.
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.	56 Мария погостила у Елизаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.	57 Когда подошло время, Елизавета родила сына.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.	58 Ее соседи и родственники услышали о том, что Бог явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.	59 На восьмой день они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“	60 Но мать ребенка возразила: — Нет! Его будут звать Иоанном.
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“	61 Ей стали говорить: — Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?	62 Они стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.	63 Захария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал: «Его имя Иоанн».
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!	64 В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.	65 Всех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.	66 Все, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали: — Кем же станет этот ребенок? — потому что рука Господа была с ним.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:	67 Святой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!	68 — Благословен Господь, Бог Израиля, Который посетил Свой народ и искупил его!
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,	69 Он воздвиг нам рог спасения из дома Своего слуги Давида,
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,	70 как Он издавна обещал через Своих святых пророков,
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,	71 что Он спасет нас от врагов и от рук тех, кто ненавидит нас.
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,	72 Так Он проявил милость к нашим предкам, помня Свой святой завет,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,	73 клятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому	74 избавить нас от рук наших врагов, чтобы мы могли без страха служить Ему,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.	75 живя перед Ним в святости и праведности во все дни нашей жизни!
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,	76 И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего, потому что будешь идти перед Господом, чтобы приготовить Ему пути,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,	77 возвестить Его народу спасение через прощение грехов,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,	78 по глубочайшему милосердию нашего Бога, Который пошлет нам Утреннюю Зарю с небес,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“	79 чтобы дать свет живущим во тьме и тени смертной и направить наши стопы на путь мира!
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.	80 Ребенок рос и укреплялся в духе. Он жил в пустыне до того времени, когда открыто явился Израилю.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 1

Евангелие от Луки

Глава 1

Вiд Луки

Розділ 1

Евангелие от Луки

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 1

Евангелие от Луки

Глава 1

Вiд Луки

Розділ 1

Евангелие от Луки

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт