Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Марка

Розділ 2

1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.

2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.

3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.

4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“

6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:

7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“

8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?

9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?

10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:

11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“

13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.

14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“

17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“

18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“

19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.

20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.

21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.

23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.

24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“

25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“

27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.

Евангелие от Марка

Глава 2

1 И когда через некоторое время Он снова вошел в Капернаум, стало известно, что Он — дома.

2 И собрались многие, так что и у двери уже не было места, и Он говорил им слово.

3 И пришли, неся к Нему расслабленного, которого держали на руках четверо;

4 и так как не могли донести до Него из-за толпы, то раскрыли кровлю, где Он был, и, прокопав, спускают кровать, на которой лежал расслабленный.

5 И увидев веру их, говорит Иисус расслабленному: чадо, прощаются грехи твои.

6 Сидели же здесь кое-кто из книжников и рассуждали в сердцах своих:

7 что Он так говорит? Богохульствует! Кто может прощать грехи, кроме одного Бога?

8 И тотчас узнав Иисус духом Своим, что они так рассуждают в себе, говорит им: что это вы рассуждаете в сердцах ваших?

9 Что легче? Сказать ли расслабленному: «прощаются грехи твои», или сказать: «встань и возьми кровать твою и ходи»?

10 Но, чтобы вы знали, что власть имеет Сын Человеческий прощать грехи на земле, — говорит расслабленному:

11 тебе говорю, встань, возьми кровать твою и иди в дом твой.

12 И он встал и, тотчас взяв кровать, вышел перед всеми, так что изумлялись все и прославляли Бога, говоря: мы никогда ничего подобного не видели.

13 И Он вышел снова на берег моря, и весь народ шел к Нему, и Он учил их.

14 И проходя, увидел Левия Алфеева, сидящего у сбора пошлин, и говорит ему: следуй за Мною. И он встал и последовал за Ним.

15 И вот, возлежит Он в доме его, и многие мытари и грешники возлежали с Иисусом и учениками Его — было их много, и они следовали за Ним.

16 И книжники из фарисеев, увидев, что Он ест с грешниками и мытарями, говорили ученикам Его: почему Он ест с мытарями и грешниками?

17 И услышав, Иисус говорит им: не здоровым нужен врач, а болящим. Я пришел призвать не праведных, но грешных.

18 И постились ученики Иоанновы и фарисеи. И приходят и говорят Ему: почему ученики Иоанновы и ученики фарисеев постятся, а Твои ученики не постятся?

19 И сказал им Иисус: могут ли сыны чертога брачного поститься в то время, когда с ними Жених? Пока Жених с ними, не могут поститься.

20 Придут же дни, когда взят будет от них Жених, и тогда будут поститься в тот день.

21 Никто не пришивает заплаты из новой ткани к ветхой одежде; иначе пришитое ее разорвет: новое разорвет старое, и дыра будет хуже.

22 И никто не наливает вино молодое в мехи ветхие: иначе прорвет вино мехи, и вино пропадает и мехи; но вино молодое наливают в мехи новые.

23 И случилось Ему в субботу проходить засеянными полями; и ученики Его начали дорогой срывать колосья.

24 И фарисеи говорили Ему: посмотри! Что это они делают в субботу, чего нельзя!

25 И Он говорит им: вы никогда не читали, что сделал Давид, когда имел нужду и проголодался сам и сопровождавшие его?

26 Как он вошел в дом Божий при Авиафаре первосвященнике и съел хлебы предложения, которых нельзя есть никому, кроме священников, но дал и бывшим с ним.

27 И говорил им: суббота создана для человека, а не человек для субботы;

28 так что Сын Человеческий есть господин и субботы.

Вiд Марка Розділ 2	Евангелие от Марка Глава 2
1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.	1 И когда через некоторое время Он снова вошел в Капернаум, стало известно, что Он — дома.
2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.	2 И собрались многие, так что и у двери уже не было места, и Он говорил им слово.
3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.	3 И пришли, неся к Нему расслабленного, которого держали на руках четверо;
4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.	4 и так как не могли донести до Него из-за толпы, то раскрыли кровлю, где Он был, и, прокопав, спускают кровать, на которой лежал расслабленный.
5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“	5 И увидев веру их, говорит Иисус расслабленному: чадо, прощаются грехи твои.
6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:	6 Сидели же здесь кое-кто из книжников и рассуждали в сердцах своих:
7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“	7 что Он так говорит? Богохульствует! Кто может прощать грехи, кроме одного Бога?
8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?	8 И тотчас узнав Иисус духом Своим, что они так рассуждают в себе, говорит им: что это вы рассуждаете в сердцах ваших?
9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?	9 Что легче? Сказать ли расслабленному: «прощаются грехи твои», или сказать: «встань и возьми кровать твою и ходи»?
10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:	10 Но, чтобы вы знали, что власть имеет Сын Человеческий прощать грехи на земле, — говорит расслабленному:
11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“	11 тебе говорю, встань, возьми кровать твою и иди в дом твой.
12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“	12 И он встал и, тотчас взяв кровать, вышел перед всеми, так что изумлялись все и прославляли Бога, говоря: мы никогда ничего подобного не видели.
13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.	13 И Он вышел снова на берег моря, и весь народ шел к Нему, и Он учил их.
14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.	14 И проходя, увидел Левия Алфеева, сидящего у сбора пошлин, и говорит ему: следуй за Мною. И он встал и последовал за Ним.
15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.	15 И вот, возлежит Он в доме его, и многие мытари и грешники возлежали с Иисусом и учениками Его — было их много, и они следовали за Ним.
16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“	16 И книжники из фарисеев, увидев, что Он ест с грешниками и мытарями, говорили ученикам Его: почему Он ест с мытарями и грешниками?
17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“	17 И услышав, Иисус говорит им: не здоровым нужен врач, а болящим. Я пришел призвать не праведных, но грешных.
18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“	18 И постились ученики Иоанновы и фарисеи. И приходят и говорят Ему: почему ученики Иоанновы и ученики фарисеев постятся, а Твои ученики не постятся?
19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.	19 И сказал им Иисус: могут ли сыны чертога брачного поститься в то время, когда с ними Жених? Пока Жених с ними, не могут поститься.
20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.	20 Придут же дни, когда взят будет от них Жених, и тогда будут поститься в тот день.
21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.	21 Никто не пришивает заплаты из новой ткани к ветхой одежде; иначе пришитое ее разорвет: новое разорвет старое, и дыра будет хуже.
22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.	22 И никто не наливает вино молодое в мехи ветхие: иначе прорвет вино мехи, и вино пропадает и мехи; но вино молодое наливают в мехи новые.
23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.	23 И случилось Ему в субботу проходить засеянными полями; и ученики Его начали дорогой срывать колосья.
24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“	24 И фарисеи говорили Ему: посмотри! Что это они делают в субботу, чего нельзя!
25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?	25 И Он говорит им: вы никогда не читали, что сделал Давид, когда имел нужду и проголодался сам и сопровождавшие его?
26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“	26 Как он вошел в дом Божий при Авиафаре первосвященнике и съел хлебы предложения, которых нельзя есть никому, кроме священников, но дал и бывшим с ним.
27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,	27 И говорил им: суббота создана для человека, а не человек для субботы;
28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.	28 так что Сын Человеческий есть господин и субботы.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Марка

Розділ 2

Евангелие от Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Евангелие от Марка

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Марка

Розділ 2

Евангелие от Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Евангелие от Марка

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт