2-а хронiки

Розділ 15

1 А Азарія, син Оведів, — злинув на нього Дух Божий.

2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!

3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну.

4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.

5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю.

6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом.

7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“

8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.

9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.

11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч.

12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.

13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.

14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми.

15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.

16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.

17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.

18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.

19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.

2-я книга Паралипоменон

Глава 15

1 Тогда на Азарию, сына Оведова, сошел Дух Божий.

2 И вышел он пред Асу, и сказал ему: послушайте меня, Аса и весь Иуда и Вениамин! Господь с вами, потому что вы с Ним; и если будете прибегать к Нему, Он даст вам найти Себя, если же оставите Его, Он оставит вас.

3 Многие дни у Израиля ни Бога истинного, ни священника, наставника, ни закона;

4 Но когда он в тесноте своей обращался к Господу, Богу Израилеву, и когда прибегали к Нему, тогда Он давал им найти Себя.

5 В те времена не было безопасности ни выходящему, ни входящему; ибо великие волнения были у всех жителей земли.

6 Народ сражался с народом, и город с городом: потому что Бог приводил их в смятение всякими бедствиями.

7 Но вы будьте тверды, и руки ваши не должны ослабевать; потому что есть возмездие за дела ваши.

8 Аса, услышав сии слова, и сие пророчество пророка, Одеда, почувствовал в себе силу и изверг мерзости из всей земли Иудиной и Вениаминовой, и из городов, которые он взял на горе Ефремовой, и обновил жертвенник Господа, который пред притвором Господа.

9 И собрал все колено Иудино и Вениаминово, и живущих с ними переселенцев из колен Ефремова и Манассиина и Симеонова; потому что перешло к нему множество Израильтян, когда они увидели, что Господь, Бог его с ним.

10 И собрались в Иерусалим в третий месяц, в пятнадцатый год царствования Асы.

11 И принесли жертву Господу в тот день из добычи, которую они пригнали, семь сот из крупного скота, и семь тысяч из мелкого.

12 И вступили в завет, чтоб обращаться к Господу, Богу отцев своих от всего сердца своего и от всей души своей.

13 Кто не будет обращаться к Господу, Богу Израилеву: тот должен умереть, большой ли он или малый, мужчина ли или женщина.

14 И клялись Господу громогласно, и с восклицанием, при звуке труб и рогов.

15 И радовались все Иудеи сей клятве, потому что клялись от всего сердца своего, и со всем усердием обратились к Нему, и Он дал им найти Себя. И дал им Господь покой со всех сторон.

16 И Мааху, матерь царя Асы, он лишил звания государыни за то, что она сделала страшилище, изображающее Астарту. И срубил Аса страшилище ее, и изрубил в куски, и сжег на долине Кедрона.

17 Хотя высоты не были отменены у Израиля; однако сердце Асы было вполне предано Господу во все дни жизни его.

18 Он внес в дом Божий вещи, посвященные отцем его, и вещи, посвященные им, серебро, и золото, и сосуды.

19 И не было войны даже до тридцать пятого года царствования Асы.

2-а хронiки

Розділ 15

2-я книга Паралипоменон

Глава 15

1 А Азарія, син Оведів, — злинув на нього Дух Божий.

1 Тогда на Азарию, сына Оведова, сошел Дух Божий.

2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!

2 И вышел он пред Асу, и сказал ему: послушайте меня, Аса и весь Иуда и Вениамин! Господь с вами, потому что вы с Ним; и если будете прибегать к Нему, Он даст вам найти Себя, если же оставите Его, Он оставит вас.

3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну.

3 Многие дни у Израиля ни Бога истинного, ни священника, наставника, ни закона;

4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.

4 Но когда он в тесноте своей обращался к Господу, Богу Израилеву, и когда прибегали к Нему, тогда Он давал им найти Себя.

5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю.

5 В те времена не было безопасности ни выходящему, ни входящему; ибо великие волнения были у всех жителей земли.

6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом.

6 Народ сражался с народом, и город с городом: потому что Бог приводил их в смятение всякими бедствиями.

7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“

7 Но вы будьте тверды, и руки ваши не должны ослабевать; потому что есть возмездие за дела ваши.

8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.

8 Аса, услышав сии слова, и сие пророчество пророка, Одеда, почувствовал в себе силу и изверг мерзости из всей земли Иудиной и Вениаминовой, и из городов, которые он взял на горе Ефремовой, и обновил жертвенник Господа, который пред притвором Господа.

9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

9 И собрал все колено Иудино и Вениаминово, и живущих с ними переселенцев из колен Ефремова и Манассиина и Симеонова; потому что перешло к нему множество Израильтян, когда они увидели, что Господь, Бог его с ним.

10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.

10 И собрались в Иерусалим в третий месяц, в пятнадцатый год царствования Асы.

11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч.

11 И принесли жертву Господу в тот день из добычи, которую они пригнали, семь сот из крупного скота, и семь тысяч из мелкого.

12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.

12 И вступили в завет, чтоб обращаться к Господу, Богу отцев своих от всего сердца своего и от всей души своей.

13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.

13 Кто не будет обращаться к Господу, Богу Израилеву: тот должен умереть, большой ли он или малый, мужчина ли или женщина.

14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми.

14 И клялись Господу громогласно, и с восклицанием, при звуке труб и рогов.

15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.

15 И радовались все Иудеи сей клятве, потому что клялись от всего сердца своего, и со всем усердием обратились к Нему, и Он дал им найти Себя. И дал им Господь покой со всех сторон.

16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.

16 И Мааху, матерь царя Асы, он лишил звания государыни за то, что она сделала страшилище, изображающее Астарту. И срубил Аса страшилище ее, и изрубил в куски, и сжег на долине Кедрона.

17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.

17 Хотя высоты не были отменены у Израиля; однако сердце Асы было вполне предано Господу во все дни жизни его.

18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.

18 Он внес в дом Божий вещи, посвященные отцем его, и вещи, посвященные им, серебро, и золото, и сосуды.

19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.

19 И не было войны даже до тридцать пятого года царствования Асы.