CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Рим. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

До римлян

Розділ 7

1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?

2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.

8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?

25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.

Послание к римлянам

Глава 7

1 Или вы не знаете, братья, (ибо говорю знающим Закон), что Закон имеет власть над человеком, пока человек жив?

2 Ибо замужняя женщина к живому мужу привязана Законом; если же умрет муж, она свободна от закона мужа.

3 Следовательно при живом муже она будет называться прелюбодейцею, если станет женой другого мужа; если же умрет муж, она свободна от закона, так что она не прелюбодейца, став женой другого мужа.

4 Поэтому и вы, братья мои, были преданы смерти для Закона чрез тело Христово, дабы принадлежать вам Другому, из мёртвых Воскресшему, чтобы принесли мы плод Богу.

5 Ибо, когда мы были во плоти, страсти греховные, вызываемые Законом, действовали в членах наших, чтобы плод принести смерти.

6 Но теперь мы были освобождены от Закона, умерши для него, которым мы были связаны, чтобы служить нам в обновлении духа, а не в ветхости буквы.

7 Что же скажем? Закон — грех? Отнюдь нет. Но я познал грех не иначе, как чрез Закон. Ибо я и пожелания не познал бы, если бы Закон не говорил: «не пожелай».

8 Но, найдя предлог, грех чрез заповедь произвёл во мне всякое пожелание; ибо без Закона грех мёртв.

9 Я жил некогда без Закона, но когда пришла заповедь, грех ожил,

10 а я умер, и заповедь к жизни она-то стала мне к смерти;

11 ибо грех, найдя предлог, обманул меня чрез заповедь и убил чрез неё.

12 Потому Закон свят, и заповедь свята, и праведна и добра.

13 Итак, добро стало для меня смертью? Отнюдь нет. Но стал ею грех, чтобы был явлен как грех, причиняя мне смерть чрез добро, чтобы грех чрез заповедь стал грешным выше всякой меры.

14 Ибо мы знаем, что Закон духовен, а я плотян, продан под власть греха.

15 Я ведь не знаю, что совершаю; ибо не то делаю, что хочу, а что ненавижу, то творю.

16 Если же творю то, чего не хочу, я соглашаюсь с Законом, что он добр.

17 Но тогда уже это не я совершаю, но живущий во мне грех.

18 Ибо знаю, что не живёт во мне, то есть в плоти моей, доброе; ибо желать я могу, но совершать добро — нет.

19 Ибо я творю не то доброе, которое хочу, но злое, которого не хочу, это делаю.

20 Если же я делаю то, чего не хочу, то уже не я это совершаю, но живущий во мне грех.

21 Итак, я нахожу закон: когда хочу творить доброе, мне предлежит злое.

22 Ибо я услаждаюсь Законом Божиим во внутреннем человеке,

23 но вижу иной закон в членах моих, который воюет с законом ума моего и делает меня пленником закона греха, который в членах моих.

24 Несчастный я человек, кто меня избавит от этого тела смерти?

25 Благодарю Бога чрез Иисуса Христа, Господа нашего. Итак, сам я умом служу Закону Божию, а плотью закону греха.

До римлян

Розділ 7

Послание к римлянам

Глава 7

1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?

1 Или вы не знаете, братья, (ибо говорю знающим Закон), что Закон имеет власть над человеком, пока человек жив?

2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

2 Ибо замужняя женщина к живому мужу привязана Законом; если же умрет муж, она свободна от закона мужа.

3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

3 Следовательно при живом муже она будет называться прелюбодейцею, если станет женой другого мужа; если же умрет муж, она свободна от закона, так что она не прелюбодейца, став женой другого мужа.

4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

4 Поэтому и вы, братья мои, были преданы смерти для Закона чрез тело Христово, дабы принадлежать вам Другому, из мёртвых Воскресшему, чтобы принесли мы плод Богу.

5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

5 Ибо, когда мы были во плоти, страсти греховные, вызываемые Законом, действовали в членах наших, чтобы плод принести смерти.

6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

6 Но теперь мы были освобождены от Закона, умерши для него, которым мы были связаны, чтобы служить нам в обновлении духа, а не в ветхости буквы.

7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.

7 Что же скажем? Закон — грех? Отнюдь нет. Но я познал грех не иначе, как чрез Закон. Ибо я и пожелания не познал бы, если бы Закон не говорил: «не пожелай».

8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

8 Но, найдя предлог, грех чрез заповедь произвёл во мне всякое пожелание; ибо без Закона грех мёртв.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

9 Я жил некогда без Закона, но когда пришла заповедь, грех ожил,

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

10 а я умер, и заповедь к жизни она-то стала мне к смерти;

11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

11 ибо грех, найдя предлог, обманул меня чрез заповедь и убил чрез неё.

12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

12 Потому Закон свят, и заповедь свята, и праведна и добра.

13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

13 Итак, добро стало для меня смертью? Отнюдь нет. Но стал ею грех, чтобы был явлен как грех, причиняя мне смерть чрез добро, чтобы грех чрез заповедь стал грешным выше всякой меры.

14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

14 Ибо мы знаем, что Закон духовен, а я плотян, продан под власть греха.

15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

15 Я ведь не знаю, что совершаю; ибо не то делаю, что хочу, а что ненавижу, то творю.

16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

16 Если же творю то, чего не хочу, я соглашаюсь с Законом, что он добр.

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

17 Но тогда уже это не я совершаю, но живущий во мне грех.

18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

18 Ибо знаю, что не живёт во мне, то есть в плоти моей, доброе; ибо желать я могу, но совершать добро — нет.

19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

19 Ибо я творю не то доброе, которое хочу, но злое, которого не хочу, это делаю.

20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

20 Если же я делаю то, чего не хочу, то уже не я это совершаю, но живущий во мне грех.

21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

21 Итак, я нахожу закон: когда хочу творить доброе, мне предлежит злое.

22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

22 Ибо я услаждаюсь Законом Божиим во внутреннем человеке,

23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

23 но вижу иной закон в членах моих, который воюет с законом ума моего и делает меня пленником закона греха, который в членах моих.

24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?

24 Несчастный я человек, кто меня избавит от этого тела смерти?

25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.

25 Благодарю Бога чрез Иисуса Христа, Господа нашего. Итак, сам я умом служу Закону Божию, а плотью закону греха.