Овдiй

Розділ 1

1 Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!

2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.

3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?

4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!

5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?

6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!

7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!

8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?

9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.

10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.

11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!

12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.

13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!

14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!

15 Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!

16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.

17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.

18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.

19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.

20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.

21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!

Книга пророка Авдия

Глава 1

1 Видение Авдия. Вот что говорит Владыка ГОСПОДЬ об Эдометочно слышали мы это от ГОСПОДА, весть была послана к народам: «Поднимайтесь! Пойдем на Эдом войной!»

2 «Знай, Я сделаю тебя наименьшим среди народов, — говорит Господь, — они презирать тебя будут!

3 Обольстило тебя гордое сердце твое, ты, живущий в расселинах скал, обитающий на высоте, думал так: „Кто низвергнет меня на землю?“

4 Но если б и воспарил ты так высоко, как орел, если бы свил гнездо свое среди звезд, низвергну тебя и оттуда!» — это ГОСПОДА слово.

5 «Когда бы воры к тебе пришли, ночные грабители, — как же разорили бы тебя! — они бы украли лишь сколько им вздумалось. Когда бы твой виноградник обирали, разве не оставили бы хоть немного ягод?

6 Нет, не так ограбят Исававсе тайники его найдут!

7 Погонят тебя до самой границы все те, кто в союзе с тобою был; обманут и превозмогут тебя те, кто был в мире с тобой, ел хлеб твой, они западню тебе расставят, говоря: „Он разума лишен“».

8 «В тот день, — предостерегает ГОСПОДЬ! — истреблю всех мудрецов Эдома, не оставлю разумных на горе Исава.

9 Воины твои, Теман, ужасом будут объяты, а в той бойне на горе Исава ни одного уцелевшего не останется.

10 За насилие над братом твоим Иаковом покроет тебя позор, истреблен ты будешь навеки.

11 В тот день ты стоял в стороне, когда уносили его добро люди без рода и племени; в тот день, когда иноземцы в его ворота входили, Иерусалим по жребию делили — ты с ними был заодно.

12 И как мог ты упиваться видом униженного брата своего в тот страшный день, день бедствия его?! Как посмел ты злорадствовать в тот день над гибелью сынов Иуды?! Как дерзнул ты бахвалиться, когда брат был в страданье повержен?!

13 А в ворота народа Моего как посмел ты входить в день бедствия его, глядя с услаждением с другими сообща на пагубу его в день для него столь горький, да еще и к добру его руку протянуть посмел в день бедствия, его постигшего?!

14 Как решился ты стоять на перекрестках, беженцев истребляя?! Как посмел ты выдавать чудом спасшихся в тот день скорби?!

15 Близок День ГОСПОДЕНЬ для всех народов — как ты поступал, так и с тобой поступят; злодеяния твои по тебе самому ударят.

16 Как вы пили на святой горе Моей, так и все окружающие тебя народы будут пить и пить, они будут пить и потягивать, — пока не исчезнут так, как если бы их никогда и не было.

17 А на горе Сион будет спасение, она будет вновь освященной горой, и к дому Иакова вернутся его владения прежние.

18 Станет тогда дом Иакова огнем, дом Иосифа — пламенем, а дом Исава — соломой: подожгут его и спалят, и никто в доме Исава не уцелеет», — так сказал ГОСПОДЬ.

19 Те, кто из Негева, завладеют горой Исава, жители равниныземлей филистимлян, полями Ефрема, полями Самарии, а Вениамин завладеет Гиладом.

20 Уведенные в плен израильтяне завладеют ханаанской землей вплоть до Сарепты, а уведенные из Иерусалима, кто сейчас в плену в Сфараде, завладеют южными городами.

21 Тогда взойдут освободители на гору Сион, чтобы править народом на холмах Исава, и царство будет принадлежать ГОСПОДУ.

Овдiй

Розділ 1

Книга пророка Авдия

Глава 1

1 Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!

1 Видение Авдия. Вот что говорит Владыка ГОСПОДЬ об Эдометочно слышали мы это от ГОСПОДА, весть была послана к народам: «Поднимайтесь! Пойдем на Эдом войной!»

2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.

2 «Знай, Я сделаю тебя наименьшим среди народов, — говорит Господь, — они презирать тебя будут!

3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?

3 Обольстило тебя гордое сердце твое, ты, живущий в расселинах скал, обитающий на высоте, думал так: „Кто низвергнет меня на землю?“

4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!

4 Но если б и воспарил ты так высоко, как орел, если бы свил гнездо свое среди звезд, низвергну тебя и оттуда!» — это ГОСПОДА слово.

5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?

5 «Когда бы воры к тебе пришли, ночные грабители, — как же разорили бы тебя! — они бы украли лишь сколько им вздумалось. Когда бы твой виноградник обирали, разве не оставили бы хоть немного ягод?

6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!

6 Нет, не так ограбят Исававсе тайники его найдут!

7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!

7 Погонят тебя до самой границы все те, кто в союзе с тобою был; обманут и превозмогут тебя те, кто был в мире с тобой, ел хлеб твой, они западню тебе расставят, говоря: „Он разума лишен“».

8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?

8 «В тот день, — предостерегает ГОСПОДЬ! — истреблю всех мудрецов Эдома, не оставлю разумных на горе Исава.

9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.

9 Воины твои, Теман, ужасом будут объяты, а в той бойне на горе Исава ни одного уцелевшего не останется.

10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.

10 За насилие над братом твоим Иаковом покроет тебя позор, истреблен ты будешь навеки.

11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!

11 В тот день ты стоял в стороне, когда уносили его добро люди без рода и племени; в тот день, когда иноземцы в его ворота входили, Иерусалим по жребию делили — ты с ними был заодно.

12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.

12 И как мог ты упиваться видом униженного брата своего в тот страшный день, день бедствия его?! Как посмел ты злорадствовать в тот день над гибелью сынов Иуды?! Как дерзнул ты бахвалиться, когда брат был в страданье повержен?!

13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!

13 А в ворота народа Моего как посмел ты входить в день бедствия его, глядя с услаждением с другими сообща на пагубу его в день для него столь горький, да еще и к добру его руку протянуть посмел в день бедствия, его постигшего?!

14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!

14 Как решился ты стоять на перекрестках, беженцев истребляя?! Как посмел ты выдавать чудом спасшихся в тот день скорби?!

15 Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!

15 Близок День ГОСПОДЕНЬ для всех народов — как ты поступал, так и с тобой поступят; злодеяния твои по тебе самому ударят.

16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.

16 Как вы пили на святой горе Моей, так и все окружающие тебя народы будут пить и пить, они будут пить и потягивать, — пока не исчезнут так, как если бы их никогда и не было.

17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.

17 А на горе Сион будет спасение, она будет вновь освященной горой, и к дому Иакова вернутся его владения прежние.

18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.

18 Станет тогда дом Иакова огнем, дом Иосифа — пламенем, а дом Исава — соломой: подожгут его и спалят, и никто в доме Исава не уцелеет», — так сказал ГОСПОДЬ.

19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.

19 Те, кто из Негева, завладеют горой Исава, жители равниныземлей филистимлян, полями Ефрема, полями Самарии, а Вениамин завладеет Гиладом.

20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.

20 Уведенные в плен израильтяне завладеют ханаанской землей вплоть до Сарепты, а уведенные из Иерусалима, кто сейчас в плену в Сфараде, завладеют южными городами.

21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!

21 Тогда взойдут освободители на гору Сион, чтобы править народом на холмах Исава, и царство будет принадлежать ГОСПОДУ.