CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Зах. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Захарiя

Розділ 1

1 Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

7 Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

12 І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

Книга пророка Захарии

Глава 1

1 В восьмой месяц второго года царствования Дария было слово ГОСПОДНЕ Захарии, сыну Берехьи, внуку Иддо:

2 «ГОСПОДЬ сильно прогневался на ваших отцов.

3 Потому передай народу слова ГОСПОДА Воинств: „Вернитесь ко Мне, — призывает ГОСПОДЬ Воинств, — и Я к вам вернусь.

4 Не уподобляйтесь вашим отцам“. К ним издревле взывали пророки, передавали им слова ГОСПОДА Воинств: „Не ходите более путями неправедными и оставьте злые дела свои“, но не послушали они, не вняли Мне, — это вещее слово ГОСПОДНЕ. —

5 Где же теперь отцы ваши? Да и пророки — разве вечно они живут?

6 Но то, что сказал Я, что определил, что заповедал пророкам, слугам Моим, — разве не постигло всё это отцов ваших? Тогда раскаялись они и признали: „ГОСПОДЬ Воинств обошелся с нами так, как мы того заслужили жизнью своей и делами, так, как Он и решил поступить с нами“».

7 В двадцать четвертый день одиннадцатого месяца (месяца шеват) во второй год царствования Дария было слово ГОСПОДНЕ пророку Захарии, сыну Берехьи, внуку Иддо.

8 Вот какое видение было мне ночью: стоит всадник на рыжем коне, в лощине, среди деревьев миртовых, позади него — тоже кони: рыжие, гнедые и белые.

9 Я спросил: «Кто это, Владыка мой?» Ангел, говоривший со мной, ответил: «Я покажу тебе, кто это».

10 Тогда человек, который стоял между миртовыми деревьями, пояснил: «Это те, кого ГОСПОДЬ послал обойти всю землю».

11 Они поведали ангелу ГОСПОДНЮ, стоявшему в миртах: «Обошли мы всю землю — там всюду мир и покой».

12 Ангел ГОСПОДЕНЬ на это отозвался: «ГОСПОДИ Воинств! Когда же Ты смилуешься над Иерусалимом и всеми другими поселениями Иудеи, на которые негодуешь Ты вот уже семьдесят лет?»

13 ГОСПОДЬ ответил говорившему со мной ангелу словами добрыми, утешительными.

14 Тогда ангел, снова обратившись ко мне, сказал: «Провозглашай повсюду сии слова ГОСПОДА Воинств: „Горячо возлюбил Я Иерусалим и Сион!

15 Но велико негодование мое на народы, живущие беспечно: когда недолгое время пылал Мой гнев на Израиль, народы эти усугубляли его беды“.

16 Потому так говорит ГОСПОДЬ: „С милостью возвращаюсь Я в Иерусалим, отстроится в нем Храм Мой, — возвещает ГОСПОДЬ Воинств, — и мерный шнур растянут над Иерусалимом“.

17 И вот еще какие слова ГОСПОДА Воинств провозгласи: „Вновь будут процветать города Мои; опять утешит ГОСПОДЬ Сион, снова сделает Иерусалим городом избранным!“»

Захарiя

Розділ 1

Книга пророка Захарии

Глава 1

1 Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

1 В восьмой месяц второго года царствования Дария было слово ГОСПОДНЕ Захарии, сыну Берехьи, внуку Иддо:

2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

2 «ГОСПОДЬ сильно прогневался на ваших отцов.

3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

3 Потому передай народу слова ГОСПОДА Воинств: „Вернитесь ко Мне, — призывает ГОСПОДЬ Воинств, — и Я к вам вернусь.

4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

4 Не уподобляйтесь вашим отцам“. К ним издревле взывали пророки, передавали им слова ГОСПОДА Воинств: „Не ходите более путями неправедными и оставьте злые дела свои“, но не послушали они, не вняли Мне, — это вещее слово ГОСПОДНЕ. —

5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

5 Где же теперь отцы ваши? Да и пророки — разве вечно они живут?

6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

6 Но то, что сказал Я, что определил, что заповедал пророкам, слугам Моим, — разве не постигло всё это отцов ваших? Тогда раскаялись они и признали: „ГОСПОДЬ Воинств обошелся с нами так, как мы того заслужили жизнью своей и делами, так, как Он и решил поступить с нами“».

7 Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

7 В двадцать четвертый день одиннадцатого месяца (месяца шеват) во второй год царствования Дария было слово ГОСПОДНЕ пророку Захарии, сыну Берехьи, внуку Иддо.

8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

8 Вот какое видение было мне ночью: стоит всадник на рыжем коне, в лощине, среди деревьев миртовых, позади него — тоже кони: рыжие, гнедые и белые.

9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

9 Я спросил: «Кто это, Владыка мой?» Ангел, говоривший со мной, ответил: «Я покажу тебе, кто это».

10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

10 Тогда человек, который стоял между миртовыми деревьями, пояснил: «Это те, кого ГОСПОДЬ послал обойти всю землю».

11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

11 Они поведали ангелу ГОСПОДНЮ, стоявшему в миртах: «Обошли мы всю землю — там всюду мир и покой».

12 І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

12 Ангел ГОСПОДЕНЬ на это отозвался: «ГОСПОДИ Воинств! Когда же Ты смилуешься над Иерусалимом и всеми другими поселениями Иудеи, на которые негодуешь Ты вот уже семьдесят лет?»

13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

13 ГОСПОДЬ ответил говорившему со мной ангелу словами добрыми, утешительными.

14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

14 Тогда ангел, снова обратившись ко мне, сказал: «Провозглашай повсюду сии слова ГОСПОДА Воинств: „Горячо возлюбил Я Иерусалим и Сион!

15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

15 Но велико негодование мое на народы, живущие беспечно: когда недолгое время пылал Мой гнев на Израиль, народы эти усугубляли его беды“.

16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

16 Потому так говорит ГОСПОДЬ: „С милостью возвращаюсь Я в Иерусалим, отстроится в нем Храм Мой, — возвещает ГОСПОДЬ Воинств, — и мерный шнур растянут над Иерусалимом“.

17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

17 И вот еще какие слова ГОСПОДА Воинств провозгласи: „Вновь будут процветать города Мои; опять утешит ГОСПОДЬ Сион, снова сделает Иерусалим городом избранным!“»