Библия - Обещанное Восстановление

Єзекiїль

Розділ 12

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.

3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности.

4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці.

5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею.

6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“.

7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х.

8 А ра́нком було мені слово Господнє таке:

9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш?

10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н!

12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма.

13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре.

14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча.

15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах!

16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“

17 І було мені слово Господнє таке:

18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́.

19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому.

20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

21 І було мені слово Господнє таке:

22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?

23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“.

24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі.

25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“.

26 І було мені слово Господнє таке:

27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.

28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 12

1 И снова было мне слово ГОСПОДНЕ:

2 «Смертный человек! Ты живешь среди мятежного люда. Есть у них глаза, чтобы видеть, но они не видят, есть уши, чтобы слышать, но не слышат — они поколение мятежное.

3 А ты, смертный, собери свои вещи и днем, у всех на виду, отправляйся в изгнание. Оставь свой дом, уйди, как изгнанник, в какое-либо другое место, и сделай это так, чтобы жители тебя видели. Быть может, это мятежное поколение что-то поймет!

4 Именно как изгнанник, собери свои пожитки днем, сделай это у всех на виду, а вечером покинь свой дом, как изгнанник, но так, чтобы все приметили тебя.

5 У всех на виду разломай стену своего дома и вынеси через пролом свои вещи.

6 На виду у всех жителей взвали на плечи суму и неси ее в потемках, закрыв лицо, чтобы не видеть более этой земли. Таким знамением Я сделал тебя для народа Израилева!»

7 Я поступил так, как мне было велено: днем собрал свои вещи — то, что берут с собой переселенцы, а вечером своими руками разломал стену, вынес свою суму и в потемках взвалил ее на плечи, чтобы все могли это увидеть.

8 На следующее утро было мне слово ГОСПОДНЕ:

9 «Смертный! Не спрашивал ли у тебя народ Израилев, это мятежное поколение: „Что это ты делаешь?“

10 Передай им такой ответ от Владыки ГОСПОДА: „Это предсказание для властителя Иерусалима и для всех живущих там израильтян“.

11 Скажи им, что ты знаменье для них: то, что ты сейчас делаешь, произойдет и с ними, изгнание их ждет и плен.

12 Их нынешний властитель в потемках взвалит ношу свою на плечи и пойдет прочь; и разломают стену, чтобы его увести, и он будет прятать лицо, так что не увидит глазами он этой земли.

13 Я раскину против него сеть, поймаю его в западню, уведу его в Вавилон, страну халдеев, но он ее не увидит! И он там умрет.

14 А всё его окружение: и помощников, и войско — Я развею по всем ветрам и буду преследовать их мечом!

15 И узнают они, что Я — ГОСПОДЬ, когда рассею их среди народов, развею по разным странам.

16 Но немногих из них Я уберегу от меча, голода и морового поветрия, чтобы они рассказали обо всех своих мерзостях народам, среди которых они окажутся, и те узнали, что Я — ГОСПОДЬ!»

17 Было мне такое слово ГОСПОДНЕ:

18 «Смертный! Хлеб свой ешь с трепетом, воду пей с дрожью и в смятении.

19 И передай народу этой страны, что говорит Владыка ГОСПОДЬ обо всех, кто живет в Иерусалиме и в стране Израиля: хлеб они будут есть в смятении и воду будут пить в ужасе, ибо изобильная земля станет бесплодной из-за жестокости жителей ее.

20 Населенные города в руины обратятся, и страна превратится в пустыню — тогда узнаете, что Я — ГОСПОДЬ!»

21 Было мне и такое слово Господне:

22 «Смертный! Что это за пословица есть у вас в стране израильской: „Дни проходят, а видения всё не сбываются“?

23 Передай им, что так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Я упраздню эту пословицу, не станут больше так говорить в Израиле!“ Вот что скажи им: „Близок день, когда сбудутся все видения.

24 И не будет более в народе Израилевом ни лжепророчеств, ни лестных прорицаний.

25 Ибо Сам Я, ГОСПОДЬ, буду говорить, и что скажу, то сбудется и не будет отложено. Я изрек слово и исполню его уже нынче, в ваши дни, поколение мятежное!“ — таково слово Владыки ГОСПОДА».

26 Было мне такое слово ГОСПОДНЕ:

27 «Смертный! Народ Израилев рассуждает так: „Видение, которое открылось Иезекиилю, сбудется нескоро, это пророчество о далеком будущем“.

28 Потому передай им, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Впредь не замедлит исполниться каждое Мое слово; что скажу, то и сбудется“, — таково слово Владыки ГОСПОДА».

Єзекiїль Розділ 12	Книга пророка Иезекииля Глава 12
1 І було мені слово Господнє таке:	1 И снова было мне слово ГОСПОДНЕ:
2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.	2 «Смертный человек! Ты живешь среди мятежного люда. Есть у них глаза, чтобы видеть, но они не видят, есть уши, чтобы слышать, но не слышат — они поколение мятежное.
3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности.	3 А ты, смертный, собери свои вещи и днем, у всех на виду, отправляйся в изгнание. Оставь свой дом, уйди, как изгнанник, в какое-либо другое место, и сделай это так, чтобы жители тебя видели. Быть может, это мятежное поколение что-то поймет!
4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці.	4 Именно как изгнанник, собери свои пожитки днем, сделай это у всех на виду, а вечером покинь свой дом, как изгнанник, но так, чтобы все приметили тебя.
5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею.	5 У всех на виду разломай стену своего дома и вынеси через пролом свои вещи.
6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“.	6 На виду у всех жителей взвали на плечи суму и неси ее в потемках, закрыв лицо, чтобы не видеть более этой земли. Таким знамением Я сделал тебя для народа Израилева!»
7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х.	7 Я поступил так, как мне было велено: днем собрал свои вещи — то, что берут с собой переселенцы, а вечером своими руками разломал стену, вынес свою суму и в потемках взвалил ее на плечи, чтобы все могли это увидеть.
8 А ра́нком було мені слово Господнє таке:	8 На следующее утро было мне слово ГОСПОДНЕ:
9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш?	9 «Смертный! Не спрашивал ли у тебя народ Израилев, это мятежное поколение: „Что это ты делаешь?“
10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.	10 Передай им такой ответ от Владыки ГОСПОДА: „Это предсказание для властителя Иерусалима и для всех живущих там израильтян“.
11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н!	11 Скажи им, что ты знаменье для них: то, что ты сейчас делаешь, произойдет и с ними, изгнание их ждет и плен.
12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма.	12 Их нынешний властитель в потемках взвалит ношу свою на плечи и пойдет прочь; и разломают стену, чтобы его увести, и он будет прятать лицо, так что не увидит глазами он этой земли.
13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре.	13 Я раскину против него сеть, поймаю его в западню, уведу его в Вавилон, страну халдеев, но он ее не увидит! И он там умрет.
14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча.	14 А всё его окружение: и помощников, и войско — Я развею по всем ветрам и буду преследовать их мечом!
15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах!	15 И узнают они, что Я — ГОСПОДЬ, когда рассею их среди народов, развею по разным странам.
16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“	16 Но немногих из них Я уберегу от меча, голода и морового поветрия, чтобы они рассказали обо всех своих мерзостях народам, среди которых они окажутся, и те узнали, что Я — ГОСПОДЬ!»
17 І було мені слово Господнє таке:	17 Было мне такое слово ГОСПОДНЕ:
18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́.	18 «Смертный! Хлеб свой ешь с трепетом, воду пей с дрожью и в смятении.
19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому.	19 И передай народу этой страны, что говорит Владыка ГОСПОДЬ обо всех, кто живет в Иерусалиме и в стране Израиля: хлеб они будут есть в смятении и воду будут пить в ужасе, ибо изобильная земля станет бесплодной из-за жестокости жителей ее.
20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!	20 Населенные города в руины обратятся, и страна превратится в пустыню — тогда узнаете, что Я — ГОСПОДЬ!»
21 І було мені слово Господнє таке:	21 Было мне и такое слово Господне:
22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?	22 «Смертный! Что это за пословица есть у вас в стране израильской: „Дни проходят, а видения всё не сбываются“?
23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“.	23 Передай им, что так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Я упраздню эту пословицу, не станут больше так говорить в Израиле!“ Вот что скажи им: „Близок день, когда сбудутся все видения.
24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі.	24 И не будет более в народе Израилевом ни лжепророчеств, ни лестных прорицаний.
25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“.	25 Ибо Сам Я, ГОСПОДЬ, буду говорить, и что скажу, то сбудется и не будет отложено. Я изрек слово и исполню его уже нынче, в ваши дни, поколение мятежное!“ — таково слово Владыки ГОСПОДА».
26 І було мені слово Господнє таке:	26 Было мне такое слово ГОСПОДНЕ:
27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.	27 «Смертный! Народ Израилев рассуждает так: „Видение, которое открылось Иезекиилю, сбудется нескоро, это пророчество о далеком будущем“.
28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“	28 Потому передай им, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Впредь не замедлит исполниться каждое Мое слово; что скажу, то и сбудется“, — таково слово Владыки ГОСПОДА».

Старий
завіт

Новий
завіт

Єзекiїль

Розділ 12

Книга пророка Иезекииля

Глава 12

Єзекiїль

Розділ 12

Книга пророка Иезекииля

Глава 12

Старий завіт

Новий завіт

Єзекiїль

Розділ 12

Книга пророка Иезекииля

Глава 12

Єзекiїль

Розділ 12

Книга пророка Иезекииля

Глава 12

Старий
завіт

Новий
завіт