CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1-а царiв

Розділ 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

1 Kings

Chapter 18

1 AND it came to pass after many days, that the word of the LORD came to Elijah in the third year, saying, Go, show yourself to Ahab; and I will send rain upon the earth.

2 And Elijah went to show himself to Ahab. And there was a severe famine in Samaria.

3 And Ahab called Obadiah, who was the steward of his household. (Now Obadiah revered the LORD greatly;

4 For when Jezebel slew the prophets of God, Obadiah took a hundred prophets, and hid them by fifty in a cave, and fed them with bread and water.)

5 And Ahab said to Obadiah, Go through the land, to all fountains of water and to all brooks; perhaps we may find grass to save the horses and mules alive, that we may not lose all the beasts.

6 So they divided the land between them to pass throughout it; Ahab went one way by himself, and Obadiah went another way by himself.

7 And as Obadiah was on the way, behold, Elijah met him; and he recognized him, and fell on his face and said, Is that you, my lord Elijah?

8 And he answered him, It is I; then he said to him, Go, tell your lord, Behold, Elijah is here.

9 And Obadiah said, What sin have I committed, that you would deliver your servant into the hand of Ahab, to slay me?

10 As the LORD your God lives, there is no nation or kingdom whither my lord has not sent to seek you; and when they said, He is not here, he took an oath of the kingdoms and nations, that they had not found you.

11 And now you say to me, Go, tell your lord, Behold, Elijah is here.

12 And as soon as I am gone from you, the Spirit of the LORD will take you up and carry you whither I know not; and so when I come and tell Ahab, and he cannot find you, he shall slay me; but I your servant have revered the LORD from my youth.

13 Has it not been told my lord what I did when Jezebel slew the prophets of God, how I took a hundred of the prophets of the LORD and hid them by fifty in a cave and fed them with bread and water?

14 And now you say to me, Go, tell your lord, Behold, Elijah is here; and he shall slay me.

15 And Elijah said, As the LORD of hosts lives, before whom I stand, I will surely show myself to him today.

16 So Obadiah went to meet Ahab, and told Ahab; and Ahab went to meet Elijah.

17 And when Ahab saw Elijah, Ahab said to him, Are you he who troubles Israel?

18 And Elijah said to him, I have not troubled Israel; but it is you and your father's house, in that you have forsaken the commandments of the LORD and have followed Baal.

19 Now therefore send and gather to me all Israel at mount Carmel and the prophets of Baal four hundred and fifty and the prophets of the idols four hundred and fifty who eat at Jezebel's table.

20 So Ahab sent to all the children of Israel, and gathered the prophets together to mount Carmel.

21 Then Elijah came near to all the people, and said, How long will you halt between two opinions? If the LORD is God, follow him, but if Baal is god, then follow him. And the people answered him not a word.

22 Then Elijah said, I, even I only, remain a prophet of the LORD; but Baal's prophets are four hundred and fifty men.

23 Let them therefore give us two bullocks; and let them choose one bullock for themselves, and cut it in pieces and lay it on wood and put no fire under; and I will prepare the other bullock and cut it in pieces and lay it on wood and put no fire under it.

24 And you call on the name of your gods, and I will call on the name of the LORD my God; and the God who answers by fire, he is God. And all the people answered and said, You have spoken well.

25 Then Elijah said to the prophets of Baal, Choose for yourselves one bullock, and prepare it first; for you are many;

26 And they took the bullock which was given them and prepared it and called on the name of Baal from morning even until noon, saying, O Baal, answer us. But there was no voice nor any that answered. And they cut themselves upon the altar which they had made.

27 And when it was noon, Elijah mocked them and said, Cry with a loud voice; for he is a god; perhaps he is meditating or he is busy or he is on a journey, or perhaps he is asleep and must be awakened.

28 And they cried with a loud voice and they cut themselves after their custom with daggers and lances, until their blood gushed out upon them.

29 And when midday was past, they prophesied until the time of the offering of the evening sacrifice, but there was no voice nor any to answer nor any to listen. Then Elijah said to the prophets of the idols, Now you can move, so that I may prepare my burnt offerings. And they moved aside.

30 And Elijah said to all the people, Come near to me. And all the people came near to him. And he repaired the altar of the LORD that was broken down.

31 And Elijah took twelve stones, according to the number of the tribes of the sons of Jacob, to whom the word of the LORD came, saying, Israel shall be your name;

32 And with the stones he built an altar in the name of the LORD; and he made a trench about the altar, as great as would contain two measures of seed.

33 And he put the wood in order and cut the bullock in pieces and laid it on the wood and said, Fill four jars with water and pour it on the burnt offering and on the wood.

34 And he said, Do it the second time. And they did it the second time. And he said, Do it the third time. And they did it the third time.

35 And the water ran round about the altar; and they filled the trench also with water.

36 And at the time of the offering of the evening sacrifice, Elijah the prophet came near and said, O LORD God of Abraham, of Isaac, and of Israel, let it be known this day that thou art God in Israel and that I am thy servant and that I have done all these things at thy word.

37 Answer me, O LORD, answer me, that all this people may know that thou art the LORD God and that thou hast turned their perverse heart back again.

38 Then the fire of the LORD fell, and consumed the burnt offering and the wood and the stones and the dust, and licked up the water that was in the trench.

39 And when all the people saw it, they fell on their faces; and they said, The LORD, he is God; the LORD, he is God.

40 And Elijah said to them, Seize the prophets of Baal, and let not one of them escape. And they seized them; and Elijah brought them down to the brook Kishon and slew them there.

41 And Elijah said to Ahab, Go up, eat and drink; for there is a rushing sound of heavy rain.

42 So Ahab went up to eat and to drink. And Elijah went up to the top of Carmel; and he bent himself down upon the earth, and put his face between his knees;

43 And said to his servant, Go up now, and look toward the sea. And he went up and looked, and said, There is nothing. And Elijah said to him, Go again seven times.

44 And at the seventh time, he said, Behold, there is a little cloud like a man's hand rising out of the sea. And he said to him, Go up, say to Ahab, Mount your horse, and get down before the rain stops you.

45 And while he busied himself here and there, the heavens were black with clouds and wind, and there was a great rain. And Ahab rode, and went to Jezreel.

46 And the hand of the LORD was on Elijah; and he girded up his loins and ran before Ahab till he entered Jezreel.

1-а царiв

Розділ 18

1 Kings

Chapter 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

1 AND it came to pass after many days, that the word of the LORD came to Elijah in the third year, saying, Go, show yourself to Ahab; and I will send rain upon the earth.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

2 And Elijah went to show himself to Ahab. And there was a severe famine in Samaria.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

3 And Ahab called Obadiah, who was the steward of his household. (Now Obadiah revered the LORD greatly;

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

4 For when Jezebel slew the prophets of God, Obadiah took a hundred prophets, and hid them by fifty in a cave, and fed them with bread and water.)

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

5 And Ahab said to Obadiah, Go through the land, to all fountains of water and to all brooks; perhaps we may find grass to save the horses and mules alive, that we may not lose all the beasts.

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

6 So they divided the land between them to pass throughout it; Ahab went one way by himself, and Obadiah went another way by himself.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

7 And as Obadiah was on the way, behold, Elijah met him; and he recognized him, and fell on his face and said, Is that you, my lord Elijah?

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

8 And he answered him, It is I; then he said to him, Go, tell your lord, Behold, Elijah is here.

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

9 And Obadiah said, What sin have I committed, that you would deliver your servant into the hand of Ahab, to slay me?

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

10 As the LORD your God lives, there is no nation or kingdom whither my lord has not sent to seek you; and when they said, He is not here, he took an oath of the kingdoms and nations, that they had not found you.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

11 And now you say to me, Go, tell your lord, Behold, Elijah is here.

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

12 And as soon as I am gone from you, the Spirit of the LORD will take you up and carry you whither I know not; and so when I come and tell Ahab, and he cannot find you, he shall slay me; but I your servant have revered the LORD from my youth.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

13 Has it not been told my lord what I did when Jezebel slew the prophets of God, how I took a hundred of the prophets of the LORD and hid them by fifty in a cave and fed them with bread and water?

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

14 And now you say to me, Go, tell your lord, Behold, Elijah is here; and he shall slay me.

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

15 And Elijah said, As the LORD of hosts lives, before whom I stand, I will surely show myself to him today.

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

16 So Obadiah went to meet Ahab, and told Ahab; and Ahab went to meet Elijah.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

17 And when Ahab saw Elijah, Ahab said to him, Are you he who troubles Israel?

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

18 And Elijah said to him, I have not troubled Israel; but it is you and your father's house, in that you have forsaken the commandments of the LORD and have followed Baal.

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

19 Now therefore send and gather to me all Israel at mount Carmel and the prophets of Baal four hundred and fifty and the prophets of the idols four hundred and fifty who eat at Jezebel's table.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

20 So Ahab sent to all the children of Israel, and gathered the prophets together to mount Carmel.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

21 Then Elijah came near to all the people, and said, How long will you halt between two opinions? If the LORD is God, follow him, but if Baal is god, then follow him. And the people answered him not a word.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

22 Then Elijah said, I, even I only, remain a prophet of the LORD; but Baal's prophets are four hundred and fifty men.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

23 Let them therefore give us two bullocks; and let them choose one bullock for themselves, and cut it in pieces and lay it on wood and put no fire under; and I will prepare the other bullock and cut it in pieces and lay it on wood and put no fire under it.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

24 And you call on the name of your gods, and I will call on the name of the LORD my God; and the God who answers by fire, he is God. And all the people answered and said, You have spoken well.

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

25 Then Elijah said to the prophets of Baal, Choose for yourselves one bullock, and prepare it first; for you are many;

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

26 And they took the bullock which was given them and prepared it and called on the name of Baal from morning even until noon, saying, O Baal, answer us. But there was no voice nor any that answered. And they cut themselves upon the altar which they had made.

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

27 And when it was noon, Elijah mocked them and said, Cry with a loud voice; for he is a god; perhaps he is meditating or he is busy or he is on a journey, or perhaps he is asleep and must be awakened.

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

28 And they cried with a loud voice and they cut themselves after their custom with daggers and lances, until their blood gushed out upon them.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

29 And when midday was past, they prophesied until the time of the offering of the evening sacrifice, but there was no voice nor any to answer nor any to listen. Then Elijah said to the prophets of the idols, Now you can move, so that I may prepare my burnt offerings. And they moved aside.

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

30 And Elijah said to all the people, Come near to me. And all the people came near to him. And he repaired the altar of the LORD that was broken down.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

31 And Elijah took twelve stones, according to the number of the tribes of the sons of Jacob, to whom the word of the LORD came, saying, Israel shall be your name;

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

32 And with the stones he built an altar in the name of the LORD; and he made a trench about the altar, as great as would contain two measures of seed.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

33 And he put the wood in order and cut the bullock in pieces and laid it on the wood and said, Fill four jars with water and pour it on the burnt offering and on the wood.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

34 And he said, Do it the second time. And they did it the second time. And he said, Do it the third time. And they did it the third time.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

35 And the water ran round about the altar; and they filled the trench also with water.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

36 And at the time of the offering of the evening sacrifice, Elijah the prophet came near and said, O LORD God of Abraham, of Isaac, and of Israel, let it be known this day that thou art God in Israel and that I am thy servant and that I have done all these things at thy word.

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

37 Answer me, O LORD, answer me, that all this people may know that thou art the LORD God and that thou hast turned their perverse heart back again.

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

38 Then the fire of the LORD fell, and consumed the burnt offering and the wood and the stones and the dust, and licked up the water that was in the trench.

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

39 And when all the people saw it, they fell on their faces; and they said, The LORD, he is God; the LORD, he is God.

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

40 And Elijah said to them, Seize the prophets of Baal, and let not one of them escape. And they seized them; and Elijah brought them down to the brook Kishon and slew them there.

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

41 And Elijah said to Ahab, Go up, eat and drink; for there is a rushing sound of heavy rain.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

42 So Ahab went up to eat and to drink. And Elijah went up to the top of Carmel; and he bent himself down upon the earth, and put his face between his knees;

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

43 And said to his servant, Go up now, and look toward the sea. And he went up and looked, and said, There is nothing. And Elijah said to him, Go again seven times.

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

44 And at the seventh time, he said, Behold, there is a little cloud like a man's hand rising out of the sea. And he said to him, Go up, say to Ahab, Mount your horse, and get down before the rain stops you.

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

45 And while he busied himself here and there, the heavens were black with clouds and wind, and there was a great rain. And Ahab rode, and went to Jezreel.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

46 And the hand of the LORD was on Elijah; and he girded up his loins and ran before Ahab till he entered Jezreel.