CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 2

1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.

2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.

3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.

4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“

6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:

7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“

8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?

9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?

10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:

11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“

13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.

14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“

17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“

18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“

19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.

20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.

21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.

23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.

24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“

25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“

27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 2

1 Und2532 über1223 etliche Tage2250 ging1525 er2076 wiederum3825 gen1519 Kapernaum2584; und2532 es ward ruchbar191, daß3754 er im1519 Hause3624 war.

2 Und2532 alsbald2112 versammelten sich4863 viele4183, also daß5620 sie nicht3371 Raum hatten5562, auch3366 draußen vor4314 der Tür2374. Und2532 er846 sagte2980 ihnen das Wort3056.

3 Und2532 es kamen2064 etliche zu4314 ihm846, die brachten5342 einen Gichtbrüchigen3885, von5259 vieren5064 getragen142.

4 Und2532 da3699 sie648 nicht3361 konnten zu1410 ihm kommen4331 vor1223 dem Volk3793, deckten sie das3739 Dach4721 auf1846, da er846 war2258, und2532 gruben‘s auf und ließen das Bett2895 hernieder5465, da der Gichtbrüchige3885 innen lag2621.

5 Da aber1161 JEsus2424 ihren Glauben4102 sah1492, sprach3004 er846 zu dem4671 Gichtbrüchigen3885: Mein Sohn5043, deine Sünden266 sind dir4675 vergeben863.

6 Es waren2258 aber1161 etliche5100 Schriftgelehrte1122, die saßen2521 allda1563 und2532 gedachten1260 in1722 ihrem Herzen2588:

7 Wie5101 redet2980 dieser3778 solche Gotteslästerung988? Wer5101 kann1410 Sünde266 vergeben863 denn3779 allein1520 GOtt2316?

8 Und2532 JEsus2424 erkannte1921 bald2112 in1722 seinem Geist4151, daß3754 sie846 also3779 gedachten1260 bei sich848 selbst1438, und sprach2036 zu ihnen: Was5101 gedenket ihr1260 solches5023 in euren5216 Herzen2588?

9 Welches5101 ist2076 leichter2123, zu dem Gichtbrüchigen3885 zu sagen2036: Dir4671 sind deine Sünden266 vergeben863, oder2228: Stehe auf1453, nimm142 dein4675 Bett2895 und2532 wandele?

10 Auf1909 daß2443 ihr aber1161 wisset1492, daß3754 des Menschen444 Sohn Macht1849 hat2192, zu vergeben863 die Sünden266 auf Erden1093, sprach3004 er zu dem Gichtbrüchigen3885:

11 Ich sage3004 dir4671, stehe auf1453, nimm142 dein4675 Bett2895 und2532 gehe5217 heim1519!

12 Und2532 alsbald2112 stund er auf1453, nahm142 sein Bett2895 und ging hinaus1831 vor1726 allen3956, also3779 daß5620 sie1492 sich alle3956 entsetzten1839 und preiseten GOtt2316 und sprachen: Wir haben solches noch nie3763 gesehen1492.

13 Und2532 er846 ging wiederum3825 hinaus1831 an3844 das3956 Meer2281; und2532 alles Volk3793 kam2064 zu4314 ihm, und2532 er lehrete sie.

14 Und2532 da JEsus vorüberging3855, sah1492 er846 Levi3018, den Sohn des Alphäus256, am Zoll5058 sitzen2521 und2532 sprach3004 zu ihm: Folge mir3427 nach190! Und2532 er846 stund auf1909 und folgte ihm nach190.

15 Und2532 es846 begab1096 sich, da2532 er846 zu1722 Tische saß2621 in1722 seinem Hause3614, setzten sich viel4183 Zöllner5057 und2532 Sünder268 zu Tische mit4873 JEsu2424 und2532 seinen846 Jüngern3101. Denn1063 ihrer war2258 viel4183, die ihm846 nachfolgeten.

16 Und2532 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330, da sie sahen1492, daß3754 er846 mit3326 den Zöllnern5057 und2532 Sündern268 aß2068, sprachen3004 sie zu seinen Jüngern3101: Warum5101 isset2068 und2532 trinket4095 er mit3326 den Zöllnern5057 und2532 Sündern268?

17 Da das JEsus2424 hörete, sprach3004 er846 zu191 ihnen: Die Starken2480 bedürfen2192 keines3756 Arztes2395, sondern235 die Kranken2560. Ich bin2192 kommen2064, zu1519 rufen2564 die Sünder268 zur Buße3341 und2532 nicht3756 die Gerechten1342.

18 Und2532 die Jünger3101 des846 Johannes2491 und2532 der Pharisäer5330 fasteten2258 viel; und2532 es kamen2064 etliche, die sprachen3004 zu ihm: Warum fasten3522 die Jünger3101 des Johannes2491 und2532 der Pharisäer5330, und2532 deine4674 Jünger3101 fasten3522 nicht3756?

19 Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu1410 ihnen1438: Wie können1410 die3739 Hochzeitsleute fasten3522, dieweil der Bräutigam3566 bei3326 ihnen ist2076? Alsolange der Bräutigam5550 bei3326 ihnen ist2192, können sie846 nicht fasten3522.

20 Es wird522 aber1161 die1565 Zeit2250 kommen2064, daß3752 der1722 Bräutigam3566 von575 ihnen genommen wird2532; dann5119 werden sie846 fasten3522.

21 Niemand3762 flicket einen Lappen1915 von neuem46 Tuch4470 an1909 ein alt Kleid2440; denn1490 der846 neue2537 Lappen4138 reißet doch vom alten3820, und2532 der Riß4978 wird2532 ärger5501.

22 Und2532 niemand3762 fasset Most3501 in1519 alte3820 Schläuche779; anders1490 zerreißet der Most3501 die Schläuche779, und2532 der Wein3631 wird verschüttet1632, und2532 die Schläuche779 kommen um622. Sondern235 man soll Most3501 in1519 neue2537 Schläuche779 fassen992.

23 Und2532 es begab1096 sich, da er wandelte3899 am Sabbat4521 durch1223 die Saat4702, und2532 seine846 Jünger3101 fingen an1722, indem sie gingen, Ähren4719 auszuraufen5089.

24 Und2532 die Pharisäer5330 sprachen3004 zu1722 ihm846: Siehe2396 zu, was5101 tun4160 deine Jünger am Sabbat4521, das3739 nicht3756 recht1832 ist1832?

25 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Habt2192 ihr846 nie3763 gelesen314, was5101 David1138 tat4160, da3753 es ihm846 not5532 war2532 und2532 ihn3983 hungerte samt denen, die bei3326 ihm waren,

26 wie4459 er846 ging1525 in1519 das3739 Haus3624 Gottes2316 zur Zeit1909 Abjathars8, des Hohenpriesters749, und2532 aß5315 die Schaubrote, die niemand3756 durfte1832 essen5315 denn1508 die Priester2409, und2532 er gab1325 sie auch2532 denen4862, die bei ihm waren5607?

27 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Der Sabbat4521 ist um1223 des Menschen444 willen gemacht1096 und nicht3756 der Mensch444 um1223 des Sabbats4521 willen.

28 So5620 ist2076 des Menschen444 Sohn ein HErr2962 auch2532 des Sabbats4521.

Вiд Марка

Розділ 2

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 2

1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.

1 Und2532 über1223 etliche Tage2250 ging1525 er2076 wiederum3825 gen1519 Kapernaum2584; und2532 es ward ruchbar191, daß3754 er im1519 Hause3624 war.

2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.

2 Und2532 alsbald2112 versammelten sich4863 viele4183, also daß5620 sie nicht3371 Raum hatten5562, auch3366 draußen vor4314 der Tür2374. Und2532 er846 sagte2980 ihnen das Wort3056.

3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.

3 Und2532 es kamen2064 etliche zu4314 ihm846, die brachten5342 einen Gichtbrüchigen3885, von5259 vieren5064 getragen142.

4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.

4 Und2532 da3699 sie648 nicht3361 konnten zu1410 ihm kommen4331 vor1223 dem Volk3793, deckten sie das3739 Dach4721 auf1846, da er846 war2258, und2532 gruben‘s auf und ließen das Bett2895 hernieder5465, da der Gichtbrüchige3885 innen lag2621.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“

5 Da aber1161 JEsus2424 ihren Glauben4102 sah1492, sprach3004 er846 zu dem4671 Gichtbrüchigen3885: Mein Sohn5043, deine Sünden266 sind dir4675 vergeben863.

6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:

6 Es waren2258 aber1161 etliche5100 Schriftgelehrte1122, die saßen2521 allda1563 und2532 gedachten1260 in1722 ihrem Herzen2588:

7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“

7 Wie5101 redet2980 dieser3778 solche Gotteslästerung988? Wer5101 kann1410 Sünde266 vergeben863 denn3779 allein1520 GOtt2316?

8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?

8 Und2532 JEsus2424 erkannte1921 bald2112 in1722 seinem Geist4151, daß3754 sie846 also3779 gedachten1260 bei sich848 selbst1438, und sprach2036 zu ihnen: Was5101 gedenket ihr1260 solches5023 in euren5216 Herzen2588?

9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?

9 Welches5101 ist2076 leichter2123, zu dem Gichtbrüchigen3885 zu sagen2036: Dir4671 sind deine Sünden266 vergeben863, oder2228: Stehe auf1453, nimm142 dein4675 Bett2895 und2532 wandele?

10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:

10 Auf1909 daß2443 ihr aber1161 wisset1492, daß3754 des Menschen444 Sohn Macht1849 hat2192, zu vergeben863 die Sünden266 auf Erden1093, sprach3004 er zu dem Gichtbrüchigen3885:

11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

11 Ich sage3004 dir4671, stehe auf1453, nimm142 dein4675 Bett2895 und2532 gehe5217 heim1519!

12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“

12 Und2532 alsbald2112 stund er auf1453, nahm142 sein Bett2895 und ging hinaus1831 vor1726 allen3956, also3779 daß5620 sie1492 sich alle3956 entsetzten1839 und preiseten GOtt2316 und sprachen: Wir haben solches noch nie3763 gesehen1492.

13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.

13 Und2532 er846 ging wiederum3825 hinaus1831 an3844 das3956 Meer2281; und2532 alles Volk3793 kam2064 zu4314 ihm, und2532 er lehrete sie.

14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

14 Und2532 da JEsus vorüberging3855, sah1492 er846 Levi3018, den Sohn des Alphäus256, am Zoll5058 sitzen2521 und2532 sprach3004 zu ihm: Folge mir3427 nach190! Und2532 er846 stund auf1909 und folgte ihm nach190.

15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

15 Und2532 es846 begab1096 sich, da2532 er846 zu1722 Tische saß2621 in1722 seinem Hause3614, setzten sich viel4183 Zöllner5057 und2532 Sünder268 zu Tische mit4873 JEsu2424 und2532 seinen846 Jüngern3101. Denn1063 ihrer war2258 viel4183, die ihm846 nachfolgeten.

16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“

16 Und2532 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330, da sie sahen1492, daß3754 er846 mit3326 den Zöllnern5057 und2532 Sündern268 aß2068, sprachen3004 sie zu seinen Jüngern3101: Warum5101 isset2068 und2532 trinket4095 er mit3326 den Zöllnern5057 und2532 Sündern268?

17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“

17 Da das JEsus2424 hörete, sprach3004 er846 zu191 ihnen: Die Starken2480 bedürfen2192 keines3756 Arztes2395, sondern235 die Kranken2560. Ich bin2192 kommen2064, zu1519 rufen2564 die Sünder268 zur Buße3341 und2532 nicht3756 die Gerechten1342.

18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“

18 Und2532 die Jünger3101 des846 Johannes2491 und2532 der Pharisäer5330 fasteten2258 viel; und2532 es kamen2064 etliche, die sprachen3004 zu ihm: Warum fasten3522 die Jünger3101 des Johannes2491 und2532 der Pharisäer5330, und2532 deine4674 Jünger3101 fasten3522 nicht3756?

19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.

19 Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu1410 ihnen1438: Wie können1410 die3739 Hochzeitsleute fasten3522, dieweil der Bräutigam3566 bei3326 ihnen ist2076? Alsolange der Bräutigam5550 bei3326 ihnen ist2192, können sie846 nicht fasten3522.

20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.

20 Es wird522 aber1161 die1565 Zeit2250 kommen2064, daß3752 der1722 Bräutigam3566 von575 ihnen genommen wird2532; dann5119 werden sie846 fasten3522.

21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.

21 Niemand3762 flicket einen Lappen1915 von neuem46 Tuch4470 an1909 ein alt Kleid2440; denn1490 der846 neue2537 Lappen4138 reißet doch vom alten3820, und2532 der Riß4978 wird2532 ärger5501.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.

22 Und2532 niemand3762 fasset Most3501 in1519 alte3820 Schläuche779; anders1490 zerreißet der Most3501 die Schläuche779, und2532 der Wein3631 wird verschüttet1632, und2532 die Schläuche779 kommen um622. Sondern235 man soll Most3501 in1519 neue2537 Schläuche779 fassen992.

23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.

23 Und2532 es begab1096 sich, da er wandelte3899 am Sabbat4521 durch1223 die Saat4702, und2532 seine846 Jünger3101 fingen an1722, indem sie gingen, Ähren4719 auszuraufen5089.

24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“

24 Und2532 die Pharisäer5330 sprachen3004 zu1722 ihm846: Siehe2396 zu, was5101 tun4160 deine Jünger am Sabbat4521, das3739 nicht3756 recht1832 ist1832?

25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

25 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Habt2192 ihr846 nie3763 gelesen314, was5101 David1138 tat4160, da3753 es ihm846 not5532 war2532 und2532 ihn3983 hungerte samt denen, die bei3326 ihm waren,

26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“

26 wie4459 er846 ging1525 in1519 das3739 Haus3624 Gottes2316 zur Zeit1909 Abjathars8, des Hohenpriesters749, und2532 aß5315 die Schaubrote, die niemand3756 durfte1832 essen5315 denn1508 die Priester2409, und2532 er gab1325 sie auch2532 denen4862, die bei ihm waren5607?

27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

27 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Der Sabbat4521 ist um1223 des Menschen444 willen gemacht1096 und nicht3756 der Mensch444 um1223 des Sabbats4521 willen.

28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.

28 So5620 ist2076 des Menschen444 Sohn ein HErr2962 auch2532 des Sabbats4521.