Екклезiяст

Розділ 1

1 Книга Пропові́дника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

2 Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!

3 Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?

4 Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть!

5 І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно.

6 Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер.

7 Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́!

8 Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо.

9 Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!

10 Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами!

11 Нема згадки про перше, а тако́ж про насту́пне, що бу́де, — про них згадки не бу́де між тими, що бу́дуть пото́му.

12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й дослі́джувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка́, яку дав Бог для лю́дських синів, щоб мозо́литись нею.

14 Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру!

15 Покри́вленого не напра́виш, а неісну́ючого не полі́чиш!

16 Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до ме́не над Єрусалимом були́. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безу́мство й глупо́ту, — і збагну́в я, що й це все — то ло́влення вітру!

18 Бо при мно́гості мудрости мно́житься й кло́піт, хто ж пізна́ння побільшує, той побільшує й біль!

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 1

1 Dies sind die1121 Reden1697 des Predigers6953, des Sohns Davids1732, des Königs4428 zu Jerusalem3389.

2 Es ist1892 alles ganz eitel1892, sprach559 der Prediger6953, es ist1892 alles ganz eitel1892.

3 Was3504 hat5998 der Mensch120 mehr von all seiner Mühe5999, die er hat unter der Sonne8121?

4 Ein935 Geschlecht1755 vergehet, das andere kommt935; die Erde776 aber bleibet5975 ewiglich5769.

5 Die Sonne8121 gehet auf und gehet unter935 und läuft7602 an ihren Ort4725, daß sie wieder daselbst aufgehe.

6 Der Wind7307 gehet1980 gen Mittag1864 und1980 kommt herum5437 zur Mitternacht6828 und7307 wieder7725 herum an den Ort5439, da er anfing.

7 Alle Wasser5158 laufen ins Meer3220, noch3212 wird1980 das Meer3220 nicht voller4392; an den Ort4725, da7725 sie herfließen, fließen sie wider hin1980.

8 Es ist1696 alles Tun so voll Mühe3023, daß niemand376 ausreden4390 kann3201. Das1697 Auge siehet sich5869 nimmer satt7646 und das Ohr241 höret8085 sich7200 nimmer satt.

9 Was ist‘s, das geschehen ist? Eben das hernach geschehen wird. Was ist‘s, das man getan6213 hat? Eben das man hernach wieder tun6213 wird; und geschieht nichts Neues2319 unter der Sonne8121.

10 Geschieht auch3528 etwas, davon man559 sagen möchte: Siehe7200, das1697 ist3426 neu2319? Denn es ist zuvor auch geschehen in vorigen Zeiten, die5769 vor6440 uns gewesen sind.

11 Man gedenkt nicht2146, wie es zuvor7223 geraten ist; also auch des, das hernach314 kommt, wird man nicht2146 gedenken bei denen, die hernach314 sein werden.

12 Ich, Prediger6953, war König4428 über Israel3478 zu Jerusalem3389

13 und1121 begab mein Herz3820, zu6213 suchen1875 und zu forschen weislich2451 alles, was man unter dem Himmel8064 tut. Solche unselige7451 Mühe6045 hat6031 GOtt430 den Menschenkindern120 gegeben5414, daß sie5414 sich drinnen müssen quälen.

14 Ich sah7200 an alles Tun6213, das4639 unter der Sonne8121 geschieht; und7307 siehe, es war alles eitel1892 und Jammer.

15 Krumm5791 kann3201 nicht3201 schlecht werden8626, noch4487 der Fehl gezählet werden.

16 Ich sprach559 in meinem Herzen3820: Siehe7200, ich bin herrlich2451 worden und1847 habe mehr3254 Weisheit2451 denn alle, die vor mir6440 gewesen sind zu1431 Jerusalem3389; und mein Herz3820 hat1696 viel7235 gelernt und erfahren.

17 Und7307 gab5414 auch1571 mein Herz3820 drauf, daß ich3045 lernete Weisheit2451 und Torheit1947 und Klugheit. Ich ward aber gewahr3045, daß solches auch Mühe7475 ist3045.

18 Denn wo viel7230 Weisheit2451 ist, da ist viel7230 Grämens3708; und wer viel3254 lehren1847, muß, der muß viel3254 leiden4341.

Екклезiяст

Розділ 1

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 1

1 Книга Пропові́дника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

1 Dies sind die1121 Reden1697 des Predigers6953, des Sohns Davids1732, des Königs4428 zu Jerusalem3389.

2 Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!

2 Es ist1892 alles ganz eitel1892, sprach559 der Prediger6953, es ist1892 alles ganz eitel1892.

3 Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?

3 Was3504 hat5998 der Mensch120 mehr von all seiner Mühe5999, die er hat unter der Sonne8121?

4 Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть!

4 Ein935 Geschlecht1755 vergehet, das andere kommt935; die Erde776 aber bleibet5975 ewiglich5769.

5 І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно.

5 Die Sonne8121 gehet auf und gehet unter935 und läuft7602 an ihren Ort4725, daß sie wieder daselbst aufgehe.

6 Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер.

6 Der Wind7307 gehet1980 gen Mittag1864 und1980 kommt herum5437 zur Mitternacht6828 und7307 wieder7725 herum an den Ort5439, da er anfing.

7 Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́!

7 Alle Wasser5158 laufen ins Meer3220, noch3212 wird1980 das Meer3220 nicht voller4392; an den Ort4725, da7725 sie herfließen, fließen sie wider hin1980.

8 Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо.

8 Es ist1696 alles Tun so voll Mühe3023, daß niemand376 ausreden4390 kann3201. Das1697 Auge siehet sich5869 nimmer satt7646 und das Ohr241 höret8085 sich7200 nimmer satt.

9 Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!

9 Was ist‘s, das geschehen ist? Eben das hernach geschehen wird. Was ist‘s, das man getan6213 hat? Eben das man hernach wieder tun6213 wird; und geschieht nichts Neues2319 unter der Sonne8121.

10 Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами!

10 Geschieht auch3528 etwas, davon man559 sagen möchte: Siehe7200, das1697 ist3426 neu2319? Denn es ist zuvor auch geschehen in vorigen Zeiten, die5769 vor6440 uns gewesen sind.

11 Нема згадки про перше, а тако́ж про насту́пне, що бу́де, — про них згадки не бу́де між тими, що бу́дуть пото́му.

11 Man gedenkt nicht2146, wie es zuvor7223 geraten ist; also auch des, das hernach314 kommt, wird man nicht2146 gedenken bei denen, die hernach314 sein werden.

12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

12 Ich, Prediger6953, war König4428 über Israel3478 zu Jerusalem3389

13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й дослі́джувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка́, яку дав Бог для лю́дських синів, щоб мозо́литись нею.

13 und1121 begab mein Herz3820, zu6213 suchen1875 und zu forschen weislich2451 alles, was man unter dem Himmel8064 tut. Solche unselige7451 Mühe6045 hat6031 GOtt430 den Menschenkindern120 gegeben5414, daß sie5414 sich drinnen müssen quälen.

14 Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру!

14 Ich sah7200 an alles Tun6213, das4639 unter der Sonne8121 geschieht; und7307 siehe, es war alles eitel1892 und Jammer.

15 Покри́вленого не напра́виш, а неісну́ючого не полі́чиш!

15 Krumm5791 kann3201 nicht3201 schlecht werden8626, noch4487 der Fehl gezählet werden.

16 Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до ме́не над Єрусалимом були́. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

16 Ich sprach559 in meinem Herzen3820: Siehe7200, ich bin herrlich2451 worden und1847 habe mehr3254 Weisheit2451 denn alle, die vor mir6440 gewesen sind zu1431 Jerusalem3389; und mein Herz3820 hat1696 viel7235 gelernt und erfahren.

17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безу́мство й глупо́ту, — і збагну́в я, що й це все — то ло́влення вітру!

17 Und7307 gab5414 auch1571 mein Herz3820 drauf, daß ich3045 lernete Weisheit2451 und Torheit1947 und Klugheit. Ich ward aber gewahr3045, daß solches auch Mühe7475 ist3045.

18 Бо при мно́гості мудрости мно́житься й кло́піт, хто ж пізна́ння побільшує, той побільшує й біль!

18 Denn wo viel7230 Weisheit2451 ist, da ist viel7230 Grämens3708; und wer viel3254 lehren1847, muß, der muß viel3254 leiden4341.