CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Хр. 30
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-а хронiки

Розділ 30

1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“.

20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ.

21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх.

23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 30

1 Und935 Hiskia3169 sandte7971 hin zum ganzen Israel3478 und Juda3063 und schrieb3789 Briefe107 an Ephraim669 und Manasse4519, daß sie kämen zum Hause1004 des HErrn3068 gen Jerusalem3389, Passah6453 zu6213 halten dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478.

2 Und der König4428 hielt einen Rat3289 mit seinen Obersten8269 und der ganzen Gemeine zu6213 Jerusalem3389, das Passah6453 zu halten im andern8145 Monden2320.

3 Denn sie konnten‘s3201 nicht halten6942 zur selbigen Zeit6256, darum daß der Priester3548 nicht genug4078 geheiliget waren622, und6213 das Volk5971 noch nicht zuhauf kommen war gen Jerusalem3389.

4 Und es1697 gefiel3474 dem5869 Könige4428 wohl und der ganzen Gemeine,

5 und7230 bestelleten, daß solches1697 ausgerufen6963 würde durch5674 ganz Israel3478, von Berseba an bis gen Dan1835, daß sie kämen, Passah6453 zu6213 halten dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, zu6213 Jerusalem3389; denn es war935 lange nicht gehalten, wie es geschrieben3789 stehet5975.

6 Und85 die Läufer gingen3212 hin mit den Briefen107 von der Hand3027 des Königs4428 und3327 seiner Obersten8269 durch ganz Israel3478 und Juda3063 aus dem Befehl4687 des Königs4428 und sprachen559: Ihr Kinder1121 Israel3478, bekehret euch7725 zu dem HErrn3068, dem GOtt430 Abrahams, Isaaks und Israels3478, so wird er7323 sich7725 kehren zu den übrigen, die noch übrig7604 unter euch sind6413 aus der Hand3709 der Könige4428 zu Assur804.

7 Und seid nicht wie eure Väter1 und Brüder251, die sich4603 am HErrn3068, ihrer Väter1 GOtt430, vergriffen, und er sie gab5414 in eine Verwüstung8047, wie ihr7200 selber sehet.

8 So seid7185 nun nicht halsstarrig6203, wie eure Väter1, sondern gebet eure Hand3027 dem HErrn3068 und kommt935 zu seinem Heiligtum4720, das er5414 geheiliget hat ewiglich5769, und dienet5647 dem HErrn3068, eurem GOtt430, so wird sich7725 der Grimm2740 seines Zorns639 von euch6942 wenden.

9 Denn so ihr euch bekehret zu dem HErrn3068, so werden5493 eure Brüder251 und Kinder1121 Barmherzigkeit7356 haben vor6440 denen, die sie gefangen halten, daß sie wieder7725 in6440 dies Land776 kommen. Denn der HErr3068, euer GOtt430, ist gnädig2587 und barmherzig7349 und wird7617 sein7725 Angesicht nicht von euch wenden7725, so ihr euch zu ihm bekehret.

10 Und5892 die Läufer7323 gingen von einer Stadt5892 zur andern im Lande776 Ephraim669 und Manasse4519 und bis5674 gen Sebulon2074; aber sie verlachten sie und spotteten3932 ihrer.

11 Doch etliche582 von Asser836 und Manasse4519 und Sebulon2074 demütigten3665 sich und kamen935 gen Jerusalem3389.

12 Auch kam Gottes430 Hand3027 in Juda3063, daß er ihnen gab5414 einerlei259 Herz3820, zu tun6213 nach des Königs4428 und der Obersten8269 Gebot4687 aus dem Wort1697 des HErrn3068.

13 Und7230 es kam zuhauf622 gen Jerusalem3389 ein groß7227 Volk5971, zu6213 halten das Fest2282 der ungesäuerten4682 Brote im andern8145 Monden2320, eine sehr3966 große Gemeine.

14 Und sie5493 machten sich auf6965 und taten ab die Altäre4196, die zu Jerusalem3389 waren6999, und alle Räuchwerke taten sie5493 weg und warfen7993 sie in den Bach5158 Kidron6939.

15 Und3548 schlachteten7819 das Passah6453 am vierzehnten6240 Tage des andern8145 Monden2320. Und die6942 Priester und Leviten3881 bekannten ihre Schande3637 und heiligten sich und brachten935 die Brandopfer5930 zum Hause1004 des HErrn3068.

16 Und5975 stunden in ihrer Ordnung5977, wie sich‘s gebührt4941, nach dem Gesetz8451 Moses4872, des Mannes376 Gottes430. Und die Priester sprengeten das Blut1818 von der Hand3027 der Leviten3881.

17 Denn ihrer waren2889 viel7227 in der Gemeine, die6942 sich nicht geheiliget hatten6942; darum schlachteten7821 die Leviten3881 das Passah6453 für alle, die nicht rein waren, daß sie6951 dem HErrn3068 geheiliget würden.

18 Auch war des Volks5971 viel7227 von Ephraim669, Manasse4519, Isaschar3485 und Sebulon2074, die nicht3808 rein2891 waren, sondern aßen398 das Osterlamm6453 nicht, wie2896 geschrieben stehet. Denn Hiskia3169 bat6419 für sie und sprach559: Der HErr3068, der gütig ist3789, wird gnädig3722 sein

19 allen, die ihr Herz3824 schicken, GOtt430 zu3559 suchen1875, den HErrn3068, den GOtt430 ihrer Väter1, und nicht um der heiligen6944 Reinigkeit willen.

20 Und der HErr3068 erhörete Hiskia3169 und heilete das8085 Volk5971.

21 Also hielten die Kinder1121 Israel3478, die zu6213 Jerusalem3389 funden wurden4672, das Fest2282 der ungesäuerten4682 Brote sieben7651 Tage3117 mit großer1419 Freude8057. Und3548 die Leviten3881 und Priester lobeten den HErrn3068 alle3117 Tage3117 mit starken5797 Saitenspielen3627 des HErrn3068.

22 Und7922 Hiskia3169 redete1696 herzlich mit allen Leviten3881, die einen guten2896 Verstand hatten am HErrn3068. Und2076 sie3820 aßen398 das Fest über4150, sieben7651 Tage3117; und opferten Dankopfer8002 und danketen dem HErrn3068, ihrer Väter1 GOtt430.

23 Und6213 die ganze Gemeine ward Rats3289, noch andere312 sieben7651 Tage3117 zu6213 halten; und hielten auch die sieben7651 Tage3117 mit Freuden8057.

24 Denn Hiskia2396, der König4428 Judas, gab eine Hebe7311 für die6942 Gemeine, tausend505 Farren6499 und7651 siebentausend Schafe6629. Die Obersten8269 aber gaben eine Hebe7311 für die Gemeine, tausend Farren6499 und7230 zehntausend6235 Schafe6629. Also heiligten sich der Priester3548 viele.

25 Und3548 es freuten sich3427 die ganze Gemeine Juda3063, die Priester und Leviten3881 und die ganze Gemeine, die aus Israel3478 kommen waren935, und die Fremdlinge1616, die aus dem Lande776 Israel3478 kommen waren935 und die in Juda3063 wohneten.

26 Und war1121 eine große1419 Freude8057 zu Jerusalem3389. Denn seit der Zeit3117 Salomos8010, des Sohns Davids1732, des Königs4428 Israels3478, war solches zu Jerusalem3389 nicht gewesen.

27 Und3548 die Priester und die Leviten3881 stunden auf6965 und segneten1288 das Volk5971, und ihre Stimme6963 ward erhöret, und ihr Gebet8605 kam8085 hinein935 vor seine heilige6944 Wohnung4583 im Himmel8064.

2-а хронiки

Розділ 30

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 30

1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

1 Und935 Hiskia3169 sandte7971 hin zum ganzen Israel3478 und Juda3063 und schrieb3789 Briefe107 an Ephraim669 und Manasse4519, daß sie kämen zum Hause1004 des HErrn3068 gen Jerusalem3389, Passah6453 zu6213 halten dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478.

2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

2 Und der König4428 hielt einen Rat3289 mit seinen Obersten8269 und der ganzen Gemeine zu6213 Jerusalem3389, das Passah6453 zu halten im andern8145 Monden2320.

3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

3 Denn sie konnten‘s3201 nicht halten6942 zur selbigen Zeit6256, darum daß der Priester3548 nicht genug4078 geheiliget waren622, und6213 das Volk5971 noch nicht zuhauf kommen war gen Jerusalem3389.

4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

4 Und es1697 gefiel3474 dem5869 Könige4428 wohl und der ganzen Gemeine,

5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

5 und7230 bestelleten, daß solches1697 ausgerufen6963 würde durch5674 ganz Israel3478, von Berseba an bis gen Dan1835, daß sie kämen, Passah6453 zu6213 halten dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, zu6213 Jerusalem3389; denn es war935 lange nicht gehalten, wie es geschrieben3789 stehet5975.

6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

6 Und85 die Läufer gingen3212 hin mit den Briefen107 von der Hand3027 des Königs4428 und3327 seiner Obersten8269 durch ganz Israel3478 und Juda3063 aus dem Befehl4687 des Königs4428 und sprachen559: Ihr Kinder1121 Israel3478, bekehret euch7725 zu dem HErrn3068, dem GOtt430 Abrahams, Isaaks und Israels3478, so wird er7323 sich7725 kehren zu den übrigen, die noch übrig7604 unter euch sind6413 aus der Hand3709 der Könige4428 zu Assur804.

7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

7 Und seid nicht wie eure Väter1 und Brüder251, die sich4603 am HErrn3068, ihrer Väter1 GOtt430, vergriffen, und er sie gab5414 in eine Verwüstung8047, wie ihr7200 selber sehet.

8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

8 So seid7185 nun nicht halsstarrig6203, wie eure Väter1, sondern gebet eure Hand3027 dem HErrn3068 und kommt935 zu seinem Heiligtum4720, das er5414 geheiliget hat ewiglich5769, und dienet5647 dem HErrn3068, eurem GOtt430, so wird sich7725 der Grimm2740 seines Zorns639 von euch6942 wenden.

9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

9 Denn so ihr euch bekehret zu dem HErrn3068, so werden5493 eure Brüder251 und Kinder1121 Barmherzigkeit7356 haben vor6440 denen, die sie gefangen halten, daß sie wieder7725 in6440 dies Land776 kommen. Denn der HErr3068, euer GOtt430, ist gnädig2587 und barmherzig7349 und wird7617 sein7725 Angesicht nicht von euch wenden7725, so ihr euch zu ihm bekehret.

10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

10 Und5892 die Läufer7323 gingen von einer Stadt5892 zur andern im Lande776 Ephraim669 und Manasse4519 und bis5674 gen Sebulon2074; aber sie verlachten sie und spotteten3932 ihrer.

11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

11 Doch etliche582 von Asser836 und Manasse4519 und Sebulon2074 demütigten3665 sich und kamen935 gen Jerusalem3389.

12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

12 Auch kam Gottes430 Hand3027 in Juda3063, daß er ihnen gab5414 einerlei259 Herz3820, zu tun6213 nach des Königs4428 und der Obersten8269 Gebot4687 aus dem Wort1697 des HErrn3068.

13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

13 Und7230 es kam zuhauf622 gen Jerusalem3389 ein groß7227 Volk5971, zu6213 halten das Fest2282 der ungesäuerten4682 Brote im andern8145 Monden2320, eine sehr3966 große Gemeine.

14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

14 Und sie5493 machten sich auf6965 und taten ab die Altäre4196, die zu Jerusalem3389 waren6999, und alle Räuchwerke taten sie5493 weg und warfen7993 sie in den Bach5158 Kidron6939.

15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

15 Und3548 schlachteten7819 das Passah6453 am vierzehnten6240 Tage des andern8145 Monden2320. Und die6942 Priester und Leviten3881 bekannten ihre Schande3637 und heiligten sich und brachten935 die Brandopfer5930 zum Hause1004 des HErrn3068.

16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

16 Und5975 stunden in ihrer Ordnung5977, wie sich‘s gebührt4941, nach dem Gesetz8451 Moses4872, des Mannes376 Gottes430. Und die Priester sprengeten das Blut1818 von der Hand3027 der Leviten3881.

17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

17 Denn ihrer waren2889 viel7227 in der Gemeine, die6942 sich nicht geheiliget hatten6942; darum schlachteten7821 die Leviten3881 das Passah6453 für alle, die nicht rein waren, daß sie6951 dem HErrn3068 geheiliget würden.

18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

18 Auch war des Volks5971 viel7227 von Ephraim669, Manasse4519, Isaschar3485 und Sebulon2074, die nicht3808 rein2891 waren, sondern aßen398 das Osterlamm6453 nicht, wie2896 geschrieben stehet. Denn Hiskia3169 bat6419 für sie und sprach559: Der HErr3068, der gütig ist3789, wird gnädig3722 sein

19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“.

19 allen, die ihr Herz3824 schicken, GOtt430 zu3559 suchen1875, den HErrn3068, den GOtt430 ihrer Väter1, und nicht um der heiligen6944 Reinigkeit willen.

20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ.

20 Und der HErr3068 erhörete Hiskia3169 und heilete das8085 Volk5971.

21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.

21 Also hielten die Kinder1121 Israel3478, die zu6213 Jerusalem3389 funden wurden4672, das Fest2282 der ungesäuerten4682 Brote sieben7651 Tage3117 mit großer1419 Freude8057. Und3548 die Leviten3881 und Priester lobeten den HErrn3068 alle3117 Tage3117 mit starken5797 Saitenspielen3627 des HErrn3068.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх.

22 Und7922 Hiskia3169 redete1696 herzlich mit allen Leviten3881, die einen guten2896 Verstand hatten am HErrn3068. Und2076 sie3820 aßen398 das Fest über4150, sieben7651 Tage3117; und opferten Dankopfer8002 und danketen dem HErrn3068, ihrer Väter1 GOtt430.

23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості.

23 Und6213 die ganze Gemeine ward Rats3289, noch andere312 sieben7651 Tage3117 zu6213 halten; und hielten auch die sieben7651 Tage3117 mit Freuden8057.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків.

24 Denn Hiskia2396, der König4428 Judas, gab eine Hebe7311 für die6942 Gemeine, tausend505 Farren6499 und7651 siebentausend Schafe6629. Die Obersten8269 aber gaben eine Hebe7311 für die Gemeine, tausend Farren6499 und7230 zehntausend6235 Schafe6629. Also heiligten sich der Priester3548 viele.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

25 Und3548 es freuten sich3427 die ganze Gemeine Juda3063, die Priester und Leviten3881 und die ganze Gemeine, die aus Israel3478 kommen waren935, und die Fremdlinge1616, die aus dem Lande776 Israel3478 kommen waren935 und die in Juda3063 wohneten.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

26 Und war1121 eine große1419 Freude8057 zu Jerusalem3389. Denn seit der Zeit3117 Salomos8010, des Sohns Davids1732, des Königs4428 Israels3478, war solches zu Jerusalem3389 nicht gewesen.

27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!

27 Und3548 die Priester und die Leviten3881 stunden auf6965 und segneten1288 das Volk5971, und ihre Stimme6963 ward erhöret, und ihr Gebet8605 kam8085 hinein935 vor seine heilige6944 Wohnung4583 im Himmel8064.