CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1-а царiв

Розділ 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

Das erste Buch der Könige

Kapitel 18

1 Und5414 über eine lange7227 Zeit3117 kam das Wort1697 des HErrn3068 zu Elia452, im dritten7992 Jahr8141, und sprach559: Gehe3212 hin und zeige7200 dich Ahab256, daß ich regnen4306 lasse auf6440 Erden127.

2 Und Elia452 ging hin3212, daß er sich7200 Ahab256 zeigete. Es war aber eine große2389 Teurung zu Samaria8111.

3 Und1004 Ahab256 rief7121 Obadja5662, seinem Hof meister. (Obadja5662 aber fürchtete3373 den HErrn3068 sehr3966.

4 Denn da Isebel348 die Propheten5030 des HErrn3068 ausrottete3772, nahm3947 Obadja5662 hundert3967 Propheten5030 und versteckte2244 sie in der Höhle4631, hie fünfzig2572 und da fünfzig, und versorgete sie mit Brot3899 und Wasser4325.)

5 So sprach559 nun Ahab256 zu Obadja5662: Zeuch durchs3212 Land776 zu allen Wasserbrunnen4599 und Bächen5158, ob194 wir2421 möchten Heu2682 finden4672 und die4325 Rosse5483 und Mäuler erhalten2421, daß nicht das3772 Vieh929 alles umkomme.

6 Und1980 sie teilten sich2505 ins Land776, daß sie es durchzögen. Ahab256 zog5674 allein auf einem259 Weg1870 und1980 Obadja5662 auch allein den andern Weg1870.

7 Da nun Obadja5662 auf6440 dem Wege1870 war, siehe, da begegnete ihm Elia452; und da er ihn7125 kannte5234, fiel5307 er auf sein Antlitz und sprach559: Bist du nicht mein Herr113 Elia452?

8 Er sprach559: Ja; gehe3212 hin, sage559 deinem Herrn113: Siehe, Elia452 ist hie.

9 Er aber sprach559: Was habe2398 ich gesündiget, daß du deinen Knecht5650 willst in die Hände3027 Ahabs256 geben5414, daß er mich töte4191?

10 So wahr der HErr3068, dein GOtt430, lebet, es ist3426 kein Volk1471 noch Königreich4467, dahin mein Herr113 nicht gesandt7971 hat1245, dich zu suchen. Und wenn sie sprachen: Er2416 ist4672 nicht hie, nahm er einen Eid7650 von dem Königreich4467 und Volk1471, daß834 man559 dich nicht funden hätte.

11 Und du559 sprichst nun: Gehe3212 hin, sage559 deinem Herrn113: Siehe, Elia452 ist hie!

12 Wenn ich nun hinginge von dir, so würde dich3212 der Geist7307 des HErrn3068 wegnehmen, weiß3045 nicht wohin; und ich dann käme935 und sagte5046 es Ahab256 an und fände4672 dich nicht, so erwürgete er mich2026. Aber dein Knecht5650 fürchtet3372 den HErrn3068 von seiner Jugend5271 auf5375.

13 Ist‘s meinem Herrn113 nicht angesagt5046, was ich getan6213 habe2026, da Isebel348 die Propheten5030 des HErrn3068 erwürgete, daß ich der Propheten5030 des HErrn3068 hundert3967 versteckte2244, hie fünfzig2572 und376 da fünfzig in der Höhle4631, und versorgete sie mit Brot3899 und Wasser4325?

14 Und du559 sprichst nun: Gehe3212 hin, sage559 deinem Herrn113: Elia452 ist hie; daß er mich erwürge2026!

15 Elia452 sprach559: So wahr der HErr3068 Zebaoth6635 lebet, vor dem ich5975 stehe, ich will7200 mich6440 ihm heute3117 zeigen.

16 Da ging Obadja5662 hin3212 Ahab256 entgegen7125 und sagte5046 es ihm an. Und Ahab256 ging hin3212 Elia452 entgegen7125.

17 Und da Ahab256 Elia452 sah7200, sprach559 Ahab256 zu ihm: Bist du, der Israel3478 verwirret?

18 Er aber sprach559: Ich verwirre5916 Israel3478 nicht, sondern du und deines Vaters1 Haus1004, damit daß ihr des HErrn3068 Gebote4687 verlassen5800 habt und wandelt3212 Baalim1168 nach310.

19 Wohlan, so sende7971 nun hin und3967 versammle6908 zu mir das ganze Israel3478 auf702 den Berg2022 Karmel3760 und3967 die vierhundertundfünfzig2572 Propheten5030 Baals1168, auch die vierhundert702 Propheten5030 des Hains, die vom Tisch7979 Isebels348 essen398.

20 Also sandte7971 Ahab256 hinunter alle Kinder1121 Israel3478 und6908 versammelte6908 die Propheten5030 auf den Berg2022 Karmel3760.

21 Da trat5066 Elia452 zu allem Volk5971 und sprach559: Wie lange hinket ihr auf5921 beiden Seiten5587? Ist8147 der HErr3068 GOtt430, so wandelt3212 ihm nach310; ist‘s aber Baal1168, so wandelt ihm nach! Und das1697 Volk5971 antwortete6030 ihm nichts.

22 Da sprach559 Elia452 zum Volk5971: Ich bin allein überblieben ein376 Prophet5030 des HErrn3068, aber der Propheten5030 Baals1168 sind vierhundertundfünfzig Mann2572.

23 So gebet uns nun6213 zween Farren6499 und lasset7760 sie8147 erwählen977 einen259 Farren6499 und ihn zerstücken5408 und aufs Holz6086 legen5414 und kein Feuer784 dran legen7760, so will ich den andern Farren6499 nehmen und aufs Holz6086 legen5414 und auch kein Feuer784 dran legen7760.

24 So rufet ihr an den Namen8034 eures Gottes430, und ich559 will den Namen8034 des HErrn3068 anrufen7121. Welcher GOtt430 nun mit Feuer784 antworten6030 wird, der sei GOtt430. Und das1697 ganze Volk5971 antwortete6030 und sprach7121: Das ist recht2896.

25 Und Elia452 sprach559 zu6213 den Propheten5030 Baals1168: Erwählet ihr977 einen Farren6499 und machet am ersten259, denn euer ist7760 viel7227; und rufet eures Gottes430 Namen8034 an7121 und leget kein Feuer784 dran.

26 Und sie nahmen3947 den Farren6499, den er ihnen gab5414, und richteten zu6213 und riefen7121 an den Namen8034 Baals1168 von Morgen1242 an bis an den Mittag6672 und sprachen559: Baal1168, erhöre6030 uns! Aber es war da keine369 Stimme6963 noch Antwort6030. Und sie hinkten6452 um den Altar4196, den sie gemacht hatten6213.

27 Da es nun Mittag6672 ward, spottete2048 ihrer Elia452 und6963 sprach559: Rufet laut; denn er7121 ist ein GOtt430, er dichtet7879, oder hat zu schaffen7873, oder ist über Feld1870, oder schläft3463 vielleicht194, daß er aufwache3364.

28 Und sie riefen7121 laut1419 und ritzten sich1413 mit Messern2719 und Pfriemen7420 nach ihrer Weise4941, bis daß ihr Blut1818 hernach ging.

29 Da aber der Mittag6672 vergangen war5674, weissagten5012 sie, bis daß man das Speisopfer4503 tun5927 sollte; und war da keine Stimme6963, noch Antwort6030, noch Aufmerken7182.

30 Da7495 sprach559 Elia452 zu allem Volk5971: Kommt her5066, alles Volk5971, zu mir! Und da alles Volk zu ihm trat5066, heilete er den Altar4196 des HErrn3068, der zerbrochen war2040.

31 Und452 nahm3947 zwölf6240 Steine68 nach der Zahl4557 der Stämme7626 der Kinder1121 Jakobs3290 (zu welchem das Wort1697 des HErrn3068 redete und sprach559: Du sollst Israel3478 heißen8034).

32 Und68 bauete von den Steinen einen Altar4196 im Namen8034 des HErrn3068 und1129 machte6213 um den Altar4196 her5439 eine Grube8585, zwei5429 Kornmaß2233 weit1004.

33 Und7760 richtete6186 das Holz6086 zu und559 zerstückte5408 den Farren6499 und4390 legte6186 ihn aufs Holz6086.

34 Und sprach559: Holet vier Kad Wasser voll8138 und gießet es auf das Brandopfer und auf das Holz. Und sprach559: Tut es noch einmal8027. Und sie taten es noch einmal8027. Und er sprach: Tut es zum drittenmal. Und sie taten es zum drittenmal.

35 Und4390 das Wasser4325 lief3212 um den Altar4196 her5439, und die Grube8585 ward auch voll Wassers4325.

36 Und85 da die Zeit3117 war, Speisopfer4503 zu opfern5927, trat5066 Elia452, der Prophet5030, herzu und3327 sprach559: HErr3068, GOtt430 Abrahams, Isaaks und Israels3478, laß heute kund werden, daß du GOtt430 in Israel3478 bist und ich3045 dein Knecht5650, und daß ich solches alles nach deinem Wort1697 getan6213 habe.

37 Erhöre6030 mich5437, HErr3068, erhöre mich5437, daß dies Volk5971 wisse3045, daß du, HErr3068, GOtt430 bist, daß du ihr6030 Herz3820 danach bekehrest.

38 Da fiel5307 das Feuer784 des HErrn3068 herab und fraß398 Brandopfer5930, Holz6086, Steine68 und Erde6083 und leckte3897 das Wasser4325 auf in der Grube8585.

39 Da das alles Volk5971 sah7200, fiel5307 es auf6440 sein Angesicht und sprachen559: Der HErr3068 ist GOtt430, der HErr3068 ist GOtt430!

40 Elia452 aber sprach559 zu ihnen: Greifet die Propheten5030 Baals1168, daß ihrer keiner376 entrinne4422! Und sie8610 griffen sie8610. Und Elia452 führete sie hinab3381 an den Bach5158 Kison7028 und schlachtete7819 sie daselbst.

41 Und6963 Elia452 sprach559 zu Ahab256: Zeuch hinauf5927, iß398 und trink8354; denn es rauschet, als wollte es sehr1995 regnen1653.

42 Und da Ahab256 hinaufzog zu essen398 und zu trinken8354, ging5927 Elia452 auf5927 des Karmels3760 Spitze7218 und bückte sich1457 zur Erde776 und tat7760 sein Haupt6440 zwischen seine Kniee1290.

43 Und7651 sprach559 zu seinem Knaben5288: Gehe hinauf5927 und schaue5027 zum Meer3220 zu! Er ging5927 hinauf und schauete und sprach559: Es ist nichts3972 da7725. Er sprach559: Gehe wieder1870 hin siebenmal!

44 Und im siebentenmal7637 sprach559 er376: Siehe, es gehet eine kleine6996 Wolke5645 auf5927 aus dem Meer3220 wie eines Mannes Hand3709. Er sprach559: Gehe hinauf und sage559 Ahab256: Spanne an5927 und fahre hinab3381, daß dich631 der Regen1653 nicht ergreife6113.

45 Und ehe man zusah, ward der Himmel8064 schwarz6937 von Wolken5645 und Wind7307, und kam ein großer1419 Regen1653. Ahab256 aber fuhr7392 und zog3212 gen Jesreel3157.

46 Und die Hand3027 des HErrn3068 kam935 über Elia452; und er7323 gürtete8151 seine Lenden4975 und lief vor6440 Ahab256 hin, bis er kam gen Jesreel3157.

1-а царiв

Розділ 18

Das erste Buch der Könige

Kapitel 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

1 Und5414 über eine lange7227 Zeit3117 kam das Wort1697 des HErrn3068 zu Elia452, im dritten7992 Jahr8141, und sprach559: Gehe3212 hin und zeige7200 dich Ahab256, daß ich regnen4306 lasse auf6440 Erden127.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

2 Und Elia452 ging hin3212, daß er sich7200 Ahab256 zeigete. Es war aber eine große2389 Teurung zu Samaria8111.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

3 Und1004 Ahab256 rief7121 Obadja5662, seinem Hof meister. (Obadja5662 aber fürchtete3373 den HErrn3068 sehr3966.

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

4 Denn da Isebel348 die Propheten5030 des HErrn3068 ausrottete3772, nahm3947 Obadja5662 hundert3967 Propheten5030 und versteckte2244 sie in der Höhle4631, hie fünfzig2572 und da fünfzig, und versorgete sie mit Brot3899 und Wasser4325.)

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

5 So sprach559 nun Ahab256 zu Obadja5662: Zeuch durchs3212 Land776 zu allen Wasserbrunnen4599 und Bächen5158, ob194 wir2421 möchten Heu2682 finden4672 und die4325 Rosse5483 und Mäuler erhalten2421, daß nicht das3772 Vieh929 alles umkomme.

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

6 Und1980 sie teilten sich2505 ins Land776, daß sie es durchzögen. Ahab256 zog5674 allein auf einem259 Weg1870 und1980 Obadja5662 auch allein den andern Weg1870.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

7 Da nun Obadja5662 auf6440 dem Wege1870 war, siehe, da begegnete ihm Elia452; und da er ihn7125 kannte5234, fiel5307 er auf sein Antlitz und sprach559: Bist du nicht mein Herr113 Elia452?

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

8 Er sprach559: Ja; gehe3212 hin, sage559 deinem Herrn113: Siehe, Elia452 ist hie.

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

9 Er aber sprach559: Was habe2398 ich gesündiget, daß du deinen Knecht5650 willst in die Hände3027 Ahabs256 geben5414, daß er mich töte4191?

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

10 So wahr der HErr3068, dein GOtt430, lebet, es ist3426 kein Volk1471 noch Königreich4467, dahin mein Herr113 nicht gesandt7971 hat1245, dich zu suchen. Und wenn sie sprachen: Er2416 ist4672 nicht hie, nahm er einen Eid7650 von dem Königreich4467 und Volk1471, daß834 man559 dich nicht funden hätte.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

11 Und du559 sprichst nun: Gehe3212 hin, sage559 deinem Herrn113: Siehe, Elia452 ist hie!

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

12 Wenn ich nun hinginge von dir, so würde dich3212 der Geist7307 des HErrn3068 wegnehmen, weiß3045 nicht wohin; und ich dann käme935 und sagte5046 es Ahab256 an und fände4672 dich nicht, so erwürgete er mich2026. Aber dein Knecht5650 fürchtet3372 den HErrn3068 von seiner Jugend5271 auf5375.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

13 Ist‘s meinem Herrn113 nicht angesagt5046, was ich getan6213 habe2026, da Isebel348 die Propheten5030 des HErrn3068 erwürgete, daß ich der Propheten5030 des HErrn3068 hundert3967 versteckte2244, hie fünfzig2572 und376 da fünfzig in der Höhle4631, und versorgete sie mit Brot3899 und Wasser4325?

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

14 Und du559 sprichst nun: Gehe3212 hin, sage559 deinem Herrn113: Elia452 ist hie; daß er mich erwürge2026!

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

15 Elia452 sprach559: So wahr der HErr3068 Zebaoth6635 lebet, vor dem ich5975 stehe, ich will7200 mich6440 ihm heute3117 zeigen.

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

16 Da ging Obadja5662 hin3212 Ahab256 entgegen7125 und sagte5046 es ihm an. Und Ahab256 ging hin3212 Elia452 entgegen7125.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

17 Und da Ahab256 Elia452 sah7200, sprach559 Ahab256 zu ihm: Bist du, der Israel3478 verwirret?

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

18 Er aber sprach559: Ich verwirre5916 Israel3478 nicht, sondern du und deines Vaters1 Haus1004, damit daß ihr des HErrn3068 Gebote4687 verlassen5800 habt und wandelt3212 Baalim1168 nach310.

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

19 Wohlan, so sende7971 nun hin und3967 versammle6908 zu mir das ganze Israel3478 auf702 den Berg2022 Karmel3760 und3967 die vierhundertundfünfzig2572 Propheten5030 Baals1168, auch die vierhundert702 Propheten5030 des Hains, die vom Tisch7979 Isebels348 essen398.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

20 Also sandte7971 Ahab256 hinunter alle Kinder1121 Israel3478 und6908 versammelte6908 die Propheten5030 auf den Berg2022 Karmel3760.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

21 Da trat5066 Elia452 zu allem Volk5971 und sprach559: Wie lange hinket ihr auf5921 beiden Seiten5587? Ist8147 der HErr3068 GOtt430, so wandelt3212 ihm nach310; ist‘s aber Baal1168, so wandelt ihm nach! Und das1697 Volk5971 antwortete6030 ihm nichts.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

22 Da sprach559 Elia452 zum Volk5971: Ich bin allein überblieben ein376 Prophet5030 des HErrn3068, aber der Propheten5030 Baals1168 sind vierhundertundfünfzig Mann2572.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

23 So gebet uns nun6213 zween Farren6499 und lasset7760 sie8147 erwählen977 einen259 Farren6499 und ihn zerstücken5408 und aufs Holz6086 legen5414 und kein Feuer784 dran legen7760, so will ich den andern Farren6499 nehmen und aufs Holz6086 legen5414 und auch kein Feuer784 dran legen7760.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

24 So rufet ihr an den Namen8034 eures Gottes430, und ich559 will den Namen8034 des HErrn3068 anrufen7121. Welcher GOtt430 nun mit Feuer784 antworten6030 wird, der sei GOtt430. Und das1697 ganze Volk5971 antwortete6030 und sprach7121: Das ist recht2896.

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

25 Und Elia452 sprach559 zu6213 den Propheten5030 Baals1168: Erwählet ihr977 einen Farren6499 und machet am ersten259, denn euer ist7760 viel7227; und rufet eures Gottes430 Namen8034 an7121 und leget kein Feuer784 dran.

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

26 Und sie nahmen3947 den Farren6499, den er ihnen gab5414, und richteten zu6213 und riefen7121 an den Namen8034 Baals1168 von Morgen1242 an bis an den Mittag6672 und sprachen559: Baal1168, erhöre6030 uns! Aber es war da keine369 Stimme6963 noch Antwort6030. Und sie hinkten6452 um den Altar4196, den sie gemacht hatten6213.

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

27 Da es nun Mittag6672 ward, spottete2048 ihrer Elia452 und6963 sprach559: Rufet laut; denn er7121 ist ein GOtt430, er dichtet7879, oder hat zu schaffen7873, oder ist über Feld1870, oder schläft3463 vielleicht194, daß er aufwache3364.

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

28 Und sie riefen7121 laut1419 und ritzten sich1413 mit Messern2719 und Pfriemen7420 nach ihrer Weise4941, bis daß ihr Blut1818 hernach ging.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

29 Da aber der Mittag6672 vergangen war5674, weissagten5012 sie, bis daß man das Speisopfer4503 tun5927 sollte; und war da keine Stimme6963, noch Antwort6030, noch Aufmerken7182.

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

30 Da7495 sprach559 Elia452 zu allem Volk5971: Kommt her5066, alles Volk5971, zu mir! Und da alles Volk zu ihm trat5066, heilete er den Altar4196 des HErrn3068, der zerbrochen war2040.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

31 Und452 nahm3947 zwölf6240 Steine68 nach der Zahl4557 der Stämme7626 der Kinder1121 Jakobs3290 (zu welchem das Wort1697 des HErrn3068 redete und sprach559: Du sollst Israel3478 heißen8034).

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

32 Und68 bauete von den Steinen einen Altar4196 im Namen8034 des HErrn3068 und1129 machte6213 um den Altar4196 her5439 eine Grube8585, zwei5429 Kornmaß2233 weit1004.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

33 Und7760 richtete6186 das Holz6086 zu und559 zerstückte5408 den Farren6499 und4390 legte6186 ihn aufs Holz6086.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

34 Und sprach559: Holet vier Kad Wasser voll8138 und gießet es auf das Brandopfer und auf das Holz. Und sprach559: Tut es noch einmal8027. Und sie taten es noch einmal8027. Und er sprach: Tut es zum drittenmal. Und sie taten es zum drittenmal.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

35 Und4390 das Wasser4325 lief3212 um den Altar4196 her5439, und die Grube8585 ward auch voll Wassers4325.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

36 Und85 da die Zeit3117 war, Speisopfer4503 zu opfern5927, trat5066 Elia452, der Prophet5030, herzu und3327 sprach559: HErr3068, GOtt430 Abrahams, Isaaks und Israels3478, laß heute kund werden, daß du GOtt430 in Israel3478 bist und ich3045 dein Knecht5650, und daß ich solches alles nach deinem Wort1697 getan6213 habe.

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

37 Erhöre6030 mich5437, HErr3068, erhöre mich5437, daß dies Volk5971 wisse3045, daß du, HErr3068, GOtt430 bist, daß du ihr6030 Herz3820 danach bekehrest.

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

38 Da fiel5307 das Feuer784 des HErrn3068 herab und fraß398 Brandopfer5930, Holz6086, Steine68 und Erde6083 und leckte3897 das Wasser4325 auf in der Grube8585.

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

39 Da das alles Volk5971 sah7200, fiel5307 es auf6440 sein Angesicht und sprachen559: Der HErr3068 ist GOtt430, der HErr3068 ist GOtt430!

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

40 Elia452 aber sprach559 zu ihnen: Greifet die Propheten5030 Baals1168, daß ihrer keiner376 entrinne4422! Und sie8610 griffen sie8610. Und Elia452 führete sie hinab3381 an den Bach5158 Kison7028 und schlachtete7819 sie daselbst.

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

41 Und6963 Elia452 sprach559 zu Ahab256: Zeuch hinauf5927, iß398 und trink8354; denn es rauschet, als wollte es sehr1995 regnen1653.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

42 Und da Ahab256 hinaufzog zu essen398 und zu trinken8354, ging5927 Elia452 auf5927 des Karmels3760 Spitze7218 und bückte sich1457 zur Erde776 und tat7760 sein Haupt6440 zwischen seine Kniee1290.

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

43 Und7651 sprach559 zu seinem Knaben5288: Gehe hinauf5927 und schaue5027 zum Meer3220 zu! Er ging5927 hinauf und schauete und sprach559: Es ist nichts3972 da7725. Er sprach559: Gehe wieder1870 hin siebenmal!

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

44 Und im siebentenmal7637 sprach559 er376: Siehe, es gehet eine kleine6996 Wolke5645 auf5927 aus dem Meer3220 wie eines Mannes Hand3709. Er sprach559: Gehe hinauf und sage559 Ahab256: Spanne an5927 und fahre hinab3381, daß dich631 der Regen1653 nicht ergreife6113.

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

45 Und ehe man zusah, ward der Himmel8064 schwarz6937 von Wolken5645 und Wind7307, und kam ein großer1419 Regen1653. Ahab256 aber fuhr7392 und zog3212 gen Jesreel3157.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

46 Und die Hand3027 des HErrn3068 kam935 über Elia452; und er7323 gürtete8151 seine Lenden4975 und lief vor6440 Ahab256 hin, bis er kam gen Jesreel3157.