ПсалмиПсалом 55 |
|
1 |
|
2 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене! |
|
3 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене! |
|
4 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, — |
|
5 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені? |
|
6 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло: |
|
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою, |
|
8 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
|
9 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй? |
|
10 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
|
11 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! |
|
12 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені? |
|
13 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. |
|
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |
Der PsalterPsalm 55 |
|
1 Eine Unterweisung |
|
2 GOtt, höre mein Gebet und verbirg dich nicht vor meinem Flehen. |
|
3 Merke auf |
|
4 daß |
|
5 Mein Herz ängstet sich |
|
6 Furcht und |
|
7 Ich sprach: O, hätte ich Flügel wie Tauben, daß ich flöge und etwa bliebe! |
|
8 Siehe, so wollt ich mich ferne weg machen und |
|
9 Ich |
|
10 Mache ihre Zunge uneins, HErr, und laß sie untergehen; denn ich sehe Frevel und Hader in |
|
11 Solches gehet Tag und Nacht um und um in ihren Mauern; es ist Mühe und Arbeit drinnen |
|
12 Schadentun regieret drinnen, Lügen und Trügen läßt nicht |
|
13 Wenn mich doch mein Feind schändete, wollt ich‘s |
|
14 du aber bist mein Geselle, mein Pfleger und |
ПсалмиПсалом 55 |
Der PsalterPsalm 55 |
|
1 |
1 Eine Unterweisung |
|
2 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене! |
2 GOtt, höre mein Gebet und verbirg dich nicht vor meinem Flehen. |
|
3 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене! |
3 Merke auf |
|
4 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, — |
4 daß |
|
5 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені? |
5 Mein Herz ängstet sich |
|
6 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло: |
6 Furcht und |
|
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою, |
7 Ich sprach: O, hätte ich Flügel wie Tauben, daß ich flöge und etwa bliebe! |
|
8 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
8 Siehe, so wollt ich mich ferne weg machen und |
|
9 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй? |
9 Ich |
|
10 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
10 Mache ihre Zunge uneins, HErr, und laß sie untergehen; denn ich sehe Frevel und Hader in |
|
11 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! |
11 Solches gehet Tag und Nacht um und um in ihren Mauern; es ist Mühe und Arbeit drinnen |
|
12 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені? |
12 Schadentun regieret drinnen, Lügen und Trügen läßt nicht |
|
13 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. |
13 Wenn mich doch mein Feind schändete, wollt ich‘s |
|
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |
14 du aber bist mein Geselle, mein Pfleger und |