CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Плач 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Плач Єремiї

Розділ 4

1 Як поте́мніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на ро́зі всіх вулиць камі́ння святе порозки́дане!

2 Кошто́вні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за гли́няний по́суд полі́чені, за чин рук ганча́рських!

3 На́віть шакали витя́гують пе́рса, годують своїх молодя́т, а до́ня народу мого жорсто́ка, мов струсі в пустині:

4 язик сосунця́ до його піднебі́ння від спра́ги прилип. Хліба жадають собі немовля́та, — й немає ніко́го, хто б їм відломи́в.

5 Ті, що їли присма́ки, — на вулицях з голоду мліють; ті, що ви́плекані на пурпу́рі, — тепер смітники́ обійма́ють.

6 І більшою стала вина доньки люду мого́ за про́гріх Содо́му, що був переве́рнений вмить, — і не торка́лися руки до нього.

7 Її можновла́дці чистіші від снігу були́, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов пе́рли, їхній вигляд — сапфі́р, —

8 а тепер їхній вигляд чорніший за са́жу, не розпізнаю́ть їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості́, зробилась сухою, як дерево.

9 Забитим мечем стало ліпше, ніж повби́ваним голодом, що гинуть проко́лені, за браком плоді́в польови́х.

10 Руки жінок милосе́рдних варили своїх діточо́к, які стали пожи́вою їм під час руйнува́ння дочки́ мого лю́ду.

11 Закінчи́в Господь лю́тість Свою, вилив жар Свого гніву, — і запали́в на Сіоні огонь, і поже́р він осно́ви його́!

12 Не вірили зе́мні царі та всі ме́шканці ці́лого світу, що вві́йде противник та ворог до брам Єрусалиму.

13 Усе ста́лося це за провини пророків його́, за неправду свяще́нства його, що кров праведників серед нього лили́.

14 По вулицях бродять, немов ті сліпці́, поплямо́вані кров'ю, так що люди не можуть діткну́тись до о́дягу їхнього.

15 „Уступі́ться, нечисті!“ кричали до них, „уступі́ться, збо́чуйте, не дото́ркуйтеся!“ І повтікали вони й мандрува́ли, і казали між лю́дьми: „Ме́шкати в нас більш не бу́дуть!“

16 Господнє лице розпоро́шило їх, не ди́виться більше на них, — бо вони не зверта́ли уваги на обли́ччя священиків, до стари́х вони ласки не мали.

17 Уже прогляділи ми очі свої, даре́мно чека́вши на поміч собі, — на варті своїй ми чекали наро́ду, який нас не спас.

18 Чатують вони наші кро́ки, щоб ходи́ти не могли ми по пло́щах своїх. Кінець наш набли́зився, спо́внилися наші дні, бо прийшов нам кінець.

19 Гноби́телі наші скоріші були за орлів піднебе́сних, — вони уганя́лись за нами по го́рах, на нас чатува́ли в пустині.

20 Попав в ями живу́щий наш Дух, Господній пома́занець, що ми говорили про ньо́го: „Ми бу́демо жити в тіні́ його серед наро́дів“.

21 Веселися та тішся, о до́чко Едому, що сидиш в краю Уц, — також над тобою пере́йде злий ке́ліх, уп'єшся й ого́лишся й ти!

22 Скінчи́лася кара твоя, до́чко Сіону, — не буде Він більше тебе виганяти, — та твоє беззако́ння скарає Він, до́чко Едому, відкриє провини твої!

Die Klagelieder Jeremias

Kapitel 4

1 Wie ist das Gold2091 so gar verdunkelt6004 und das feine2896 Gold3800 so häßlich worden, und liegen die Steine68 des Heiligtums6944 vorne auf8210 allen Gassen2351 zerstreuet!

2 Die edlen3368 Kinder1121 Zions6726, dem Golde6337 gleich geachtet5537, wie4639 sind sie3027 nun den irdenen2789 Töpfen5035 verglichen, die ein Töpfer3335 macht2803!

3 Die Drachen8577 reichen die Brüste7699 ihren Jungen1482 und säugen3243 sie; aber die Tochter1323 meines Volks5971 muß unbarmherzig sein393, wie ein Strauß3283 in der Wüste4057.

4 Dem Säugling3243 klebt seine Zunge3956 an1692 seinem Gaumen2441 vor Durst6772; die jungen Kinder5768 heischen7592 Brot3899, und ist niemand, der es ihnen breche6566.

5 Die vorhin das Niedlichste aßen398, verschmachten8074 jetzt2263 auf den Gassen2351; die vorhin in Seiden erzogen sind539, die müssen jetzt im Kot830 liegen.

6 Die Missetat der Tochter1323 meines Volks5971 ist1431 größer denn die Sünde5771 Sodoms5467, die plötzlich7281 umgekehret ward2015, und2403 kam2342 keine Hand3027 dazu.

7 Ihre119 Nazaräer waren reiner2141 denn der Schnee7950 und klarer6705 denn Milch2461; ihre Gestalt6106 war rötlicher denn Korallen6443; ihr Ansehen1508 war wie Saphir5601.

8 Nun aber ist ihre Gestalt8389 so dunkel2821 vor2351 Schwärze7815, daß man sie auf den Gassen nicht5234 kennet; ihre Haut5785 hänget an den Beinen, und6086 sind so dürre als ein Scheit.

9 Den Erwürgten2491 durchs Schwert2719 geschah baß weder denen, so da Hungers7458 starben, die1992 verschmachteten2100 und erstochen wurden1856 vom Mangel der Früchte8570 des Ackers7704.

10 Es haben die barmherzigsten7362 Weiber802 ihre Kinder3206 selbst müssen kochen1310, daß sie3027 zu essen hätten1262 in dem Jammer7667 der Tochter1323 meines Volks5971.

11 Der HErr3068 hat3615 seinen Grimm2534 vollbracht, er hat8210 seinen grimmigen2740 Zorn639 ausgeschüttet; er hat398 zu Zion6726 ein Feuer784 angesteckt3341, das auch ihre Grundfesten3247 verzehret hat.

12 Es hätten‘s die Könige4428 auf Erden776 nicht geglaubt539 noch alle Leute3427 in der Welt8398, daß der Widerwärtige und935 Feind6862 sollte zum Tore8179 Jerusalems3389 einziehen.

13 Es ist aber geschehen um der Sünde2403 willen ihrer Propheten5030 und3548 um der Missetat5771 willen ihrer Priester, die7130 drinnen der Gerechten6662 Blut1818 vergossen8210.

14 Sie5128 gingen hin und her auf den Gassen2351 wie die Blinden5787 und waren mit Blut1818 besudelt1351 und konnten3201 auch jener Kleider3830 nicht3808 anrühren5060,

15 sondern riefen7121 sie5493 an: Weichet, ihr Unreinen2931; weichet, weichet; rühret nichts an! Denn sie5493 scheueten sich1481 vor jenen und flohen5132 sie5060, daß man auch unter den Heiden1471 sagte559: Sie5128 werden5493 nicht3254 lange da bleiben.

16 Darum hat2603 sie6440 des HErrn3068 Zorn zerstreuet und3548 will sie6440 nicht3254 mehr ansehen5027, weil sie die Priester nicht5375 ehreten und mit den Ältesten2205 keine Barmherzigkeit übten.

17 Noch gafften unsere Augen5869 auf3615 die nichtige1892 Hilfe5833, bis sie gleich müde wurden6822, da wir warteten6836 auf ein Volk1471, das uns doch nicht helfen3467 konnte.

18 Man jagte6679 uns, daß wir auf unsern Gassen7339 nicht3212 gehen6806 durften. Da kam4390 auch unser Ende7093; unsere Tage3117 sind aus, unser Ende7093 ist935 kommen7126.

19 Unsere Verfolger waren schneller7031 denn die7291 Adler5404 unter dem Himmel8064; auf den Bergen2022 haben sie1814 uns verfolget und in der Wüste4057 auf uns gelauert693.

20 Der Gesalbte4899 des HErrn3068, der unser Trost war639, ist gefangen worden, da3920 sie559 uns verstörten7825, des wir2421 uns trösteten, wir wollten unter seinem Schatten6738 leben unter den Heiden1471.

21 Ja, freue7797 dich3427 und sei fröhlich8055, du Tochter1323 Edom123, die du wohnest im Lande776 Uz5780; denn der Kelch3563 wird6168 auch über dich kommen5674, du mußt auch trunken7937 und geblößet werden.

22 Aber deine Missetat5771 hat1540 ein Ende8552, du Tochter1323 Zion6726; er wird6485 dich nicht3254 mehr lassen wegführen; aber deine Missetat5771, du Tochter1323 Edom123, wird er heimsuchen und deine Sünden2403 aufdecken1540.

Плач Єремiї

Розділ 4

Die Klagelieder Jeremias

Kapitel 4

1 Як поте́мніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на ро́зі всіх вулиць камі́ння святе порозки́дане!

1 Wie ist das Gold2091 so gar verdunkelt6004 und das feine2896 Gold3800 so häßlich worden, und liegen die Steine68 des Heiligtums6944 vorne auf8210 allen Gassen2351 zerstreuet!

2 Кошто́вні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за гли́няний по́суд полі́чені, за чин рук ганча́рських!

2 Die edlen3368 Kinder1121 Zions6726, dem Golde6337 gleich geachtet5537, wie4639 sind sie3027 nun den irdenen2789 Töpfen5035 verglichen, die ein Töpfer3335 macht2803!

3 На́віть шакали витя́гують пе́рса, годують своїх молодя́т, а до́ня народу мого жорсто́ка, мов струсі в пустині:

3 Die Drachen8577 reichen die Brüste7699 ihren Jungen1482 und säugen3243 sie; aber die Tochter1323 meines Volks5971 muß unbarmherzig sein393, wie ein Strauß3283 in der Wüste4057.

4 язик сосунця́ до його піднебі́ння від спра́ги прилип. Хліба жадають собі немовля́та, — й немає ніко́го, хто б їм відломи́в.

4 Dem Säugling3243 klebt seine Zunge3956 an1692 seinem Gaumen2441 vor Durst6772; die jungen Kinder5768 heischen7592 Brot3899, und ist niemand, der es ihnen breche6566.

5 Ті, що їли присма́ки, — на вулицях з голоду мліють; ті, що ви́плекані на пурпу́рі, — тепер смітники́ обійма́ють.

5 Die vorhin das Niedlichste aßen398, verschmachten8074 jetzt2263 auf den Gassen2351; die vorhin in Seiden erzogen sind539, die müssen jetzt im Kot830 liegen.

6 І більшою стала вина доньки люду мого́ за про́гріх Содо́му, що був переве́рнений вмить, — і не торка́лися руки до нього.

6 Die Missetat der Tochter1323 meines Volks5971 ist1431 größer denn die Sünde5771 Sodoms5467, die plötzlich7281 umgekehret ward2015, und2403 kam2342 keine Hand3027 dazu.

7 Її можновла́дці чистіші від снігу були́, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов пе́рли, їхній вигляд — сапфі́р, —

7 Ihre119 Nazaräer waren reiner2141 denn der Schnee7950 und klarer6705 denn Milch2461; ihre Gestalt6106 war rötlicher denn Korallen6443; ihr Ansehen1508 war wie Saphir5601.

8 а тепер їхній вигляд чорніший за са́жу, не розпізнаю́ть їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості́, зробилась сухою, як дерево.

8 Nun aber ist ihre Gestalt8389 so dunkel2821 vor2351 Schwärze7815, daß man sie auf den Gassen nicht5234 kennet; ihre Haut5785 hänget an den Beinen, und6086 sind so dürre als ein Scheit.

9 Забитим мечем стало ліпше, ніж повби́ваним голодом, що гинуть проко́лені, за браком плоді́в польови́х.

9 Den Erwürgten2491 durchs Schwert2719 geschah baß weder denen, so da Hungers7458 starben, die1992 verschmachteten2100 und erstochen wurden1856 vom Mangel der Früchte8570 des Ackers7704.

10 Руки жінок милосе́рдних варили своїх діточо́к, які стали пожи́вою їм під час руйнува́ння дочки́ мого лю́ду.

10 Es haben die barmherzigsten7362 Weiber802 ihre Kinder3206 selbst müssen kochen1310, daß sie3027 zu essen hätten1262 in dem Jammer7667 der Tochter1323 meines Volks5971.

11 Закінчи́в Господь лю́тість Свою, вилив жар Свого гніву, — і запали́в на Сіоні огонь, і поже́р він осно́ви його́!

11 Der HErr3068 hat3615 seinen Grimm2534 vollbracht, er hat8210 seinen grimmigen2740 Zorn639 ausgeschüttet; er hat398 zu Zion6726 ein Feuer784 angesteckt3341, das auch ihre Grundfesten3247 verzehret hat.

12 Не вірили зе́мні царі та всі ме́шканці ці́лого світу, що вві́йде противник та ворог до брам Єрусалиму.

12 Es hätten‘s die Könige4428 auf Erden776 nicht geglaubt539 noch alle Leute3427 in der Welt8398, daß der Widerwärtige und935 Feind6862 sollte zum Tore8179 Jerusalems3389 einziehen.

13 Усе ста́лося це за провини пророків його́, за неправду свяще́нства його, що кров праведників серед нього лили́.

13 Es ist aber geschehen um der Sünde2403 willen ihrer Propheten5030 und3548 um der Missetat5771 willen ihrer Priester, die7130 drinnen der Gerechten6662 Blut1818 vergossen8210.

14 По вулицях бродять, немов ті сліпці́, поплямо́вані кров'ю, так що люди не можуть діткну́тись до о́дягу їхнього.

14 Sie5128 gingen hin und her auf den Gassen2351 wie die Blinden5787 und waren mit Blut1818 besudelt1351 und konnten3201 auch jener Kleider3830 nicht3808 anrühren5060,

15 „Уступі́ться, нечисті!“ кричали до них, „уступі́ться, збо́чуйте, не дото́ркуйтеся!“ І повтікали вони й мандрува́ли, і казали між лю́дьми: „Ме́шкати в нас більш не бу́дуть!“

15 sondern riefen7121 sie5493 an: Weichet, ihr Unreinen2931; weichet, weichet; rühret nichts an! Denn sie5493 scheueten sich1481 vor jenen und flohen5132 sie5060, daß man auch unter den Heiden1471 sagte559: Sie5128 werden5493 nicht3254 lange da bleiben.

16 Господнє лице розпоро́шило їх, не ди́виться більше на них, — бо вони не зверта́ли уваги на обли́ччя священиків, до стари́х вони ласки не мали.

16 Darum hat2603 sie6440 des HErrn3068 Zorn zerstreuet und3548 will sie6440 nicht3254 mehr ansehen5027, weil sie die Priester nicht5375 ehreten und mit den Ältesten2205 keine Barmherzigkeit übten.

17 Уже прогляділи ми очі свої, даре́мно чека́вши на поміч собі, — на варті своїй ми чекали наро́ду, який нас не спас.

17 Noch gafften unsere Augen5869 auf3615 die nichtige1892 Hilfe5833, bis sie gleich müde wurden6822, da wir warteten6836 auf ein Volk1471, das uns doch nicht helfen3467 konnte.

18 Чатують вони наші кро́ки, щоб ходи́ти не могли ми по пло́щах своїх. Кінець наш набли́зився, спо́внилися наші дні, бо прийшов нам кінець.

18 Man jagte6679 uns, daß wir auf unsern Gassen7339 nicht3212 gehen6806 durften. Da kam4390 auch unser Ende7093; unsere Tage3117 sind aus, unser Ende7093 ist935 kommen7126.

19 Гноби́телі наші скоріші були за орлів піднебе́сних, — вони уганя́лись за нами по го́рах, на нас чатува́ли в пустині.

19 Unsere Verfolger waren schneller7031 denn die7291 Adler5404 unter dem Himmel8064; auf den Bergen2022 haben sie1814 uns verfolget und in der Wüste4057 auf uns gelauert693.

20 Попав в ями живу́щий наш Дух, Господній пома́занець, що ми говорили про ньо́го: „Ми бу́демо жити в тіні́ його серед наро́дів“.

20 Der Gesalbte4899 des HErrn3068, der unser Trost war639, ist gefangen worden, da3920 sie559 uns verstörten7825, des wir2421 uns trösteten, wir wollten unter seinem Schatten6738 leben unter den Heiden1471.

21 Веселися та тішся, о до́чко Едому, що сидиш в краю Уц, — також над тобою пере́йде злий ке́ліх, уп'єшся й ого́лишся й ти!

21 Ja, freue7797 dich3427 und sei fröhlich8055, du Tochter1323 Edom123, die du wohnest im Lande776 Uz5780; denn der Kelch3563 wird6168 auch über dich kommen5674, du mußt auch trunken7937 und geblößet werden.

22 Скінчи́лася кара твоя, до́чко Сіону, — не буде Він більше тебе виганяти, — та твоє беззако́ння скарає Він, до́чко Едому, відкриє провини твої!

22 Aber deine Missetat5771 hat1540 ein Ende8552, du Tochter1323 Zion6726; er wird6485 dich nicht3254 mehr lassen wegführen; aber deine Missetat5771, du Tochter1323 Edom123, wird er heimsuchen und deine Sünden2403 aufdecken1540.