Плач ЄремiїРозділ 1 |
|
1 |
|
2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали! |
|
3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т. |
|
4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй! |
|
5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом. |
|
6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником. |
|
7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її. |
|
8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад. |
|
9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“ |
|
10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“ |
|
11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“ |
|
12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́? |
|
13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою. |
|
14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу. |
|
15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку. |
|
16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог! |
|
17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними. |
|
18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́! |
|
19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти. |
|
20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть. |
|
21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені! |
|
22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“. |
耶利米哀歌第1章 |
|
1 維昔郇邑、居民衆多、今則不勝寂寞兮、昔爲大國、今若嫠婦兮、昔也列邦爲彼所制、今則爲人供役、能勿悲兮。 |
|
2 彼終夕流涕、沾濡盈睫兮、良朋雖多、慰藉無人兮、我以彼爲良朋、彼以我爲仇敵兮。 |
|
3 猶大被虜、服役維艱、居於異邦、未獲安康兮、災厄已臨、敵人追襲兮。 |
|
4 大會旣屆、無人詣郇邑兮、逵衢荒寂、邑門零落兮、祭司吁嗟、處女憂愁、邑界衆困苦兮。 |
|
5 郇民屢犯、耶和華責之兮、敵人亨通、挾制邑民、虜其赤子兮。 |
|
6 郇邑之女、頓喪婉孌之姿兮、維彼牧伯、若失蒭之鹿兮、無力戰鬪、爲敵追襲兮。 |
|
7 耶路撒冷民旣罹災害、爰念疇曩之安樂兮、今爲敵虜、援手無人兮、遇斯患難、爲敵姍笑兮。 |
|
8 耶路撒冷民、愆尤叢集、主遐棄之兮、昔雖尊崇、今則裸體、爲人藐視、彼亦歔欷而退兮。 |
|
9 其衣污衊、不念厥終、故遭非常之傾圮、而慰藉無人兮、彼曰、敵加困苦、望耶和華眷顧兮。 |
|
10 彼所欣慕者、敵人取之兮、主命異族不得與會、彼反入聖所、郇民目擊兮。 |
|
11 邑衆咨嗟、願舍欣羨之物、以求糈糧、庶堪果腹兮、郇民曰、今予受辱、望耶和華眷顧兮。 |
|
12 耶和華震怒、降災我躬、爾曹過此、見予哀慘、無所比儗、乃不爲意兮。 |
|
13 火自天降、入予骨髓兮、彼張網羅、以顚予趾、使予退卻、終日震驚、瞻盡喪兮。 |
|
14 維予犯罪、主加以軛、懸於我項、使力廢弛兮、付我於敵不能自救兮。 |
|
15 主集列邦之民、會伐我猶大、我有能之士、遭其蹂躪、我勇敢之卒、惕服其威兮、我之處女被踐、若踐酒醡兮。 |
|
16 緣此我爲哭泣、潸然出涕、蓋慰者遠去、不加拯救兮、敵人勝予、子民煢獨兮。 |
|
17 郇民舉手、慰藉無人兮、耶和華使雅各諸敵、環而攻之、彼視耶路撒冷、若污衊之婦兮。 |
|
18 耶和華無不義、我違其命、故罹重罰、壯士處女、俱爲俘囚、爾曹黎庶、見我憂愁兮。 |
|
19 我招良朋、不副予望、祭司長老、惟求糈糧、以果其腹兮、求而不得、亡於邑中兮。 |
|
20 我蹈重愆、外遭殺戮、內則死亡兮、予也懷憂特甚、中心慘怛、望耶和華眷顧兮。 |
|
21 維彼人斯、聞予嗟歎、不加慰藉、敵聞爾降災於予、反增喜色、爾已定命、降災於彼、與余無異言、必有應兮。 |
|
22 昔予有罪、爾降以罰、今予喪瞻、長歎不已兮、彼有罪戾、爾鑒察之、罰彼毋緩、與我無異兮。 |
Плач ЄремiїРозділ 1 |
耶利米哀歌第1章 |
|
1 |
1 維昔郇邑、居民衆多、今則不勝寂寞兮、昔爲大國、今若嫠婦兮、昔也列邦爲彼所制、今則爲人供役、能勿悲兮。 |
|
2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали! |
2 彼終夕流涕、沾濡盈睫兮、良朋雖多、慰藉無人兮、我以彼爲良朋、彼以我爲仇敵兮。 |
|
3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т. |
3 猶大被虜、服役維艱、居於異邦、未獲安康兮、災厄已臨、敵人追襲兮。 |
|
4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй! |
4 大會旣屆、無人詣郇邑兮、逵衢荒寂、邑門零落兮、祭司吁嗟、處女憂愁、邑界衆困苦兮。 |
|
5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом. |
5 郇民屢犯、耶和華責之兮、敵人亨通、挾制邑民、虜其赤子兮。 |
|
6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником. |
6 郇邑之女、頓喪婉孌之姿兮、維彼牧伯、若失蒭之鹿兮、無力戰鬪、爲敵追襲兮。 |
|
7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її. |
7 耶路撒冷民旣罹災害、爰念疇曩之安樂兮、今爲敵虜、援手無人兮、遇斯患難、爲敵姍笑兮。 |
|
8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад. |
8 耶路撒冷民、愆尤叢集、主遐棄之兮、昔雖尊崇、今則裸體、爲人藐視、彼亦歔欷而退兮。 |
|
9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“ |
9 其衣污衊、不念厥終、故遭非常之傾圮、而慰藉無人兮、彼曰、敵加困苦、望耶和華眷顧兮。 |
|
10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“ |
10 彼所欣慕者、敵人取之兮、主命異族不得與會、彼反入聖所、郇民目擊兮。 |
|
11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“ |
11 邑衆咨嗟、願舍欣羨之物、以求糈糧、庶堪果腹兮、郇民曰、今予受辱、望耶和華眷顧兮。 |
|
12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́? |
12 耶和華震怒、降災我躬、爾曹過此、見予哀慘、無所比儗、乃不爲意兮。 |
|
13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою. |
13 火自天降、入予骨髓兮、彼張網羅、以顚予趾、使予退卻、終日震驚、瞻盡喪兮。 |
|
14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу. |
14 維予犯罪、主加以軛、懸於我項、使力廢弛兮、付我於敵不能自救兮。 |
|
15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку. |
15 主集列邦之民、會伐我猶大、我有能之士、遭其蹂躪、我勇敢之卒、惕服其威兮、我之處女被踐、若踐酒醡兮。 |
|
16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог! |
16 緣此我爲哭泣、潸然出涕、蓋慰者遠去、不加拯救兮、敵人勝予、子民煢獨兮。 |
|
17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними. |
17 郇民舉手、慰藉無人兮、耶和華使雅各諸敵、環而攻之、彼視耶路撒冷、若污衊之婦兮。 |
|
18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́! |
18 耶和華無不義、我違其命、故罹重罰、壯士處女、俱爲俘囚、爾曹黎庶、見我憂愁兮。 |
|
19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти. |
19 我招良朋、不副予望、祭司長老、惟求糈糧、以果其腹兮、求而不得、亡於邑中兮。 |
|
20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть. |
20 我蹈重愆、外遭殺戮、內則死亡兮、予也懷憂特甚、中心慘怛、望耶和華眷顧兮。 |
|
21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені! |
21 維彼人斯、聞予嗟歎、不加慰藉、敵聞爾降災於予、反增喜色、爾已定命、降災於彼、與余無異言、必有應兮。 |
|
22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“. |
22 昔予有罪、爾降以罰、今予喪瞻、長歎不已兮、彼有罪戾、爾鑒察之、罰彼毋緩、與我無異兮。 |